Постанова

від 27.10.2023 по справі 120/10514/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10514/22

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Тетяна Михайлівна

Суддя-доповідач: Моніч Б.С.

27 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Колективне підприємство "Зварювальна лабораторія" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

у грудні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просив:

- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 023830015781 від 19.01.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788 з 01.08.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати період роботи Позивача з 05.12.1996 по 30.05.2016 в Колективному підприємстві "Зварювальна лабораторія" на посаді інженера- дефектоскопіста рентгено-гамаграфування до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 01.08.2022 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 в редакції, зазначеній у п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Обґрунтовуючи поданий позов позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки працював на посаді віднесеній до вказаного списку та має відповідний стаж роботи.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позов задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 023830015781 від 19.01.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 05.12.1996 по 30.05.2016 в Колективному підприємстві "Зварювальна лабораторія" на посаді інженера- дефектоскопіста рентгено-гамаграфування до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 21.07.2022 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788.

Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, 19.10.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.

За принципом екстериторіальності зазначена заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

26.10.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 023830020100 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В рішенні вказано, що вік заявника становить 50 років 02 місяці 29 днів.

Страховий стаж згідно наданих документів становить 26 років 04 місяців 05 днів.

Пільговий стаж роботи відсутній, оскільки відсутні довідки, що підтверджують пільговий характер роботи за формою відповідно до додатку 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки № 637.

Також у рішенні зазначено, що дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 21.07.2035.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що записами у трудовій книжці та додатково наданими документами підтверджується пільговий стаж позивача за списком №1. Тому суд першої інстанції вважає обґрунтованими позовні вимоги про зарахування періоду роботи позивача з 05.12.1996 по 30.05.2016 в КП "Зварювальна лабораторія" на посаді інженера- дефектоскопіста рентгено-гамаграфування до пільгового стажу за Списком №1. Відтак, враховуючи наявність у позивача необхідного встановленого законом віку, стажу та спеціального стажу і що він працював на посадах, зазначеній в ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до 1 квітня 2015 року, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити позивачу з 01.08.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 в редакції, зазначеній у п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням суду, КП "Зварювальна лабораторія" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що у ОСОБА_1 не має достатнього трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1, оскільки позивач в період з 05.12.1996 року по 01.06.2016 виконував роботи з особливо шкідливими умовами праці менше 25% робочого часу.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно із вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Також у п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відтак, у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах Пенсійний фонд зобов`язаний перевірити:

- чи відноситься та чи підтверджується пільговий стаж позивача на посаді, яка визначена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України;

- чи підтверджується зайнятість працівника повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо віднесення посади позивача "інженер-дефектоскопіст" до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.1996, ОСОБА_1 :

- 05.12.1996 року прийнятий на посаду інженера-дефектоскопіста на переносних установках (просвічування металів) ІІІ-Ї категорії (робота зі шкідливими умовами праці) (запис №3);

27.10.2015 в трудову книжку внесено запис під №6: "Правильний запис: з 05.12.1996 р. згідно класифікатора професій інженер-дефектоскопіст рентгено- гамаграфування, КОД КП 7242.1, код ОКПДДТР 11833";

31.05.2016 позивача звільнено у зв`язку зі скороченням штату.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача з 05.12.1996 по 31.05.2016 працював інженеромдефектоскопістом ренгеногаммографування на КП "Зварювальна лабораторія".

Суд зазначає, що вказана посада була віднесена до Списку № 1 згідно зі Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (далі Список № 1 від 16.01.2003 № 36).

Згідно з п. 22.5-1а підрозділу 5 розділу ХХІІ Списку № 1 від 16.01.2003 № 36 працівникам, безпосередньо зайнятим на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 023830020100 від 26.10.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 мотивовано тим, що стаж роботи на пільгових посадах відсутній, оскільки відсутні довідки, що підтверджують пільговий характер роботи за формою відповідно до додатку 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки № 637.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове забезпечення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20.02.2018 (справа №234/13910/17), від 07.03.2018 (справа № 233/2084/17), від 17.04.2019 (справа №156/173/17), від 27.02.2019 (справа№423/3544/16-а), від 23.04 2019 (справа №233/247/16-а) та від 25.04.2019 (справа №159/4178/16-а), від 17.10.2019 (справа №750/2524/17), від 05.12.2019 (справа №423/1322/17), від 05.12.2019 (справа №235/805/17).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону № 1788-XII.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Суд зазначає, що підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній таких записів, подання уточнюючої довідки є необхідним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 по справі № 337/1297/17.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки віднесення посади до Списку № 1 згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а і довідка підприємства, яка уточнює характер роботи із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. А тому, твердження позивача про наявність інформації у персоніфікованому обліку в системі загальнообов`язкового пенсійного страхування є безпідставними.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факт перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у списку №1.

В апеляційній скарзі скаржник заперечує щодо зайнятості повний робочий день позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, натомість КП "Зварювальна лабораторія" стверджує, що позивач менше 25% робочого часу виконував роботи з особливо шкідливими умовами праці.

У довідці (на яку посилається підприємство) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній від 12.08.2022 зазначено, що позивач виконував роботи з особливо шкідливими умовами праці на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві менше 25% робочого часу на дати виконання робіт на відповідних будівельних об`єктах України, тому зроблено висновок про зарахування позивачу до вказаного стажу лише 3 роки 9 місяців 00 днів.

Підприємством надано фотографію робочого дня інженера-дефектоскопіста (дата та місце проведення 19.05.2016 року) у якій зазначено про зайнятість у шкідливих умовах праці (ШУ) (в зоні дії іонізуючого випромінювання) 24%, тобто 113 хв. робочого часу. Так підприємством зроблено висновок про зайнятість працівника у шкідливих умовах праці лише підчас особистого контакту особи з гамма-дефектоскопом.

При цьому суд зауважує, що фотографія робочого дня є локальним актом підприємства, та не містить посилання на нормативний-правовий документ, на підставі якого зроблено такі обрахунки.

До того ж матеріали справи також містять копію фотографії робочого дня дефектоскопіста, інженера-дефектоскопіста (працівники постійно й безпосередньо зайняті на переносних установках радіоізотопної гамма-дефектоскопії на просвічувані матеріалів і виробів у промисловості та будівництві), дата проведення 01.12.2003 (період роботи позивача), уде зазначено, що тривалість зайнятості в шкідливих умовах праці (в зоні дії іонізуючого опромінення) - 88,1%, тобто 423 хв. (а.с.18).

Отже, на думку колегії суддів, підприємством не враховано, що п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Також у роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці України від 10.05.94 №01-3/406-02-2 та № 06-1649 визначено, що під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій.

Відтак роботодавець помилково вважає, що до пільгового стажу у даному випадку має зараховуватись лише час безпосереднього контакту працівника з джерелом іонізуючого випромінювання, залишаючи поза увагою інші підготовчі та допоміжні дії працівника.

Відтак вказані дії підприємства свідчать про помилкове тлумачення розрахунку стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом апеляційної інстанції витребовувались у КП "Зварювальна лабораторія" табелі обліку робочого часу з грудня 1996 року по травень 2016 року, проте останнім надано лише табелі обліку робочого часу з січня 2015 року по травень 2016 року, які свідчать про відпрацювання робочого часу на підприємстві, але не мають відомостей про зайнятість особи на роботі зі шкідливими умовами праці (а.с. 140-156).

У клопотанні на виконання ухвали суду, КП "Зварювальна лабораторія" зазначила, що табелі обліку робочого часу з 1990 року по 2014 рік знищені з 01.01.2016 року.

Так, КП "Зварювальна лабораторія" надало Інвентаризаційні відомості відпрацьованих днів зі шкідливими умовами праці, що враховуються для спеціального стажу з 30 травня 2022 року по березень 2012 року (при складанні цих відомостей від 10.08.2022 підприємство керувалось роз`ясненням Пенсійного фонду від 10.03.2017), як на підтвердження часткової зайнятості позивача у роботах зі шкідливими умовами праці. Вказані відомості створені згідно з Журналами "Обліку видачі гамма-апаратів", які на вимогу ухвали суду були надані для ознайомлення.

Судом апеляційної інстанції було оглянуто, вивчено та проаналізовано Журнали обліку видачі гамма-апаратів з 30.05.2002 року по 15.07.2015 року (судом долучено до матеріалів справи таблиці аналізу цього журналу).

Так, судом встановлено кількість місяців у яких позивачем було відпрацьовано більше 80% робочих днів за місяць, які суд вважає за можливе зарахувати до пільгового стажу по Списку №1, а саме: травень-жовтень 2002 року, липень 2003 року, січень 2006 року, квітень-червень 2007 року, серпень 2007 року, червень 2009 року, вересень 2010 року, листопад 2020 року, лютий 2011 року, серпень 2011 року, серпень 2012 року, лютий 2013 року. Отже суд апеляційної інстанції вважає, що вказані місяці підлягають зарахуванню позивачу до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того суд апеляційної інстанції окремо зазначає, що періоди роботи позивача на вказаному підприємстві, які не охоплені Журналами "Обліку видачі гамма-апаратів" підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у повному обсязі, а саме: з 05.12.1996 року по 29.05.2002 року та з 16.07.2015 року по 31.05.2016 року.

Так, витяги з Книги по рахунку №66 "Рахунки по оплаті праці" з 1996 року по 2000 рік свідчать про отримання позивачем надбавки "Шкідливість 12%". Отже у цей період позивач був залучений до роботи зі шкідливими умовами праці, за що отримував відповідну доплату.

Відповідно до наказів КП "Зварювальна лабораторія" №3 від 29.12.1998 року, №9 від 18.12.2003 року, №35 від 29.12.2011 року визначено Перелік робочих місць (професій) з особливо шкідливими умовами праці, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1. У вказаному переліку зазначено також і позивача " ОСОБА_1 , інженер-дефектоскопіст".

Враховуючи обставини справи та додані докази, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач у період з 05.12.1996 року по 31.05.2016 року виконував роботи з особливо шкідливими умовами, які відносяться до робіт за Списком №1. Проте, як встановлено під час апеляційного розгляду справи позивач не був задіяний у роботі із гамма апаратами повний робочий місяць, тому колегія суддів дійшла висновку про зарахування до пільгового стажу лише ті місяці у яких позивач відпрацьовував 80% робочих днів, а також підлягає зарахуванню трудовий стаж у повному обсязі за періоди роботи, де КП "Зварювальна лабораторія" не довів часткову зайнятість ОСОБА_1 у роботі зі шкідливими умовами праці.

Зважаючи на вказане, наявними у справі документами спростовуються висновки, відображені у спірному рішенні, щодо відсутності у позивача іншого пільгового стажу ніж той, який був зарахований органом ПФУ.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення органів Пенсійного фонду в частині не зарахування періодів до пільгового стажу, а також про зобов`язання зарахувати вищезгадані періоди роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Що стосується вимоги про зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах, апеляційний суд виходить з того, що суд не повинен підміняти функції органу Пенсійного фонду та самостійно розраховувати/перераховувати наявний у пенсіонера страховий або пільговий стаж.

Відтак, з метою ефективного захисту порушеного права апеляційний суд вбачає можливим зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 19.10.2022 з урахуванням пільгового стажу останнього у періоди з 05.12.1996 року по 29.05.2002 року, з 16.07.2015 року по 31.05.2016 року, а також травень-жовтень 2002 року, липень 2003 року, січень 2006 року, квітень-червень 2007 року, серпень-жовтень 2007 року, червень 2009 року, вересень 2010 року, листопад 2010 року, лютий 2011 року, серпень 2011 року, серпень 2012 року, лютий 2013 року, які зараховуються за цим рішенням, здійснити перерахунок усього стажу та у разі його достатності вирішити питання про призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи те, що відповідачі не довели правомірності прийнятих ними рішень і доводи позивача не спростували, з урахуванням вищевказаних мотивів, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не у повному обсязі встановлено обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. Також позивач просив стягнути на його користь 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки, до суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат не оскаржувалось та заперечень щодо судових витрат до суду апеляційної інстанції не було надано, тому колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь позивача судового збору у розмірі 992,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 26.10.2022 №023830020100 про відмову у призначенні пенсії в частині відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в Колективному підприємстві "Зварювальна лабораторія" на посаді інженера-дефектоскопіста рентгено-гамаграфування до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: з 05.12.1996 року по 29.05.2002 року, з 16.07.2015 року по 31.05.2016 року, травень-жовтень 2002 року, липень 2003 року, січень 2006 року, квітень-червень 2007 року, серпень-жовтень 2007 року, червень 2009 року, вересень 2010 року, листопад 2010 року, лютий 2011 року, серпень 2011 року, серпень 2012 року, лютий 2013 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням зарахованих цим рішенням пільгових періодів роботи.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривень 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.