Рішення

від 23.10.2023 по справі 703/353/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/353/18

2/703/6/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судовогозасідання Дегтярь Л.В.

учасники справи:

представник відповідачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Фермерське господарство «Агро-Проялс», про визнання нечинним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельних ділянок, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому збільшив, в якому просив суд скасувати рішення Ротмістріської сільської ради від 19 вересня 2013 року №18-4/IV «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: ОСОБА_3 1,70 га, поле №4, ОСОБА_4 1,70 га, поле № 4 та ОСОБА_5 1,70 га, поле №4; рішення Ротмістрівської сільської ради від 14 липня 2014 року №24-12/VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_3 1,5642 га в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0182; ОСОБА_4 1,5635 га в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0181 та ОСОБА_5 1,5635 га, в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0183. Крім цього просив суд скасувати державну реєстацію в Державному земельному кадастрі вказаних земельних ділонок та визнати недійсними свідоцтва на право власності, які були видані на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Позов мотивований тим, що 07 грудня 2002 року Ротмістрівською сільською радою йому видано державний акт серії ІІІ-ЧР №014203 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,464 га, що розташована в АДРЕСА_1 . Вказаний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №206.

У зв`язку з необхідністю отриманням кадастрового номеру, у вересні 2017 року він звернувся до міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо отримання довідок із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Відповідно до отриманих довідок у відомостях Державного земельного кадастру виявлено, що належна йому земельна ділянка розміром 0,295 га знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 7123787200:01:001:0182, 7123787200:01:001:0181, 7123787200:01:001:0183, а земельна ділянка розміром 0,114 га знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7123787200:01:001:0182.

В січні 2018 року він звернувся до міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про внесення відомостей про належну йому земельну ділянку розміром 0,114 га до Державного земельного кадастру, однак згідно рішення від 22 січня 2017 року №РВ-7100532802018 отримав відмову, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме перетин ділянки з ділянкою 7123787200:01:001:0182. Площа співпадає на 76,9808% та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. А щодо реєстрації земельної ділянки розміром 0,295 га рішенням від 22 січня 2017 року №РВ-7100532792018 отримав відмову, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0181 площа співпадає на 47,9031%; Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0183 площа співпадає на 19,0248%; Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0235 площа співпадає на 0,3773%; Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0182 площа співпадає на 30,8809% та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З відповіді сільської ради він дізнався, що рішенням сільської ради від 19 вересня 2013 року №18-4/VI «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах Ротмістрівської сільської ради на полі №4. Вище вказаними громадянами було замовлено виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. В подальшому 14 липня 2014 року Ротмістрівською сільською радою прийнято рішення № 24-12/VI про передачу у власність земельних ділянок вказаним громадянам.

Таким чином вважає, що рішеннями сільської ради було порушено його право власності на земельну ділянку, відповідно вказані рішення повинні бути визнані незаконними та скасовані, а записи про власність в державному реєстрі та державні акти, видані на ім`я відповідачів повинні бути скасовані.

22 лютого 2018 року ухвалою судді Опалинської О.П. відкрито провадження у вказаній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

22 січня 2021 року ухвалою суду задоволено відвід судді Опалинській О.П. та дану справу передано до канцелярії суду для визначення в порядку ст.33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду іншого судді для її розгляду.

Ухвалою судді Кирилюк Н.А. від 26 січня 2021 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

На підставі розпорядження керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2021 року №155, повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями вказана цивільна справа передана на розгляд судді Ігнатенко Т.В.

Ухвалою судді Ігнатенко Т.В. від 21 липня 2021 року вказану справу прийнято до свого проведення та, в зв`язку зі зміною складу суду, вирішено розгляд справи по суті проводити повторно.

На підставі розпорядження керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2022 року №187, повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями вказана цивільна справа передана на розгляд судді Прилуцькому В.О.

Ухвалою судді від 02 травня 2022 року справу, після потворного автоматизованого розподілу справи між суддями, прийнято до провадження суддею Прилуцьким В.О. та призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судових засіданнях представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовільнити.

В судове засідання 23 жовтня 2023 року позивач та його представник не з`явились, до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , адвокат Здоровко Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти позову, вважає, що відповідачі правомірно отримали у вланість свої земельні ділянки, а тому немає законних підстав для скасування їх державних актів на право власності на землю та відповідних рішень сільської ради про передачу їм землі. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимг у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Ротмістрівської сільської ради в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника та про визнання позову.

Інші учасники в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції.

Врахуваши позицію сторін, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно зв статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_10 посилався на те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в ході реалізації свого права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки не погодили з ним, як суміжним землекористувачем, межі земельних ділянок, внаслідок чого відбулося їх накладення, а відділ Держгеокадастру у Смілянському районі Черкаської області, не перевіривши відповідність поданої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 технічної документації вимогам закону, безпідставно провів державну реєстрацію на виділені відповідачам земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, позбавивши його можливості зареєструвати земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номера, право на яку належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 07 грудня 2022 року.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 12 жовтня 2000 року №12-6 «Про приватизацію земельних ділянок громадян» позивачу ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,55 га. Після виконання геодезичних робіт фактична площа земельної ділянки змінилась та становила 0,464 га.

Позивач ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ІІІ-ЧР №014203 від 07 грудня 2022 року є власником земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,464 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Вказаний державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №206.

Згідно вказаного державного акту та довідок виданих Ротмістрівською сільською радою № 180 та №179 від 11 серпня 2017 року, за позивачем ОСОБА_2 рахується земельна ділянка розміром 0,055 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок розміром 0,114 га та 0,295 га, що розташовані в адміністративних межах с. Ротмістрівка, Черкаського району, Черкаської області.

У зв`язку з необхідністю отриманням кадастрового номеру, у вересні 2017 року позивач звернувся до міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо отримання довідок із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем). Вказані довідки містить вихідні дані та включаються до складу технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З довідок, виданих Ротмістрівською сільською радою № 1825/179-17 від 29 вересня 2017 року та 1824/179-17 від 29 вересня 2017 року у відомостях Державного земельного кадастру виявлено, що належна позивачу земельна ділянка розміром 0,295 га знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 7123787200:01:001:0182, 7123787200:01:001:0181, 7123787200:01:001:0183, а земельна ділянка розміром 0,114 га знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7123787200:01:001:0182.

З рішення державного кадастрового реєстратра Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22 січня 2017 року №РВ-7100532802018 вбачається, що позивач ОСОБА_10 отримав відмову, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме перетин ділянки з ділянкою 7123787200:01:001:0182. Площа співпадає на 76,9808% та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. А щодо реєстрації земельної ділянки розміром 0,295 га рішенням від 22.01.2017 №РВ-7100532792018 отримав відмову, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0181 площа співпадає на 47,9031%; Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0183 площа співпадає на 19,0248%; Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0235 площа співпадає на 0,3773%; Перетин ділянок з ділянкою 7123787200:01:001:0182 площа співпадає на 30,8809% та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З витягів з Державного земельного кадастру про право власності та інших речових прав на земельну ділянку вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 7123787200:01:001:0182 є ОСОБА_3 , дата державної реєстрації 08 грудня 2014 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 7986386, орган, що здійснив державну реєстрацію права Реєстраційна служба Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області; земельної ділянки з кадастровим номером 7123787200:01:001:0181 є ОСОБА_4 , дата державної реєстрації 04 грудня 2014 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 7943232, орган, що здійснив державну реєстрацію права Реєстраційна служба Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області; земельної ділянки з кадастровим номером 7123787200:01:001:0183 є ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 04 грудня 2014 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 8001355, орган, що здійснив державну реєстрацію права Реєстраційна служба Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області; земельної ділянки з кадастровим номером 7123787200:01:001:0235 є Ротмістрівська сільська рада Черкаської області, форма власності комунальна, призначення для ведення особистого селянського господарства, охоронна зона навколо об`єкта енергетичної системи.

Позивач вказує, що рішенням Ротмістрівської сільської ради від 19 вересня 2013 року №18-4/VI «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та рішенням Ротмістрівської сільської ради від 14 липня 2014 року №24-12/VI «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам» вчинено розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у власності позивача ОСОБА_2 , була набута ним у відповідності до законодавства України, тим самим його протиправно позбавлено права власності на належну йому земельну ділянку, що є неприпустимим.

