Ухвала

від 25.10.2023 по справі 695/3568/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/3568/22

номер провадження 2-др/695/9/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство», адвоката Штундера Ярослава Григоровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2023р. (повний текст 22.09.2023р.) ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовлено у повному обсязі.

29.09.2023 року на адресу суду надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка подана представником відповідача, адвокатом Штундером Я.Г., відповідно до якої, посилаючись на положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України, останній просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 26184 грн..

02.10.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Коноваленка Д.С. про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого просив заяву про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу залишити без задоволення.

Для розгляду матеріалів справи сторони та їх представники не з`явилися із невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чинному у порядку встановленому чинним законодавством.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4ст.270 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи з аналізу норм права, ухвалення додаткового рішення за ст. 270ЦПК Україниі вирішення питання про стягнення судових витрат, докази про які надані після закінчення розгляду справи за ч. 8ст. 141 ЦПК України, є різними за своєю суттю.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами, передбаченими ст. ст.133,137,141 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмоїстатті 141 ЦПК України.

Відповідно дост. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина першастатті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі.

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

Судом встановлено, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, представник позивача та відповідача безпосередньо брали участь судових засіданнях, заявляли клопотання та подавали докази, що стосувалися суті спору. Протягом розгляду справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи жодна із сторін не подавала.

Рішення суду ухвалено 18.09.2023р. за участі адвокатів Коноваленка Д.С. та Штундера Я.Г., які в судовому засіданні надавали свої клопотання та пояснення, що стосувалися суті спору.

Також з матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача, ні в жодному судовому засіданні, а ні в будь-яких інших поданих заявах та клопотаннях, не робилася заява про відшкодування витрат на правову допомогу та необхідність подання доказів на підтвердження таких витрат.

Таким чином, представником ТОВ «Гельмязівське ремонтно-транспортну підприємство» не було заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в суді та оплату послуг за професійну правничу допомогу, та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, як це передбачено ч. 8 ст.141 ЦПК України та ст. 246 ЦПК України.

Враховуючи відсутністьв матеріалах справи заяви представника відповідача про стягнення судових витрат та наміру подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем в суді, поданої до закінчення розгляду справи, що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів, суд вважає, що відсутні підстави для розгляду такої заяви та поданих на її підтвердження документів, а тому заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу на підставі частини 8статті 141 ЦПК Українинеобхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 141, 258-260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство», адвоката Штундера Ярослава Григоровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Середа Л.В.