Рішення

від 30.09.2010 по справі 16/113-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.10

          Справа № 16/113-10.

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м. Ромни

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Глухів

про стягнення 121513,50 грн.

                                                                            СУДДЯ   Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ромась С.М., довіреність № 17/09-10 від 17.09.2010р.

Від відповідача:  не з‘явився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 121513,50  грн. заборгованості, в т.ч. 107373,68 грн. основного боргу за поставлені  товари  відповідно до договору поставки  товару № 342 від 26.12.2009р., 14139,82 коп.   пені, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач  відзив на позов не подав, про причини нез’явлення свого представника в судове засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 17.09.2009р.

          Позивач  подав заяву від 17.09.2010р. про забезпечення позову, в якій, в зв’язку з тим, що відповідач має похилий вік, має сумніви щодо можливості виконання рішення суду, тому просить накласти арешт на  майно відповідача. Суд вважає зазначене  клопотання необґрунтованим та залишає його без задоволення.

В судовому засіданні 30.09.2010р. повноважний представник позивача подав заяву, в якій відмовився від  вимог про стягнення пені, просить стягнути  розмір основної заборгованості в сумі   107373,68 грн. та судові витрати , пов’язані з розглядом справи.  

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2009р. між позивачем  та відповідачем  було укладено договір поставки товару № 342, відповідно до умов  якого позивач прийняв на себе зобов’язання передати у власність відповідачу, а відповідач прийняв на себе зобов’язання прийняти  та оплатити продукцію в асортименті.

Відповідно до п. 6.1  вказаного договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар проводяться  відповідачем на умовах 100% передоплати.

Як свідчать матеріали справи, а саме підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками товарно-транспортні накладні , довіреності  свої зобов’язання за укладеним договором позивач виконав належним чином .

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач свої зобов’язання за вищезазначеним договором по оплаті за отриманий товар  не виконав.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем  за отримані  товари   склала  107373,68 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 107373,68 грн. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

         В поданій  в судовому засіданні заяві позивач відмовляється від стягнення пені в заявленому розмірі.

Матеріали справи в частині стягнення 14139,82 грн. пені суд припиняє на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню 1073,74 грн.. держмита та  208,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, ідент .код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» ( 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності,53 ,ід. код 23824169) 107373,68 грн. боргу за отримані товари, 1073,74 грн.  витрат  по сплаті державного мита та 208,78  грн.   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі стосовно стягнення 14139,832 грн. пені припинити на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» (( 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності,53 ,ідент. код 23824169)про накладення арешту на майно та кошти Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент .код НОМЕР_1)  залишити без задоволення.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                             В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 01.10.2010р.

    Суддя