Рішення

від 30.10.2023 по справі 240/20652/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Житомир справа № 240/20652/23

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави із позовом до Відділу освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, площею 2,842 га, що розташована в межах населеного пункту селища Новоівницьке Житомирського району Житомирської області;

- зобов`язати відділ освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, площею 2,842 га, що розташована в межах населеного пункту селища Новоівницьке Житомирського району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у користуванні Новоівницького ліцею Волицької сільської ради перебуває земельна ділянка площею 2,842 га, однак у порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України "Про освіту", правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує ліцей, не оформлено, державну реєстрацію права власності не проведено, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Ухвалою судді від 24.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.

Від третьої особи - Новоівницького ліцею Волицької сільської ради пояснень не надходило.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-66-В від 11.10.2023 у період з 18.10.2023 по 27.10.2023 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у користуванні Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області перебуває земельна ділянка, площею 2,842 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, селище Новоівницьке, вул. Лісова, буд. 23.

Рішення четвертої сесії восьмого скликання Волицької сільської ради Житомирської області від 29.01.2021 №61 «Про передачу закладів освіти, закладів дошкільної освіти, закладів культури та бібліотечних закладів на баланс відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту» передано в оперативне управління відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту станом на 01.01.2021 майно, зокрема Новоівницьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, яка знаходиться за адресою: вул. Лісова, 23, с. Новоівницьке, Андрушівського району, Житомирської області, 13419.

Правовий статус вказаного закладу середньої освіти визначено у статуті Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирської області (далі - Статут).

Згідно п. 1.6 статуту Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, погодженого начальником відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Волицької сільської ради 09.12.2021, затвердженого рішенням Волицької сільської ради 10.12.2021 (далі-Статут), Новоівницький ліцей Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області є юридичною особою, яка має штамп, печатку, код ЄДРПОУ, бланк зі своїм повним найменуванням, емблему закладу. Новоівницький ліцей є неприбутковою організацією.

Відповідно до п.1.7 статуту засновником (власником) закладу є Волицька сільська рада.

Згідно п.1.8 статуту Новоівницької ліцей є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Новоівницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Андрушівського району Житомирської області селище Новоівницьке Волинської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Уповноваженим органом є - відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Волицької сільської ради.

Відповідно до п.7.1 статут органом управління Новоівницького ліцею є відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Згідно інформації відділу освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради від 09.01.2023 №4 встановлено, що Новоівницький ліцей Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області прийнятий на баланс Волицької сілької ради 24.12.2020 за рішенням сесії №37, а переданий на баланс відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту 29.01.2021 за рішенням сесії №61. Звернень до відділу освіти по питанню виготовлення технічної документації на оформлення земельної ділянки від керівництва Новоівницького ліцею Волицької сільської радї Житомирського району Житомирської області не було.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокастру у Житомирській області від 07.07.2023 за №10-6-0.9-2365/2-23 встановлено, що технічна документація у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель на земельну ділянку під Новоівницьким ліцеєм Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області відсутня.

Враховуючи невжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною площею 2,842 га, що перебувають в користуванні Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, позивач звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти, серед іншого, належать земельні ділянки. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з пунктом «а» частини 2 статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як зазначено у частині 1 статті 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частин 1, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями частини 3 статті 66 Закону України «Про освіту» передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечувати їх діяльність і розвиток.

Таким чином, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів об`єднаних територіальних громад, серед іншого, належать видатки на загальноосвітні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення четвертої сесії VІІІ скликання №61 Волицької сільської ради від 29.01.2021 передано в оперативне управління відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту станом на 01.01.2021 майно, зокрема Новоівницьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, яка знаходиться за адресою: вул. Лісова, 23, с. Новоівницьке, Андрушівського району, Житомирської області, 13419.

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що в користуванні Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирської області перебуває земельна ділянка площею 2,842 га.

Однак в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України «Про освіту», правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує Новоівницький ліцей, не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо вжиття заходів для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку яка перебуває у користуванні Новоівницького ліцею, в порядку визначеному законодавством.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-IV).

Загальними засадами державної реєстрації прав, серед інших є, зокрема обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (ч.ч.2, 4 ст.3 Закон №1952-IV).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу створює передумови для зловживань щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та ризики для нормального функціонування шкільної установи, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, щодо винесення відповідачем питань про надання вказаним закладам освіти земельних ділянок на праві постійного користування на розгляд сесії, зазначеного органу місцевого самоврядування, доказів прийняття відповідних рішення не має, окрім того, дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, замовлення проекту відводу земельних ділянок та виготовлення правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки, технічна документація із землеустрою не виготовлялася, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не оформлювались.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що внаслідок бездіяльності Відділу освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, як суб`єкта, який здійснює управління Новоівницького ліцею Волицької сільської ради, правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 2,842 га, що знаходиться в селищі Новоівницьке, Житомирської області та перебуває в користуванні Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирської області до даного часу не оформлені, що є порушенням норм чинного законодавства.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У рішенні Конституційного Суду від 08.04.1999 №3-рп/99 досліджувалось поняття "інтереси держави", зокрема вказано, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Отже, державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ визначає, що охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Отже, в даному випадку державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би гарантував захист права користування земельною ділянкою навчальним закладом та законних інтересів дітей, які навчаються у даному закладі.

Згідно вимог ч. 3, ч. 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено із матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор набув статусу позивача, оскільки відсутній орган, до компетенції якого входить захист інтересів держави та право звернення до суду із позовом про зобов`язання оформити належним чином правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться заклад освіти.

Ці обставини доведені прокурором при пред`явлені позову, відповідно суд підтверджує наявність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом, а тому заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ст.ст.12,13 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, керівник якої має статус прокурора та наділений повноваженнями представляти окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.23 цього Закону під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на час розгляду справи, доказів вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та підтверджені доказами, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

Адміністративний позов

Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, площею 2,842 га, що розташована в межах населеного пункту селища Новоівницьке Житомирського району Житомирської області.

Зобов`язати Відділ освіти, культури, туризму, сім`ї молоді та спорту Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Новоівницького ліцею Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, площею 2,842 га, що розташована в межах населеного пункту селища Новоівницьке Житомирського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

30 жовтня 2023 р.