Постанова

від 22.03.2024 по справі 204/9474/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1049/24 Справа № 204/9474/23 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №1», в інтересах якого діє адвокат Львов Андрій Леонідович, на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 року у справі № 204/9474/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління № 1» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовноюзаявою до Приватногоакціонерного товариства«Шахтобудмонтажне Управління№ 1» про стягнення з відповідача на свою користь моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві у розмірі 150000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з відповідачем перебував у трудових відносинах з 09 грудня 2020 року по 08 лютого 2023 року, працюючи гірничим монтажником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті під землею. Під час виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 отримав професійне захворювання: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч стадії затухаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями м`язово-тонічним та больовими синдромами, рецидивуючий перебіг (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху: (II ст..) (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н90.3). Хронічний бронхіт II ст.., в фазі затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст..). (J 41.0). На підставі цього, ОСОБА_1 вперше встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням, 75% втрати професійної працездатності, встановлено потребу в медикаментозному лікуванні.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає, що діями відповідача, йому завдано моральної шкоди, що виразилася в тому, що з`явився постійний біль в поперековому відділі хребта, що віддають в ноги, більше в ліву, що посилюється при ходьбі, стоянні, оніміння в лівій нозі, судомні зведення у м`язах лівої гомілки, виражене обмеження рухів в попереку, труднощі при ходьбі, малопродуктивний нападоподібний кашель, що супроводжується задишкою, болям, хрипами в грудній клітині, утрудненням дихання, слабкість, зниження слуху на обидва вуха. Частий кашель, задишка позбавляють нормального образу життя, активного спілкування з оточуючими, реалізації своїх здібностей, бажань. Ці обставини спричиняють моральні страждання. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач врахував ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я та те, що професійна працездатність в зв`язку з професійним захворюванням втрачена на 75%, визначення інвалідом третьої групи безстроково, та заподіяну йому моральну шкоду оцінює в розмірі 150000,00 грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління № 1» про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної професійними захворюваннями суму у розмірі 70000,00 грн. з відрахування з цієї суми передбачених законом обов`язкових податків та зборів при виплаті.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне Управління №1» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Не погодившисьз рішеннямсуду, відповідач- Приватнеакціонерне товариство«Шахтобудмонтажне управління№1» звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою, яку обґрунтовує тим, що розмір шкоди, який стягнутий судовим рішенням, не відповідає усталеній судовій практиці та встановленим судом моральним стражданням позивача, натомість справедливою та обґрунтованою сумою відшкодування моральної шкоди позивачеві буде 21300,00 грн.

Суд першої інстанції не звернув уваги та не надав оцінки найважливішому факту у цій справі, а саме, що причиною виникнення професійного захворювання позивача стала послідовна робота на декількох підприємствах вугільної галузі та розмір шкоди має бути розділений відповідно до стажу роботи позивача на цих підприємствах та у відповідності до ступеню шкідливого впливу (з урахуванням трудового стажу позивача на цих підприємствах). Відшкодування суми моральної шкоди повинно здійснюватись пропорційно відпрацьованому стажу на всіх підприємствах, де були наявні шкідливі та небезпечні фактори протягом професійного маршруту позивача, а розмір моральної шкоди повинен бути домірним стажу роботи на підприємстві відповідача. Розмір визначеної компенсації повинен бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. Відповідач вважає визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди значно завищеним, враховуючи втрату професійної працездатності позивача 75%, стаж роботи на підприємстві відповідача, що не є співмірним.

Також суд першої інстанції не проаналізував того, що умови праці, у яких працював позивач у Приватному акціонерному товаристві «Шахтобудмонтажне Управління № 1» є наслідком недосконалості технологічного процесу, що здійснюється за проектами, виконаними державними органами, а не відповідачем.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу, про наявність причинно-наслідкового зв`язку між винними діями відповідача. Позивач під час проходження обов`язкових щорічних медичних оглядів вже відчував симптоми захворювань, проте приховував від відповідача дані факти з метою набуття необхідного стажу для виходу на пільгову пенсію, що сприяло збільшенню шкоди, а тому, в силу ст. 1193 ЦК України, залежно від ступеню вини потерпілого розмір відшкодування зменшується.

Позивач самостійно, на власний розсуд обрав місце роботи зі шкідливими умовами праці, яка забезпечувала позивачеві не тільки вищу оплату праці, порівняно з працюючими в нормальних умовах, а й зменшення пенсійного віку, отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Тож, очевидним, на думку відповідача, є факт свідомого обрання позивачем роботи зі шкідливими умовами праці, що судом першої інстанції не враховано.

