Ухвала

від 27.10.2023 по справі 926/2172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м.Чернівці

27 жовтня 2023 року Справа № 926/2172/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" про розстрочення виконання судового рішення (вх.№4548) по справі №926/2172/23

За позовом Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, 1)

до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" (58003, м.Чернівці, вул. Буковинська, 62)

про стягнення заборгованості в сумі 1129981,35 грн

За участю представників:

Від позивача: Смотр Д.М. представник (виписка з ЄДР)

Від відповідача: Вишневський В.М. (керівник)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023 року позовні вимоги Чернівецької міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" про стягнення заборгованості в сумі 1129981,35 грн задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" на користь Чернівецької міської ради заборгованість в сумі 1033096,70 грн, пеню в сумі 65891,75 грн, штраф в сумі 30992,90 грн та судовий збір в сумі 16949,72 грн.

На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 16.10.2023 року, судом видано наказ.

19.10.2023 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" через систему "Електронний суд" подав заяву про розстрочення виконання рішення на 12 платежів протягом 1 календарного року.

Заявник аргументує розстрочення виконання рішенням тим, що у зв`язку із військовою агресією у останнього кваліфіковані фахівці припинили роботу через мобілізацію та не вистачає кадрів для повної роботи кооперативу, але ним було частково погашено позивачу 113000,00 грн, відтак наявний залишок заборгованості, заявник просить розстрочити виконання рішення на 1 календарний рік.

Ухвалою суду від 19.10.2023 року розгляд заяви призначено на 27.10.2023 року.

У судовому засіданні 27.10.2023 року преставник заявника підтримав свою заяву у повному обсязі. В свою чергу представниця позивача в усній формі заперечила щодо розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що заборгованість зі сплати пайового внеску виникла 2017 року, яка досі не погашена, а ненадходження в місцевий бюджет коштів призводить до ненаповнення бюджету міста.

Розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" про розстрочення виконання рішення, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про відмову у задоволені даної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

А відповідності до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

За змістом ст.18 ГПК України, яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об 'єднаннями на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`яковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до ч.1 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3, 4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочення виконання судового рішення повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

В контексті наведених приписів саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Питання щодо надання розстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Так, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, господарський суд повинен також враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Відповідачем не подано достатніх доказів на підтвердження того, що внаслідок введення в Україні воєнного стану останній не отримує прибуток, недостатньо працівників, що перешкоджає проведенню його господарської діяльності та впливає на рівень здатності останнього до виконання рішення суду, а тому не є обставиною, що перешкоджає виконанню рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023 року, яке набрало законної сили 16.10.2023 року. Подання до суду заяви про розстрочення виконання рішення не може розцінюватися судом як намір боржника реально виконати рішення суду.

В основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, на думку суду, боржник при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні ст.331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення у справі №926/2172/23 від 21.09.2023 року та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх.№4575 від 19.10.2023 року) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буд-Сіті" про розстрочення виконання судового рішення по справі №926/2172/23.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254 - 259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.М. Гушилик