Постанова

від 29.09.2011 по справі 2а-6041/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. № 2а-6041/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання Козьміна А.М.

за участю представників сторін:

від позивача Перунов В.В. (дов.№ 46 від 25.03.2011 р.)

від відповідача Білецька О.О. (дов.№ 4273/9/10-10-47 від 17.06.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галхліб`до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122321 від 16.05.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галхліб`звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122321 від 16.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області у період з 21.04.2011 року по 22.04.2011 р. проведено перевірку ТзОВ «Галхліб`з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. За результатом проведеної перевірки складено акт від 29.04.2011 року № 41/23-32863181 «Про результати документальної позапланової невиїздної перевірки ТзОВ «Галхліб`з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. в частині відносин з ПП «МКП-Сервіс», на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192321 від 16.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю. Пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту, винесеного з порушенням чинних нормативно-правових актів, а саме п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Подкткового кодексу України, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що позивачем порушено норми п. 185.1, ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п.198.2, 198.3., 198.4., 198.6 ст. 198, п. 200.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області було проведено перевірку ТзОВ «Галхліб`з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

За результатом проведеної перевірки складено акт № 41/23-32863181 від 29.04.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїздної перевірки ТзОВ «Галхліб`з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

Як вбачається з даного акту, відповідачем встановлено факт відображення позивачем у бухгалерському обліку господарських операцій щодо придбання товарів від ПП «МКП Сервіс`та продажу покупцям на загальну суму 17604 грн., згідно видаткових накладних, які фактично не відбувались, а тому, як вважає Державна податкова інспекція у Мостиському районі, є нікчемними та безтоварними в силу недостовірності первинних документів від вказаного підприємства. Відтак Державна податкова інспекція у Мостиському районі стверджує про завищення податкового кредиту в сумі 31051,29 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

На підставі акту № 41/23-32863181 від від 29.04.2011 року Державною податковою інспекцією у Мостиському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192321 від 16.05.2011 року, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 42176, 00 грн. , в т.ч. штрафні санкції 14058,71 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Галхліб`в обґрунтування позовних вимог надано Договори поставки № 011110 від 01.11.2010 р., № 101210 від 10.12.2010 р., № 190609 від 19.06.2009 р., та в підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань по поставці товару податкові накладні № 110049 від 10.01.2011 року, № 110048 від 10.01.2011 р. та видаткові накладні № РН1-100020 від 10 січня 2011 року, № РН1-100019 від 10.01.2011 року, № РН11000001 від 10.01.2011 року.

Відповідно до підп. а) п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; п. 198.2 цієї статті - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наявність податкових та видаткових накладних, що підтверджує факт отримання позивачем від ПП «МКП-Сервіс`товару, а відповідно правомірність віднесення суми податку на додану вартість по придбаних товарах до податкового кредиту, суд не бере до уваги твердження відповідача про нікчемність господарських операцій позивача з ПП «МКПСервіс».

Крім того, в обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачем надано товарно-транспортні накладні № 1001-11-1, № 1001-11-2 від 10.01.2011 р. та відповідні документи в підтвердження здійснених вантажно-розвантажувальних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, ч. 2 цієї статті - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що договори поставки № 011110 від 01.11.2010 р., № 101210 від 10.12.2010 р., № 190609 від 19.06.2009 р. у судовому порядку не оскаржені. Рішення суду про визнання їх недійсними, що було б належним доказом безтоварності господарських операцій між позивачем та ПП «МКП-Сервіс», відповідачем не представлено.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у встановленому законом порядку не доведено правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000192321 від 16.05.2011 року, а відтак воно підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Щодо понесених позивачем судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються йому з державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області № 0000192321 від 16.05.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галхліб» (місцезнаходження: 81340, Львівська область, Мостиський район, м.Судова Вишня, вул.Лісозаводська, 5, код ЄДРПОУ - 32863181) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Тертичний В.Г.