Ухвала

від 23.10.2023 по справі 759/17263/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1586/23

ун. № 759/17263/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100110000088 від 23.06.2023 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мурафа Шаргородського район Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2023 р. з Київської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100110000088 від 23.06.2023 р. відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.09.2023 призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор під час підготовчого судового засідання просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, зазначив про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при його направленні до Святошинського районного суду м. Києва. Висловив свою думку про проведення судового розгляду у відкритій формі судового засідання за участю сторін кримінального провадження.

Сторона захисту не заперечувала проти призначення судового розгляду.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Судом встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.

Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, судом не встановлено.

Згідно вимог ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

В свою чергу, в підготовчому судовому засіданні захисник подав скаргу в порядку ч.2 ст.303 КПК України на процесуальне рішення прокурора та просив визнати протиправним та таким,що прийняте з грубим порушенням норм КПК України рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про визначення підслідності у кримінальному провадженні №62023100110000088, яке було прийняте у формі постанови про визначення підслідності від 25.08.2023. В обґрунтування скарги захисник зазначив, що прокурор не навів обставини в оскаржуваній постанові, які б вказували, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкриміноване ОСОБА_3 , віднесене до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, адже не вказано, що останній на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, обіймав будь - яку з визначених у ч.4 ст. 216 КПК України посад, а злочин, передбачений ст. 368 КК України не відноситься до військових. Посилання прокурора на «обсяг уже проведених слідчих та процесуальних дій слідчими першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань» не є підставою, в розумінні ст. 216 КПК України, для визначення підслідності за конкретним органом досудового розслідування. Крім того, з обвинувального акту вбачається , що ОСОБА_3 не відноситься до суб`єктів, визначених ч.4 ст. 216 КПК України, адже обіймав посаду начальника відділу контролю за благоустроєм Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, яка не належить до категорії «А», а також не являється працівником правоохоронного органу. Таким чином, кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінують ОСОБА_3 , віднесене до підслідності органів Національної поліції, а не органів Державного бюро розслідувань. З огляду на зазначене, захисник вважає, що постанова про визначення підслідності від 25.08.2023 прийнята заступником Генерального прокурора ОСОБА_6 формально, не маючи для цього жодних реальних та об`єктивних підстав, передбачених КПК України.

Прокурор заперечив проти доводів, викладених у скарзі захисника, з тих підстав, що ОСОБА_3 , обіймаючи посаду начальника відділу контролю за благоустроєм Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, у відповідності до вимог Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» та Положення про відділ контролю за благоустроєм Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, являється працівником правоохоронного органу, зважаючи на наявність у останнього повноважень щодо здійснення правозастосовних функцій. Постанова про визначення підслідності від 25.08.2023. прийнята відповідно до вимог КПК України та є обґрунтованою.

Проаналізувавши доводи скарги сторони захисту, заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Частина 2 статті 303 КПК України закріпила право сторони захисту на стадії підготовчого провадження подавати скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування. Також згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України заперечення на інші ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Оцінюючи доводи, викладені у скарзі захисника, судом встановлено, що за своєю суттю зазначені у скарзі аргументи впливають на допустимість доказів, які мають відношення до доведення остаточної винуватості або невинуватості обвинуваченого. Їх вирішення в обов`язковому порядку тягне за собою необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження, що на стадії підготовчого судового засідання не допускається, оскільки відповідно до статей 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

За таких обставин, під час підготовчого судового засідання суд вважає за необхідним долучити до матеріалів судової справи скаргу захисника, однак оцінка викладеним в них доводам буде надана судом під час судового розгляду по суті у порядку, встановленому статтями 89, 94 КПК України.

Окрім того, захисником було подано клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , у вигляді застави шляхом зменшення розміру застави з 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до застави у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування вказаного клопотання захисником зазначено наступне.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2023 по справі № 757/30104/23-к ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.09.2023 та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн. з встановленням наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування та суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

19.07.2023 за ОСОБА_3 було внесено заставу у розмірі 805 200 грн. у зв`язку з чим 20.07.2023 останній був звільнений з під варти. З моменту звільнення з під варти, у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. 13.09.2023 сплив строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 ухвалою від 19.07.2023 та, відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію, а обов`язки скасовуються. Після закінчення 13.09.2023 покладених на ОСОБА_3 обов`язків, сторона обвинувачення до суду з клопотання про продовження дії обов`язків не зверталась.

Сторона захисту вважає, що заявлені прокурором під час обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, належним чином доведені не були, а ризики, які прийняті до уваги слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, на даний час відсутні, в зв`язку з чим подальше застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 805 200 грн., що значно перевищує встановлені п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі, є невиправданим та занадто суворим.

В підготовчому судовому засіданні захисник клопотання підтримав з викладених у ньому підстав. Також зауважив, що ОСОБА_3 не переховувався від органів досудового розслідування, про що, зокрема, свідчить звернення останнього до ТУ ДБР у м. Києві від 17.07.2023, в якому він просив повідомити у якому кримінальному провадження, за яким фактом та для проведення яких слідчих дій його викликають.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання захисника. Повідомив, що наразі не працює, проживає разом з батьками у м. Києві, розмір застави становить для нього надмірний тягар. Зазначив, що свої процесуальні обов`язки виконує справно.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання з тих підстав, що саме застава у визначеному в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2023 розмірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, підстав для зменшення розміру застави не вбачає. Зауважив на тому,що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 переховувався, у зв`язку з чим був оголошений у розшук.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2023 ( ун.№ № 757/30104/23-к) ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.09.2023 з визначенням розміру застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн., з встановленням наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування та суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

При застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_3 слідчим суддею були встановлені наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може умисно переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

19.07.2023 заставодавцем ОСОБА_7 за ОСОБА_3 було внесено заставу у розмірі 805 200 грн., у зв`язку з чим 20.07.2023 ОСОБА_3 був звільнений з під варти.

13.09.2023 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2023, закінчився та надалі не продовжувався.

З моменту звільнення з-під варти не зафіксовано жодного факту неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 своїх процесуальних обов`язків, передбачених ст.42 КПК України.

Суд, аналізуючи підстави для зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави шляхом зменшення її розміру, згідно ст. 178 КПК України, бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, є особою, яка раніше не судима, має постійне місця проживання в м. Києві, не працює, не одружений, утриманців не має, також суд враховує, що ОСОБА_3 згідно наказу Головнокомандувача ЗСУ від 01.05.2022 № 513 відзначений почесним нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними силами України».

Враховуючи обставини кримінального провадження, встановлені відомості про особу обвинуваченого, стадію судового провадження, суд вважає, що на даний час існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК Україна, а саме: ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 ,усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може переховуватись від суду, оскільки у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки та стримуючі фактори, а також ризик незаконного впливу зі сторони ОСОБА_3 на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, зокрема, шляхом вмовлянь, підкупу, з метою зміни ними викривальних по відношенню до обвинуваченого показів чи відмови від них задля уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас інші ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК Україна, які існували на момент обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме: ризик того,що він може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, судом не встановлені та в судовому засіданні прокурором не доведено їх існування на даний час.

Також при розгляді клопотання захисника про зміну запобіжного заходу судом не встановлено виключних обставин, які б давали підстави для висновку, що застава у зазначених межах в п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, а тому суд приходить до висновку,що підстави для продовження застосування до обвинуваченого застави у розмірі, що перевищує розмір встановлений законом, відсутні.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, та даних про його особу, а також ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КК України, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у подальшому та запобігти настанню ймовірних ризиків, встановлених судом.

Враховуючи наведене вище у сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання захисника слід задовольнити та визначити розмір застави обвинуваченому в межах встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України для тяжкого злочину, а саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання, покладених на нього процесуальних обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

У зв`язку зі зменшенням розміру застави, різниця грошових коштів підлягає поверненню заставодавцю.

Інших клопотань від учасників судового провадження не надійшло.

Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 201,314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, на 14 год. 00 хв. 02 листопада 2023 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.

Справу розглядати суддею одноособово.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні проводити за участю прокурора, обвинуваченого,захисника.

Скаргу захисника ОСОБА_5 на процесуальне рішення прокурора, подану в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у ній доводам у ході судового розгляду.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу в частині розміру застави - задовольнити.

Запобіжний захід у виді застави, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 19 липня 2023 року, змінити в частині визначеного розміру застави, зменшивши її розмір з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Суму застави в розмірі 590 480 ( п`ятсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят) грн. повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1