Ухвала

від 26.10.2023 по справі 1-33/11

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-33/11

Провадження № 1-в/355/44/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Баришівка подання начальника Броварського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строків давності, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 року з Броварського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області до суду надійшло подання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності по вироку Баришівського районного суду Київської області від 11.04.2011 року, яким останнього було засуджено за ч. 1,2 ст. 172 та ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку, так як на теперішній час закінчились передбачені приписами ст. 80 КК України строки давності виконання вироку суду.

При таких обставинах, в поданні Броварського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, на підставі ст.80 ч. 1 п.1 КК України ставиться питання, щодо звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Начальник Броварського РВ №1 відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, направив до суду лист в якому просить задовольнити подання та справу розглядати без його участі.

Прокурор Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився, до суду від прокурора ОСОБА_6 надійшов лист в якому він просить розглядати подання у їхній відсутності, проти задоволення подання не заперечує.

Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд дослідивши відповідні матеріали особової справи ОСОБА_4 , вважає зазначене подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

При дослідженні матеріалів особової справи, встановлено, що ОСОБА_4 засуджено вироком Баришівського районного суду Київської області від 11.04.2011 року за ч. 1,2 ст. 172 та ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку.

23.06.2011 року Броварський РВ № 1 отримав розпорядження та копію вироку Баришівського районного суду Київської області від 11.04.2011 року відносно ОСОБА_4 та прийняті на виконання.

Засуджений ОСОБА_4 ухилявся від виконання вироку, з ним в телефонній розмові неодноразово проводились бесіди та наголошувалося на необхідності явки до Броварського РВ № 1. Однак в телефонній розмові ОСОБА_4 пояснив, що в смт. Баришівка він не проживає, за викликом не має можливості з`явитися, опираючись на військовий стан в Україні та відсутністю можливості приїхати, адресу свого місця проживання не надає, пояснюючи це тим, що не має постійного місця проживання.

Згідно даних УІАП ГУНП в Київській області встановлено, що засуджений ОСОБА_4 нових злочинів не вчинив та громадський порядок не порушував.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24.12.2015) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.

Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину.

Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.

Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов`язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання вироку Баришівського районного суду Київської області від 11.04.2011 року, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 80 ч.1 п.1 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Броварського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Баришівського районного суду Київської області від 11.04.2011 року, яким останнього було засуджено за ч. 1,2 ст. 172 та ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку, у зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1