Рішення

від 18.10.2023 по справі 357/6449/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6449/23

Провадження № 2/357/2014/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Іванова О.Р.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Білоцерківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: 1) конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку, яка на праві власності належить ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220484900:00:002:0006 площею 2,8244 га, яка знаходяться на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області; 2) стягнути з відповідача фактично понесені судові витрати на користь Київської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації (паспорт громадянина рф серія та номер НОМЕР_1 , виданий 03.02.2016), на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №3045 від 20.11.2021 набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія: землі сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 3220484900:00:002:0006, площею 2,8244 га, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку зареєструвала в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 20.11.2021. Однак ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 20.11.2021 по даний час) не відчужила її, а тому є підстави для її конфіскації у власність держави.

01.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

14.07.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

05.09.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.10.2023 представник Білоцерківської окружної прокуратури прокурор О. Самборук, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, з відзивом (запереченнями) на позов до суду не зверталась, тому суд ухвалив провести у справі заочний розгляд, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20.11.2021 ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія: землі сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 3220484900:00:002:0006, площею 2,8244 га, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 3045 від 20.11.2021, реєстровий № 3045, виданого приватним нотаріусом Дерун К.А. Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області.

Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 333637066 від 26.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2511401532020, та копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2021, виданого в м. Біла Церква приватним нотаріусом Дерун К.А. Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області (спадкова справа № 11/2010).

В матеріалах справи містяться відомості з поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 3220484900:00:002:0006, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у м. Киві та Київській області надіслано лист від 17.04.2023 № 50-3511 вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку, однак уповноваженим державним органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, листом від 03.05.2023 повідомлено окружну прокуратуру про неможливість вжиття таких заходів.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельну ділянку відповідач набула з 20.11.2021 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Однак, у подальшому та по даний час земельну ділянку нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, встановлений ч. 4 статті 81 Земельного кодексу України.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужила, тому право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Таким чином, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою та упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 20.11.2021 по даний час) не відчужила її, тому наявні підстави для конфіскації цієї ділянки у власність держави.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь держави, в особі Київської обласної прокуратури, підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку, яка на праві власності належить ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220484900:00:002:0006 площею 2,8244 га, що знаходиться на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2 684 грн. за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641.

Позивач Білоцерківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, адреса: вул. Шоло-Алейхема, буд. 38-А, м. Біла Церква, Київська область.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , російська федерація, РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_3 , виданий 03.02.2016.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27.10.2023.

Суддя А. Ю. Цуранов