З таких підстав відповідач просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір моральної шкоди до 21300,00 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року витребувано цивільну справу від Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

05 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 21грудня 2023року,після усунення відповідачем недоліків,визначених ухвалоюДніпровського апеляційногосуду від08грудня 2023року,відповідачу поновленопроцесуальний строкна оскарженнярішення суду, відкрито провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерноготовариства «Шахтобудмонтажнеуправління №1»,в інтересахякого дієадвокат ЛьвовАндрій Леонідовична рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від31серпня 2023року усправі №204/9474/23,зупинено діюрішення Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від31серпня 2023року усправі №204/9474/23 та надано сторонам строк для надання відзивів на апеляційну скаргу, а також призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Копію ухвал про відкриття провадження та призначення справи до розгляду надіслані учасникам справи 22грудня 2023 року засобами поштового зв`язку та до електронних кабінетів учасників справи, які надіслані та доставлені 21грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Як передбачено ч. 3 вказаної вище статті, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З позовної заяви вбачається, що ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №1» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09 грудня 2020 року по 08 лютого 2023 року перебував у трудових відносинах, працюючи гірничим монтажником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті під землею на підприємстві ПАТ «Шахтобудмонтажне Управління №1».

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 25 квітня 2023 року, затвердженого 26 квітня 2023 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч стадії затухаючого загострення з помірними статико - динамічними порушенням м`язово-тонічним та больовими синдромами, рецидивуючий перебіг (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху: (II ст..) (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н90.3). Хронічний бронхіт II ст.., в фазі затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст..). (J 41.0).

Як вбачається з п. 18 зазначеного Акту, причинами виникнення хронічного професійного захворювання є пил переважно фіброгенної дії - фактична величина 19,3 мг/м3, при нормативному значенні 2 мг/м3. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 171,7 Вт, при нормативному значенні 90 Вт. Виробничий шум - фактична величина 82 дБА, при нормативному значенні 80 дБА. Робоча поза перебування у вимушеній позі 55,5% часу зміни, при нормативному значенні періодичне перебування в незручній або фіксованій позі до 25%, у вимушені позі до 10%, у позі «стоячи» до 60% часу зміни. Нахили корпусу - фактичне значень 150 разів, при нормативному значенні 50-100 разів.

Згідно довідки серії 12 ААА № 099016 від 17 травня 2023 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 75% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності до 17 травня 2026 року, встановлено потребу у медикаментозному лікуванні.

Відповідно до Витягу із амбулаторної картки, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився під наглядом лікарів, лікувався амбулаторно і стаціонарно з 2015 року по 2023 рік, з діагнозом: хронічний бронхіт та хронічна двобічна сенсорно-невральна приглухуватість.

Згідно медичного висновку Лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 29 березня 2023 року № 700, ОСОБА_1 було встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч стадії затухаючого загострення з помірними статико - динамічними порушенням м`язово-тонічним та больовими синдромами, рецидивуючий перебіг (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху: (II ст..) (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н90.3). Хронічний бронхіт II ст., в фазі затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст.). (J 41.0).

Доводи апеляційної скарги відповідача - Приватного акціонерноготовариства «Шахтобудмонтажнеуправління №1» про те, що шкода позивачеві була завдана внаслідок роботи на декількох підприємствах вугільної галузі і вважає справедливою і обгрунтованою суму відшкодування моральної шкоди позивачу 21300,00 грн., є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції прийняв до уваги конкретні обставини професійних захворювань, ступінь їх тяжкості, характер та глибину пов`язаних з ними моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу життя позивача. Крім того, ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Суд першої інстанції, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісніть та розумність, правильно стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача - Приватного акціонерноготовариства «Шахтобудмонтажнеуправління №1» про те, що вина відповідача в настанні у позивача професійного захворювання жодним документом не встановлена та не визнана, в Акті розслідування причин виникнення у позивача професійного захворювання конкретних посадових осіб, відповідальних за виникнення професійного захворювання, не зазначено, а моральна шкода відшкодовується особою лише за наявності її вини, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно із ч. 1 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі статтею 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодуванняморальної шкодивизначається законодавством.

У пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 1частини 2вищевказаної статтіпередбачено,що моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відвини органудержавної влади,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала,якщо шкодизавдано каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`я абосмертю фізичноїособи внаслідокдії джерелапідвищеної небезпеки.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Із пунктів 17, 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 26.04.2023 року вбачається, що професійні захворювання позивача виникли у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу, внаслідок важкості праці та впливу шкідливих факторів (а.с. 9 10).

Жодних доказів на спростування наявності шкідливих факторів робочого місця позивача та його шкідливого впливу на його здоров`я - відповідачем не надано.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року; № 1 від 27.02.2009 р.) передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача - Приватного акціонерноготовариства «Шахтобудмонтажнеуправління №1» зводяться до переоцінки доказів, що були предметом дослідження в суді першої інстанції, не спростовують висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

На підставівикладеного вище,апеляційний судвважає,що підставдля скасуваннярішення року Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від31серпня 2023 і задоволенняапеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №1», в інтересах якого діє адвокат Львов Андрій Леонідович, немає.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №1», в інтересах якого діє адвокат Львов Андрій Леонідович, залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від31серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: О.Д.Канурна

Т.В.Космачевська

О.В. Халаджи