Рішення

від 30.10.2023 по справі 420/8811/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8811/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку штрафу

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.05.2021 надійшов позов Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019 року, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019 року, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на жовтень 2016, січень 2017, про що складено акт перевірки № 40100/15-32-12-10 від 20.11.2018 року. Вказаною перевіркою встановлено порушення встановлених статтею 201 Податкового кодексу України граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі вказаного акту перевірки за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних згідно ст. 1201 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС в Одеській області застосовано до ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ штраф сумі 268490,82 грн, про що винесено податкове повідомлення - рішення № 0004345106 від 24.01.2019. Не погодившись із законністю та обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення рішення, 04.05.2020 року ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ службою кур`єрської доставки було направлено до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання ППР протиправним та скасування. Згідно повідомлення ФОП ОСОБА_1 та відміток в накладній служби кур`єрської доставки № 5126024 позовну заяву ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ доставлено до Одеського окружного адміністративного суду 28.04.2021. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі № 420/7133/21 за позовом ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.01.2019 № 0004345106. Слід також зазначити, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, яким, зокрема, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 73. Таким чином, враховуючи що податкова накладна № 400 від 31.01.2017 року на суму 2668241,83 грн. та розрахунок коригування до податкової накладної №11 від 07.02.2017 року на суму 16666,40 грн., щодо яких ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ допущено порушення граничного - строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого ст.201 ПК України, складені за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також те, що грошове зобов`язання за податковим повідомленням рішенням № 0004345106 від 24.01.2019 не сплачене та неузгоджене (знаходиться в процедурі судового оскарження), сума штрафу за вказаним податковим повідомленням рішенням підлягає перерахунку контролюючим органом на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з надсиланням нового повідомлення рішення.

Справа 26.05.2021 була розподілена на суддю Цховребову М.Г.

Ухвалою судді Цховребової М.Г. від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.06.2023 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№32654/21), в якому зазначено, що не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

З покликанням на фактичні обставини справи, відповідач зазначає, що несплачені штрафні санкції, які обліковуються за платником Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( Код ЄДРПОУ 20974052) є узгодженими та не підпадають під дію пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс».

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 №548 справу №420/8811/21 було призначено до повторного автоматичного розподілу, за результатами якого 13.09.2022 головуючою суддею визначено Скупінську О.В

Ухвалою від 18.09.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 420/8811/21 за позовом виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку штрафу, розпочато розгляд справи №420/8811/21 спочатку.

Вирішено розглядати справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України).

Копію ухвали суду від 18.09.2023 отримано відповідачем 18.09.2023.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виробничо-комерційна фірма «Юна-Сервіс» » у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 10.02.1994 зареєстровано юридичною такими видами діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 93.21 Функціювання атракціонів і тематичних парків; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

20 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України та п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на жовтень 2016, січень 2017.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки № 40100/15-32-12-10 від 20.11.2018 року (а.с.67).

Перевіркою встановлено затримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог ст. 192, 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, а саме ПН № 400 від 31.01.2017 на суму 2668241,83 грн, дата реєстрації 20.02.2017, кількість днів затримки 5 днів; РК до ПН № 11 від 07.02.2017 на суму 16666,40 грн, дата реєстрації 02.03.2017, кількість днів затримки 2 дні.

З наданих до суду копій податкових накладних № 400 від 31.01.2017 та ПН № 11 від 07.02.2017 судом встановлено, що вони складені на отримувачів (покупців), які не є платниками податку на додану вартість (а.с.9-10).

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 № 0004345106, яким до ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2654575,43 грн застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 268490,82 грн. (а.с.8).

Не погодившись із законністю та обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення рішення, 04.05.2020 ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ службою кур`єрської доставки було направлено до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання податкового повідомлення - рішення № 0004345106 від 24.01.2019 протиправним та скасування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито провадження по справі № 420/7133/21 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2019 № 0004345106.

Як вказано у позові, сума штрафу за вказаним податковим повідомленням рішенням підлягає перерахунку контролюючим органом на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з надсиланням нового повідомлення рішення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що вини між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначених цією нормою розмірах.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Пізніше, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року № 786-IX (далі також - Закон № 786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами " 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова " 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами " 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 120-1.2 статті 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно з правовою позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09 червня 2021 року по справі № 620/2436/19 такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ.

У вказаному рішенні Верховним Судом також наголошено, що Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" за наведених у цій же нормі умов. У такий спосіб законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, звільнив від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

У рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Законі № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Крім того, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Право ж на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 19 жовтня 2023 року по справі № 160/11818/20.

Як вже встановлено судом, податкові накладні № 400 від 31.01.2017 та ПН № 11 від 07.02.2017 складені на отримувачів (покупців), які не є платниками податку на додану вартість.

В провадження Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа предметом позову в якій є правомірність податкового повідомлення рішенні від 24.01.2019 № 0004345106.

Судом встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року відкрито провадження по справі № 420/7133/21 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2019 № 0004345106.

Відповідно до пп. 56.17.5 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

В той же час, згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 28.07.2023 року по справі № 320/6457/19.

Таким чином, у зв`язку із зверненням позивача до суду з позовом по справі № 420/7133/21 грошове зобов`язання, що визначене у податковому повідомленні-рішенні від 24.01.2019 № 0004345106 станом на дату подання до суду позову по даній справі №420/8811/21 є неузгодженим.

При цьому зважаючи на зміст приписів п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України вказане грошове зобов`язання вважається неузгодженим і станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Питання застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом. Практика суду щодо тлумачення законодавчої норми є сталою і полягає, зокрема, у такому:

1) законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом;

2) законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Наведений підхід висловлено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №440/813/19; від 17 липня 2020 року у справі № 640/5138/19; від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19; від 06 серпня 2020 року у справі № 200/7002/19-а; від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19; від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19; від 11 січня 2021 року у справі №480/3000/19.

Для здійснення перерахунку штрафних санкцій за правилами пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України необхідно, щоб таке зобов`язання відповідало наступній сукупності умов:

1) штрафні санкції мають бути нараховані за несвоєчасну реєстрацію або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу;

2) штрафні санкції мають бути нараховані у період з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ;

3) відповідне податкове повідомлення-рішення станом на 23 травня 2020 року перебуває у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір);

4) грошове зобов`язання за таким податковим повідомленням-рішенням не сплачено станом на 23 травня 2020 року.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку здійснити перерахунок штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн, що підтверджується квитанцією №ПН2423 від 26.05.2021 (а.с.23).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління державної податкової служби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку штрафу задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Виробничо-комерційна фірма «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65078, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2, код ЄДРПОУ 20974052).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166);

СуддяОлена СКУПІНСЬКА