Рішення

від 27.02.2024 по справі 340/2610/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2610/23

провадження № 2-ап/340/53/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м.Кіровограда, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к;

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №53/к;

- визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо не забезпечення ТУ ДСА України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень 2023 року;

- зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів за квітень 2023 року;

- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2023 року;

- зобов`язати ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду у відповідності до вимог ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів за квітень 2023 року, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Ухвалою судді від 12.05.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надання доказів поважності причин його пропуску, та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву в частині вимог до Ленінського районного суду м.Кіровограда про визнання протиправними та скасування наказу в.о.голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к та наказу голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №52/к повернуто позивачу (а.с.36-39).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі №340/2610/23, а справу №340/2610/23 направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.91-94).

Ухвалою судді від 15.11.2023 прийнято адміністративний позов ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м.Кіровограда про визнання протиправними та скасування наказів, в частині вимог про визнання протиправними та скасування наказу в.о.голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к та наказу голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №52/к до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі справа №340/2610/23 (провадження № 2-ап/340/53/23) (а.с.97-98).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є суддею Ленінського районного суду м.Кіровограда і з 27.02.2022 перебуває у складі Збройних Сил України. Вказує, що з 19 липня 2022 року йому припинено нарахування та виплату суддівської винагороди, у зв`язку із застосуванням стосовно нього Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-ІХ, яким внесені зміни до статті 119 КЗпП України, згідно яких припиняється нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, про що в.о. голови суду було винесено відповідний наказ від 19.07.2022 за №100/К "Про припинення нарахування середнього заробітку з 19.07.2022 на період проходження військової служби ОСОБА_1 ". Додатково зазначив, що наказом в.о. голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к вносились зміни не в наказ від 28.03.2022 за №43/к, а в наказ від 03.11.2020 за №180-к, який не стосується його увільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку із мобілізацією. Відповідно лише з 14.03.2023 головою Ленінського районного суду м. Кіровограда наказом було виключено посилання на збереження за ним суддівської винагороди на період проходження військової служби. Зазначив, що згідно із частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Отже, з урахуванням конституційних гарантій незалежності суддів, пріоритетності норм Конституції України та Закону №1402-VIII над іншими нормами законодавства, вважає, що з 19.07.2022 (тобто, з моменту набрання чинності Законом №2352-ІХ, яким внесені зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України в частині збереження за працівниками, прийнятими на військову службу за призовом під час мобілізації, лише місця роботи і посади, але без збереження середнього заробітку) суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, суддівська винагорода має виплачуватися також у повному обсязі. Отже, вважає, що відповідач-1 приймаючі спірні накази діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представником Ленінського районного суду м.Кіровограда подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.122-126). Зазначає, що позивач увільнений від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу до Збройних Сил України зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку. Вказує, що Законом України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII не передбачено правове регулювання проходження суддею військової служби із збереженням суддівської винагороди, а тому наявними є підстави для застосування норм Кодексу законів про працю України. Зазначив, що згідно заяви позивача від 28.02.2022 року, адресованої Голові Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 просив увільнити його від виконання службових обов`язків, саме на підставі статті 119 КЗпП України. Тому, вважає, що відсутні законні підстави застосовувати норму частини третьої статті 119 КЗпП України лише в окремій її частині (в частині увільнення від роботи), а в частині виплати - керуватися статтею 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів. З огляду на внесені зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України позивачу правомірно припинено нараховування суддівської винагороди. Наказом Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 № 100/К Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 року №43-К, з метою врегулювання питання оплати праці працівника, який увільнений від роботи на час проходження військової служби, відповідно до Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, ст.24 Закону України Про судоустрій і статус суддів, внесено до п.1 наказу від 03.11.2020 року № 180-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, зміни: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінити словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації. Пунктом 2 вказаного визначено, - відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління доручено припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року на період проходження військової служби. У зв`язку з допущеною опискою та з метою усунення розбіжностей в назві наказу та тексті п.1 наказу від 19.07.2022 № 100/К Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 року № 43-К, Ленінським районним судом м. Кіровограда винесено наказ від 14.03.2023 року № 52/К Про усунення описки в п.1 наказу від 19.07.2022 р. № 100-К Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 № 43-К, яким усунуто розбіжності в назві та тексті пункту 1 наказу №100-К.

Позивачем надані письмові пояснення (а.с.133-135), згідно яких спірні накази щодо припинення виплати "середнього заробітку" з 19 липня 2022 року на період проходження військової служби винесено відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України, в той же час предметом спору у цій справі є невиплата позивачу суддівської винагороди, яке врегульовано ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Указом Президента України Про призначення суддів від 17.05.2019 №239/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Кіровограда (https://www.president.gov.ua/documents/2392019-26869).

ОСОБА_1 зарахований до штату Ленінського районного суду міста Кіровограда.

З 27.02.2022 року відповідно до Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року Про введення воєнного стану в Україні, №69/2022 від 24.02.2022 року Про загальну мобілізацію позивач призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації та відповідно до наказу від 27.02.2022 №37 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 (а.с.141).

Згідно заяви позивача про увільнення його від виконання службових обов`язків у зв`язку із вступом на дійсну військову службу до військової частини НОМЕР_1 , поданої на підставі ст.119 КЗпП (а.с.142), наказом голови Ленінського районного суду міста Кіровограда №43-К від 28.02.2022 Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу його увільнено від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з призначенням на посаду за штатом воєнного часу, зарахуванням до списку особового складу Командування Сил територіальної оборони Збройних сил України з 28.02.2022 із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до фактичної демобілізації (а.с.130).

Відповідно до наказу в.о. голови Ленінського районного суду міста Кіровограда №100/К від 19.07.2022 Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 р. №43-К, яким відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022 року внесено до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.2020 року №180-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, змінено, а саме: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінено словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації. Також, наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Кіровоградській області припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19.07.2022 року на період проходження військової служби. (а.с.131).

В подальшому, у зв`язку з допущенням описки у наказі №100/К від 19.07.2022 року, головою Ленінського районного суду міста Кіровограда прийнято наказ від 14.03.2023 №52/К "Про усунення описки в п.1 наказу від 19.07.2022 №100-К "Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 №43-К", яким п.1 викладено в редакції: "Внести до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2022 року №43-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, зміни: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінено словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації. (а.с.132)

Вважаючи протиправними наказ в.о. голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к; а також наказ голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №53/к, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності невиплати позивачу суддівської винагороди із застосуванням обмеження, установленого статтею 17 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX, а саме у частині третій статті 119 КЗпП слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінити словами "зберігаються місце роботи і посада".

Так, частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України, у редакції даної частини статті по 18.07.2022 включно, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З 19.07.2022 редакція частини третьої статті 119 КЗпП України, викладена зі змінами, а саме за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З огляду на викладене, за працівником, який призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, не зберігається саме середній заробіток.

З огляду на зазначені зміни законодавства був винесений наказ в.о. голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 р. №43-К, яким відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022 року внесено до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.2020 року №180-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, змінено, а саме: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінено словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації. Також, наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Кіровоградській області припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19.07.2022 року на період проходження військової служби, при цьому, у зв`язку з допущенням описки у наказі №100/К від 19.07.2022 року, головою Ленінського районного суду міста Кіровограда прийнято наказ від 14.03.2023 №52/К "Про усунення описки в п.1 наказу від 19.07.2022 №100-К "Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 №43-К", яким п.1 викладено в редакції: "Внести до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2022 року №43-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, зміни: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінено словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації.

Позивач стверджує, що наказом в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к вносились зміни не в наказ від 28.03.2022 за №43/к, а в наказ від 03.11.2020 за №180-к, який не стосується його увільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку із мобілізацією, натомість суд критично ставиться до вказаних доводів позивача, оскільки наказ від 19.07.2022 за №100/к, стосується саме його, оскільки в даному наказі чітко вказано - ОСОБА_1 , а описка номеру в наказі не змінює його суті та обставин, що й було виправлено наказом голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №53/к.

Відповідно до преамбули Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі за текстом - Закон № 1402-VIII), цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Тобто Закон № 1402-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в України, а також регламентує статус професійного судді та трудові відносини із суддями.

Закон № 1402-VIII, передбачає відрядження судді на роботу до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України, до іншого суду, а також детально описано питання суддівської винагороди, на період такого відрядження (статті 54, 55, 102 Закон № 1402-VIII).

Натомість Законом № 1402-VIII не передбачена можливість відрядження судді для проходження служби до Сил територіальної оборони Збройних Сил України, як і не передбачене правове регулювання проходження суддею військової служби із збереженням суддівської винагороди.

За загальним правилом, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, застосуванню підлягають положення загального законодавства, зокрема в даному випадку норми трудового законодавства.

Така правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 року у справі № 340/301/20.

Принагідно суд зазначає, що позивач у поданій ним заяві щодо увільнення його від виконання у зв`язку із вступом на дійсну військову службу від 28.02.2022 (а.с.142), керується не нормами Закону № 1402-VIII, а нормами статті 119 Кодексу законів про працю України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

З огляду на викладене, є підстави для застосування в даному випадку норм Кодексу законів про працю України та законодавчих актів, що регулюють військовий обов`язок і військову службу.

Так, згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 № 37 позивач з 27.02.2022 прийняв справу і посаду, приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

При цьому, даним наказом йому встановлено посадовий оклад та надбавка у розмірі 65 % посадового окладу (а.с.141).

Частиною другою статті 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 (далі Постанова №168, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Тобто, з огляду на подану позивачем заяву від 28.02.2022 щодо увільнення його від виконання службових обов`язків у зв`язку із вступом на дійсну військову службу до військової частини НОМЕР_1 (а.с.142), позивач тимчасово не здійснює правосуддя в Україні, а виконує службові обов`язки в Збройних Силах України та при цьому отримує грошове забезпечення військовослужбовця.

Принагідно суд зазначає, що статтею 24 Конституції України зафіксовано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Тобто як і працівник, який призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, так і суддя при вступі на військову службу мають рівні права та обов`язки, з огляду на редакцію частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України з 19.07.2022, а також рівне грошове забезпечення військовослужбовця.

При цьому, суд зазначає, що обставини при яких два рівних військовослужбовців (за посадою, званням, тощо) виконують одні і ті ж обов`язки, при цьому один із них отримує грошове забезпечення військовослужбовця, а інший отримує і грошове забезпечення військовослужбовця, і суддівську винагороду, порушують рівність прав громадян передбачений статтею 24 Конституції України.

Стосовно позиції позивача щодо необхідності застосування правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2022 у справі 990/4/2, то вони стосуються звільнення судді, та не виплаченої суддівської винагороди, та не є тотожними з даними правовідносинами.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, Ленінським районним судом м.Кіровограда, доведено, що оскаржуваний наказ в.о. голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к, а також наказ голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №53/к, винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Сторонами не надано доказів понесення судових витрат, які б підлягали розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ленінського районного суду м.Кіровограда (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 40, ЄДРПОУ 02896905), Державної судової адміністрації України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 40, ЄДРПОУ 26241445) про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА