Ухвала

від 23.10.2023 по справі 554/6785/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6785/21 Номер провадження 22-ц/814/4690/23Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

23 жовтня 2023 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скаргикерівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2021 року, постановлене суддею Бугрій В.М.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи: Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Октябрського районногосуду м.Полтави від05жовтня 2021року позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи: Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно реконструйоване майно: склад з адміністративно-побутовими приміщеннями (літ. 3-2) площа 306,5 кв.м., склад (літ И-1) площею 8,0 кв.м., склад (літ. О-1) площею 59,8 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України.

В апеляційній скарзі керівник Полтавськоїокружної прокуратуриПолтавської області просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Клопотання обгрунтоване тим, що в умовах воєнного стану майновий стан органів державної влади є вкрай обмеженим, що унеможливлює сплату судового збору одночасно з подачею апеляційної скарги.

Вищевказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Конструкція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності передбачених умов.

Зазначений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд вправі, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Суд зауважує, щоуказом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022введено в Україні воєнний стан. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їмКонституцією України, цим та іншими законами України.

Лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною не сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

До того ж, упостанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку посилається заявник в апеляційній скарзі,зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Однак, у апеляційній скарзі, окрім посилання на обмежений майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, не зазначено про вжиті заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору та не надано докази в їх підтвердження.

Відтак, апеляційна скарга керівника Полтавськоїокружної прокуратуриПолтавської областів інтересахдержави вособі Державноїінспекції архітектурита містобудуванняУкраїни нарішення Октябрськогорайонного судум.Полтави від05жовтня 2021року не відповідає вимогам ч.2ст.357 ЦПК України, оскільки при її поданні судовий збір не сплачено.

Пунктом 3 ч. 4ст. 356 ЦПК Українивизначено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір"ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення місцевого суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За розгляд справи в суді першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у сумі 9605 грн.

Отже, заявнику необхідно надати апеляційному суду докази сплати судового збору у розмірі14407,50 грн.

Оплата повинна здійснюватися за реквізитами:

Номер рахунку - UA528999980313111206080016719,

Код за ЄДРПОУ 37959255,

Отримувач -ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, відомча ознака 80.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду було пропущено, апеляційна скарга подана майже через 2 роки після ухвалення оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі керівник Полтавської окружної прокуратури просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішенння суду першої інстанції посилаючись на те, що до розгляду справи не була залучена Державна інспекція архітектури та містобудування України, а суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України є підставою для поновлення процесуального строку.

Проте, в долученому до апеляційної скарги листі Державної інспекції архітектури та містобудування України вказано, що під час ухвалення рішення по справі № 554/6785/21 від 05.10.2021 Октябрським районним судом м. Полтави не вирішувалось питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Таким чином, заявнику необхідно вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційний судзауважує,що у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто виходячи з принципу "належного урядування" державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до ч. 3ст. 357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихстаттею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно дост. 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ч. 2, 3ст. 357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356 цього Кодексу, застосовуються положеннястатті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенняклопотання керівникаПолтавської окружноїпрокуратури Полтавськоїобласті вінтересах державив особіДержавної інспекціїархітектури тамістобудування України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу керівника Полтавськоїокружної прокуратуриПолтавської областів інтересахдержави вособі Державноїінспекції архітектурита містобудуванняУкраїни нарішення Октябрськогорайонного судум.Полтави від05жовтня 2021року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.Ю. Кузнєцова