Постанова

від 17.10.2023 по справі 909/598/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. Справа №909/598/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

позивача: Левчук І.М.,

відповідача: Пазюк О.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" від 17.05.2023(вх. суду від 23.05.2023 №01-05/1634/23)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2023, повний текст рішення складено 04.05.2023,

у справі № 909/598/21 (суддя Неверовська Л.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"

до відповідача Приватного підприємства "В.І.В."

про витребування у Приватного підприємства "В.І.В." земельної ділянки площею 0,0202 га, яка накладається на смугу відведення залізниці та розташована по вул. Петраша, 2, м. Яремча, Івано-Франківська область,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції:

22.06.2023 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "В.І.В." про витребування у Приватного підприємства "В.І.В." земельної ділянки площею 0,0650 га, яка накладається на смугу відведення залізниці та розташована по вул. Петраша, 2 м. Яремча Івано-Франківська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведеного обстеження смуги відведення було виявлено що земельна ділянка на км 61 ПК 2 з правої сторони за ходом (км60+170м), яка перебуває у власності у Приватного підприємства "В.І.В." частково знаходиться в смузі відведення залізниці та орієнтовною площею 0,0650 га накладається на смугу відведення залізниці, на відстані орієнтовно 6,2 м від осі колії, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 18.06.2020. Згідно "Плану смуги відведення лінії Івано-Франківськ - Держкордон Львівської залізниці" розробленого, погодженого та зареєстрованого в 1994 році, ширина смуги відведення на ділянці з км 60+170м перегону становить 20 м від осі колії. Земельна ділянка, що перебуває в у власності відповідача частково входить у смугу відведення залізниці і загальна площа перетину спірної земельної ділянки в смузі відведення залізниці становить 0,0202 га (з урахуванням заяви про зміну предмета позовних вимог). На земельній ділянці, розміри якої визначені зазначеним Планом смуги відведення, розташована головна колія (ВБК) дільниці Делятин - Держкордон інвентарний №0920201001682, яка є державною власністю і перебуває на балансі залізниці, що є державним підприємством. Правовий статус земель залізничного транспорту визначено законом і не може бути змінений в будь-який інший спосіб аніж визначено законодавством. Право Залізниці на земельну ділянку в межах Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, в тому числі і на спірну, виникло задовго до реєстрації права відповідача, та не було жодним чином припинене. Позивач є землекористувачем земель в межах смуги відведення, а План смуги відведення є належним доказом землекористування.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2023 у справі №909/598/21 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивоване тим, що задоволення позову суперечило б принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований та порушувало б право власності відповідача на будівлю кондитерського цеху в частині права користування, адже частина земельної ділянки, що накладається на смугу відведення колії необхідна для обслуговування нерухомого майна, що знаходиться на ній.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з вказаними рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 17.05.2023(вх. суду від 23.05.2023 №01-05/1634/23) у якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2023 у справі №909/598/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об?єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування чи тим більше коли законодавчо закріплено спеціальний порядок вилучення земельних ділянок чи заборону на перебування їх у приватній власності.

Також, апелянт зазначає, що особа, яка набула право власності на об?єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім?я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об?єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об?єкта нерухомості розташованого на ній.

03.07.2023 від Приватного підприємства "В.І.В." надійшов відзив б/н від 01.06.2023 (вх. №01-04/4438/23) на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2010 та Технічної документації видано Державний акт на земельну ділянку серія ЯЛ №030218 від 03.03.2011 площею 0,1080га, яка розташована за адресою м. Яремче, вул. Петраша, 2, цільове призначення: для обслуговування нежитлових приміщень ресторану "Гуцульщина" літнього кафе, кондитерського цеху, артезіанської свердловини, агрегаторної, кадастровий номер 2611000000:05:006:0152. На земельній ділянці з кадастровим номером 261 1000000:05:006:0152 знаходиться будівля (кондитерський цех), на яку зареєстровано право власності за ПП "B.I.В" на підставі договору купівлі-продажу №2260 від 02.06.2006. Згідно матеріалів справи, будівля кондитерського цеху не є об?єктом залізничного транспорту та саме на земельній ділянці площею 0,0202га, яка накладається на смугу відведення залізниці та розташована по вулиці Петраша, 2 у місті Яремче Івано-Франківської області і розташована безпосередньо і будівля кондитерського цеху, власником якої є Відповідач, і частина земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цього ж кондитерського цеху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" від 17.05.2023(вх. суду від 23.05.2023 №01-05/1634/23)та призначено розгляд справи на 11.07.2023.

Ухвалою суду від 11.07.2023 розгляд справи відкладено на 22.08.2023.

У судовому засіданні 19.09.2023 за згодою представників сторін оголошено перерву до 17.10.2023 року.

В судовому засіданні 17.10.2023 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладеній у ній та просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги. Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладеній у відзиві та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

02.06.2006 Приватним підприємством "В.І.В." придбано у громадянина ОСОБА_1 у власність за договорами купівлі-продажу №2254, №2257 та №2260 кондитерський цех, колибу та водоочисні споруди, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

23.05.2006 за договором купівлі-продажу №488 Приватне підприємство "В.І.В." придбало у Приватного підприємства "Карпатська компанія" ресторан "Гуцульщина" за тією ж адресою.

23.09.2010 Яремчанською міською радою прийнято рішення №470-33/2010 "Про доповнення рішення міської ради від 12.05.2010 №437-31/2010 "Про перелік земель несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2010 році", яким до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу в 2010 році було віднесено земельну ділянку площею 6293 кв.м. для викупу ПП "В.І.В.", місце розташування: м.Яремче, вул.Петраша, 2, цільове призначення: для обслуговування нежитлових приміщень ресторану "Гуцульщина", літнього кафе, артезіанської свердловини.

16.12.2010 Яремчанська міська рада рішенням №24-1/2010 "Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності" вирішила: продати у власність Приватному підприємству "В.І.В." земельну ділянку площею 6293 кв.м., що розташована в м.Яремче, вул.Петраша, 2 для обслуговування нежитлових приміщень ресторану "Гуцульщина", літнього кафе, кондитерського цеху, артезіанської свердловини, агрегаторної.

22.12.2010 між Приватним підприємством "В.І.В." та Яремчанською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Могилевич Л.В. за №3407, згідно якого продавець на підставі рішення першої сесії 6-го демократичного скликання Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №24-1/2010 від 16.12.2010 "Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності" зобов`язується передати у власність покупцю шляхом викупу земельну ділянку, площею 6293 м.кв., для обслуговування нежитлових приміщень ресторану "Гуцульщина", літнього кафе, кондитерського цеху, артезіанської свердловини, агрегаторнної, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша, 2, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації та сплатити за нього кошти в розмірі і в термін, визначені в даному договорі. 27.12.2010 даний договір купівлі-продажу зареєстровано у Відділі Держкомзему у м.Яремче Івано-Франківської області за №016.

Згідно з Технічною документацією із землеустрою земельна ділянка площею 6293 кв.м. складається з двох ділянок площею 5213кв.м. (кадастровий номер 2611000000:05:006:0153) та 1080кв.м. (кадастровий номер 2611000000:05:006:0152).

Відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2010 та Технічної документації видано два Державних акти на земельні ділянки, зокрема, щодо спірної земельної ділянки - Державний акт на земельну ділянку серія ЯЛ №030218 від 03.03.2011 площею 0,1080га, яка розташована за адресою м.Яремче, вул.Петраша, 2, цільове призначення: для обслуговування нежитлових приміщень ресторану "Гуцульщина", літнього кафе, кондитерського цеху, артезіанської свердловини, агрегаторної, кадастровий номер 2611000000:05:006:0152.

18.06.2020 виробничим підрозділом "Івано-Франківська дистанція колії" АТ "Укрзалізниця" (далі - Залізниця) проводилося обстеження смуги відведення залізниці в межах Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

В результаті проведеного обстеження смуги відведення виявлено, що земельна ділянка на км 61 ПК 2 з правої сторони за ходом (км60+170м) яка перебуває у власності у Приватного підприємства "В.І.В." кадастровий номер 2611000000:05:006:0152 частково знаходиться в смузі відведення залізниці та орієнтовною площею 0,0650 га накладається на смугу відведення залізниці, на відстані орієнтовно 6,2 м від осі колії, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 18.06.2020.

Також, комісією виявлено та зазначено в Акті обстеження, що на вказаній земельній ділянці, в межах смуги відведення залізниці розташовані дерев`яні павільйони - МАФи, які частково знаходяться в смузі відведення залізниці на відстані орієнтовно 6,2 м від осі колії.

Згідно "Плану смуги відведення лінії Івано-Франківськ - Держкордон Львівської залізниці селищних, сільських рад Яремчанської міськради Надвірнянського району Івано-Франківської області" 1994 року, ширина смуги відведення на ділянці з км 60+170м перегону становить 20 м від осі колії.

На земельній ділянці, розміри якої визначені зазначеним Планом смуги відведення, розташована головна колія (ВБК) дільниці Делятин - Держкордон інвентарний №0920201001682, яка є державною власністю і перебуває на балансі залізниці.

Як вказує позивач, з врахуванням заяви про зміну предмета позовних вимог від 12.12.2022 (вх.№ 17140/22), земельна ділянка, що перебуває в у власності відповідача частково входить у смугу відведення залізниці і загальна площа перетину спірної земельної ділянки в смузі відведення залізниці становить 0,0202 га.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2021 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. На якій відстані від осі колії знаходиться земельна ділянка, яка належить Приватному підприємству "В.І.В." за № 2611000000:05:006:0152, що розташована по вул. Петраша,2 в м. Яремче Івано-Франківської області в натурі (відобразити схематично)?

2. Чи має місце накладення земельної ділянки, яка належить Приватному підприємству "В.І.В." за № 2611000000:05:006:0152, що розташована по вул. Петраша,2 в м. Яремче Івано-Франківської області на земельну ділянку смуги відведення залізниці при її ширині 20 м?

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №909/598/21 від 28.07.2022 № 2269/21-28/2292/22-28, по першому питанню: Відстані від осі колії до земельної ділянки, яка належить приватному підприємству "В.І.В" за №2611000000:05:006:0152, що розташована по вул. Петраша, 2 в м. Яремче Івано-Франківської області зображені схематично нижче на рисунку (т. 3, а.с. 88 (на звороті)-89). По другому питанню: Земельна ділянка, яка належить приватному підприємству "В.І.В" за №2611000000:05:006:0152, що розташована по вул. Петраша, 2 в м. Яремче Івано-Франківської області накладається на земельну ділянку смуги відведення залізниці, що зображено нижче на рисунку (т. 3, а.с. 89).

В дослідницькій частині по питанню №2 (т.3, а.с. 87 (на звороті)) зазначено, що на досліджуваній земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:006:0152 знаходиться будівля (кондитерський цех) на яку зареєстровано право власності за ПП "В.І.В", що засвідчується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10886560 від 08.06.2006 (Т.3 а.с.10) на що було вказано при обстеженні представником ПП "В.І.В". Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2013 у справі №909/727/13 суд вирішив відмовити у позові Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, приватного підприємства "В.І.В", Яремчанського споживчого товариства про визнання незаконним та скасування п.5 рішення Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 25.12.2000р. № 147 " Про дозвіл на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво об`єктів індивідуальних житлових будинків , оформлення права власності , внесення змін до рішень міськвиконкому, затвердження актів державної технічної комісії " в частині надання дозволу Яремчанському споживчому товариству на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху по вул. Дачній, у частині надання дозволу Яремчанському споживчому товариству на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху по вул. Дачній (Т.3 а.с.65-71).

Проведено співставлення за результатами якого виявлено, що площа накладення між досліджуваною земельною ділянкою з кадастровим номером 2611000000:05:006:0152, згідно технічної документації у якій наявні відомості про параметри даної земельної ділянки та смугою відведення колії ширину якої встановлено відповідно до плану смуги відведення земель лінії Івано-Франківськ - Держкордон Львівської залізниці, становить 0,0202 га.

Також, в матеріалах справи наявне рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2013 у справі №909/727/13, яким відмовлено в позові Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, приватного підприємства "В.І.В.", Яремчанського споживчого товариства про визнання незаконним та скасування пункту 5 рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 25.12.2000 № 147 "Про дозвіл на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво об`єктів індивідуальних житлових будинків, оформлення права власності, внесення змін до рішень міськвиконкому, затвердження актів державної технічної комісії" в частині надання дозволу Яремчанському споживчому товариству на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху по вул. Дачній.

У вказаному рішенні, судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 4 від 20.01.2004 "Про дозволи на будівництво, перебудову, оформлення права власності, газифікацію" органом місцевого самоврядування надано дозвіл ЗАТ "Карпатська туристична компанія" на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху, що входить до майнового комплексу "Ресторан "Гуцульщина" по вул. Петраша, 2, колишня Дачна, 2 в м. Яремче. Відповідно до п. 8.1 вказаного рішення, будівля, що знаходиться за адресою вул. Петраша, 2, м. Яремче, має статус нежитлової будівлі - кондитерського цеху, який входить до майнового комплексу "Ресторан "Гуцульщина". Закритому акціонерному товариству "Карпатська туристична компанія" надано дозвіл на оформлення права власності на спірну будівлю, а Коломийському МБТІ зареєструвати та видати свідоцтво про право власності на спірне майно. Правовою підставою набуття права власності Закритого акціонерного товариства "Карпатська туристична компанія" на спірне майно була передача Яремчанським споживчим товариством належного йому майна в якості оплати за придбані Яремчанським споживчим товариством акції ЗАТ "Карпатська туристична компанія".

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до пункту б частини четвертої статті 84 Земельного Кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Згідно із частиною першою, другою статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України та Закону України «Про транспорт».

Частиною другою статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону України «Про транспорт» землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту. (частина перша статті 23 Закону України «Про транспорт»). Аналогічна правова норма міститься у статті 68 ЗК України.

Наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 3-305гс15, у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 909/277/16, від 14 березня 2019 року у справі № 918/1373/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 466/413/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 466/1058/15-ц та підтвердженні у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 466/6682/14-ц, від 13 січня 2021 року у справі № 715/2402/18, від 19 травня 2021 року у справі № 715/2081/18.

Згідно із матеріалами справи, на земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:006:0152 знаходиться будівля (кондитерський цех) на яку зареєстровано право власності за ПП "В.І.В" на підставі договору купівлі-продажу №2260 від 02.06.2006. Згідно матеріалів справи, будівля кондитерського цеху не є об`єктом залізничного транспорту.

Законність надання дозволу Яремчанському споживчому товариству на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху оспорювалась в судовому порядку Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця".

Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16).

Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт - це передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації.

Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 ГПК України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2013 у справі №909/727/13, відмовлено в позові Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, приватного підприємства "В.І.В.", Яремчанського споживчого товариства про визнання незаконним та скасування пункту 5 рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 25.12.2000 № 147 "Про дозвіл на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво об`єктів індивідуальних житлових будинків, оформлення права власності, внесення змін до рішень міськвиконкому, затвердження актів державної технічної комісії" в частині надання дозволу Яремчанському споживчому товариству на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху по вул. Дачній.

Рішення мотивовано тим, що Позивачем також не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення, при прийнятті виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області пункту 5 рішення від 25.12.2000 № 147 "Про дозвіл на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво об`єктів індивідуальних житлових будинків, оформлення права власності, внесення змін до рішень міськвиконкому, затвердження актів державної технічної комісії" вимог законодавства, що регулює процедуру оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, в тому числі і вимог пункту 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 року. А також, вказано, що в матеріалах справи відсутні документи, які би доводили належність позивачу права власності чи права користування вищевказаним майном та земельною ділянкою, на якій воно знаходиться.

А отже, законність надання дозволу Яремчанському споживчому товариству на оформлення права власності на будівлю кондитерського цеху підтверджена судовим рішенням.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За частинами першою, другою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у положеннях статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України (тут і далі - в редакціях, чинних момент набуття відповідачем-2 у власність нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці).

Так, за частинами першою, другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як встановлено матеріалами справи, будівля - кондитерський цех перейшов у власність відповідача на підставі договору купівлі-продажу №2260 від 02.06.2006.

Згодом, 22.12.2010 між Приватним підприємством "В.І.В." та Яремчанською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Могилевич Л.В. за №3407, згідно якого продавець на підставі рішення першої сесії 6-го демократичного скликання Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №24-1/2010 від 16.12.2010 року "Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності" зобов`язується передати у власність покупцю шляхом викупу земельну ділянку, площею 6293 м.кв., для обслуговування нежитлових приміщень ресторану "Гуцульщина", літнього кафе, кондитерського цеху, артезіанської свердловини, агрегаторнної, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Петраша, 2, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації та сплатити за нього кошти в розмірі і в термін, визначені в даному договорі. 27.12.2010 даний договір купівлі-продажу зареєстровано у Відділі Держкомзему у м. Яремче Івано-Франківської області за №016.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18.

Згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру .Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка площею 6293 кв.м. складається з двох ділянок, яким присвоєно кадастрові номери: 2611000000:05:006:0152, 2611000000:05:006:0153.

За результатами Висновку експерта №2269/21-28/2292/22-28 від 28.07.2022 встановлено, що площа накладення між досліджуваною земельною ділянкою з кадастровим номером 2611000000:05:006:0152 та смугою відведення колії становить 0,0202 га.

При цьому, з наведених в Висновку експерта створених моделей результатів обстеження, що зображені на рисунку 14 "Зображення результатів співставлення" (т. 3, а.с. 86 (на звороті)) та рисунку 15 "Зображення результатів співставления" (т. 3, а.с. 88) вбачається, що на площі накладення знаходиться будівля кондитерського цеху, яка належить відповідачеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №2260 від 02.06.2006 (Витяг про реєстрацію права власності №10886560 від 08.06.2006).

Отже, враховуючи встановлені судами обставини справи та принцип слідування землі за будівлею, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач є законним власником будівлі - кондитерського цеху та, відповідно, земельної ділянки, оскільки будинок фактично займає частину земельної ділянки, а інша частина, що накладається на смугу відведення колії, необхідна для безпосереднього обслуговування будинку, а тому задоволення позову суперечило б принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований та порушувало б право власності відповідача на будівлю кондитерського цеху в частині права користування, адже частина земельної ділянки, що накладається на смугу відведення колії необхідна для обслуговування нерухомого майна, що знаходиться на ній.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2023 у справі № 909/598/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" від 17.05.2023(вх. суду від 23.05.2023 №01-05/1634/23) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2023 у справі № 909/598/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2023

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець