Ухвала

від 12.10.2023 по справі 523/3160/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1292/23

Справа № 523/3160/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 523/3160/16-ц

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/1292/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Трофименка О.О.,

учасники справи:

- позивачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

- відповідачі 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Незалежна телекомпанія«Норма-ТВ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 провитребування сумидивідендів,відшкодування моральноїшкоди,за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 нарішення Суворовськогорайонного судум.Одеси,ухвалене ускладі суддіКисельова В.К.о 10годині 41хвилині 30березня 2021року, повний текст рішення складений 07 квітня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вищезазначеним неодноразово уточненим у подальшому позовом, в якому остаточно просять: 1) витребувати корпоративні права на частку,а також частку у статутному капіталі Товариства "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" врозмірі - 23,4% з незаконного володіння недобросовісного власника - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ; 2) витребувати корпоративніправа на частку, а також частку у статутному капіталі Товариства «Незалежна телекомпаніяНорма-ТВ" в розмірі - 23,4% з незаконного володіння недобросовісного власника - ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ; 3) витребувати унедобросовісного власника ОСОБА_3 грошові кошти, які вінотримав у якості дивідендів в період з 06.03.2013 р. по 2019 р., у розмірі - 3 346012,80 грн. на користь ОСОБА_1 ; 4) витребувати унедобросовісного власника ОСОБА_4 грошові кошти, які вінотримав у якості дивідендів в період з 06.03.2013 р. по 2019 р., у розмірі - 3 346012,80 грн. на користь ОСОБА_2 ; 5) стягнути з Товариства "Незалежнателекомпанія Норма-ТВ" на користь ОСОБА_1 моральну шкодув розмірі 55 000 грн.; 6) стягнути з Товариства "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 55 000 грн.; 7) зобов`язати відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , відновити становище ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якості співзасновників товариства, яке існувало до порушення прав та законних інтересів останніх, шляхом виключення недобросовісних власників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма - ТВ", шляхом включення до складу співзасновників товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та шляхом проведення реєстрації статуту ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" в новій редакції, у зв`язку зі зміною складу його співзасновиків/учасників.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують позовні вимоги тим, що у листопаді 2014 року з матеріалів справи № 916/3167/14 Господарського суду Одеської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо, що 06.03.2013 року приватний нотаріус Фадєєва Н.А. посвідчила підписи співзасновників (учасників) під двома протоколами № 1/1 загальних зборів співзасновників ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», зареєстрованих в реєстрі під різними номерами № 647-654 та 647-653, які позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписували. Згідно протоколу № 1/1 від 06.03.2013 року, учасники ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» вирішили виключити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства, а їх частки в статутному капіталі передати Товариству безкоштовно.

Окрім вищезазначеного протоколу № 1/1 в матеріалах справи знаходилась нова редакція статуту ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» з підписами засновників, підпис яких було також засвідчено приватним нотаріусом Фадєєвою Н.А. 06.03.2013 року за реєстраційним номером № 655-661.

На підставі наданих засновниками ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» підроблених документів, а саме - двох оригіналів протоколу № 1/1, приватний нотаріус Фадєєва Н.А., не встановлюючи факти, які мають юридичне значення, під виглядом засвідчення дійсності підписів засновників на документах, по факту здійснила угоду, тим самим сприяла незаконним діям ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу співзасновників та безкоштовної передачі їх майна на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в результаті чого були порушені права позивачів. Щодо вищезазначених дій 19.02.2016 року було відкрито кримінальне провадження № 12016160490001082.

Факт фальсифікації протоколів 1/1 простежується і у відповіді заступника начальника податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, відповідно до якої вбачається, що у першому кварталі 2013 року ОСОБА_1 виплачений дохід ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» в сумі 55 114,65 грн. та ОСОБА_2 - у сумі 55 114,66 грн.. Таким чином директор ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» - ОСОБА_5 та головний бухгалтер ОСОБА_9 навмисно подали в органи державної податкової служби недостовірну інформацію в частині виплачених вищезазначених доходів з метою приховування фактів фальсифікації протоколів № 1/1 від 06.03.2013 року.

19.02.2016 року, по факту фальсифікації фінансових документів ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», було відкрито кримінальне провадження № 12016160490001080.

06.03.2013 року, у зв`язку із систематичними погрозами та кримінальним провадженням, яке було відкрито у відношенні ОСОБА_1 та членів його родини як психологічний тиск за заявою ОСОБА_3 , позивачі вимушені були підписати заяву про вихід зі складу засновників ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», яка була складена ОСОБА_10 та посвідчена приватним нотаріусом Фадєєвою Н.А. на нотаріальному бланку до приїзду всіх засновників. Факт знаходження гр. ОСОБА_10 у приміщенні приватного нотаріуса при підписанні зазначених заяв, гр. ОСОБА_10 підтвердив у судовому засіданні в Господарському суді Одеської області. Вищезазначене кримінальне провадження закрито 31.12.2015 року у зв`язку з відсутністю составу злочину.

Позивачі зазначають, що у порушення п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України « Про нотаріат», приватний нотаріус сприяла тиску гр. ОСОБА_10 на позивачів в момент підписання заяви про вихід з кола співзасновників товариства. На заяви позивачів щодо надання відомостей про вчинення нотаріальних дій від 06.03.2013 року приватний нотаріус не відповідає.

Враховуючи вищезазначене, позивачі вважають, що ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» незаконно заволоділа їх майном шляхом фальсифікації документів та незаконних нотаріальних дій.

Позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було незаконно виключено з засновниківТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ». Так протоколи загальних зборів співзасновників ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», зареєстровані в реєстрі під різними номерами № 647-654 та 647-653, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписували. В той же час їх, згідно протоколу № 1/1 від 06.03.2013 року, учасники ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ» вирішили виключити зі складу учасників Товариства, а замість них було включено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які з цього часу безпідставно отримують дивіденди від діяльності підприємства, які повинні були отримати саме вони (Т. 1, а. с. 2 - 6, 112 - 115, Т. 2, а. с. 85 - 87).

Ухвалою від 11.04.2019 року було прийнято відмову ОСОБА_2 від позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення дивідендів з 06.03.2013р. по 2019р. у розмірі 3346,80 грн. та в цій частині закрито провадження (Т. 2, а. с. 131)

Ухвалою суду від 25.03.2021р. була виправлена описка в ухвалі суду від 11.04.2019 р. та замість суму у розмірі 3346,80 грн. вказана вірна сума у розмірі- 3 346012,80 грн..

Ухвалою від 15 липня 2019 року провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , третя особа -приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Фадєєва Наталя Олексіївна, закрито в частині вимог: - витребування корпоративних прав на частку, а також частку в статутному капіталі Товариства "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" в розмірі - 23,4% з незаконного володіння недобросовісного власника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ; - витребування корпоративних прав на частку, а також частку у статутному капіталі Товариства Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" в розмірі - 23,4% з незаконного володіння недобросовісного власника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ; - зобов`язання відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , відновити становище ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якості співзасновників товариства, яке існувало до порушення прав та законних інтересів останніх, шляхом виключення недобросовісних власників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма - ТВ", шляхом включення до складу співзасновників товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та шляхом проведення реєстрації статуту ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" в новій редакції у зв`язку зі зміною складу співзасновиків/учасників (Т. 2, а. с. 159 - 162).

Постановою Одеського апеляційного суду від 19.12.2019 року апеляційну скаргу позивачів було залишено без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15.07.2019 року залишено без змін (Т. 2, а. с. 229 - 233).

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивачів по справі на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Суворовськогорайонного судум.Одеси від30березня 2021рокузалишенобез задоволенняв повномуобсязі вищевказані позовні вимоги про: - витребування у недобросовісного власника ОСОБА_3 коштів, які він отримав у якості дивідендів в період з 06.03.2013 р. по 2019 р. у розмірі 3346012,80 грн. на користь ОСОБА_1 ; - про стягнення з Товариства "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 55 000 грн.; - про стягнення з Товариства "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 55 000 грн.; - про стягнення судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що їх було неправомірно виключено зі складу учасників ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ», а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 включено до складу учасників товариства не підтверджено належними доказами, а навпаки спростовуються судовими рішеннями, які були ухвалені стосовно обставин, на які посилаються позивачі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ»,тобто їх було позбавлено корпоративних прав, тому з 06.03.2013 р. вони не мають право на отримання прибутку (дивідендів) від діяльності ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ», а тому позовні вимогипро витребування у недобросовісного власника ОСОБА_3 коштів, які він отримав у якості дивідендів в період з 06.03.2013 р. по 2019 р. у розмірі 3346012,80 грн. на користь ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України відсутні підстави для стягнення зТовариства «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 55 000 грн., а також на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 55 000 грн., оскільки судом не встановлено неправомірність дійТовариства «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ» щодо виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ» (Т. 3, а. с. 126 - 133).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просять рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30.03.2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким справу направити до Господарського суду Одеської області.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: 1) предметом спору є - вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів (дивідендів), отриманих ним без достатньої правової підстави через відсутність договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства; 2) в рішенні суду та у рішенні загальних зборів ТОВ від 06.03.2013 року не зазначено обґрунтування причин виключення позивачів зі складу учасників товариства. Крім того, не є однорідними поняття вихід з товариства та виключення з товариства; 3) у справі №916/3167/14, на яку посилається суд в своєму рішенні, не встановлено обставин щодо виключення позивачів зі складу засновників товариства; 4) судом не враховано, що правовою підставою набуття іншою особою статусу учасника товариства повинен бути відповідний правочин, а не рішення загальних зборів (Т. 3, а. с. 137 - 144).

Позиція позивача в суді апеляційної інстанції

Адвокат Халдай І.В., діючий від імені ОСОБА_3 , у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними (Т. 3, а. с. 173 - 184).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.07.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 березня 2021 року (Т. 3, а. с. 158 - 158 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.10.2021 року призначено розгляд справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 206).

22.07.2021 року від адвоката Халдай І.В. надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без руху (Т. 3, а. с. 169 - 171).

22.07.2021 року від адвокат Халдай І.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 3, а. с. 172 -184).

Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 року № 126/0/15-23 суддю ОСОБА_11 звільнено у відставку з посади судді Одеського апеляційного суду.

На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл. 16.03.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею-доповідачем було обрано Склярську І.В..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.05.2023 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (Т. 3, а. с. 239 - 239 зворотна сторона).

Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 року № 567/0/15-23 суддя Склярська І.В. достроково закінчила відрядження в Одеському апеляційному суді.

На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.06.2023 року вказану цивільну справу прийнято до провадження іншої колегії суддів та призначено справу до розгляду (Т. 4, а. с. 1 - 1 зворотна сторона).

Ухвалою апеляційного суду від 12.10.2023 року відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання про залишення апеляційної скарги без руху.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

ОСОБА_1 був учасником (засновником) ТОВ «Незалежна компанія Норма-ТВ» та йому належала частка у статному капіталі товариства у розмірі 55 114,65 грн. або - 23,4%.

ОСОБА_2 був учасником (засновником) ТОВ «Незалежна компанія Норма-ТВ» та йому належала частка у статному капіталі товариства у розмірі 55 114,65 грн. або 23,4%. (Т. 1, а. с. 7 - 16).

06.03.2013р. ОСОБА_1 було підписано заву про вихід зі складу засновників ТОВ "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ". Справжність підпису на вказаній заяві посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Н.О. (Т. 1, а. с. 41).

06.03.2013р. в день виходу ОСОБА_1 з товариства відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ", що були оформлені Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ" №1/1 від 06.03.2013 р. (Т. 3 а. с. 39 - 42).

У зазначеному протоколі зазначається, що на загальних зборах 06.03.2013р. були присутні: - ОСОБА_1 , частка якого у статутному капіталі товариства складає 55 114,65 грн. або - 23,4 %; - ОСОБА_2 , частка якого у статутному капіталі товариства складає - 55 114,65 грн. або - 23,4 %; - ОСОБА_6 , частка якого у статутному капіталі товариства складає - 36 743,10 грн. або - 15,6 %; - ОСОБА_5 , частка якого у статутному капіталі товариства складає - 36 743,10 грн. або - 15,6 %; - ОСОБА_7 , частка якої у статутному капіталі товариства складає - 36 743,10 грн. або - 15,6 %; - ОСОБА_12 , частка якого у статутному капіталі товариства складає - 15 000 грн. або - 6,4 %, що разом складає - 100% статутного капіталу товариства. Запрошені особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .У протоколі зазначено, що загальні збори учасників одноголосно було визнано правомочними та визначено порядок денний.

Відповідно до частини восьмої статті 41, частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників (акціонерів) є правомочними, якщо на них присутні учасники (акціонери) або представники учасників (акціонерів), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.

У протоколі №1/1 від 06.03.2013 р. заначено, що на загальних зборах ТОВ відповідальністю "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ" були присутні учасники, які у сукупності володіють 100% голосів.

У протоколі №1/1 від 06.03.2013 р. (Т. 3, а. с. 39 - 42) заначено, що до порядку денного було включено наступні питання: - вихід зі складу учасників товариства; - включення до складу учасників товариства; - розподіл часток у статутному капіталі товариства; - затвердження статуту товариства у новій редакції; - визначення осіб, відповідальних за здійснення реєстрації статуту товариства у новій редакції.

З означених вище питань були прийняті рішення, зафіксовані у протоколі №1/1 від 06.03.2013р., за які всі учасники загальних зборів проголосували одноголосно.

06.03.2013р. рішенням загальних зборів товариства, оформленим протоколом №1/1, враховуючи надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяви про вихід за складу засновників товариства, останніх було виключено зі складу учасників товариства, а їх частки у статутному капіталі передано товариству безоплатно.

Вищевказаним рішеннямзагальних зборів товариства, оформленим протоколом №1/1 від 06.03.2013р. було прийнято включити до складу учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Т. 1, а. с. 13).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.02.2015р. по справі №916/3167/14були залишені без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства та відновлення права шляхом скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Предметом вищевказаного позову був саме протокол загальних зборів учасників ТОВ "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ" №1/1 від 06.03.2013р., згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виключено зі складу засновників товариства.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.04.2015 р.було залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2015р. по справі №916/3167/14.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2015р. було залишено без змін Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 та рішення Господарського суду Одеської областівід 23.02.2015р. по справі №916/3167/14.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 24.03.2015р. по цивільній справі №523/19337/14-ц було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фадєєвої Наталії Олексіївни про визнання нотаріальних дій приватного нотаріуса Фадєєвої Наталії Олексіївни відносно ОСОБА_1 від 06.03.2013 року незаконними, про відновлення прав ОСОБА_1 у якості засновників ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ» шляхом скасування нотаріальних дій, державної реєстрації змін до установчих документів від 07.03.2013 року, про зобов`язання приватного нотаріуса Фадєєвої Наталії Олексіївни відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, яка заподіяна внаслідок незаконних та недбалих дій в розмірі 50 000 гривень.

Предметом вищевказаного позову були дії приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фадєєвої Наталії Олексіївни щодо нотаріальний дій, пов`язаних із засвідченнями підписів протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Незалежна Телекомпанія Норма-ТВ" №1/1 від 06.03.2013р., згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виключено зі складу засновників товариства.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.12.2016 р. було залишено без змін рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 24.03.2015р. по цивільній справі №523/19337/14-ц.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2020р. по справі № 916/2968/19 були залишені без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеської міської ради, в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ", ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії.

Предметом вказаної справи були дії реєстратора відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради Стукаленко К.Є. щодо проведення державної реєстрації змін (реєстраційний запис №15561050011029422) до установчих документів, відомостей про склад засновників ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ», внаслідок чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ», а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 включено до складу учасників товариства.

Постановою Південно-західного господарського суду від 11.06.2020 р. було залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 у справі №916/2968/19.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.09.2020р. були залишені без змін рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 у справі №916/2968/19, а також Постанову Південно-західного господарського суду від 11.06.2020р..

По справі виникли правовідносини щодо прав колишніх членів товариства на отримання дивідендів.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зположеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особипідприємці (далі ФОП), фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору, зокрема є: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України (далі ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Зазмістомстатті 12 цього ж Кодексугосподарським судамбулипідвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, зокремау спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням такої особи.

Частинами першою та третьою статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Дана справа виникла з корпоративних відносин, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, правами й обов`язками учасників товариства, визначенимистаттею 167 ГК України, оскільки предмет спору у ній є - стягнення дивідендів, а тому пов`язаний із господарською діяльністю товариства, внаслідок якої відбулась їх виплата.

Зазначена обставина є вирішальною при розмежуванні юрисдикції та вирішенні питання про підвідомчість даної справи.

До компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасником господарського товариства та господарським товариством, пов`язані з реалізацією та захистом корпоративних прав, носіями яких (прав) є учасники цих товариств.

Відповідно до статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів, зокрема, належать справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (п.4 ч.1)..

У цій справі спір виник між фізичними особами, які вважають себе учасникамиТОВ«Незалежна телекомпанія «Норма- ТВ»,з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі - 23,4 % за кожним, і фізичною особою, яка на момент звернення з позовом до суду володіла цією часткою відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вирішення такого спору впливає на можливість особи здійснювати свої корпоративні права, що засвідчуються спірною часткою, впливає на склад учасників товариства, а тому спір є корпоративним.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 03.07.2018 року у справі №917/1345/17 та від 04.03.2020 року у справі №442/5130/17.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

З огляду на вищезазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є частково обґрунтованим, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Згідно норм п. 4 ч. 1 ст. 374 та ч. 1 ст. 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: - справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК України (ст. 255 ЦПК України), перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

На підставі викладеного, у даному випадку провадження у справі підлягає закриттю відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, тому що розгляд даного спору належить до компетенції господарських судів.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст.12,13,43,49,255,367,368,374, 377, 389,390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 березня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування суми дивідендів, відшкодування моральної шкоди - закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 їх право протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали звернутися до Одеського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складений 30 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе