Постанова

від 18.10.2023 по справі 940/668/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 940/668/21 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/13109/2023Головуючий у суді першої інстанції С.В. МандзюкСуддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

18 жовтня 2023 року місто Київ

Справа № 940/668/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Мазурик О.Ф., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Пасічник К.В.

сторони

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРОШКІВ-

АГРО»

відповідач ОСОБА_1

відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області

відповідач Державний реєстратор Шамраївської сільської ради

Білоцерківського району Київської області Панасюк

Валентина Леонідівна

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРОШКІВ-АГРО», подану представником Завальнюком Валентином Вікторовичем, на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 20 червня 2023 року, ухваленеу складі судді Мандзюка С.В., в приміщенні Тетіївського районного суду Київської області,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРОШКІВ-АГРО» (далі по тексту - ТОВ «ГОРОШКІВ -АГРО») звернулося до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-18917/15-20-сг вiд 15.12.2020, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га у приватну власність ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га, скасувати рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень за iндексним номером №55982444 від 29.12.2020 Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області Панасюк В.Л. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 за ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га (номер запису про речове право індексний номер 39965049 від 24.12.2020, стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» є власником об`єктів нерухомого майна, а саме:

-нежитлової будівлі (ПММ), 1987 року побудови, загальною площею 8,2 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (комора), 1987 року побудови, загальною площею 6,2 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (склад запчастин), 1963 року побудови, загальною площею 129,9 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1

-нежитлової будівлі (майстерня тракторної бригади), 1965 року побудови, загальною площею 679,6 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (ПТО), 1963 року побудови, загальною площею 155,8 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (будинок механізаторів), 1965 року побудови, загальною площею 166,5 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (котельня), 1998 року побудови, загальною площею 135,1 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (стара майстерня), 1963 року побудови, загальною площею 436,5 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (будинок вагонного типу), 1990 року побудови, загальною площею 21,0 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (вагова), 1990 року побудови, загальною площею 9,10 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (пилорама), 1963 року побудови, загальною площею 36,6 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (навіс для с/г техніки), 1996 року побудови, загальною площею 390,0 кв. м., розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (навіс), 1996 року побудови, загальною площею 414,4 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (свердловина), 1990 року побудови, загальною площею 23,0 кв. м, розташованої в АДРЕСА_2 (далі за текстом - нерухоме майно).

Вказане нерухоме майно набуто позивачем у власність на підставі ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 27.07.2006 та ухвали Тетіївського районного суду Київської області 05.04.2007 у справі № 2-169/07, якими затверджено мирові угоди про викуп майнових паїв.

Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 3,5 га, що перебуває у комунальній власності Тетіївської міської ради, та користувачем якої, у зв`язку з набуттям права власності, є позивач.

Протягом всього строку користування земельною ділянкою ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» сплачувало орендну плату.

04.02.2021 рішенням 5 сесії VIII скликання Тетіївської міської ради № 124-05П-VIII вирішено укласти попередні договори оренди з суб`єктом підприємницької діяльності, підприємствами та організаціями, що використовують землі комунальної власності Тетіївської міської ради Горошківського старостинського округу до реєстрації договорів згідно чинного законодавства, а саме з ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» на земельну ділянку площею 3,5 га АДРЕСА_2 під землі сільськогосподарського призначення (господарські будiвлi та двори).

04.02.2021 між Тетіївською міською радою та ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди Тетіївської міської ради від 04.02.2021 № 160. Відповідно до умов договору передана земельна ділянка комунальної власності загальною площею 3,5 га ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» в оренду під землі сільськогосподарського призначення (господарські будівлі та двори) та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Водночас, як стало відомо позивачу, раніше, а саме 15.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказом № 10-18917/15-20-сг від 15.12.2020 передано земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га у приватну власність ОСОБА_1 .

В подальшому, 24.12.2020 на підставі рішення № 55982444 від 29.12.2020 державним реєстратором Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області Панасюк В.Л. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 щодо об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер №2261579632246, на земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га.

Позивач стверджує, що вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 , є частиною земельної ділянки, фактичним користувачем якої ще з 2006 року є ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО», у зв`язку з набуттям права власності на зазначене нерухоме майно на підставі ухвал Тетіївського районного суду Київської області від 27.07.2006 та від 05.04.2007 у справі № 2-169/07, якими затверджено мирові угоди про викуп майнових паїв.

Позивач посилався на те, що частина його будівель та споруд, а саме нежитлова будівля (навіс для с/г техніки), загальною площею 390,0 кв. м (літера «Л-1»), знаходиться на земельній ділянці, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 . Ця обставина перешкоджає позивачу у здійсненні господарської діяльності, використанні та обслуговуванні цілісного майнового комплексу, а також суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, який регулює перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на будівлі та споруди, які на ній розташовані, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 20 червня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» через свого представника Завальнюка В.В. подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 є частиною земельної ділянки площею 3,5 га., користувачем якої ще з 2006 року є ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО», у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Зауважує, що на переданій у власність ОСОБА_1 земельній ділянці з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 розташована будівля (навіс с/г техніки), загальною площею 390,0 кв. м. (літера «Л-1»), яка з 2007 року перебуває у власності ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО», що детально зазначено на схематичному зображенні, доданому до позовної заяви. Так, згідно зведеного ситуаційного плану земельних ділянок та розташованих на них будівель, що належать на праві власності ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» від 02.09.2022, чітко прослідковується розташування нежитлової будівлі (навісу для с/г техніки), загальною площею 390,0 кв.м. (літера «Л-1»), на земельній діляні з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 .

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що згідно акту комісії по обстеженню земельної ділянки за межами с. Горошків Тетіївської міської ради за кадастровим номером 3224682000:06:003:0023, складеного 07.05.2021, вбачається, що комісією при обстеженні вказаної земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 встановлено наступне: вимощення із бетонних плит; спланований покрив грунту разом із рослинністю на поверхні орієнтовно 400 кв. м., на частині якої встановлено металеві труби; залишки артезіанської свердловини; залишки цегляної будівлі; залишки цегляної ями. Тобто фактично встановлено наявність нежитлової будівлі (навісу для с/г техніки), загальною площею 390,0 кв.м. (літера «Л-1»), яка перебуває в процесі реконструкції. Отже, оскільки законодавством чітко визначено, що у разі передання земельної ділянки у власність або користування, остання має бути вільна та не перебувати у власності, користуванні інших осіб. У той же час, на думку апелянта, ГУ Держгеокадастр у Київській області не дотримано вказаних норм законодавства, так як передано у власність земельну ділянку, яка є частиною земельної ділянки, користувачем якої є ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» та на якій знаходиться нерухоме майно позивача.

Окрім того, судом не надано оцінки доводам позивача щодо перевишення повноважень Держгеокадастром при наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах с. Горошків, Білоцерківського району, Київської області та перебуває у комунальній власності, отже, ГУ Держгеокадастр у Київській області не наділений повноваженнями у передачі громадянам, юридичним особам у приватну власність земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, оскільки єдиним розпорядником таких земель є територіальна громада.

Відповідачем ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу. ОСОБА_1 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Зазначив, що земельна ділянка площею 3,5 га., яка перебуває у користуванні ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» не відноситься до оспорюваної земельної ділянки та не перетинається з нею. Зауважує, що будівлі позивача не знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023, оскільки ця земельна ділянка є вільна від забудови. В матеріалах справи наявний акт від 28.04.2021, складений представником виконавчого комітету Тетіївської міської ради, старостою села Горошків, начальником відділу ЖКГ Дем`янчуком П.І. та власником земельної ділянки ОСОБА_1 про те, що на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 відсутні об`єкти нерухомого майна. Разом з тим, позивач надав суду копію договору оренди землі від 04.02.2021 на земельну ділянку площею 3,5 га., в якому не зазначено кадастровий номер земельної ділянки та не додано витягу про реєстрацію іншого речового права (права оренди) за вказаним номером, як доказ використання оспорюваної земельної ділянки площею 2,0 га.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - Завальнюк В.В. підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача - ОСОБА_3, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Державний реєстратор Шамраївської сільської ради Білоцерківського району Київської області Панасюк В.Л., третя особа - Тетіївська міська рада, будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду справи, що підтверджується звітом про підтвердження отримання адресатом на електронну пошту вхідної кореспонденції суду, у судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, представників не направили. Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від зазначених осіб не надходило.

Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача Завальнюка В.В. та представника відповідачів ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його права як титульного землекористувача та власника об`єкта нерухомого майна внаслідок видання Головним управління Держгеокадастру у Київській області наказу № 10-18917/15-20-сг від 15.12.2020, яким передано земельну ділянку площею 2,0000 га. з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 у приватну власність ОСОБА_1 .

Окрім того на думку суду позовні вимоги про визнаня незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області є неефективним способом захисту прав позивача, оскільки право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 , який є законним володільцем цього майна.

Однак, із таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 25893367 від 28.05.2021 ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» з 02.04.2021 на підставі ухвал Тетіївського районного суду Київської області від 27.07.2006 та 05.04.2007 у справі № 2-169/07 є власником нерухомого майна, а саме:

-нежитлової будівлі (навіс для с/г техніки), загальною площею 381,4 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (пилорама), загальною площею 28,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (вагова), загальною площею 6,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (будинок вагонного типу), загальною площею 17,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (котельня), загальною площею 111,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (стара майстерня), 1963 року побудови, загальною площею 387,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (будинок механізаторів), загальною площею 132,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (пто), загальною площею 127,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (майстерня тракторної бригади), загальною площею 802,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (склад запчастин), загальною площею 114 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (комора), загальною площею 4,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (навіс), загальною площею 402,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлової будівлі (ПММ), загальною площею 6 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11-14 т. № 1).

Рішенням п`ятої позачергової сесії VIII скликання Тетіївської міської ради № 124-05П-VIII від 04.02.2021 «Про укладання попередніх договорів оренди на користування земельними ділянками по Тетіївській міській раді» вирішено укласти попередні договори оренди з суб`єктом підприємницької діяльності, підприємствами та організаціями, що використовують землі комунальної власності Тетіївської міської ради в межах м. Тетієва до реєстрації договорів згідно чинного законодавства, зокрема з ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» на земельну ділянку площею 3,5 га АДРЕСА_2 під землі сільськогосподарського призначення (господарські будiвлi та двори) (а. с. 15-16 т. № 1).

04 лютого 2021 року між Тетіївською міською радою та ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» укладено договір оренди землі, який зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди Тетіївської міської ради від 04 лютого 2021 року за № 160. Відповідно до умов цього договору в оренду ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» передається під землі сільськогосподарського призначення (господарські будівлі та двори) земельна ділянка комунальної власності яка знаходиться в с. Горошків за межами населеного пункту загальною площею 3,5 га, про що підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 17-18 т. № 1).

Разом з тим, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 258893578 від 28.05.2021 року, на підставі наказу № 10-18917/15-20-сг, виданого 15.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а. с. 19 т. № 1).

Згідно із частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно цивільно-правових норм, які є загальними.

Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок (крім бататоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Зазначені правові висновки, викладено у пунктах 8.2-8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Згідно з пунктом 7 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходилося це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у пунктах 8.16-8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16.

На думку колегії суддів, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО», суд першої інстанції не урахував, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній споруд (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України), особа яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під таким будинком і спорудою після їх набуття, та застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 720/1716/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17.

Отже, набуте ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» у 2006 та 2007 право власності на нерухоме майно на підставі ухвал Тетіївського районного суду Київської області від 27.07.2006 та 05.04.2007 ніким не оспорюється, зазначені судові рішення є чинними.

Як зазначає позивач у позові нежитлова будівля (навіс для с/г техніки) загальною площею 390,0 кв. м. (літера «Л-1), яка з 2007 р. перебуває у власності ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» знаходиться на земельній ділянці, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 , що детально зазначено на схематичному зображенні доданому до позову.

Апеляційний суд із таким твердженням апелянта погоджується.

Так, згідно зведеного ситуаційного плану земельних ділянок та розташованих на них будівель, що належать на праві власності ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» залученого до матеріалів справи, чітко прослідковується розташування належної будівлі (навісу для с/г техніки), загальною площею 390,0 кв.м. (Літера «Л-1»), на земельній ділянці з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 (а.с. 147 т. 2).

Згідно акту комісії по обстеженню земельної ділянки за межами с. Горошків Тетіївської міської ради кадастровий номер 3224682000:06:003:0023 складеного 07.05.2021, вбачається, що комісією при обстеженні вказаної земльної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 встановлено наступне: вимощення із бетонних плит; спланований покрив грунту разом із рослинністю на поверхні орієнтовно 400 кв. м., на частині якої встановлено металеві труби; залишки артезіанської свердловини; залишки цегляної будівлі; залишки цегляної ями (а.с. 68 т. № 1).

Тобто, актом фактично встановлено наявність на земельній ділянці ОСОБА_1 нежитлової будівлі (її залишки). Як зазначає позивач, ця будівля є його власністью, а саме є навісом для с/г техніки, загальною площею 390,0 кв.м. (літера «Л-1»), яка дійсно перебуває в процесі реконструкції (а.с. 68 т. 1).

В матеріалах цивільної справ наявний також акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки від № 23- ДК/17/АП/09/01-22 складеного державними інспекторами у сфері державного контролю за виконанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - головними спеціалістами відділу державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - головними спеціалістами відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 3 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадасту у Київській області Павликом П.О. та Крук І.У. з якого вбачається, що у результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га., яка розташована на території Горошківської сільської ради в адміністративних межах Тетіївської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . На вказаній земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, які можуть належати третім особам на праві приватної власності. Також вказано, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 невстановленими особами проводиться самовільне будівництво без згоди власника земельної ділянки, а також самовільне складування тюків соломи для власного використання (а.с. 119 т. 2).

З наведеного убачаєтьсчя, що і комісія міської ради і представники Держгеокадастру у Київській області виявили будівельні матеріали, фундаментні блоки та фактично процес реконструкції працівниками ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» належної йому будівлі. Однак, на зазначене суд уваги не звернув.

Отже, колегія суддів уважає за неохідне зазначити, що як власник об`єкта нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці загальною площею 3,5 га., ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» має право користуватися земельною ділянкою на якій безпосередньо розтшовані його об`єкти нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першої статті 317 ЦК України). Згідно з частинами першої-третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Володіння - це фактичне, законне або протиправне перебування майна у конкретної фізичної чи юридичної особи, це контроль, господарське панування над річчю. Правомочність володіння розуміє під собою можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно з частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання права; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або сворюють небезпеку порушення права; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядувапння; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про хзатвердженняч такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно п. 1 ч. 1 с. 2 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, педбаченому п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цого закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на вищевикладене, наявні у матеріалах справи докази, що у своїй сукупності, підтверджують наявність у позивача ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» права власності на нерухоме майно та права користування земельною ділянкою загальною площею 3,5 га., яке перейшло до позивача у зв`язку з набуття ним права власності на нерухоме майно, слід дійти висновку, що передання земельної ділянки площею 2,000 га. кадастровий номер 3224682000:06:003:0023 у власність ОСОБА_1 , порушує право позивача на володіння та користування своїм майном. Законодавством чітко визначено, що у разі передання земельної ділянки у власність або користування, остання має бути вільна та не перебувати у власності, користуванні інших осіб. У той же час, ГУ Держгеокадастр у Київській області не дотримано вказаних норм законодавства, так як було передано у власність відповідачеві земельну ділянку, яка є частиною земельної ділянки, користувачем якої є ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» та на якій знаходиться нерухоме майно позивача.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовляючи ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» у задоволенні позову, не встановивши порушень прав позивача як титульного землекористувача та власника об`єкта нерухомого майна, внаслідок видання Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказу № 10-18917/15-20-сг від 15.12.2020, яким передано зазначену земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 , оскільки ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» є законним користувачем спірної земельної ділянки в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обґрунтованим, і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ГОРОШКІВ-АГРО» з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРОШКІВ-АГРО», подану представником Завальнюком Валентином Вікторовичем, задовольнити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 20 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРОШКІВ-АГРО» задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного управління Дергеокадастру у Київській області № 10-18917/15-сг від 15.12.2020 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га у приватну власність ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером № 55982444 від 29.12.2020 року Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області Панасюк Валентиною Леонідівною про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 за ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224682000:06:003:0023 загальною площею 2,0000 га. номер запису про речове право індексний номер 39965049 від 24.12.2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 26 жовтня 2023 року.

Судді

Л. Д. Поливач

О.Ф. Мазурик

О. І. Шкоріна