Рішення

від 30.10.2023 по справі 520/11985/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 р. №520/11985/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Партнер-С" (вул. Салтівське шосе, буд. 67-а,м. Харків,61038) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Партнер-С" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000132/2 від 24.03.2023р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2023/000152.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість відповідач неправомірно застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем. Також вказано, що позивачем надано до митного оформлення всі документи, які підтверджують заявлену вартість імпортованих товарів, отже у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів, крім того, ні запити митного органу, ні оскаржувані рішення відповідача не містять зазначення про обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів та причин, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору, як і обставин наявності розбіжностей та неточностей в наданих документах.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.

Від Харківської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що в результаті вивчення поданих позивачем до митного оформлення документів, перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, встановлено, що задекларований рівень вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені і митному відношенні раніше.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість позиції митного органу та не врахування наданих декларантом пояснень під час митного оформлення товару.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

На підставі прямого зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023 ПП Партнер-С (покупець) придбало у RAIFFEISEN WAREN-ZENTRALE RHEIN-MAIN e G (продавець, Німеччина), та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 9033203379 від 08.02.2023 та проформи рахунку № 8544-2022-AW-1563 від 20.01.2023 трактор колісний для сільськогосподарських робіт, що використовувався: марка NEW HOLLAND, модель Т8.390АС, шасі НОМЕР_1 (тип двигуна дизельний, потужність 340 к.с. або 250 кВт); радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої відсутні. Виробник CNH AMERICA LLC. Країна виробник US.

З метою митного оформлення товару Позивачем до митного органу надана вантажна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023, відповідно до якої митну вартість товарів визначено на підставі пп.1 ч.1 ст.57, ст.58 МК України за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) - за фактурною вартістю у розмірі 2326157,60 гривень згідно з договором купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023, та рахунком-фактурою (інвойсом) № 8544-2022-AW-1563 від 20.01.2023 з урахуванням суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - ПП Ягодин у розмірі 70 000,00 гривень згідно з рахунком на оплату № 155 від 22.03.2023р. та довідки про транспортно-експедиційні витрати, які на підставі пп.5 ч.10 ст.58 МК України включаються до складу митної вартості.

Всього митна вартість товару, яка була зазначена в ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023 склала 2396157,60 гривень (контрактна ціна товарів: 2326157,60 гривень+ суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України 70 000,00 гривень = 2396157,60 гривень).

На виконання вимог ч.8 ст.52 МК України позивачем до митного органу надана декларація митної вартості (надалі ДМВ 1), за якою вказано: - метод визначення митної вартості товару (аркуш 1 графа 6 ДМВ): основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - числове значення митної вартості товарів та її складових: ціна в іноземній валюті товару - 59 000 Євро, витрати на транспортування товару 70 000 гривень. У ДМВ 1 декларантом також зазначені відомості про те, що продавець та покупець не є пов`язаними між собою особами (аркуш 1 графа 9 (а) ДМВ1); вплив взаємозалежності продавця та покупця на ціну товару відсутній (аркуш 1 графа 9 (б) ДМВ1); обмежень прав покупця (імпортера) на використання товару немає (аркуш 1 графа 10 (а) ДМВ1); умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості оцінюваного товару, відсутні (аркуш 1 графа 10 (б) ДМВ1); роялті та інші ліцензійні платежі, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваного товару, відсутні (аркуш 1 графа 11 (а) ДМВ1); умов, за яких частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товару покупцем надійде прямо чи опосередковано продавцеві, немає (аркуш 1 графа 11 (б) ДМВ1)

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивачем одночасно з митною декларацією на підтвердження митної вартості та обраного методу її визначення надані наступні документи:

1)декларація митної вартості ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) (4100) - договір купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023;

3)рахунок-проформа (0325) - проформа-рахунок № 8544-2022-AW-1563 від 20.01.2023 р;

4)платіжний документ, що підтверджує вартість товару (3002) - платіжна інструкція в іноземній валюті № 17 від 31.01,2023р. на суму 59 000,00 Євро, з яких вбачається сплата позивачем продавцю вартості товару в повному обсязі в загальній сумі 59 000,00 Євро;

5) інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а саме:

- інвойс (0380) - рахунок-фактура № 9033203379 від 08.02.2023 р;

- декларація про походження товару (0862) № 9033203379 від 08.02.2023 р. (рахунок- фактура, в якому зазначена країна походження товару);

- копія митної декларації країни відправлення (9610) № 23DE655100626408E3 від 28.02.2023р

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_2 від 12.01.2016

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 26.06.2014

6)транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару:

-автотранспортна накладна (CMR) (0730) № 524521 від 14.03.2023р;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (3004) № 155 від 22.03.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007) - довідка про транспортно-експедиційні витрати№ 57 від 02.02.2023;

- договір про перевезення (т4301) № 201/2023 від 02.01.2023;

- заявка на перевезення (4301) № 2442 від 13.03.2023

7)висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізовано експертною організацією (3016) № 23/03/2023/01 від 23.03.2023 р.;

8)договір про надання послуг митного брокера (т4207) № 01/01/23 від 31.01.2023

9)додаткові документи (9000) - довідку про номери трактора та лист про походження товару від 08.02.2023.

24.03.2023 відповідачем декларанту був адресований запит (електронне повідомлення), в якому запропоновано надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - балансовая вартість товару, підсумки аукціонів чи торгів; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор2006 пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Позивач 24.03.2023 року направив відповідачу лист № 2-24032023 від 24.03.2023 року, яким ПП Партнер-С надано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації ПП Партнер-С - журнал-ордер і відомість по рахунку 3712 Розрахунки за виданими авансами (в іноземній валюті) та копію митної декларації країни відправлення № 23DE655100626408E3 з перекладом.

Щодо інших витребуваних митним органом документів в листі було зазначено, що вони були надані митним брокером у складі пакета документів до митної декларації:

- договір № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 р. - код m4301;

- рахунок на оплату послуг перевезення вантажу № 155 від 22.03.2023 р. - код 3004;

- копію заявки на перевезення № 2442 до договору № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 р. - код 4301;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (звіт № 23/03/2023/01 про оцінку КТЗ (сільгосптехніка) (КТЗ (сільгосптехніка), що був в експлуатації) трактор колісний для сільськогосподарських робіт марка NEW HOLLAND, модель Т8.390АС, шасі НОМЕР_1 (тип двигуна дизельний, потужність 340 к.с. або 250 кВт), рік випуску: 2014, що був в експлуатації) (в непрацездатному стані (вода в двигуні/масляній прокладці головки циліндра) потребує ремонту) - код 3016;

- договір № 01/01/23 доручення на декларування товарів від 31.01.2023 - код ш4207;

- договір купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.20223 р. з перекладом - код 4100.

Позивач в листі зазначив, що будь-які інші договори, транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, що трактор колісний для сільськогосподарських робіт марка NEW HOLLAND, модель Т8.390АС, шасі НОМЕР_1 (тип двигуна дизельний, потужність 340 к.с. або 250 кВт), рік випуску: 2014, що був в експлуатації) у ПП Партнер-С відсутні.

За результатом розгляду наданих документів, відповідачем було прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000132/2 від 24.03.2023р., згідно з яким митну вартість товару визначено за останнім другорядним методом - резервним та обчислено у розмірі 84 714,49 дол. США/ 78 574,00 Євро та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2023/000152.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Доводи відповідача щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару полягають в наявності фактів митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, оформлені митницею за ціною угоди (ДМВ1) однакового виробника товару і однакової торговій марки , надання до митного оформлення платіжного доручення, у якому відсутня печатка та підпис відповідальної особи покупця, що є порушенням вимог постанови Правління НБУ № 216 від 28.07.2008; код товару у декларації країни експорту не співпадає з кодом товару, який зазначено у митній декларації поданій до митного оформлення, а також відсутній переклад; в рахунку № 9033203379 реквізити адреси не співпадають з реквізитами які зазначені у МД гр.2; рахунок транспортних витрат №155 без підписів та печаток відповідальної особи; при розгляді Звіту про оцінку КТЗ №23/03/2023/01 від 23.03.2023 було з`ясовано що оцінщик проводив оцінку виходячи з інформації яку було надано у документах наданих ПП "Партнер-С", а саме та інформація яка міститься в рахунку № НОМЕР_4 (КТЗ непрацездатному стані), а оцінка була проведена без акту огляду КТЗ, тобто не включено всі складові митної вартості. Джерелом інформації для даного рішення по товару слугувала попередньо оформлена МД №UA 209170/2022/46767 від 27.06.2022 щодо ідентичного товару.

Щодо посилань відповідача на наявну у митного органу інформацію по МД №UA 209170/2022/46767 від 27.06.2022 щодо оформлення ідентичного товару за вищою ціною, суд звертає увагу, що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДПС згідно ЕМД за рівнем митної вартості нижчим ніж вказано позивачем, не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства доходів і зборів України у листі № 10441/7/99-99-10-03- 01-17 від 07.05.2014р. відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Представник позивача у відповіді на відзив пояснив, що товар, який ввозився позивачем - це вживана техніка, стан якої відрізняється, що впливає на її ціну - трактор NEW HOLLAND, модель Т8.390АС, шасі НОМЕР_1 (тип двигуна дизельний потужність 340 к.с. або 250 кВт), рік випуску: 2014 був придбаний в непрацездатному стані (вода в двигуні/масляній прокладці головки циліндра) про що зазначено в договорі купівлі-продажу. На вартість техніки впливає її зовнішній, технічний стан, продавець та багато інших факторів.

Водночас, відповідачем не надано до суду разом з відзивом на позов митну декларацію №UA209170/2022/46767 від 27.06.2022, а у відзиві на позов не надано інформацію про умови поставки, технічний стан трактору, який поставлявся за МД №UA209170/2022/46767 від 27.06.2022, що, в свою чергу, вказує на неповне з`ясування відповідачем обставин ідентичності товарів, які були заявлені в МД №UA209170/2022/46767 від 27.06.2022 та у поданій позивачем ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Поряд із тим, текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. В свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту, за висновком суду першої інстанції, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів.

Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020.

Щодо надання до митного оформлення платіжного доручення, у якому відсутня печатка та підпис відповідальної особи покупця, що є порушенням вимог постанови Правління НБУ № 216 від 28.07.2008, суд зазначає наступне.

Так, у платіжній інструкції № 17 від 31.01.2023 міститься детальна інформація щодо усіх учасників операції, а також інформація щодо банку платника та банку отримувача (повне найменування, адреса, код Swift, зазначення резидентства), а у передостанній рядок вказаного документа містить позначки про електронні підписи керівника, головного бухгалтера.

Тобто, відсутність у платіжній інструкції № 17 від 31.01.2023 печаток та підписів відповідних посадових осіб банківської установи, що здійснювала платіж, відмітка цієї банківської установи про проведення банківської операції, передбачені постановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, обґрунтовується тим що указана платіжна інструкція подавалось через Міжнародну система грошових переказів SWIFT, тому на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення №216 проставляються у разі його подання не в електронному вигляді.

Крім того, на платіжній інструкції № 17 31.01.2023 міститься штамп ОТР-банку з датою проведення операції та підпис відповідальної особи, які засвідчують факт виконання валютної операції.

Відтак, вказана платіжна інструкція № 17 31.01.2023 підписано за допомогою електронного підпису, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а митним органом не враховані вимоги та стандарти до платіжного документа SWIFT, а тому дана обставина не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду, яка викладена в постанові від 22.04.2019 по справі № 815/6242/17

Щодо неспівпадання коду товару у ЕК МД з кодом товару який зазначено у МД та відсутності умов поставки в ЕК МД, суд звертає увагу, що в експортній митній декларації код товару зазначений 87019510 (4999), у наданих ВМД код товару зазначений 8701951090.

Відповідно до Українського класифікатору товарів Зовнішньоекономічної діяльності код 8701 95 10 трактори для сільськогосподарських робіт та трактори для лісового господарства, а підкодом 8701 95 10 90 позначені, які використовувались. Додатковим кодом 90 позначаються трактори, які були у вжитку.

У експортній митній декларації також зазначений код товару 87019510 із зазначенням додаткового коду (4999), який використовується в Німеччині для позначення відповідної категорії тракторів. Форма експортної митної декларації не передбачає зазначення умов поставки товару.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Суд зазначає, що за правильність заповнення експортної декларації відповідає продавець, який і заповнює таку декларацію на підставі митних правил країни відправлення товару.

Також, оскільки митна декларація країни відправлення надається додатково виключно у разі, якщо вже надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а під час розгляду справи суд встановив, що надані позивачем до митниці документи для митного оформлення однозначно підтверджують митну вартість поставлених товарів, тому така підстава для коригування на думку суду є необґрунтованою та безпідставною.

Посилання відповідача на відсутність перекладу рахунку № 9033203379 спростовується обставинами надання вказаного рахунку з перекладом, проведеним бюро перекладів "Азбука".

З приводу реквізитів які зазначені у МД гр.2 та їх неспівпадання з реквізитами адреси в рахунку № НОМЕР_4 , то представник позивача пояснив, що в графі 2 митної декларації адреса відправника RAIFFEISEN WAREN-ZENTRALE RHEIN-MAIN eG 51688, Wipperfurth, Bahostr, 27 відповідає адресі, зазначеній в автотранспортній накладній (CMR) (0730) № 524521 від 14.03.2023р та договорі купівлі-продажу, в якому зазначено, що товар доставляється шляхом самовивозу зі складу RWZ Wipperfurth (Віпперфюрт).

З приписів п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій, за формою єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2022 року № 296) випливає, що у графі 2 митної декларації зазначаються відомості про відправника відповідно до товарно-транспортних документів, що і було дотримано декларантом у данному випадку.

Стосовно зауважень митного органу до процедури виконання звіту про оцінку КТЗ №23/03/2023/01 від 23.03.2023, то вказаний звіт в силу ч. 3 ст. 53 МКУ є додатковим документом, який подається у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, акт митного огляду не зазначений у статті 53 МК України як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, в зв`язку з цим його дані не можуть порівнюватись із тими, документами, які визначають митну вартість.

Вказаний акт безпосередньо не визначає числових складових митної вартості, отже, з огляду на положення ст.53 МК України, що відповідно, не є підставою для обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Окрім того, правильність виконання оцінки та відповідність застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в силу ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» здійснюється шляхом рецензування звіту про оцінку. В оскаржуваному рішенні відсутні посилання на наявність рецензії на звіт про оцінку. Крім того, відповідачем звіт про оцінку КТЗ №23/03/2023/01 від 23.03.2023 не оскаржувався, в судовому порядку недійсним не визнавався. За таких обставин посилання на недоліки звіту про оцінку майна є необгрунтованими.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку дотримання декларантом умов поставки.

Так, відповідно договору купівлі-продажу, в якому зазначено, що товар доставляється шляхом самовивозу зі складу RWZ Wipperfurth (Віпперфюрт).

Навантаження трактора входило в умови продажу та ціну трактора та здійснювалось продавцем.

Зазначені умови поставки це умови поставки FCA згідно Інкотремс 2010. Умови FCA згідно Інкотремс 2010 включають плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території Продавця, а також послуги з маркування, пакування та завантаження на транспортний засіб Покупця. Відтак, контрактна ціна за товар включає в себе крім вартості самого товару також вартість завантаження на автотранспорт Покупця. Договором купівлі-продажу до обов`язків покупця віднесено лише самовивіз товару зі складу продавця.

Позивач надіслав електронною поштою RAIFFEISEN WAREN-ZENTRALE RHEIN-MAIN eG запит стосовно умов поставки. Від RAIFFEISEN WAREN-ZENTRALE RHEIN-MAIN eG було отримано відповідь від 12.06.2023 року, в якій зазначено, що постачання трактора NEW HOLLAND T8.390, номер шасі НОМЕР_5 , рік виробництва -2014 за договором купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023 р. було здійснено на умовах FCA RWZ Wipperfurth (Віпперфюрт). Завантаження трактора NEW HOLLAND T8.390 на складі RWZ Wipperfurth (Віпперфюрт) на автомобіль покупця для його подальшого транспортування здійснював RAIFFEISEN WAREN-ZENTRALE RHEIN-MAIN eG власним коштом.

Стосовно зауважень митного органу щодо оформлення довідки про транспортно-експедиційні витрати від ТОВ Топ Агро Транс №57 та заявки на перевезення з ТОВ Топ Агро Транс №2442 від 13.03.2023, то вказані зауваження не були зафіксовані у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а виникли у митного органу лише під час подання відзиву на позов.

Представник позивача пояснив, що витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України у розмірі 70 000,00 гривень, які на підставі пп.5 ч.10 ст.58 МК України включаються до складу митної вартості, підтверджені договором № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023, укладеного між ПП «Партнер-С» ТОВ «ТОП АГРО ТРАНС» (перевізник) (4301), рахунком-фактурою про надання послуг з перевезення № 155 від 22.03.2023 (3004), заявою на перевезення № 2442 від 13.03.2023 (4301) та довідкою про транспортно-експедиційні витрати № 57 від 02.03.2023 (3007).

До суду подана копія рахунку № 155 з підписом відповідальної особи та печаткою ТОВ «Топ Агро Транс». Крім того, надання та оплата транспортних послуг підтверджується копією платіжної інструкції № 7739 від 04.04.2023 року та актом наданих послуг від 25.03.2023

При цьому, як зазначив представник позивача, в заявці, рахунку та довідці була допущена технічна помилка в назві міста відправлення за маршрутом зазначено Wippezfuzth замість Wipperfurth, з огляду на що ТОВ «Топ Агро Транс» 25.03.2023 направило позивачу лист № 81 від 25.03.2023 щодо виявлених технічних помилок в рахунку № 155, заявці № 2442, довідці № 57.

Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів відповідача.

Надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000132/2 від 24.03.2023р необґрунтовано та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Щодо позовної вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000102.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Партнер-С" (вул. Салтівське шосе, буд. 67-а,м. Харків,61038) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807200/2023/000102.

Стягнути на користь Приватного підприємства Партнер-С (код ЄДРПОУ 32943455) судовий збір в розмірі 6084 (шість тисяч вісімдесят чотири) грн. 27 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44017626).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко