Ухвала
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 757/61490/21-ц
провадження № 61-14829ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Коротенка Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Голицею Тетяною Іванівною, на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 9», Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату (в частині відмови в задоволенні позову про зобов`язання Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи),
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просила суд:
визнати незаконним та скасувати наказ комунального мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 9» від 08 листопада 2021 року № 99 про відсторонення від роботи та поновити її на роботі;
зобов`язати Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції від 17 травня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 08 листопада 2021 року № 99 комунального мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 9» про відсторонення від роботи ОСОБА_1 . У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
16 жовтня 2023 року адвокат ОСОБА_1 - Голиця Т. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов`язання Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботита ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити її вимогу. Також зазначала, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року справу № 757/61490/21-ц визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа має для заявника виняткове значення, оскільки від рішення у цій справі залежить її право на належну їй виплату заробітної плати, як працівнику, якої вона була позбавлена незаконними діями роботодавця. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме ця справа становить для заявника виняткове значення. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права (в частині відмови в задоволенні позову про зобов`язання Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи) фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для заявника.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 757/61490/21-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 30.10.2023 |
Номер документу | 114483422 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні