Ухвала

від 30.10.2023 по справі 460/24945/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2023 року м. Рівне№460/24945/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби У Рівненській області (далі відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні нової довідки про грошове забезпечення позивача станом на 29.01.2020, оформленої за формою, визначеною в Додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою від 13.02.2008 № 45, та з визначенням в ній посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеними шляхом множення величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020 для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений за нормами Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, і з обов?язковим зазначенням в ній надбавки за особливості проходження військової служби, встановленої у розмірі 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 191,5% посадового окладу, та направлення її до Головного управління ПФУ в Рівненській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020;

зобов`язати оформити нову Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020, оформленої за формою, визначеною в Додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою від 13.02.2008 № 45, та з визначенням в ній посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеними шляхом множення величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020 для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений за нормами Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 з визначенням в ній додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах:

- надбавки за вислугу років в розмірі 45% посадового окладу та окладу за військовим званням;

- надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 100% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового

окладу;

- премії в розмірі 191,5% посадового окладу,

та направити до Головного управління ПФУ в Рівненській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна позиція виражена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

«для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».

Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Позивач у позовній заяві року просить зобов`язати підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020року, для перерахунку розміру пенсії із 01 лютого 2020 року, однак до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів звернувся 25 жовтня 2023 року.

При цьому, підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те що зазначені довідки мають видаватись у зв`язку зі зміною грошового забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова № 704).

Зміст пункту 4 Постанови № 704, вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись у січні відповідного календарного року, за умови зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, право позивача на отримання довідки виникає у січні відповідного року.

Суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача від 02 травня 2023 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22 і суд не має підстав не погодитись із запропонованим підходом.

Крім того, слід зазначити, що позивач з проханням підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області для перерахунку розміру пенсії з 01 лютого 2020 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2023 року звернувся до відповідача з заявою 11 квітня 2023 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 161, 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення (за весь період його пропуску), із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.В. Поліщук