Посилаючись на вказані обставини та враховуючи, що державна реєстрація земельних ділянок право власності на які зареєстроване за відповідачами на підставі оскаржуваних рішень Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області є незаконним та створює перешкоди у здійсненні права власності позивачем на земельну ділянку 0,464 га, частина якої розташована по АДРЕСА_2 , а інші в межах Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яке виникло на законних підставах до прийняття вказаних рішень сільської ради, внаслідок їх часткового співпадіння, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішеннь Ротмістрівської сільської ради, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок відповідачів та визнання недійсними свідоцтв про право власності, виданих на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗК України передбачено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Згідно із частинами першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтями 22-23 ЗК України 1990 року, чинного на час видачі ОСОБА_2 державного акту, встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Частиною першою статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України).

Частиною першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» яка кореспондується з положеннями статті 193 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено поняття Державного земельного кадастру, відповідно до якого - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Згідно з частиною третьою статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» регулює питання державної реєстрації земельних ділянок. Вказана стаття передбачає порядок реєстрації земельних ділянок, перелік документів, які подаються для реєстрації земельної ділянки (частина четверта), підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки (частина шоста) та випадки скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором (частина десята).

Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Частинами другою, десятою статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №014203, виданого Ротмістівською сільською радою 07 грудня 2002 року, належить земельна ділянка, площею 0,055 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок розміром 0,114 га та 0,295 га, що розташовані в адміністративних межах с. Ротмістрівка (загальна площа земельних ділянок становить 0,464 га).

Під час розроблення відповідної технічної документації встановлено, що земельна ділянка розміром 0,295 га знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 7123787200:01:001:0182, 7123787200:01:001:0181, 7123787200:01:001:0183, а земельна ділянка розміром 0,114 га знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7123787200:01:001:0182, у зв`язку з чим роботи по виготовленню технічної документації призупинені до виправлення перетину даних земельних ділянок.

Окрім того позивачу було відмовлено у державній реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки належної ОСОБА_2 , оскільки вона знаходиться в межах земельної ділянки або її частини, а саме перетин ділянки з ділянкою 7123787200:01:001:0235 площа співпадає на 0,3773 % та належить відповідачу ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що наявність перетину частини належних позивачу ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки із земельними ділянками належними ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позбавляє позивача можливості зареєструвати, належні йому земельні ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера.

Відповідно до статті 22 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі статтею 23 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 99 ЗК України в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, визначено призначення землеустрою, зокрема, встановлено, що землеустрій включає систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад народних депутатів щодо організації використання та охорони земель.

Відповідно до статті 100 ЗК України в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, землеустрій передбачав, зокрема, складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території (п.4); складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок (п.6); підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею (п.7).

За змістом наведених норм законодавства право власності на земельну ділянку виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до частини другої розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Державний земельний кадастр`земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,464 га на підставі державного акту серії ІІІ-ЧР №014203 виданого Ротмістрівського сільською радою 07 грудня 2002 року.

Матеріали справи не містять відомостей щодо визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ ЧР № 014203, виданого 07 грудня 2002 року в установленому законом порядку позивачу ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до статті 182 право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_2 посилався на порушення його прав, як землевласника тією обставиною, що частину його земельної ділянки оскаржуваними рішеннями сільської ради передано у власність іншим особам.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають увласності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Оскаржувані позивачем рішення сільської ради від 19 вересня 2013 року та від 14 липня 2014 року стосується частини земельної ділянки позивача, площею 0,464 га, право власності на яку зареєстровано за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки до складу виділених їм земельних ділянок ввійшла частина земельної ділянки позивача ОСОБА_2 .

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що Ротмістрівська сільська рада Черкаського району розпорядилася земельною ділянкою, яка їй не належала із 2002 року, коли перейшла з комунальної в приватну власність ОСОБА_2 , згідно наданого Державного акту, що є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Крім того, суд враховує, що з рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру від 22 січня 2017 року, встановлено накладення спірних земельних ділянок позивача ОСОБА_2 та відповідачів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), що сторонами справи не ставиться під сумнів.

Отже, встановивши порушення права на землю позивача ОСОБА_2 , суд вбачає підстави для скасування рішення Ротмістріської сільської ради від 19 вересня 2013 року №18-4/IV «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: ОСОБА_3 1,70 га, поле №4, ОСОБА_4 1,70 га, поле №4 та ОСОБА_5 1,70 га, поле №4 та рішення Ротмістріської сільської ради від 14 липня 2014 року №24-12/VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_3 1,5642 га в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0182; ОСОБА_4 1,5635 га в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0181 та ОСОБА_5 1,5635 га, в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0183; рішення Ротмістрівської сільської ради від 22 грудня 2017 року № 6-39/VII, Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,6106 га ОСОБА_6 , кадастровий номер 7123787200:01:001:0235.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 724/1127/17 зазначено, що згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16 державний акт - це документ, що посвідчує право на земельну ділянку, із визнанням недійсним якого без внесення до державного реєстру відповідного запису щодо належного власника або землекористувача, спір про право може бути не вирішеним.

