Ухвала

від 30.10.2023 по справі 617/1637/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1637/21

Провадження № 2/948/302/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2023 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

представника відповідача - 1 Козуба О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ФГ «Агрош» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вовчанському районі Ткаченко Світлани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Корнєва Ірина Юріївна, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, про визнання договору про надання права на користування земельною діяльною для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним з моменту укладення, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ФГ «Агрош», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вовчанському районі Ткаченко Світлани Анатоліївни, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Корнєва Ірина Юріївна, про визнання недійсним договору оренди землі № 39 від 01.08.12, укладеного між ФГ «Агрош» та ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в :

у жовтні 2022 року з Вовчанського районного суду Харківської області до Машівського районного суду Полтавської області, на виконання ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розпорядження Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22, надійшла вказана цивільна справа, яка автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначена для розгляду судді Косик С.М., яка 24.10.2022 прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання (а.с.193,194 т.1).

14.06.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду (а.с.209 т.2).

У судовому засіданні 30.10.2023 представник відповідача 1 Козуб О.І. підтримав подану раніше заяву (а.с.1 т.3) та просив залишити без розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Агрош», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вовчанському районі Ткаченко Світлани Анатоліївни, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Корнєва Ірина Юріївна, про визнання недійсним договору оренди землі № 39 від 01.08.12, укладеного між ФГ «Агрош» та ОСОБА_1 ..

Також представник відповідача 1 ОСОБА_3 підтримав подану раніше заяву (а.с.2,3, т.3) та посилаючись на те, що 21.09.2023 відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про розірвання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, у зв`язку з чим між сторонами відсутній предмет спору щодо третьої позовної вимоги за первісним позовом, просив закрити провадження за цією вимогою на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, за першою та другою вимогою закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомив про неможливість вийти на зв`язок із Машівським районним судом, оскільки перебуває на службі в ЗСУ та просив судове засідання 30.10.223 провести за його відсутності та відсутності позивача, інші учасники також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, представники відповідачів 2,3 надали заяви з проханням розглядати спарву за їх відсутності (а.с.167-203, 247-257 т.2).

Суд уважаєза можливерозглянути клопотанняпредставника відповідача 1 ОСОБА_3 за відсутності інших учасників справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як убачаєтьсяз матеріалівсправи,заява прозалишення без розгляду зустрічного позову подана 13.10.2023 року, тобто до початку розгляду справи по суті, а тому суд уважає, що зустрічний позов потрібно залишити без розгляду.

Розглядаючи заяву представника відповідача 1 Козуб О.І. про закриття провадження за первісним позов у зв`язку з відсутністю предмета спору та тим, що перша та друга позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд зазначає таке.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції). Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

Згідно зі статтею 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), «прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань».

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що «закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення».

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

В цій справі позивачем заявлено вимогу про визнання правочину недійсним з моменту його укладення, натомість в своїй заяві про закриття провадження за відсутності предмету спору представник відповідача-1 посилається на розірвання спірного договору, що не може свідчити про те, що відсутній предмет спору, оскільки за відсутності позивача та його представника неможливо встановити, чи відмовилися останні від своєї позиції.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про розірвання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб лише 21.09.2023, що стверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав № 347567469 від 21.09.2023 (а.с.4,5 т.3).

Верховний Суд у постанові від 20.09.2021 у справі 638/3792/20 ухвалив, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Наявні у справі докази не свідчать про відсутність предмету спору на час звернення позивачем до суду та на час розгляду в суді, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2023 рокуу справі № 335/8285/22(провадження № 61-7066св23), від 31 серпня 2023 року у справі № 752/11502/22(провадження № 61-9119св23).

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням, або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і підстава виникнення (з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, причому такі функції суб`єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір).

У даному випадку, позивач знаходиться з відповідачами у певних спірних правовідносинах, вважає, що діями відповідачів порушуються його права і, відповідно, позивач звернувся до суду за захист своїх прав, з позовом про визнання правочину недійсним. З огляду на характер правовідносин, суб`єктивний склад сторін, суд дійшов висновку, що правовідносини, що виникли в даній справі, не належить до юрисдикції адміністративних судів, а вказаний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи вищевикладне, суд, приходить до висновку, що у клопотанні представника відповідача 1 Козуб О.І. про закриття провадження слід відмовити за безпідставністю вимог, оскільки немає законних підстав, передбачених ЦПК України, для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 257, 353 ЦПК України,

у х в а л и в :

клопотання представника відповідача 1 Козуба О.І. про залишення зустрічного позову без розгляду - задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Агрош», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вовчанському районі Ткаченко Світлани Анатоліївни, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Корнєва Ірина Юріївна, про визнання недійсним договору оренди землі № 39 від 01.08.12, укладеного між ФГ «Агрош» та ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

У задоволенні заяви представника відповідача 1 Козуб О.І. про закриття провадження за первісним позов у зв`язку з відсутністю предмета спору та тим, що перша та друга позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С. М. Косик