Постанова

від 25.10.2023 по справі 340/2610/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 340/2610/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року про повернення позовної заяви

в адміністративній справі №340/2610/23 за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Кіровограда, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Кіровограда, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в частині вимог про визнання протиправними та скасування наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к та наказу голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2023 за №52/к повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, при дослідженні поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом у цій справі, судом першої інстанції не було враховано належним чином тих обставин, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_1 був мобілізований у першу хвилю 27.02.2022, тому після цієї дати останній був позбавлений можливості в повній мірі захищати свої порушені права та вчасно звертатись із позовом до суду. Крім того, позивач звернув увагу на те, що майже весь час він знаходився в зоні виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_1 , тобто за межами Кіровоградської області, де постійні перебої із мобільним зв`язком та мережею Інтернет, тому він не мав змоги отримати належним чином завірені в паперовому вигляді копії оскаржуваних наказів від 19.07.2022 за №100/к та від 14.03.2023 за №52/к. Поряд із зазначеним, позивач вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано не було враховано, що наказом в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к вносились зміни не в наказ від 28.02.2022 за №43/к, а в наказ від 03.11.2020 за №180-к, який не стосується увільнення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків у зв`язку з мобілізацією. Позивач зазначає, що фактично лише у березні 2023 року наказом від 14.03.2023 за №52/к були внесені зміни в наказ від 19.07.2022 за №100/к, відповідно лише з 14.03.2023 головою Ленінського районного суду м. Кіровограда наказом було виключено посилання на збереження за позивачем суддівської винагороди на період проходження ним військово служби. Таким чином, зазначені два накази (від 14.03.2023 за №52/к та від 19.07.2022 за №100/к) необхідно розглядати в комплексі, так як фактично з моменту внесення змін 14.03.2023 в наказ №100/к від 19.07.2022 і вносяться зміни в наказ від 28.02.2022 за №43/к, що стосувався збереження за позивачем суддівської винагороди на час його перебування у Збройних Силах України. Наказ від 14.03.2023 №52/к був направлений ОСОБА_1 був направлений на електронну пошту лише 02.05.2023, що підтверджується копією супровідного листа та копією наказу, які долучені до позову. За таких обставин позивач вважає, що ним пропущено строк звернення до суду із позовом у цій справі за наявності поважних причин, які дають підстави для поновлення строку, натомість суд першої інстанції не повно дослідив такі причини та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині оскарження наказів від 14.03.2023 за №52/к та від 19.07.2022 за №100/к.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» від 17.05.2019 №239/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Кіровограда.

З 27.02.2022 відповідно до Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» позивач призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації та відповідно до наказу від 27.02.2022 №37 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .

08.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к;

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2023 за №53/к;

- визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо не забезпечення ТУ ДСА України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень 2023 року;

- зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» за квітень 2023 року;

- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2023 року;

- зобов`язати ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду у відповідності до вимог ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» за квітень 2023 року, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надання доказів поважності причин його пропуску, та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказав про те, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» був мобілізований у першу хвилю 27 лютого 2022 року. Після цієї дати його час приділений конституційному обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Тому позбавлений можливості в повній мірі захищати свої порушені права та вчасно звернутися до суду. Додатково зазначив, що майже весь час знаходиться в зоні виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_1 (тобто за межами АДРЕСА_1 ), де постійні перебої із зв`язком та мережею Інтернет, тому навіть не мав змогу отримати належним чином завірені копії наказів від 19.07.2022 за №100/к та від 14.03.2023 за №53/к. Крім того, просив врахувати обставини, які були зазначені в самому позові «Відповідно треба зазначити, що наказом в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к вносились зміни не в наказ від 28.03.2022 за №43/к, а в наказ від 03.11.2020 за №180-к, який не стосується мого увільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку із мобілізацією. Фактично лише у березні 2023 року наказом від 14.03.2023 за №53/к були внесені зміни в наказ від 19.07.2022 за №100/к. Відповідно лише з 14.03.2023 головою Ленінського районного суду м. Кіровограда наказом було виключено посилання на збереження за мною суддівської винагороди на період проходження мною військової служби. Сам наказ від 14.03.2023 за №53/к йому був направлений на електронну пошту лише 02.05.2022, що підтверджується копією супровідного листа та копією наказу». Зазначає, що 16.04.2023 йому по місцю проходження служби в зоні виконання бойових завдань, які покладені на військову частину НОМЕР_1 (за межами АДРЕСА_1 ), вручено постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року №340/4693/22, що підтверджується копією поштового конверта з повідомленням (№4900000015011) та супровідним листом Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023. Відповідно до вказаного номеру трекінгу (№4900000015011) стройова частина військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в м. Кропивницькому, отримала лише 10 квітня 2022 року даний супровідний лист з постановою суду Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року №340/4693/22, з якого йому і стало відомо про існування наказу від 14.03.2023 за №53/к, але не про точний його зміст.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к та наказу голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2023 за №52/к - повернуто позивачу.

Повертаючи адміністративний позов позивачу суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із позовом в частині позовних вимог, що стосуються оскарження наказів від 14.03.2023 за №53/к та від 19.07.2022 за №100/к, оскільки причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в даному клопотанні, є неповажними. Про неповажність причин пропуску строку, за висновками суду першої інстанції, свідчить те, що позивачу про наявність наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 №100/к, було відомо як мінімум з 11.10.2022, а саме дати первинного звернення до суду з адміністративним позовом у справі №340/4693/22, в якому він просив: визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , частини суддівської винагороди за липень 2022 року; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 частину невиплаченої суддівську винагороди за липень 2022 року в сумі 44 122 грн. 50 коп.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць в сумі 44 122 грн. 50 коп. Крім того, наказ від 19.07.2022 №100/к позивач самостійно долучив до адміністративного позову у справі №340/4693/22, тому суддя не прийняв доводи позивача щодо його необізнаності із зазначеним наказом. При цьому, мобілізація та проходження військової служби, жодним чином не завадило позивачу звернутись до суду через декілька днів, з моменту первісного звернення, а саме 13.10.2022 із позовними вимогами, в яких просив визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати, ОСОБА_1 , частини суддівської винагороди за серпень 2022 року; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 частину невиплаченої суддівську винагороди за серпень 2022 року в сумі 97 069 грн. 50 коп.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць в сумі 97 069 грн. 50 коп., адміністративна справа № 340/4767/22. В подальшому позивач щомісячно звертався до суду із позовними вимогами, щодо стягнення суддівської винагороди по лютий 2023 включно, адміністративні справи №№340/5066/22, 340/5349/22, 340/5691/22, 340/304/23, 340/854/23, а також щомісячно з квітня 2023 року №№340/1592/23, 340/2407/23. До того ж, суд звернув увагу, що із змісту позову поданого позивачем 01.05.2023 у справі №340/2407/23, позивач посилається на вказані накази від 19.07.2022 №100/к та від 14.04.2023 №52/К, що свідчить про обізнаність останнього з оскаржуваними наказами. Доказів перебування позивача за межами міста Кропивницький чи навіть області позивачем не надано. Крім того, вищевказані позовні заяви позивачем були подано особисто до суду. Сама по собі мобілізація та проходження служби не свідчить про неможливість позивача вчасно звертатись до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення адміністративного позову без руху у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Також п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

У справі, яка розглядається, спір виник, зокрема, у зв`язку із незгодою позивача з наказами від 19.07.2022 №100/к та від 14.04.2023 №52/К.

Однак, суд першої інстанції досліджуючи питання пропуску позивачем строку звернення до суду не встановив, коли саме розпочався відлік місячного строку звернення до суду із позовом про оскарження наказу 19.07.2022 №100/к та наказу від 14.04.2023 №52/К та коли саме цей строк сплинув, оскільки не дослідив належним чином обставин того, коли позивач дізнався про наявність оскаржуваних наказів та/або отримав їх копії.

Натомість суд першої інстанції допустив припущення, що:

- позивачу про наявність наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 №100/к, було відомо як мінімум з 11.10.2022, а саме з дати первинного звернення до суду з адміністративним позовом у справі №340/4693/22;

- із змісту позову поданого позивачем 01.05.2023 у справі №340/2407/23, позивач посилається на вказані накази від 19.07.2022 №100/к та від 14.04.2023 №52/К, що свідчить про обізнаність останнього з оскаржуваними наказами.

Тобто судом першої інстанції так і не було встановлено конкретного часу коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів в межах спірних правовідносин, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для встановлення факту пропуску позивачем строку звернення до суду та тривалості такого пропуску строку.

Щодо питання поважності причин пропуску строку звернення до суду суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено вище, з 27.02.2022 позивач призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації та відповідно до наказу від 27.02.2022 №37 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

У викладеній вище справі, Верховний Суд також вважав за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55 124 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд першої інстанції у даній справі зазначив, що сама по собі мобілізація та проходження служби не свідчить про неможливість позивача вчасно звертатись до суду за захистом своїх прав, та послався на те, що мобілізація та проходження військової служби, жодним чином не завадило позивачу звернутись до суду через декілька днів, з моменту первісного звернення, а саме 13.10.2022 із позовними вимогами, у справі №340/4767/22.

Також суд першої інстанції зазначив, що доказів перебування позивача за межами міста Кропивницький чи навіть області позивачем не надано.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції, зазначаючи наведені висновки, припустився надмірного формалізму та не надав належної оцінки доводам позивача про те, що починаючи з 27.02.2022 він був мобілізований до Збройних Сил України і наразі проходить військову службу.

На переконання суду, такі обставини, як запровадження в Україні воєнного стану, а також проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 27.02.2022 свідчать про існування істотних перешкод для своєчасного звернення до суду з позовом, а тому такі обставини свідчать про поважність причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку про неповажність підстав пропуску строку, що призвело до порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та, як наслідок, до неправильного вирішення питання. Відтак, ухвала суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 29 травня 2023 року підлягає скасуванню, а справа №340/2610/23 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі №340/2610/23 скасувати.

Адміністративну справу №340/2610/23 направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяС.М. Іванов

суддяД.В. Чепурнов