Рішення суб`єкта владних повноважень про передання земельної ділянки у власність є актом, необхідним для набуття у власність цього об`єкта у майбутньому - з моменту державної реєстрації відповідного цивільного права.

У п. 11 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність. Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

За правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, повязаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Таким чином, отримавши рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки, ОСОБА_2 набув право зареєструвати своє право власності на спірну земельну ділянку, а тому скасування рішення сільської ради і скасування в Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію за відповідачами ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) спірної земельної ділянки сприятиме захисту права власності позивача.

З огляду на наведене та враховуючи обставини даної справи суд доходить до переконання, що саме обраний позивачем спосіб захисту є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновить порушені права останнього.

Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine, заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення від 10 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey, заява № 100/1995/606/694, § 95); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland, заява № 30210/96, § 158) (§ 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine, заява № 20390/07).

Оскільки позовна вимога про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки за відповідачами є похідною від вимоги про скасування оскаржуваних рішеннь Ротмистрівської сільської ради її теж слід задовольнити для забезпечення повноти захисту права власності позивача на спірну земельну ділянку.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір стягується з відповідачів у разі задоволення поову, таким чином з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 128,141, 258-259, 263, 265, 268, 274, 279,354 Цивільно процесуального кодексу України, ст. 61 Конституції України, ст. 116,125,152,155 Земельного кодексу України, ст. 10, 22, 26 ЗК "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Фермерське господарство «Агро-Проялс», про визнання нечинним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельних ділянок, - задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати рішення Ротмістрівської сільської ради від 19 вересня 2013 року №18-4/VI «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: ОСОБА_3 1,70 га, поле №4, ОСОБА_4 1,70 га, поле №4 та ОСОБА_5 1,70 га, поле №4;

Визнати незаконними та скасувати рішення Ротмістрівської сільської ради від 14 липня 2014 року №24-12/VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_3 1,5642 га в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0182; ОСОБА_4 1,5635 га в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0181 та ОСОБА_5 1,5635 га, в межах Ротмістрівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 7123787200:01:001:0183;

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами: № 7123787200:01:001:0182, що належить ОСОБА_3 ; №7123787200:01:001:0181, що належить ОСОБА_4 , №7123787200:01:001:0183, що належить ОСОБА_5 та №7123787200:01:001:0235, що належить ОСОБА_6 ;

Визнати недійсними: свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 видане 04 грудня 2014 Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області на ім`я ОСОБА_4 ; свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 видане 09 грудня 2014 року Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області на ім`я ОСОБА_5 ; свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 видане 08 грудня 2014 року Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області на ім`я ОСОБА_3 ;

Скасувати: запис про право власності № 7943232 вчинений 04 грудня 2014 року о 12:54:18 державним реєстратором Стригун Л.М. на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 видане 04 грудня 2014 року Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області на ім`я ОСОБА_4 , індексний номер 17724724 від 04 грудня 2014 року в 15:14:19; запис про право власності 8001355 вчинений 04 грудня 2014 року о 12:22:27 державним реєстратором Миколенко Т.О. на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 видане 09 грудня 2014 року Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області на ім`я ОСОБА_5 , індексний номер 17844661 від 09 грудня 2014 року в 16:16:53 та запис про право власності 7986386 вчинений 08 грудня 2014 року о 12:02:19 державним реєстратором Іщук І.В. на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 видане 08 грудня 2014 року Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області на ім`я ОСОБА_3 , індексний номер 17812793 від 08 грудня 2014 року в 17:23:34.

Стягнути з Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (вул. Михайлівська, 18 в с. Ротмістрівка, Черкаського району Черкаської області, ЄДРПОУ 26359075) на користь ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131 в м. Черкаси, ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 , зареєстрованого по АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_2 , проживаючого АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Після набрання рішенням суду законної сили повернути до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області витребувані реєстраційні справи з документами про здійснення державної реєстрації, витребувані відповідно до ухвали суду від 12 березня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2023 року.

Головуючий: В. О. Прилуцький