Рішення

від 31.08.2023 по справі 204/9474/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/9474/23

Провадження № 2/204/2705/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» про відшкодування моральної шкоди, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з відповідачем він перебував у трудових відносинах в періоди з 09.12.2020 року по 08.02.2023 року, працюючи гірничим монтажником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті під землею. Під час виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 отримав професійне захворювання: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч стадії затухаючого загострення з помірними статико - динамічними порушенням м`язово-тонічним та больовими синдромами, рецидивуючий перебіг (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху: (II ст..) (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н90.3). Хронічний бронхіт II ст.., в фазі затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст..). (J 41.0). На підставі цього, ОСОБА_1 вперше встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням, 75% втрати професійної працездатності, встановлено потребу в медикаментозному лікуванні. Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає, що діями відповідача, йому завдано моральної шкоди, що виразилася в наступному: з`явився постійний біль в поперековому відділі хребта, що віддають в ноги, більше в ліву, що посилюється при ходьбі, стоянні, оніміння в лівій нозі, судомні зведення у м`язах ліве гомілки, виражене обмеження рухів в попереку, труднощі при ходьбі, малопродуктивний нападоподібний кашель, що супроводжується задишкою, болям, хрипами в грудній клітині, утрудненням дихання, слабкість, зниження слуху на обидва вуха. Частий кашель, задишка позбавляють нормального образу життя, активного спілкування з оточуючими, реалізації своїх здібностей, бажань. Ці обставини спричиняють моральні страждання. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач врахував ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я та те, що професійна працездатність в зв`язку з професійним захворюванням втрачена на 75%, визначення інвалідом третьої групи безстроково, та заподіяну йому моральну шкоду оцінює в розмірі 150 000 грн.

Ухвалою суду від 3 липня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 03.07.2023 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Представник відповідача ПАТ «Шахтобудмонтажне Управління№1» - адвокат Львов А.Л. надав відзив, просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що у трудових відносинах з відповідачем перебував з 09.12.2020 року по 08.02.2023 року та був звільнений за власним бажанням у зв`язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я. За весь період роботи на підприємстві відповідача, працівник жодних скарг не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Зауважує, що умови праці позивача не створювались відповідачем, а є наслідком розроблення проекту видобутку вугілля державними проектними органами. Відповідач проінформував позивача під розписку, про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних та шкідливих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах, відповідно до законодавства та колективного договору. Відповідач, як роботодавець, виконав всі покладені на нього чинним законодавством України обов`язки щодо забезпечення належних умов праці працівника, забезпечував його засобами індивідуального та колективного захисту, механізованими засобами для полегшення паці тощо. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про витрати пов`язанні з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації, оскільки висновок СМЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної школи. Крім того, позивачем не було надано розрахунку суми шкоди, а тому підстав відшкодування моральної шкоди позивачеві немає.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 в періоди з 09.12.2020року по08.02.2023 року, перебував у трудових відносинах працюючи гірничим монтажником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті під землею на підприємстві ПАТ «Шахтобудмонтажне Управління №1» (а.с. 7-8).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 25 квітня 2023 року, затвердженого 26 квітня 2023 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч стадії затухаючого загострення з помірними статико - динамічними порушенням м`язово-тонічним та больовими синдромами, рецидивуючий перебіг (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху: (II ст..) (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н90.3). Хронічний бронхіт II ст.., в фазі затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст..). (J 41.0). (а.с. 9-10).

Як вбачається з п. 18 зазначеного Акту, причинами виникнення хронічного професійного захворювання є пил переважно фіброгенної дії - фактична величина 19,3 мг/м3, при нормативному значенні 2 мг/м3. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 171,7 Вт, при нормативному значенні 90 Вт. Виробничий шум - фактична величина 82 дБА, при нормативному значенні 80 дБА. Робоча поза перебування у вимушеній позі 55,5% часу зміни, при нормативному значенні періодичне перебування в незручній або фіксованій позі до 25%, у вимушені позі до 10%, у позі «стоячи» до 60% часу зміни. Нахили корпусу - фактичне значень 150 разів, при нормативному значенні 50-100 разів.

Згідно довідки серії 12 ААА №099016 від 17.05.2023 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 75% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності до 17.05.2026 року, встановлено потребу у медикаментозному лікуванні ( а.с. 11).

Відповідно до Витягу із амбулаторної картки, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився під наглядом лікарів, лікувався амбулаторно і стаціонарно з 2015 року по 2023 рік, з діагнозом: хронічний бронхіт та хронічна двобічна сенсорно-невральна приглухуватість (а.с. 12, 13, 15, 16).

Згідно медичного висновку Лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 29.03.2023 року №700, ОСОБА_1 було встановленодіагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч стадії затухаючого загострення з помірними статико - динамічними порушенням м`язово-тонічним та больовими синдромами, рецидивуючий перебіг (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху: (II ст..) (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н90.3). Хронічний бронхіт II ст.., в фазі затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст..). (J 41.0). (а.с. 13).

Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від «Про охорону праці» визначено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України ооральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень статей 153, 171 Кодексу законів про працю України та статті 22 Закону України «Про охорону праці» забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.

Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Отже, порядок установлення факту трудового каліцтва на виробництві визначено законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 визнано, що зазначеними законодавчими змінами право цієї категорії громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач у позові, що в результаті отримання ним професійних захворювань він частково (75 %) втратив професійну працездатність та потребує додаткових зусиль до застосування. Крім того, моральну шкоду він пов`язує, з тим, що позивач протягом тривалого часу перебуває у хворобливому стані, постійно відчуває фізичний біль. У позивача змінився звичайний уклад його життя. Компенсація моральної шкоди оцінюється позивачем у розмірі 150 000 грн.

Крім того, у пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_1 професійного захворювання, пов`язаного із виробництвом, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності в загальному розмірі 75% (встановлено при первинному огляді), необхідність лікування, суд визнає, що професійне захворювання зумовило порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, негативно відбилися на його фізичному та психічному стані, змусило змінити спосіб життя, і таким чином, ОСОБА_1 завдано моральну шкоду.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги конкретні обставини професійних захворювань, ступінь їх тяжкості, характер та глибину пов`язаних з ними моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя. Крім того, ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано. Виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок професійних захворювань у розмірі 70 000 грн.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача про відсутність у відповідача підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у зв`язку з недоведеністю їх вини, відсутністю причинного зв`язку між отриманим позивачем професійним захворюванням та протиправними діяннями підприємства,оскільки із пунктів 17, 18 вказаного Акту розслідування хронічного професійного захворювання видно, що професійні захворювання позивача виникли внаслідок важкості праці та впливу шкідливих факторів.

Жодних доказів на спростування наявності шкідливих факторів робочого місця позивача та його шкідливого впливу на його здоров`я - відповідачем не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподаткованого доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логістичних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 164.2.14а ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року), згідно якої до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки станом на 01 січня 2022 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6700 грн., а сума визначена до стягнення моральної шкоди в розмірі 70 000 грн. перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати (6700 х 4 = 26 800), суд вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди необхідно стягнути з урахуванням утримання з нього обов`язкових податків і зборів.

За таких обставин моральна шкода у розмірі 70 000 грн. підлягає стягненню з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5Закону України«Про судовийзбір»,а позовзадоволено,то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий забір за подачу позову у розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» (код ЄДРПОУ 00180924, місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Лисівка, вул. Центральна, буд. 68а) про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» на користь ОСОБА_1 в рахуноквідшкодування моральноїшкоди заподіяноїпрофесійними захворюваннямисуму урозмірі 70000грн. з відрахування з цієї суми передбачених законом обов`язкових податків та зборів при виплаті.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» накористь держависудовий збіру розмірі1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська