Постанова

від 25.10.2023 по справі 826/11374/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №826/11374/15

адміністративне провадження № К/9901/27749/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Самари В. С.,

представника позивача - Чиляєвої І. А.,

представника відповідача - Атаманюка Б. В.,

представника третьої особи - Шевчука А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» про визнання протиправними дій, скасування дозволу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року (головуючий суддя Головань О. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Коротких А. Ю., суддів: Сорочка Є. О., Чаку Є. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка»(далі - ТОВ «Нова Слобідка»), в якому просила:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 серпня 2014 року № IV 115142380364;

- скасувати (анулювати) дозвіл на виконання будівельних робіт від 26 серпня 2014 року № IV115142380364, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалася та не, що оспорюваний дозвіл на виконання будівельних робіт є протиправним, оскільки:

- проектна документація на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає містобудівній документації та Генеральному плану м. Києва, що є порушенням ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: згідно з відомостями Генерального плану м. Києва земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:66:178:0142, належить до територій зелених насаджень загального користування (прибрежна захисна смуга); земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:66:178:0143 - до територій вулиць і доріг (червоні лінії); земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086 - до територій зелених насаджень загального користування, рішення про зміну вказаного цільового призначення до містобудівної документації не вносилася;

- документи на земельну ділянку для розробки проекту не відповідають документам на право власності, що є порушенням ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13, 18 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. А саме: на думку позивача, з заявою про отримання відповідного дозволу мав звертатися власник земельних ділянок або особа, яка має право користування ними, тоді як інвестиційний договір таким документом не є.

Також, позивач зазначила про те, що згідно з Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки від 17 квітня 2012 року № 4913/0/18-1/009-12 земельні ділянки належать до території захисту традиційного характеру середовища, зони охоронюваного ландшафту, що передбачає отримання дозволу на проведення земляних робіт згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», тоді як такий дозвіл не був отриманий.

За таких обставин, на думку позивача, проектна документація на будівництво розроблена без урахування вимог вихідних даних, внаслідок якого розроблена з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 25 червня 2020 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року скасовано. Направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

4. Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав на те, що визначальним у даній справі є встановлення статусу земельної ділянки, на якій ТОВ «Нова Слобідка» планувала будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

Проте, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено питання віднесення земельної ділянки до зони охоронюваного природного ландшафту та земель рекреаційного призначення.

5. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовив.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідача були правові підстави для видачі замовнику - ТОВ «Нова Слобідка» дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, за адресою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 29 липня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, судами не враховано, що на момент видачі спірного дозволу, право на забудову земельної ділянки може бути реалізовано виключно замовником будівництва за умови наявності у нього державного акту на право власності, договору оренди землі або суперфіцію.

Також, висновки судів попередніх інстанцій щодо можливості реалізації права на забудову відповідно до землевпорядної документації, без врахування містобудівної документації вимог щодо охорони культурної спадщини не ґрунтуються на нормах закону.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів ОСОБА_2, Тацій Л. В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залишено без руху.

11. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року.

12. 14 вересня 2021 року від ТОВ «Нова Слобідка» на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

13. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С. Г. від 06 грудня 2022 року № 43240/22 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, у зв`язку з увільненням судді ОСОБА_2 від виконання обов`язків на період призову на військову службу, який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, відповідно до розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1834/0/78-22 від 07 грудня 2022 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Тацій Л. В., Стрелець Т. Г.

14. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року підготовчі дії у справі закінчено. Призначено справу № 826/11374/15 до касаційного розгляду у судовому засіданні на 24 травня 2023 року об 14 год. 00 хв.

15. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року замінено відповідача у справі № 826/11374/15 - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

16. 24 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Нова Слобідка» з підстав п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

17. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради від 29 листопада 2005 року № 522/2983 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу на АДРЕСА_1»:

- внесено зміни до Програми зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам, земельну ділянку площею 1, 52 га на АДРЕСА_4;

- визнано таким, що втратив чинність, п. 3 рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10 березня 1964 року № 280 «Про відвод та закріплення земельних ділянок спортивним товариствам та організаціям під будівництво водних станцій»;

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу на АДРЕСА_1;

- передано товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг», за умови виконання п. 5 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 2, 17 га у короткострокову оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу на АДРЕСА_1, з яких: ділянку № 1 площею 0,03 га (в межах прибережної захисної смуги) за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

ділянку № 2 загальною площею 1, 23 га, у тому числі, площею 0,89 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, площею 0,34 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10 травня 1955 року № 548 «Про відвід підприємству п/скринька № 26 земельної ділянки, під влаштування водної станції на АДРЕСА_4»;

ділянку № 3 загальною площею 0,52 га (в межах прибережної захисної смуги), у тому числі, площею 0,13 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, площею 0,39 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10 травня 1955 року №548 «Про відвід підприємству п/скринька № 26 земельної ділянки, під влаштування водної станції на АДРЕСА_4»;

ділянку № 4 площею 0,39 га (в межах червоних ліній) за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Київської міської ради від 02 лютого 2006 року № 79/3170 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського торговельно-розважального та готельного комплексу з паркінгом на АДРЕСА_1»:

продано товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» частину земельної ділянки площею 1,2381 га за 9310502, 00 грн для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу з паркінгом на АДРЕСА_1, яка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» згідно з договором оренди земельної ділянки від 19 листопада 2005 року № 66-6-00312.

19. На підставі вказаного рішення було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17 березня 2006 року (реєст. № 614) між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг».

20. Рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2005 року за № 183/3647 «Про продаж земельної ділянки приватному підприємству «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» для експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_3» продано приватному підприємству «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» частину земельної ділянки площею 0,2512 га за 1780765, 00 грн для експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_3, яка перебуває в оренді у приватного підприємства «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» згідно з договором оренди земельної ділянки від 08 липня 2004 року № 66-6-00170.

21. 12 квітня 2006 року між приватним підприємством «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (реєстр. № 2733), згідно з яким останнє набуло право власності на земельну ділянку площею 0,2512 га, розташовану на АДРЕСА_3.

22. Рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно- розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1»:

внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_4;

затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1;

змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 1,4893 га (земельна ділянка № 1) у Дніпровському районі м. Києва та дозволено їх використання для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази, у тому числі:

площею 1,2381 га - на АДРЕСА_1, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 22 березня 2006 року № 09- 8-00058;

площею 0,2512 га - на АДРЕСА_3, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 19 травня 2006 року № 09- 8-00065;

передано ТОВ «ЛВ-Холдинг» у короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 1,2612 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно- розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1, у тому числі: земельну ділянку № 2 площею 0,8688 га (в межах прибережних захисних смуг); земельну ділянку № 3 площею 0,3924 га (в межах червоних ліній) - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29 листопада 2005 року № 522/2983 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу на АДРЕСА_1» та право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19 грудня 2005 року № 66-6-00312.

23. На підставі зазначеного рішення Київської міської ради ТОВ «ЛВ-Холдинг» отримано державний акт на право власності серії КВ № 142071 від 24 жовтня 2007 року, виданий Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

24. Також в подальшому, на підставі вищезазначеного рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 між ТОВ «ЛВ-Холдинг» та Київською міською радою були укладені договори оренди земельних ділянок, які в наступному поновлені на підставі рішення Київської міської ради від 13 листопад 2013 року № 641/10129 «Про поновлення ТОВ «ЛВ-Холдинг» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно- розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1», а саме:

Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрований в реєстрі за № 30, щодо оренди земельної ділянки площею 3 924 кв. м.;

Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрований в реєстрі за № 29, щодо оренди земельної ділянки площею 8 688 кв. м.

25. Земельна ділянка площею 1, 4892 га, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності серії КВ №142071 від 24 жовтня 2007 року, продана ТОВ «ЛВ-Холдинг» за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 листопада 2010 року (реєстр. №2184) ТОВ «Нова Слобідка», право власності якого посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 142171, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 29 грудня 2010 року за №09-8-00159.

26. 02 листопада 2010 року між ТОВ «ЛВ-Холдинг» та ТОВ «Нова Слобідка» укладено Інвестиційний договір з передачею функцій замовника, предметом якого є реалізація проекту будівництва об`єктів нерухомості: багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчою базою на АДРЕСА_1».

27. Згідно з умовами вказаного договору будівництво здійснюється на ділянках:

площею 8 688 кв. м., яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0142, наданій ТОВ «ЛВ-Холдинг» (замовник) на підставі рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24 жовтня 2007 року;

площею 3 924 кв.м., яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0143, наданій ТОВ «ЛВ-Холдинг» (замовник) на підставі рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24 жовтня 2007 року;

площею 1,4892 га, яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, яка належить ТОВ «Нова Слобідка» (інвестор) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 жовтня 2010 року.

ТОВ «ЛВ-Холдинг» передає ТОВ «Нова Слобідка» як Інвестору функції замовника будівництва об`єкта в частині будівництва об`єкта на земельних ділянках, право користування якими належить ТОВ «ЛВ-Холдинг». Функції замовника будівництва об`єктів в частині будівництва об`єкта на земельній ділянці, яка належить Інвестору, виконуються Інвестором як забудовником на власній земельній ділянці.

28. На виконання функцій замовника будівництва ТОВ «Нова Слобідка» отримані в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17 квітня 2012 року № 4913/0/18-1/009-12.

29. На підставі отриманих Містобудівних умов було здійснено проектування об`єкта будівництва - житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

30. Позитивний висновок експертизи проекту наданий ТОВ «Укрбудекспертиза» від 22 травня 2014 року за № 3-223-13-ЕП/КО.

31. 14 серпня 2014 року ТОВ «Нова Слобідка», як замовник будівництва подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяву про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1, код 1122.2, категорія складності V, з додатками.

32. За результатами розгляду поданої заяви 26 серпня 2014 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № IV 115142380364.

33. Вважаючи протиправними дії щодо видачі вказаного дозволу, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Спірні правовідносини урегульовані приписами Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), Порядку виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), Земельного кодексу України, Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III).

37. Згідно зі ч. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення № 439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

38. За приписами п. 5 ч. 4 Положення № 439/2011Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт.

39. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

40. Положеннями пунктів 2, 18 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 01 червня 2012 року (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Інспекція протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову в його видачі.

41. Пунктом 20 Порядку № 466 визначено, що підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

42. Так, звертаючись із цим позовом до суду, ОСОБА_1 , серед іншого, обґрунтовує позовні вимоги тим, що подані третьою особою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України документи для отримання дозволу не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки будівництво житлового комплексу спроектоване:

- з порушенням містобудівної документації (згідно з Генеральним планом земельна ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони загально-міського значення);

- в межах прибережно-захисної смуги Дніпра;

- без відповідного дозволу на будівництво житлових будинків в межах Пам`ятки об`єкта культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро».

43. Щодо статусу земельної ділянки, в тому числі віднесення земельної ділянки до зони охоронюваного природного ландшафту та земель рекреаційного призначення, слід зазначити таке.

44. За приписами ч. 3 ст. 17 Закону № 3038-VI для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

45. Відповідно до ст. 1 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III) об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Зона охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Зона охоронюваного ландшафту - природна чи близька до природної незабудована територія за межами охоронної зони, з якою пам`ятка має активний візуальний зв`язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних утворень, які є характерним історичним середовищем пам`ятки, і відіграє важливу роль в образі населеного місця або окремому пейзажі, що містить пам`ятку. У зоні охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель і споруд, шляхові і земляні роботи, що змінюють ландшафт, що охороняється.

46. Положеннями статті 32 Закону № 1805-III передбачено, що з метою захисту традиційного середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідників територій навколо них мають встановлюватись зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

47. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

48. Згідно зі ст. 53, 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

49. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови, зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

50. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №826/4485/18 та від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21.

51. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, дозвіл на проведення будівельних робіт видано на об`єкт будівництва, розташований на трьох земельних ділянках:

площею 8 688 кв. м., яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0142, в межах прибрежних захисних смуг, що прямо передбачено відповідними рішеннями Київської міської ради, договорами оренди, а також підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, витяг з якого долучено до матеріалів справи (вид обмеження використання - санітарно-захисна зона навколо об`єкта);

площею 3 924 кв. м., яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0143, в межах червоних ліній, що прямо передбачено відповідними рішеннями Київської міської ради, договорами оренди, а також підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, витяг з якого долучено до матеріалів справи (вид обмеження використання - зона особливого режиму забудови);

площею 1,4892 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, яка належить ТОВ «Нова Слобідка» (інвестор) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 жовтня 2010 року.

52. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 5.2 договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 січня 2014 року, укладеного між Київською міською радою і ТОВ «ЛВ-Холдинг», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 29, щодо оренди земельної ділянки площею 8688 кв. м. (8000000000:66:178:0142) передбачено, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 29 листопада 2013 року за № НВ-8000062572013, на земельну ділянку (її частини) зареєстровано обмеження у використанні:

- на частину земельної ділянки площею 0,3818 га зареєстровано обмеження: вид обмеження - санітарно-захисна зона навколо об`єкта; підстава - Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ; строк дії обмеження - безстроково;

- на частину земельної ділянки площею 0,8688 зареєстровано обмеження: вид обмеження - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойом та на островах; підстава - Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ; строк дії обмеження - безстроково.

53. Також, п. 5.2 договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 січня 2014 року, укладеного між Київською міською радою і ТОВ «ЛВ-Холдинг», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 30, щодо оренди земельної ділянки площею 3924 кв. м. (8000000000:66:178:0143) визначено, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 30 грудня 2013 року за № НВ-8000071002013, на земельну ділянку (її частини) площею 0,1566 га зареєстровано обмеження у використанні: вид обмеження - зона особливого режиму забудови; підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони»; строк дії обмеження - безстроково.

54. Отже, по перших двох земельних ділянках обмеження їх використання прямо передбачені рішеннями Київської міської ради, договорами оренди та інформацією Державного земельного кадастру.

55. Щодо третьої земельної ділянки (на якій запроектовано пляму забудови), то її використання таких обмежень не містить, оскільки вона не знаходиться в межах прибрежних захисних смуг та червоних ліній.

56. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 826/331/16 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Нова Слобідка» та ТОВ «ЛВ-Холдинг» до Міністерства культури України та Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по складенню Паспорта об`єкта культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини року Дніпра» та включення в межі території об`єкта культурної спадщини земельної ділянки 1,4892 га, яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, та належить на праві власності ТОВ «Нова Слобідка», визнання протиправним та скасування частково наказу Міністерства культури і туризму України від 03 лютого 2010 року № 58/0/16-10 (у редакції наказу Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2011 року № 453/0/16-11) в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра».

57. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що земельна ділянка площею 1,4892 га, яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, включена в межі території об`єкта культурної спадщини.

58. Так, з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та на виконання ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 затверджено Список історичних населених міст України (міста і селища міського типу), до якого внесено і місто Київ.

Збереження пам`яток культурної спадщини у розумінні приписів ст. 2 Закону України «Про основи містобудування» є одним з головних напрямів містобудівної діяльності, до яких також належать й планування, забудова та інше використання територій.

59. Згідно п. 1.7 ДБН Б.2.2-2-2008 «Планування та забудова міст і функціональних територій» (які були чинні на момент видачі спірного дозволу) зона охоронюваного ландшафту - природна чи переважно природна з розосередженоюіншою традиційною забудовою територія за межами охоронної зони, з якою пам`ятка має активнийвізуальний зв`язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних територій та утво-рень, які є характерним історичним середовищем пам`ятки і відіграють важливу роль в образінаселеного місця або окремому пейзажі, що містить пам`ятку;

60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 дійшла висновку, що охорона нерухомих об`єктів культурної спадщини є завданням держави України, пріоритетність цього завдання закріплена в національному законодавстві, невід`ємною частиною якого є ратифіковані міжнародні конвенції.

61. За приписами ст. 6 Закону України від 08 червня 2000 року №1805-III«Про охорону культурної спадщини» (в редакції станом на 14 серпня 2014 року) до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 4) визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; 5) встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони.

62. Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві» затверджено межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва та їх статус.

Пункт 3.4 «Зони охоронюваного ландшафту» розділу 3 «Зони регулювання забудови» додатку №1 (Межі) містить пункт «Ріка Дніпро з осторовами і прибрежною смугою намиву в районі Оболоні і смугою лівого берегу: вздовж водоводу Деснянського водопороводу , західна межа с. Троєщина, затока річки Деснянки, південно-західні межі Русанівських садів, і Микільської слобідки, Русанівська набережна, Березняківська набережна, затока Берковщина, с. Осокорки, оз. Підвірки, колективні сади, південні межі міста».

Згідно з п. 7 додатку № 2 (статус) в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту.

63. До вказаного рішення внесено зміни розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», згідно з п. 3.4.6 розділу 3 якого п. 3.4 «Зони охоронюваного ландшафту» розділу 3 «Зони регулювання забудови» додатку № 1 визначено наступним чином «Ріка Дніпро з осторовами і прибрежною смугою намиву в районі Оболоні і смугою лівого берегу до Московського мосту, затока річки Деснянки, південно-західні межі Русанівських садів, Микільської слобідки, Русанівська набережна, Березняківська набережна, затока Берковщина, с. Осокорки, оз. Підвірки, колективні сади, південні межі міста».

Додаток № 2 (статус) п. 13 викладено наступним чином: в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту. Передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об`єктів обмежується.

64. Тобто, земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, відноситься до зони охоронюваного ландшафту (регулювання забудови), і ці обмеження визначаються органами охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації відповідно до компетенції.

65. Як зазначено вище, рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1, за умови додержання вказаних обмежень.

66. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів звертає увагу, що земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086 (на якій запроектовано пляму забудови) по АДРЕСА_1 відноситься до зони охоронюваного природного ландшафту, а тому у такій зоні встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

67. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21 та у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 640/34187/21.

68. Крім того, згідно п. 5 розділу «Містобудівні умови і обмеження» Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17 квітня 2012 року № 4913/0/18-1/009-12, визначено планувальні обмеження забудови земельних ділянок, зокрема, належність земельних ділянок до зони охоронюваного ландшафту.

69. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо можливості реалізації права на забудову відповідно до землевпорядної документації, без врахування містобудівної документації і вимог щодо охорони культурної спадщини.

70. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що у Державної архітектурно-будівельної інспекції України були відсутні підстави для видання дозволу на виконання будівельних робіт від 26 серпня 2014 року № IV 115142380364, оскільки подані до контролюючого органу документи для видачі дозволу не відповідають вимогам чинного законодавства.

А тому наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача та скасування оскаржуваного дозволу.

71. Суди попередніх інстанцій на вищевказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

72. Колегія суддів при розгляді цієї справи враховує практику ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах «Beyeler v Italy», заява № 33202/96, пункт 112; «Kozacioglu v. Turkey», заява № 2334/03, пункт 54; «Scea Ferme de Fresnoy v France», заява № 61093/00; «Debelianovi v. Bulgaria», заява № 61951/00, пункт 54). Так у цих справах Суд підтверджує, що суспільний інтерес є легітимною підставою для обмеження права власності, а законною метою може бути примус власника таких культурних пам`яток до виконання зобов`язань згідно із законодавством щодо збереження культурних пам`яток, які перебувають у його власності. Обмежуючи чи позбавляючи права власності на об`єкти культурної спадщини необхідно дотримуватися справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Інакше виникає ситуація, що призводить до індивідуального та надмірного тягаря, покладеного на окремо визначену особу.

73. Практика ЄСПЛ підтверджує існування в індивідів «права на культурні цінності» в різних формах: доступ до культурних об`єктів, право вимагати захисту культурних об`єктів державою тощо. Культурні цінності перебувають під захистом міжнародного права, з точки зору їх потрійної ціннісної природи: як власності, як частини культурної спадщини, як об`єктивізованої форми реалізації права людини на культурні цінності (культурний розвиток).

74. Крім того, відповідно до сталої практики ЄСПЛ збереження культурної спадщини та, у відповідних випадках, її стале використання мають своєю метою, крім підтримки певної якості життя, збереження історичних, культурних і мистецьких коренів регіону та його жителів. Вони є важливою цінністю, захист і заохочення якої покладаються на органи державної влади (рішення у справах «Beyeler v Italy», заява № 33202/96, пункт 112; «Kozacioglu v. Turkey», заява № 2334/03, пункт 54; «Scea Ferme de Fresnoy v France», заява № 61093/00; «Debelianovi v. Bulgaria», заява № 61951/00, пункт 54).

75. Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, „юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття „виправданого (леґітимного) очікування"]" [Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що „органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань" [спеціальне Дослідження Венеційської Комісії „Мірило правовладдя", CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61].

76. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

77. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

78. За правилами статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

79. Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було сплачено судовий збір:

- за подання позову згідно квитанції від 11 червня 2015 року № 21 було сплачено 73,08 грн;

- за подання апеляційної скарги від 28 вересня 2015 року згідно квитанції від 25 вересня 2015 року було сплачено 80,40 грн;

- за подання касаційної скарги 25 лютого 2016 року згідно квитанції від 19 лютого 2016 року № 199 сплачено судовий збір у розмірі 87,71 грн;

- за подання апеляційної скарги від 07 травня 2021 року згідно квитанції про сплату від 05 травня 2021 року № 28515 було сплачено 730,80 грн;

- за подання касаційної скарги від 29 липня 2021 року згідно дублікату квитанції від 16 серпня 2021 року № 0.0.2232910380.1 сплачено судовий збір у розмірі 146,16 грн.

Разом сума судового збору, що була сплачена ОСОБА_1 складає 1 118,15 грн.

80. Таким чином, судовий збір у сумі 1 118,15 грн підлягає стягненню з Державної інспекції архітектури та містобудування України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (правонаступником, якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» про визнання протиправними дій, скасування дозволу - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (правонаступником, якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України) щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 серпня 2014 року № IV 115142380364.

Скасувати (анулювати) дозвіл на виконання будівельних робіт від 26 серпня 2014 року № IV115142380364, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (правонаступником, якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 44245840) судовий збір у розмірі 1 118,15 гривень (одна тисяча сто вісімнадцять гривень п`ятнадцять копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Повний текст постанови складено 27 жовтня 2023 року.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду