Рішення

від 27.10.2023 по справі 815/3528/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3528/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Джі Ел С Транспорт» (після перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Ті Ем Джі Лоджистікс») до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №815/3528/15 за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю Джі Ел С Транспорт (після перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю Ті Ем Джі Лоджистікс) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області (яку Верховним Судом замінено на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2015 №0000592200, від 11.06.2015 №0000602200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 21 березня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі №815/3528/15 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Автоматизованою системою справу №815/3528/15 призначено до розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року справу 815/3528/15 прийнято до провадження та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем в період з 22.04.2015 р. по 15.05.2015 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Джі Ел С Транспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.12.2012р. по 31.12.2014р. та за результатами якої складений акт від 22.05.2015р. за №102115-17-22-01-24-38368317, у висновках якого вказані порушення:

- пп.14.1.27, пп.14.1.28 ст. 14, пп.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 2 298 767грн., у тому числі у 2013р. в сумі 2 130 34 грн., у 2014р. в сумі 168 424грн.;

- п.187.1 ст.187, п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 2 450 984грн.;

- п.169.2.2. п.169.2 ст.169 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на доходи з фізичних осіб у сумі 1 103,0грн.;

- п.176.2. «б» ст.176 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме підприємство подавало податкові розрахунки за формою №1ДФ за період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. з недостовірними даними, а саме, невірно відображено суми нарахованого та виплаченого податку з доходів фізичних осіб.

На підставі виявлених та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000592200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 2298767грн. основного платежу, та 574691,75грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення за №0000602200 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2450984грн. за основним платежем, 612746грн. за штрафними санкціями.

Представник позивача вказує, що ним надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, а тому висновки ДПІ викладені в акті перевірки є безпідставними і не обґрунтованими.

Відповідачем подано відзив, в якому представник відповідача зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає, не погоджується з доводами викладеними в адміністративному позові, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначає, що позивачем під час перевірки не було надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Векте», що давало б право на формування витрат та податкового кредиту за результатами господарських відносин з вище зазначеним контрагентом.

Також, представник відповідача вказує, що перелік видів діяльності ТОВ «ТД «Орлан» свідчить про те, що підприємство ТОВ «ТД «Орлан» не має права здійснювати такий вид господарської діяльності - організація перевезення вантажів. Оскільки на підприємстві ТОВ «ТД «Орлан» відсутні трудові ресурси, які б виконали такий об`єм послуг ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт, також відсутні виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального характеру. Оформлення CMR на основного та єдиного перевізника ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт без зазначення експедитора та наступного перевізника, свідчить про надання послуг з транспортного перевезення на митній території України ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт власними силами своїм замовникам без залучення ТОВ «ТД «Орлан».

Відповідно до вищезазначеного, за висновком податкового органу, факт отримання товарів, робіт (послуг) від ТОВ «ТД «Орлан» на суму 11 824 874 грн.(без ПДВ) та ПП «Векте» ша суму 429 640 грн. (без ПДВ) перевіркою не підтверджено. Враховуючи вищезазначене, в порушення п. 14.1.27, 14.1.28 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.138.2, п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) ТОВ «ДЖІ ЕЛ С ТРАНСПОРТ» завищено витрати що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування за період, що перевірявся, по товарних операціях з придбання (робіт, послуг) у вищевказаного контрагента на загальну суму 12 254 514 грн., у тому числі в 2013 році в сумі 11 212 333 грн. та в 2014 році в сумі 1 042 181 грн.

Разом з тим, представник відповідача зазначає, що оскільки факт отримання ТМЦ, робіт (послуг) ТОВ «ТД Орлан» та ПП «ВЕКТЕ» на суму ПДВ 2 450 984 грн., перевіркою не підтверджено, в порушення п. 198.3., 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із внесеними змінами та доповненнями) ТОВ «ДЖІ ЕЛ С Транспорт» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 2 450 984 грн., в т.ч.: за лютий 2013 року завищено в сумі 40554 грн, за березень 2013 року завищено в сумі 177121 грн, за квітень 2013 року завищено в сумі 233768 грн, за травень 2013 року завищено в сумі 183285 грн, за червень 2013 року завищено в сумі 197564 грн, за липень 2013 року завищено в сумі 213209 грн, за серпень 2013 року завищено в сумі 146796 грн, за вересень 2013 року завищено в сумі 221076 грн, за жовтень 2013 року завищено в сумі 207412 грн, за листопад 2013 року завищено в сумі 301805 грн, за грудень 2013 року завищено в сумі 200895 грн., за січень 2014 року завищено в сумі 128089 грн., за лютий 2014 року завищено в сумі 113404 грн., за березень 2014 року завищено в сумі 86006 грн.

На переконання представника відповідача, ГУ ДПС в Одеській області під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень керувалось в межах повноважень та у спосіб чинного законодавства України, а відтак причин для скасування податкового повідомлення - рішення, відсутні.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» заперечує щодо наведених у ньому обставин та обґрунтувань, послуги з експедирування не є вичерпними, а відтак при кожному конкретному перевезенні можуть надаватися експедиторами різні послуги для належного виконання умов договору.

Також, ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» вважає необґрунтованими доводи податкового органу стосовно того, що в деяких CMR не зазначені конкретні адреси місця розвантаження та дата і місце завантаження, не зазначені посади, прізвища та підписи осіб, які прийняли вантаж, оскільки усі CMR перевірені на предмет відповідності компетентним у цій сфері органом, про що свідчать відмітки митниці щодо проходження вантажем митного контролю.

На переконання представника позивача, надані первинні документи підтверджують факт виконання перевезень, у зв`язку з чим певні недоліки в транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірної операції.

За твердженням представника позивача, ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» вважає необґрунтованими доводи податкового органу стосовно того, що в актах здачі-приймання робіт та податкових накладних вказана номенклатура послуг - «організація транспортного перевезення на митній території України», що унеможливлює ідентифікувати надані послуги, оскільки підприємством не порушені вимоги 4.2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме зазначено зміст господарської операції, що повністю відповідає предмету укладеного з ТОВ «ТД «Орлан» договору №236/13 від 01.02.2013 року. ТОВ «ТД «Орлан» було зареєстровано, зокрема, вид діяльності за КВЕД 52.29 «інша допоміжна діяльність у сфері транспорту» (що не заперечується податковим органом), який включає в себе експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом.

Крім того, чинним законодавством України не визначені норми щодо умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, крім ліцензованих видів господарської діяльності. Зокрема, відповідач у відзиві на адміністративний позов не навів жодного нормативного обґрунтування, на підтвердження неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг з організації перевезення вантажів ТОВ «ТД «Орлан», а висновок щодо відсутності таких умов має суб`єктивний оціночний характер, що базується на припущенні, не підкріплений жодним доказом, та спростовується первинними документами.

Також представник позивача вказує, що на підтвердження отримання палива та його оплату, ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» надано рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, реєстри податкових накладних, заявки на заправку транспортних засобів, за якими можливо встановити зміст та обсяг проведених господарських операцій. Придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП «Векте» узгоджується з основним видом діяльності ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС». Вказані первинні документи наявні в матеріалах справи та надавалися податковому органу при проведенні перевірки, у зв`язку з чим є безпідставними доводи відповідача щодо не надання первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій позивача з ПП «Векте». Разом з цим, є необґрунтованими доводи податкового органу щодо ненадання доказів оплати поставлених товарів (дизельне паливо) на загальну суму 515 567, 93 гри. (у тому числі ПДВ 85 927,99 гри.), оскільки в матеріалах справи наявні платіжні доручення. Покликання податкового органу на відсутність відомостей щодо видачі палива та відсутність довіреностей на осіб (водіїв) на отримання палива спростовується наданими заявками на заправку транспортних засобів, в яких зазначено адреса АЗС, дата, дані транспортного засобу (номери причепів та автомобілів), П1Б водія та кількість дизельного палива, що відповідає умовам Договору №19 від 01.03.2014 року.

Також, представник позивача звертає увагу суду на те, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти ТОВ «ТД «Орлан» та ПП «Векте» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися; податковим органом не надано жодних доказів наявності рішення суду про визнання правочинів позивача з контрагентами недійсними.

Представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що наявні взаємовідносини між позивачем та контрагентом, позбавлені розумної ділової мети, економічного змісту та доцільності. До того ж, надані позивачем первинні документи (заяви, накладні видаткові та податкові, акти-здачі-прийняття робіт, платіжні доручення) не достатні для висновку про дійсне отримання обумовлених договором послуг.

Представник відповідача також наполягає не тому, що ТОВ «Ті Ем Джі Лоджистікс» не подано доказів здійснення заправки паливом автотранспортна позивача. Аналізом наданих документів щодо взаємовідносин Позивача з ПП «ВЕКТЕ» неможливо визначити зміст та обсяг наданої послуги, в свою чергу незрозуміла доцільність залучення ПП «Векте».

Представником позивача та представником відповідача подано додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року продовжено строк підготовчого провадження до 30 днів.

Ухвалою суду від 12.06.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.07.2023 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.10.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні, призначеному на 09.10.2023 року представник відповідача участь не приймав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог КАС України.

Представником позивача 09.10.2023 року заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Згідно наказів від 02.04.2015 року № 96 та від 07.05.2015 року № 131 на підставі направлень від 21.04.2015 року №50/15-17-22-01-23, №48/15-17-16-01- 20, №491/15-17-16-01-20, №46/15-17-17-01-09, виданих ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області (т. 13 а.с.99-102), відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт, код за ЄДРПОУ 38368317, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.12.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.05.2015 року № 102/15-17-22-01-24-38368317 (т.1 а.с.26-87).

Висновками ату перевірки встановлено порушення з боку позивача, зокрема:

- пп.14.1.27, пп.14.1.28 ст. 14, пп.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 2 298 767 грн., у тому числі у 2013 році в сумі 2 130 343 грн., у 2014 році в сумі 168 424 грн.;

- п. 187.1 ст.187, п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 2 450 984 грн. за лютий 2013 грудень 2013 року, січень березень 2014 року.

В перевіряємому періоді згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено, що ТОВ «Джі Ел С Транспорт» мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «ТД «Орлан» згідно договору №236/13 від 01.02.13 року на транспортно-експедиторське обслуговування щодо здійснення організації перевезення вантажів Замовника та виконання послуг пов`язаних з організацією перевезенням транспортно-експедиційних операцій. В акті зазначено, що з досліджених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних, встановлено, що вказана номенклатура послуг - організація транспортного перевезення на митній території України, що тим самим унеможливлює ідентифікувати надані послуги (маршрут, вантаж, транспортний засіб) та визначити їх об`єм. До перевірки не надані заявки та товарно-транспортні накладні (CMR), які б ідентифікували та конкретизували послуги отримані від ТОВ «ТД «Орлан», код за ЄДРПОУ 38352333. В ході перевірки встановлено, що первинні документи, а саме CMR та акти здачі-прийняття робіт, які складають рядок 2 дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт та послуг) податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Джі Ел С Транспорт», оформлено на основного та єдиного перевізника ТОВ „ Джі Ел С Транспорт заповнюється перевізником, як правило, за допомогою штампа підприємства, який містить реквізити перевізника (назву, адресу, телефон, факс), без заповнення пункту 17 товарно-транспортної накладної міжнародного зразка CMR «наступний перевізник». Також зібравши та проаналізувавши податкову інформацію, отриману з інформаційних баз контролюючого органу, а саме АІС «Податковий блок», актом встановлено, подання ТОВ «ТД «Орлан» з нульовими показниками.

Окрім того, в акті перевірки податковий орган посилається на господарські взаємовідносини позивача ТОВ «Джі Ел С Транспорт» з ПП «Векте», щодо якого внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та між якими виявлені розбіжності податкових зобов`язань та подового кредиту у березні 2014 році на загальну суму 515568 грн., які виникли за результатами податкового контролю, а саме отримано від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову інформацію, акт від 05 серпня 2014 року № 68/22-226/38351083 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ПП «Векте» (код ЄДРПОУ 38351083), щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2015 року: № 0000592200, яким у зв`язку зі встановленими порушеннями пп.14.1.27, пп.14.1.28 ст. 14, пп.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2 298 767 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 574691, 75 грн. (т.1 а.с.21) та № 0000602200, яким у зв`язку зі встановленими порушеннями п. 187.1 ст.187, п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. встановлено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 2 450 984 грн. за основним платежем та 612746 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.22).

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час їх виникнення).

Так, згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно ст. 4, 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції. Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

За приписами статті 6 Конвенції накладна повинна містити такі реквізити: дату та місце її складання, ім`я та адресу відправника й перевізника, місце й дату прийняття вантажу до перевезення та місце його доставки, ім`я й адресу одержувача, кількість транспортних місць, найменування вантажу, платежі, пов`язані з перевезенням, відмітку одержувача про одержання вантажу тощо. Також в CMR може бути наведено будь-яку іншу інформацію, яку сторони вважають необхідної.

Статтею 9 Конвенції передбачено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Отже господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця податкових вигод (витрат та податкового кредиту), мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ТОВ «Джі Ел С Транспорт» є вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що 01.02.2013 року між ТОВ «Торговий Дім «Орлан» як Виконавцем та ТОВ «Джі Ел С Транспорт» як Замовником укладено договір на транспорто-експедиторське обслуговування від 01.02.2013 року № 236/13, згідно якого виконавець від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення організації перевезення вантажів Замовника (т.1 а.с.200-202).

Стосовно зауваження відповідача про надання позивачем не повного переліку CMR до заявок за лютий 2013 року, суд зазначає, що в матеріалах справи (т. 2 а.с. 38-58, т. 14 а.с. 193-209) містяться усі CMR по вказаним заявкам за лютий 2013 року, а саме: контейнер ZCSU8956517, контейнер НОМЕР_1 , контейнер EGSU5014678, контейнер НОМЕР_2 , контейнер НОМЕР_3 , контейнер НОМЕР_4 , контейнер EMCU5253436, контейнер EMCU5240486, контейнер EMCU5249190, контейнер EMCU5252065, контейнер EMCU5241815, контейнер EMCU5304683, контейнер EMCU5296042, контейнер НОМЕР_5 , контейнер НОМЕР_6 , контейнер НОМЕР_7 , контейнер НОМЕР_8 , контейнер НОМЕР_9 , контейнер НОМЕР_10 , контейнер НОМЕР_11 ,контейнер НОМЕР_12 .

Щодо твердження податкового органу про те, що заявки за березень 2013 року не співпадають з наданими CMR за березень 2013 року, суд зазначає таке.

Судом досліджено заявки на організацію перевезень від 18.02.2013 року, від 25.02.2013 року та від 28.02.2013 року до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №236/13 від 01.02.213 року за березень 2013 року, та CMR по вказаним заявкам за березень 2013 року (т. 2 а.с. 170, 172 272, т. 14 а.с. 210-214), а саме: контейнер TCLU8082343, контейнер НОМЕР_13 , контейнер НОМЕР_14 , контейнер НОМЕР_15 , контейнер НОМЕР_16 , контейнер НОМЕР_17 , контейнер НОМЕР_18 , контейнер НОМЕР_19 , контейнер НОМЕР_20 , контейнер НОМЕР_21 , контейнер НОМЕР_22 , контейнер НОМЕР_23 , контейнер НОМЕР_24 , контейнер НОМЕР_25 , контейнер НОМЕР_26 , контейнер НОМЕР_27 , контейнер НОМЕР_28 , контейнер НОМЕР_29 , контейнер НОМЕР_30 , контейнер INKU6606126, контейнер НОМЕР_31 , контейнер НОМЕР_32 , контейнер НОМЕР_33 , контейнер НОМЕР_34 , контейнер НОМЕР_35 , контейнер НОМЕР_36 , контейнер НОМЕР_37 , контейнер НОМЕР_38 , контейнер НОМЕР_39 , контейнер НОМЕР_40 , контейнер НОМЕР_41 , контейнер НОМЕР_42 , контейнер НОМЕР_43 , контейнер НОМЕР_44 , контейнер CRXU2168080, контейнер НОМЕР_45 , контейнер НОМЕР_46 , контейнер НОМЕР_47 , контейнер НОМЕР_48 , контейнер НОМЕР_49 , контейнер НОМЕР_50 , контейнер НОМЕР_51 , контейнер НОМЕР_52 , контейнер НОМЕР_53 , контейнер НОМЕР_54 , контейнер НОМЕР_55 , контейнер НОМЕР_56 , контейнер НОМЕР_57 , контейнер НОМЕР_58 , контейнер НОМЕР_59 , контейнер НОМЕР_60 , контейнер НОМЕР_61 , контейнер НОМЕР_62 , контейнер НОМЕР_63 , контейнер НОМЕР_64 , контейнер НОМЕР_65 , контейнер НОМЕР_66 , контейнер НОМЕР_67 , контейнер НОМЕР_68 , контейнер НОМЕР_69 , контейнер НОМЕР_70 , контейнер НОМЕР_71 , контейнер НОМЕР_72 , контейнер НОМЕР_73 , контейнер НОМЕР_74 , контейнер НОМЕР_75 , контейнер НОМЕР_76 , контейнер НОМЕР_77 , контейнер НОМЕР_78 , контейнер НОМЕР_79 , контейнер НОМЕР_80 , контейнер НОМЕР_81 , контейнер НОМЕР_82 , контейнер НОМЕР_83 , контейнер НОМЕР_84 , контейнер НОМЕР_85 , контейнер НОМЕР_86 , контейнер НОМЕР_87 , контейнер НОМЕР_88 , контейнер НОМЕР_89 , контейнер НОМЕР_90 , контейнер НОМЕР_91 , контейнер НОМЕР_92 , контейнер НОМЕР_93 , контейнер НОМЕР_94 , контейнер НОМЕР_95 , контейнер НОМЕР_96 , контейнер НОМЕР_97 , контейнер НОМЕР_98 , контейнер НОМЕР_99 , контейнер НОМЕР_100 , контейнер НОМЕР_101 , контейнер НОМЕР_102 , контейнер НОМЕР_103 , контейнер НОМЕР_104 , контейнер НОМЕР_105 , контейнер НОМЕР_106 , контейнер НОМЕР_107 , контейнер НОМЕР_108 , контейнер НОМЕР_109 , контейнер НОМЕР_110 , контейнер НОМЕР_111 , контейнер НОМЕР_112 , контейнер НОМЕР_112 , контейнер НОМЕР_113 , контейнер НОМЕР_114 , контейнер НОМЕР_115 , контейнер НОМЕР_116 , контейнер НОМЕР_117 , контейнер НОМЕР_118 , контейнер НОМЕР_119 , контейнер НОМЕР_120 , контейнер НОМЕР_121 , контейнер НОМЕР_122 , контейнер НОМЕР_123 , контейнер НОМЕР_124 , контейнер НОМЕР_125 .

За результатом співставлення даних заявок та CMR вбачається, що відсутні розбіжності в досліджених документах.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що в CMR №624525 від 26.03.2013р. контейнер НОМЕР_126 та №624526 від 26.03.2013р. контейнер НОМЕР_127 зазначений експедитор ТОВ «ТГЛ Україна», код ЄДРПОУ 34930385, який відповідно до оборатно-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам 361, 631 та 685 є як постачальником так покупцем ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт, а перевізником за вказаними CMR є ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт.

Однак, як вірно зазначає представник позивача, зазначене не перешкоджає наданню експедиторських послуг позивачу та замовлення транспортних послуг у позивача.

Разом з тим, відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України - за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Означена відповідачем діяльність позивача з ТОВ «ТГЛ Україна» не суперечить чинному законодавству України.

Щодо зауважень відповідача про відсутність у копіях CMR №497999, №498000, №497998, №000620, №001749, №533411, №409651, №409652, №409655, №409656, №409657, №409658 відсутнє місце розвантаження вантажу, а також не зазначено посади, прізвища та підписи осіб, які прийняли вантаж.

Так, судом досліджено копії зазначених CMR (а.с. 167 169 т.3, а.с. 148, 156 т. 5, а.с. 147 т.9, а.с. 6 11 т.13), та встановлено, що дійсно в них не зазначено місце розвантаження вантажу. Разом з тим, в кожній CMR наявні печатки перевізника та одержувача, а на окремих документах є і підписи. В свою чергу, бланк CMR не передбачає обов`язкового зазначення прізвища, ім`я та по батькові.

Між тим, зазначені недоліки не є суттєвими з урахуванням наявності повної інформації в досліджених накладних, та не свідчить про відсутність господарської операції в цілому.

Стосовно ідентифікації наданих послуг та неможливості ТОВ «Торговий дім «Орлан» здійснювати такий вид господарської діяльності, як послуги з організації перевезення вантажів, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, відповідно до п.1.2 Договору №236/13, укладеного 01.02.2023 року між ТОВ «ТД «Орлан» (виконавець) та ТОВ «Джі Ел С Транспорт», виконавець в інтересах Замовника виконує пов`язані з організацією перевезенням транспортно - експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов`язані з перевезенням.

Так, відповідач обґрунтовує свої висновки тим, що у складених, між ТОВ «ТД «Орлан» та ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт, актах здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних вказана номенклатура послуг - організація транспортного перевезення на митній території України, що тим самим унеможливлює ідентифікувати надані послуги (маршрут, вантаж, транспортний засіб) визначити їх об`єм.

Разом з тим, відповідачем вказано, що на підприємстві ТОВ «ТД «Орлан» відсутні трудові ресурси, які б виконали такий об`єм послуг ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт, також відсутні виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального характеру. Оформлення CMR на основного та єдиного перевізника ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт без зазначення експедитора та наступного перевізника, свідчить про надання послуг з транспортного перевезення на митній території України ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт власними силами своїм замовникам без залучення ТОВ «ТД «Орлан».

Також, відповідач дійшов висновок про те, що така господарська діяльність є економічно не вигідною.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ТД «Орлан» здійснює діяльність, зокрема, щодо іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту (52.29) (т.1 а.с.145-147).

На підтвердження отримання від ТОВ «ТД Орлан» послуг, визначених даним договором, до суду позивачем надано: реєстри виданих та отриманих податкових накладних, рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення, журнал-ордер і відомість по рахункам, реєстри до актів виконаних робіт «з організації транспортного перевезення», заявки до договору, міжнародні товаро-транспортні накладні, дорожні листи, товаро-транспортні накладні (т.1 а.с.117-124, т.2 а.с.2-27, 35-155, 169-289, т.3 а.с.2, т.3 а.с.2-127, 144-280, т. 4 а.с.2-88, 101-231, т. 5 а.с.2-105, 114-239, т. 6 а.с.2-100, 110-238, т.7 а.с.2-90, 102-247, т.8 а.с.2-105, 115-267, т.9 а.с.15-221, 224-254, 255, 256, 258, т.10 а.с.2-142,173-258, т.9 а.с. 222-223, 259-279, т. 10 а.с.259-276, т.11 а.с.2-207, 227, т. 13 а.с.1-91).

Крім того, представник позивача обґрунтовано зауважує, що відповідно до укладеного договору №236/13 від 01.02.2013 року на транспортно-експедиторське обслуговування, ТОВ «ТД «Орлан» (Виконавець) не здійснює безпосереднє перевезення вантажів, а здійснює організацію такого перевезення, яке в тому числі включає в себе, зокрема, розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організацію забезпечення відправлення та одержання вантажу та інші операції, пов`язані з перевезенням. Відтак, твердження податкового органу щодо неможливості надання зазначених послуг, у зв`язку із відсутністю власних автотранспортних засобів та людських ресурсів є безпідставною, оскільки зазначені умови не є необхідними для можливості надання зазначених послуг.

До того ж, чинним законодавством України не визначені норми щодо умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, крім ліцензованих видів господарської діяльності.

В свою чергу, відповідач у відзиві на адміністративний позов не навів жодного нормативного обґрунтування, на підтвердження неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг з організації перевезення вантажів ТОВ «ТД «Орлан».

Між тим, відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, Клас 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту включає в себе експедицію вантажів, організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом, організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій), видачу й одержування транспортної документації та накладних, діяльність митних брокерів, діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень, посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку, вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

З огляду на викладене, оскільки з договору №236/13 від 01.02.2013 року та наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТД «Орлан» не здійснював перевезення, а надавав послуги з організації такого перевезення, а тому доводи відповідача щодо неможливості здійснення ТОВ «ТД «Орлан» діяльності за КВЕД 63.40 Організація перевезення вантажів є необґрунтованими.

Крім того, зазначення номенклатури послуг - організація транспортного перевезення на митній території України, жодним чином не суперечить вимогам чинного законодавства до складання первинних документів, а також в сукупності досліджених документів не свідчить про відсутність господарської операції.

Щодо взаємовідносин з ПП «Векте».

01 березня 2014 року між ПП «Векте» (постачальник) та ТОВ «Джі Ел С Транспорт» (покупець) укладено Договір №19 на безперебійну заправку нафтопродуктами автотранспорт покупця та відповідно до якого покупець зобов`язаний приймати та оплачувати паливо.

Пунктом 1.2. вказаного Договору встановлено, що асортимент, кількість та вартість палива узгоджується сторонами в рахунках-фактурах, наданих постачальником покупцю. Постачальник в підтвердження своїх зобов`язань видає Покупцю видаткову накладну та податкову накладну (п. 1.3 Договору). Відпуск палива покупцю відбувається лише після оплати палива (п.1.4). Підтвердженням отримання покупцем палива є видача покупцю видаткових накладних (п.2.3).

Згідно додаткової угоди №1 до Договору №19 від 01.03.2014 року пунктом 1.6 та п.1.7 передбачено, що кінцева кількість, асортимент та вартість палива визначається в рахунках та видаткових накладних. Відпуск дизельного палива проводиться в мережі АЗС «Лукойл-Україна» на яких покупець має право отримувати дизельне паливо відповідно до умов Договору №19 від 01.03.2014 року.

Також, додатковою угодою №1 доповнено Договір №19 від 01.03.2014 року п.2.8, яким встановлено, що за бажанням покупця постачальник в підтвердження своїх зобов`язань по Договору відкриває відомість видачі палива або видає покупцю «бланки-дозволи», або смарт-карти на всю кількість замовленого палива.

Як вбачається з акту перевірки, його висновки щодо порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам позивача з ПП «Векте» ґрунтуються лише на встановлених іншими актами перевірки порушеннях податкового законодавства контрагентом позивача.

Однак, суд вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які, на думку відповідача, порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів його контрагентів.

При цьому, жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом первинної документації щодо правочинів між позивачем та ПП «Векте» акт перевірки не містить.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено, що первинні документи - видаткові накладні, надані ТОВ „ДЖІ ЕЛ С Транспорт до перевірки не містять всіх необхідних реквізитів (неможлива ідентифікація особи, яка склала первинний документ та приймала участь у здійсненні господарської операції у зв`язку з відсутністю посадової особи, а також місця складання), які повинні бути згідно вимог чинного законодавства, п.2 ст. 9 ЗУ України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-XIV.

На підтвердження отримання від ТОВ «Векте» послуг, визначених даним договором, до суду позивачем надано: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, реєстри податкових накладних, заявки на заправку транспортних засобів (т.13 а.с.1- 139, 146-180).

Також представник відповідача вказує, що податкові накладні, виписані з порушенням вимог п. 201.1 ст. 201 ПКУ та наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014р. №10, а саме: в податкових накладних зазначається вид цивільно-правового договору договір купівлі-продажу від 01.03.2014 №0103-16, що не відповідає дійсності, замість від 01.03.2014р. №19.

Крім того, представник відповідача вказує, що платником ТОВ «ДЖІ ЕЛ С Транспорт» не подано доказів оплати поставлених товарів на суму 515567,93 грн.

Водночас платником не надано виписування довіреностей на отримання товару, не зазначено відомостей про особу (водіїв), яка отримувала від ПП «Векте» дизельне паливо, не надано також відомостей видачі палива.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують здійснення оплати ТОВ «Джі Ес С Транспорт» на користь ПП «Векте», а тому доводи податкового органу в цій частині є необґрунтованими.

Також в матеріалах справи наявні податкові накладні на суму 515 567,93 грн., а саме: №33 від 26.03.2014 на суму 90000,00 грн., №31 від 25.03.2014 року на суму 15000,00 грн., №38 від 31.03.2014 року на суму 135000,00 грн., №49 від 31.03.2014 року на суму 29400,00 грн., №48 від 31.03.2014 року на суму 28667,93 грн., №50 від 31.03.2014 року на суму 82500,00 грн.

В податкових накладних №33 від 26.03.2014 на суму 90000,00 грн., №31 від 25.03.2014 року на суму 15000,00 грн., №38 від 31.03.2014 року на суму 135000,00 грн. зазначено вид договір купівлі продажу від 01.03.2014 року №0103-16, тобто дійсно зазначено інший номер договору, ніж укладено позивачем та ПП «Векте», а саме договір №19. Однак, зазначений недолік в оформленні вказаних податкових накладних не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки у сукупності з іншими документами можливо встановити зміст та обсяг господарської операції.

Відповідно до заявок на заправку транспортних засобів (а.с. 153 180 т.13) ТОВ «Джи Ел С Транспорт» замовляв у ПП «Векте» заправку на АЗС «Лукойл-Україна».

В свою чергу, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності ПП «Векте» є діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

З огляду на викладене, обґрунтованими є доводи представника позивача, що в рамках укладеного договору №19 від 01.03.2014 року ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» використовувало послуги ПП «Векте» на безперебійну заправку нафтопродуктами автотранспорту для виконання договорів з перевезення вантажів, що в свою чергу є основним видом діяльності підприємства, а ПП «Векте» в свою чергу придбавало, зокрема, у ПП «ЛУКОЙЛ-Україна» паливно-мастильні матеріали у відповідності до свого основного виду діяльності, що не є порушенням вимог податкового законодавства.

Крім того, у ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» відсутні резервуари, трубопроводи або автоналивні естакади та підприємство не здійснює продаж нафтопродуктами, а лише користувалося послугами заправки безпосередньо автотранспорту водіями, які виконували умови договорів перевезення вантажу, які були укладені з клієнтами (Замовниками).

При цьому, ПП «Векте» здійснював посередництво між позивачем та ПП «ЛУКОЙЛ-Україна», а тому зауваження щодо відсутності у ПП «Векте» спеціального обладнання та засобів для здійснення діяльності для здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів є необґрунтованими.

Між тим, як зазначено в акті перевірки від 22.05.2015 року №102/15-17-22-01-24-38368317 ПП «Векте» протягом лютого березня 2014 року згідно баз даних ЄРПН придбавалось переважно паливно мастильні матеріали, зокрема дизельне паливо, в тому числі у ПП «Лукойл-Україна».

На підставі викладеного, можна дійти висновку, що господарська операція здійснена між ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» та ПП «Векте» не суперечить чинному законодавству та наявні в матеріалах справи документи, складені за її результатом в сукупності свідчать про її реальність.

Суд зазначає, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до витрат та податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Надаючи оцінки доводам сторін спору в контексті реальності спірних господарських операцій, суд зазначає й про те, що обставини щодо фіктивності контрагентів позивача можуть бути встановлені виключно вироком суду, що набрав законної сили. При цьому слід врахувати, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

В контексті встановлених обставин у цій справі слід врахувати те, що як на час перевірки платника податку, так і час ухвалення судового рішення у цій справі не було ухвалено жодного вироку та/або постановлено ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагентів позивача або безпосередньо посадових осіб ТОВ «Ті Ем Джі Лоджістік» було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень. Водночас, і відповідач не наводить доводів про ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні, який би мав преюдиційне значення для цієї адміністративної справи.

Також, у справі, що розглядається, контролюючим органом не було надано й відомостей про те, що засновки чи учасники контрагентів позивача надали пояснення щодо непричетності до діяльності даних суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 17 листопада 2020 року у справі № 813/2761/17, від 21 січня 2021 року у справі № 820/4411/16, від 29.09.2021 року №300/1490/20.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що податкова інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийняті оскаржуване рішення щодо збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток та податку на дану вартість, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 4872,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1325 від 17.06.2015 року.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ті Ем Джі Лоджистікс слід стягнути 4872,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ел С Транспорт» (після перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Ті Ем Джі Лоджистікс») до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.06.2015 №0000592200, від 11.06.2015 №0000602200.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Ті Ем Джі Лоджистікс» сплачений судовий збір в розмірі 4872,00 грн (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Ті Ем Джі Лоджистікс» (код ЄДРПОУ 38368317, адреса: проспект 40 річчя Визволення, буд. 2Б, смт Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500)

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)

СуддяП.П. Марин