Постанова

від 23.02.2024 по справі 420/8811/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8811/21

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Дата і місце ухвалення 30.10.2023р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку штрафу,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року Виробничо-комерційна фірма «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019 року, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019 року, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В поданій апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що за результатами проведеної у 2018 році камеральної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з вказаним Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.2019 року №0004345106 про застосування штрафу в розмірі 268490,82 грн. Контролюючий орган вказав, що термін сплати штрафних санкцій згідно ППР від 24.01.2019 року №0004345106 настав 17.04.2019 року, проте підприємство не сплатило штрафні санкції у сумі 268 490 грн. 82 коп.

Апелянт вказував на те, що позивач не звертався до контролюючого органу за адміністративним оскарженням. Враховуючи те, що несплачені штрафні санкції, які обліковуються за платником Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( Код ЄДРПОУ 20974052) є узгодженими, контролюючий орган вважає, що дія пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень» ПКУ в даному випадку на розповсюджується на позивача.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виробничо-комерційна фірма «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 10.02.1994 зареєстрована в якості юридичної особи.

20 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на жовтень 2016 року, січень 2017 року.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки № 40100/15-32-12-10 від 20.11.2018 року, у висновках якого зазначено про встановлення порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, а саме ПН № 400 від 31.01.2017 року на суму 2668241,83 грн, дата реєстрації 20.02.2017, кількість днів затримки 5 днів; РК до ПН № 11 від 07.02.2017 на суму 16666,40 грн, дата реєстрації 02.03.2017 року, кількість днів затримки 2 дні.

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 року № 0004345106, яким до ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2654575,43 грн застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 268 490,82 грн.

Судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ до Одеського окружного адміністративного суду. Так, встановлено, що 04.05.2020 року товариством службою кур`єрської доставки було направлено до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004345106 від 24.01.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року було відкрито провадження по справі № 420/7133/21 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2019 року № 0004345106.

При цьому встановлено, що справа № 420/7133/21 на даний час не розглянута.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року було зупинено провадження по справі № 420/7133/20 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/8811/21 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2019 року № 0004345106.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із зверненням позивача до суду з позовом по справі № 420/7133/21 грошове зобов`язання, що визначене у податковому повідомленні-рішенні від 24.01.2019 року № 0004345106 станом на дату подання до суду позову по даній справі №420/8811/21 є неузгодженим, а тому відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на наступне:

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначених цією нормою розмірах.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Пізніше, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року № 786-IX (далі також - Закон № 786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами " 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова " 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами " 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 15.06.2021 року у справі № 640/5138/19, від 27.06.2023 року у справі № 440/1464/19) зазначив, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податку на додану вартість звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 120-1.2 статті 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що відповідні положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, у разі якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

У такий спосіб законодавець, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, що не надається покупцю товарів/послуг, звільнив від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта в часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, в даному випадку підлягає застосуванню редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-IX за наведених у цій же нормі умов.

При цьому слід враховувати, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

У Законі № 466-ІХ виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, щодо яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом № 466-ІХ.

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках. Для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за відповідним податковим повідомленням-рішенням не сплачено.

Таке правозастосування відповідає усталеній практиці Верховного Суду (постанови від 17.07.2020 у справі № 640/5138/19, від 06.08.2020 у справі № 200/7002/19-а, від 10.08.2020 у справі № 640/6528/19, від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19, від 11.11.2020 у справі № 160/1553/19, від 11.01.2021 у справі № 480/3000/19).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачеві штраф за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування було визначено податковим повідомленням-рішенням 24.01.2019 року № 0004345106, тобто у період, визначений пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

В свою чергу податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 року № 0004345106, яким до позивача були застосовані штрафні санкції за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкової накладної на даний час є неузгодженим, оскільки перебуває в процесі судового оскарження.

Відповідачем не заперечується, що грошові зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням не сплачено.

Наявність вказаних умов свідчить про те, що у контролюючого органу виник обов`язок щодо перерахунку позивачеві суми застосованого штрафу та прийняття нового податкового повідомлення-рішення, однак вказаного обов`язку відповідач не виконав.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував на те, що штрафні санкції, визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням 24.01.2019 року № 0004345106 є узгодженими, однак вказані доводи контролюючого органу спростовуються наданими позивачем доказами, а також наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією про перебування у провадженні Одеського окружного адміністративного суду справи № 420/7133/21 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2019 № 0004345106.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про допущення Головним управлінням ДПС в Одеській області протиправної бездіяльності, яка виразилась у не здійснення перерахунку штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України належить виключно контролюючому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення.

Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

З огляду на викладене суд першої інстанції обрав вірний спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язаня відповідача здійснити перерахунок штрафу, застосованого до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0004345106 від 24.01.2019, у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Зважаючи на те, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук