Постанова

від 30.10.2023 по справі 351/2139/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 351/2139/20

Провадження № 22-ц/4808/1098/23

Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Струтинської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», правонаступником якого є ОСОБА_1 , на рішення Снятинського районного суду від 08 червня 2023 року під головуванням судді Калиновського М.М. у м. Снятині,

в с т а н о в и в:

В грудні 2020 року ТОВ «ФК «Форінт» звернулося з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявлений позов позивач обґрунтовував тим, що 30 липня 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_3 уклали Генеральну кредитну угоду №94, відповідно до якої позичальник зобов`язався до 27 липня 2018 року повернути кредит в сумі 350 000 доларів США, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку та виконати інші умови вказаної Генеральної кредитної угоди.

У межах Генеральної кредитної угоди № 94 30 між банком та позичальником ОСОБА_3 , як фізичною особою, 30 липня 2008 року був укладений Кредитний договір № 014/14-10/394G94, згідно якого позичальнику, як фізичній особі на споживчі цілі, були надані кредитні кошти в розмірі 350 000 доларів США із сплатою 16,5 % річних строком кредитування до 29 липня 2015 року.

У подальшому між сторонами були укладені Додаткові договори (угоди) № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Кредитного договору № 014/14-10/394G94 в частині зміни графіку повернення кредитних коштів, відсоткової ставки та валюти кредитування. У частині зміни остаточної дати повернення кредитних коштів зміни до вказаного кредитного договору не вносилися.

У забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди № 94 та кредитних договорів, що будуть укладені між Банком та Позичальником в її межах (зокрема, Кредитний договір № 014/14-10/394G94 від 30 липня 2008 року), 06 серпня 2008 року між банком, ОСОБА_3 та майновим поручителем/іпотекодавцем фізичною особою ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір нежитлових будівель та земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорецем М.Ф.

Вказаний іпотечний договір 28 жовтня 2011 року був викладений в новій редакції шляхом укладення Додаткового договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору нежитлових будівель та земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф., реєстровий номер 1658.

Предметом іпотеки за цим іпотечним договором є: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , яке належить іпотекодавцеві ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області від 13 червня 2008 року, а також земельна ділянка, площею 1,3095 га, кадастровий номер 2625286401:01:002:0003, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке належить іпотекодавцеві ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 939265, виданого Хутір-Будилівської сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області від 07 листопада 2005 року.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» 09.08.2018 відступив на користь товариства права вимоги за кредитним договором № 010/14-10/394G94 від 30.07.2008, зі змінами і доповненнями та укладеними додатковими угодами до них; Іпотечним договором, посвідченим 06.08.2008 приватним нотаріусом Снятинського РНО Григорцем М.Ф., реєстровий №2664.

Станом на 01.11.2020 заборгованість позичальника перед товариством не погашена та складає за генеральною кредитною угодою № 94 від 30 липня 2008 року та укладеному в її межах кредитним договором № 014/14-10/394G94 від 30 липня 2008 року: заборгованість по тілу кредиту 1 399 501,06 грн; заборгованість по відсотках 1 606 394,80 грн; заборгованість по штрафних санкціях 18 744,46 грн.

Іпотекодавець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Первісний кредитор/стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль» 04 червня 2018 року в межах шестимісячного терміну, встановленого ст. 1281, 1282 ЦК України, направив на адресу Першої Снятинської державної нотаріальної контори лист з повідомленням про наявність заборгованості ОСОБА_3 за вищевказаними кредитними договорами, необхідність заявлення до спадкоємців померлої вимоги, а також вимогу про виконання грошового зобов`язання до спадкоємців ОСОБА_5 .

На підставі претензії АТ «Райффайзен Банк Аваль» Першою Снятинською Державною нотаріальною контрою заведена спадкова справа №219/2018.

На адресу Першої Снятинської державної нотаріальної контори 25 липня 2018 року направлено лист з проханням повідомити про всіх відомих спадкоємців, однак відповіді отримано не було. Товариством 29 січня 2019 року направлено до Першої Снятинської Державної нотаріальної контори заяву з проханням повідомити про наявність спадкоємців померлої ОСОБА_5 та надання витягу про реєстрацію спадкової справи та заповітів. Першою Снятинською Державною нотаріальною конторою 05 лютого 2019 року надано відповідь, згідно якої заяв від спадкоємців не надходило. Таким чином, спадкоємці померлого боржника не подали заяви про відмову від спадщини.

На дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) боржниці ОСОБА_5 належало наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі заг. пл. 5 194,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою пл. 1,3095 га, кадастровий номер 2625286401:01:002:003 за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення (приміщення І поверху цеху корпусних меблів з № 81 по № 112) заг. пл. 5 942,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок площею 180,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 із земельною ділянкою пл. 0,02 га, кадастровий номер 2625210100:01:031:0157 за адресою: АДРЕСА_4 ; 63/100 квартири заг. пл. 152,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 . Іншим співвласником квартири АДРЕСА_2 на 37/100 частки була донька померлої ОСОБА_4 .

Товариство зазначало, що фактично боржниця ОСОБА_5 постійно проживала у квартирі разом із донькою.

На адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 іпотекодержатель ТОВ «ФК «Форінт» скерував повідомлення про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Зазначені повідомлення не були отримані останніми у відділенні поштового зв`язку та поверненні по причині «закінчення терміну зберігання».

Посилаючись на наявність заборгованості за кредитними договорами та прийняття спадкоємцем іпотекодавця спадщини, з врахуванням заяви про зміну предмета позову від 15.09.2021, товариство просило звернути стягнення на нежитлові будівлі (реєстраційний номер майна 2796769 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Хутір-Будилівської сільської ради від 13.06.2008, та на земельну ділянку, площею 1,3095 га, кадастровий номер 2625286401:01:002:0003, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, що виданий Хутір-Будилівською сільською радою 07 листопада 2005 року, спадкоємцем якої є ОСОБА_4 шляхом визначення ринкової вартості в межах виконавчого провадження та продажу з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості на користь ТОВ «ФК «Форінт» за Кредитним договором №014/14-10/394G94 від 30 липня 2008 року в сумі в сумі 3 024 640,32 грн.

Ухвалами Снятинського районного суду від 20 вересня 2021 року позовну вимогу у справі відносно ОСОБА_3 залишено без розгляду та залучено його у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Рішення Снятинського районного суду від 08 червня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ФК «Форінт» до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ТОВ «ФК «Форінт» у апеляційній скарзі вказує, що єдиною підставою для відмови у задоволені позову суд зазначив, що докази прийняти спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , відсутні. Однак, докази спільного проживання померлого іпотекодавця ОСОБА_5 та спадкоємці (доньки) ОСОБА_4 були здобуті в ході розгляду справи та містяться в матеріалах справи. В тексті оскаржуваного рішення суд посилається на частину із цих доказів, однак суд дійшов хибного висновку, що ці докази не доводять фактичне прийняття спадщини ОСОБА_4 .

У ході розгляду справи було здобуто доказ постійного проживання померлої боржниці із своєю донькою ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 , що безпосередньо підтверджується заявою сина - ОСОБА_3 , яку він подав для отримання допомоги на поховання матері.

Звернення відповідачки ОСОБА_4 за отриманням недоотриманої пенсії померлої матері як члена сім`ї, що разом проживав з пенсіонером на день його смерті, а також отримання пенсії, є прямим доказом спільного проживання матері та доньки, навіть при наявності у адресах реєстрації місця проживання різних номерів квартир в одному житловому будинку.

Окрім того, матір та донька зареєстровані у будинку АДРЕСА_6 , в якому на праві власності їм належали квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_7 . Ці квартири розташовані в двоповерховому будинку АДРЕСА_6 . Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 доньки та технічний паспорт на житловий будинок матері, копії яких містяться в матеріалах справи доводять обставину, що квартира АДРЕСА_8 ), оскільки на плані квартири АДРЕСА_7 , яка розташована на 2 поверсі, зазначено схематично вихід/вхід на другий поверх будинку. В технічному паспорті житлового будинку на плані другого поверх будинку АДРЕСА_9 також схематично зображено окремий вихід/вхід, що співпадає із виходом/входом у зовнішній стіні квартири АДРЕСА_10 .

На день смерті ОСОБА_5 відповідно до записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належала 63/100 частки у квартирі АДРЕСА_2 . Запис про право власності на ім`я померлої на 63/100 часток у зазначеній квартирі у Державному реєстрі був припинений після смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою ОСОБА_4 , яка 29.02.2020 року продала квартиру АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_6 .

Померла ОСОБА_5 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_11 та знята з реєстрації 03.03.2020 року.

Зазначене доводить, що померла була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , яка фактично на ден смерті належала її доньці (37/100 частки), а після смерті матері Відповідачка припинила прав власності матері (67/100 частки) на вказану квартиру та здійснила її продаж.

При цьому, сама по собі відсутність реєстрації не є абсолютним підтвердженням, що особа не проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

ОСОБА_1 16.10.2023подала заяву,у якійпросила, крім заміни позивача (апелянта) у справі, закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що вона набула статусу кредитора у правовідносинах, пов`язаних із виконанням вказаних генеральних кредитних договорів, а також укладених у відповідності до них договорів забезпечення.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи. Представник ТОВ «ФК «Форінт» подала апеляційному суду заяву, згідно якої вказала, що товариство не заперечує проти заміни позивача процесуальним правонаступником ОСОБА_7 ,яка єкредитором таіпотекодержателем відносно ОСОБА_3 ,тапросила проводитирозгляд справиза відсутностіпредставника товариства.

Враховуючи вищенаведене та необхідність дотримання судом строків розгляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів відповідно до статті 372 ЦПК України перешкод у розгляді справи в зв`язку з неявкою учасників справи не вбачає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, задоволення клопотання та закриття провадження в справі з таких підстав.

Судом встановлено, що предметом позову є звернення стягнення на іпотечне майно: нежитлові будівлі (реєстраційний номер майна 2796769 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Хутір-Будилівської сільської ради від 13.06.2008 року, та на земельну ділянку, площею 1,3095 га, кадастровий номер 2625286401:01:002:0003, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, що виданий Хутір-Будилівською сільською радою 07 листопада 2005 року, спадкоємцем якої є ОСОБА_4 шляхом визначення ринкової вартості в межах виконавчого провадження та продажу з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості на користь ТОВ «ФК «Форінт» за Кредитним договором №014/14-10/394G94 від 30 липня 2008 року в сумі в сумі 3 024 640,32 грн.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року залучено ОСОБА_1 як правонаступника позивача ТОВ «ФК «Форінт» до участі в цій справі і виключено її зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 21.09.2023 № 347552172, № 347553566, № 347554561, № 34755561 ОСОБА_1 є іпотекодержателем за договорами іпотеки нежитлових будівель та земельної ділянки б/н від 06.08.2008, зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 2664, б/н від 04.08.2008, зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 2616, посвідчені приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорець М.Ф., предмет іпотеки; земельна ділянка, площею 1,3095 га, кадастровий номер 2625286401:01:002:0003, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі документів, поданих для державної реєстрації: Іпотечний договір нежилих приміщень та земельної ділянки, серія та номер: 2616, виданий 04.08.2008, видавник: Приватний нотаріус Григорець М.Ф.; інший тип договору. Договір відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 832. виданий 21.09.2023. видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Н.В.Горохова; інший тип договору. Договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 833, виданий 21.09.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Н.В.Горохова.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.», вказане є цитатою Постанови Верховного Суду у справі №404/251/17 (провадження 61-13405св18) від 3.05.2018 року, що, як висновок щодо застосування згаданої процесуальної норми повинен бути врахований судами при розгляді аналогічних справ (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокремау випадку припинення існування предмета спору(наприклад, сплата суми боргу,знищення спірного майна,скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).

У пункті 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 сформульовано правовий висновок про те, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

У пунктах 22, 24 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 917/468/19 викладено такий правовий висновок: «Звертаючись з позовом у даній справі, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру прокурор фактично створив парадоксальну ситуацію, за якої Позивачем та одним із Відповідачів у справі є одна і так ж особа Держгеокадастр. Відповідно до частин 2, 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. ГПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття «неналежний позивач», не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із «самим собою». ГПК України надає суду першої інстанції можливість за клопотанням позивача залучити до участі у справі належного відповідача, але у даній справі, за сформульованих позовних вимог та характеру спірних правовідносин, підстав для вчинення такої процесуальної дії не було. Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого». Закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд фактично врахував викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 917/468/19 правовий висновок щодо неможливості розгляду заявленого позову за відсутністю предмета спору як такого, оскільки позовні вимоги у цій справі хоча й стосуються конкретного матеріально-правового об`єкта земельної ділянки площею 227,9123 га, кадастровий номер 2122786301:00:104:0001, власником якої наразі є Мукачівська міськрада, проте беззаперечний факт поєднання Міськради як позивача та відповідача-2 в одній особі внаслідок реорганізації Павшинської сільради об`єктивно виключає виникнення правового конфлікту між позивачем і відповідачем.

ЦПК України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, а тому за умови встановлення судом процесуального випадку, за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 907/551/17 та Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 2/463/1601/14.

У справі № 907/551/17 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, якими замінено Павшинську сільську раду, в інтересах якої керівник Мукачівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, на її правонаступника - Мукачівську міську раду, яка є відповідачем, а провадження у справі закрито.

Судові рішення мотивовані тим, що Мукачівська міськрада прийняла рішення «Про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення)», а відповідно до відомостей, зазначених у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесено запис про припинення Павшинської сільської ради як юридичної особи в результаті реорганізації.

Також суди врахували, що у зв`язку з поєднанням в одній особі позивача та відповідача та переходу до останнього всіх прав та обов`язків реорганізованої Павшинської сільради, судовий розгляд позовних вимог щодо незаконності проведення державної реєстрації за міською радою права власності на такий об`єкт не призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, крім того, відсутній орган місцевого самоврядування, якому передбачено обов`язок повернути земельну ділянку, а враховуючи повний перехід прав та обов`язків від позивача до відповідача, між сторонами відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Враховуючи, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачкою і відповідачкою у цій справі є фактично одна і та сама особа, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження в справі у зв`язку з неможливістю розгляду заявленого позову за відсутністю спору, як такого, а рішення Снятинського районного суду від 08 червня 2023 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 255, 259, 268, 367, 368, 374, 377, 382 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», правонаступником якого є ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Снятинського районного суду від 08 червня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», правонаступником якого є ОСОБА_1 , на рішення Снятинського районного суду від 08 червня 2023 року закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин