Ухвала

від 21.09.2023 по справі 953/5637/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 953/5637/20

провадження № 61-11172ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тищенко Андрій Вікторович, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 6 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Альфа Банк», Акціонерне товариство «АльтБанк», про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тищенко А. В., на рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 6 липня 2023 року, повний текст якої складено 7 липня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 3 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 6 липня 2023 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20), у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 161/17237/19 (провадження № 61-15св21), від 19 жовтня 2022 року у справі № 334/7560/20 (провадження № 61-6499св22), від 27 січня 2022 року у справі № 686/8610/17 (провадження № 61-11294св21), від 8 червня 2022 року у справі № 1303/1459/12 (провадження № 61-11718св21), від 9 листопада 2022 року

у справі № 534/1017/20 (провадження № 61-6644св22), від 2 червня 2021 року у справі № 522/21604/17 (провадження № 61-17224св20), від 28 березня 2023 року у справі № 346/2857/21 (провадження № 61-9952св22), від 14 червня 2023 року у справі № 334/7560/20 (провадження № 61-2804св23), від 11 вересня 2019 року у справі № 426/6877/15-ц (провадження № 61-27746св18)

(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення Київського районного суду міста Харкова від 1 лютого 2022 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваного судового рішення,касаційний суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з огляду на наступне.

Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року позов задоволено.

Шлюб, зареєстрований 30 серпня 2002 року міським відділом реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1471, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а, 2, 3, 4, 7, 10, 10а, 10в, 13, 15, 15а в літ. «А-11» загальною площею 353,1 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- 795,3 кв.м нежитлової будівлі літ. «А-5» загальною площею 2120,4 кв.м на АДРЕСА_2 ;

- 0,0133 га земельної ділянки загальною, кадастровий номер 6310136600:02:019:0015, площею 0,0399 га на

АДРЕСА_2 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:

- 1/2 гаражу літ. «Б-1» загальною площею 26,9 кв.м на

АДРЕСА_1 ;

- 1325,1 кв.м нежитлової будівлі літ. «А-5» загальною площею 2120,4 кв.м на АДРЕСА_2 ;

- 0,0266 га земельної ділянки загальною, кадастровий номер 6310136600:02:019:0015, площею 0,0399 га на

АДРЕСА_2 .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 260,80 грн у відшкодування судового збору.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 6 306 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 6 липня 2023 року апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Харкова

від 1 лютого 2022 року в частині вирішення вимог щодо поділу майна - без змін.

Вивчивши доводи клопотання, касаційний суд дійшов висновку про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року в частині вирішення позовних вимог щодо поділу майна до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи зміст рішення суду першої інстанції в іншій частині касаційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, оскільки рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 260,80 грн у відшкодування судового збору, а на користь держави 6 306 грн, підлягає примусовому виконанню, тому підстав для зупинення його дії немає.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тищенко Андрій Вікторович, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 6 липня 2023 року.

Витребувати з Київського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 953/5637/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Альфа Банк», Акціонерне товариство «АльтБанк», про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тищенко Андрій Вікторович, про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 рокузадовольнити частково.

Зупинити дію рішення Київського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2022 року в частині вирішення позовних вимог щодо поділу майна пожружжя до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська