Ухвала

від 27.10.2023 по справі 911/3226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" жовтня 2023 р. Справа № 911/3226/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій»

про стягнення 16 051,92 гривень

встановив:

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» про стягнення 16 051,92 гривень.

Вказані вище вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на технічне обслуговування ліфтів №499/22 від 31.12.2021 в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначено таке:

- аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору;

- за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном;

- словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, до спорів, предметом яких є стягнення коштів внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються процесуальні норми щодо виключної підсудності справ згідно частини 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України. Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17.

Так, згідно пункту 1.1. договору на технічне обслуговування ліфтів №499/22 від 31.12.2021 замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок по організації та виконанню робіт з технічного обслуговування ліфтів на об`єктах замовника відповідно до додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Зі змісту вказаного договору та додатку №1 до нього слідує, що адресою замовника визначено: вул. Васильківська, 13/1 у місті Києві, а тому суд дійшов висновку про те, що спір за відповідною позовною заявою стосується прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном у місті Києві.

З огляду на зазначені вище обставини суд дійшов висновку, що спір за поданим Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3» позовом підлягає розгляду за виключною підсудністю згідно приписів ч. 3 ст. 30 ГПК України Господарським судом міста Києва, тобто за місцезнаходженням об`єкта/майна, з приводу оплати вартості робіт на якому виник спір.

В розрізі зробленого висновку судом враховано, що належність відповідного спору до виключної підсудності унеможливлює прийняття Господарським судом Київської області до свого розгляду такої позовної заяви за територіальною підсудністю, що попри те не свідчить про спір щодо підсудності, позаяк правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Отже, виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді, відтак зазначене свідчить, що певні категорії справ не можуть розглядатися не «судом, встановленим законом» за загальними правилами підсудності або ж за правилами альтернативної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про передачу позовної заяви Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» про стягнення 16 051,92 гривень з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовну заяву Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» про стягнення 16 051,92 гривень з доданими до неї документами передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвала складена та підписана 27.10.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядку ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема