Постанова

від 09.02.2024 по справі 520/11985/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 р. Справа № 520/11985/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023, по справі № 520/11985/23

за позовом Приватного підприємства "Партнер-С"

до Харківської митниці Держмитслужби

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Партнер-С" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000132/2 від 24.03.2023р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2023/000152.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807200/2023/000102.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи містили відмінності від тих, які були надані до суду першої інстанції. Наголошує, що суд має враховувати ті відомості та документи, які були подані до митниці разом з митною декларацією та, які були в наявності у посадової особи митниці станом на момент винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

На підставі положень п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 19.01.2023 між позивачем ПППартнер-С (покупець) та RAIFFEISEN WAREN-ZENTRALE RHEIN-MAIN eG (продавець, Німеччина) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 20579378.

За умовами договору та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 9033203379 від 08.02.2023 та проформи рахунку № 8544-2022-AW-1563 від 20.01.2023 продавець зобов`язується продати, а покупець купити трактор колісний для сільськогосподарських робіт, що використовувався: марка NEW HOLLAND, модель Т8.390АС, шасі НОМЕР_1 (тип двигуна дизельний, потужність 340 к.с. або 250 кВт); радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої відсутні. Виробник CNH AMERICA LLC. Країна виробник US.

Оплата товару здійснена позивачем у відповідності до платіжної інструкції: № 17 від 31.01.2023 на суму 59 000,00 євро.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем до митного органу подано митну деклараціютипу ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023, відповідно до якої митну вартість товарів визначено на підставі пп.1 ч.1 ст.57, ст.58 МК Україниза основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) - за фактурною вартістю у розмірі 2326157,60 гривень згідно з договором купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023, та рахунком-фактурою (інвойсом) № 8544-2022-AW-1563 від 20.01.2023 з урахуванням суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - ПП Ягодин у розмірі 70 000,00 гривень згідно з рахунком на оплату № 155 від 22.03.2023р. та довідки про транспортно-експедиційні витрати, які на підставі пп.5 ч.10ст.58 МК Українивключаються до складу митної вартості.

Всього митна вартість товару, яка була зазначена в ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023склала 2396157,60 гривень (контрактна ціна товарів: 2326157,60 гривень+ суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України 70 000,00 гривень = 2396157,60гривень).

24.03.2023 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000132/2, згідно з яким митну вартість товару визначено за останнім другорядним методом - резервним та обчислено у розмірі 84 714,49 дол. США/ 78 574,00 Євро та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2023/000152.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000132/2 від 24.03.2023р є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 52 Митного кодексу України(даліМК України) декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. ч. 2, 3ст. 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5ст. 53 МК Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1ст. 57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч 2, 3, 5ст. 57 МК Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6ст. 57 МК Українипри цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч .ч. 1-3ст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару разом з декларацією було подано пакет документів: декларація митної вартості ІМ 40 ДЕ № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) (4100) - договір купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023; рахунок-проформа (0325) - проформа-рахунок № 8544-2022-AW-1563 від 20.01.2023 р; платіжний документ, що підтверджує вартість товару (3002) - платіжна інструкція в іноземній валюті № 17 від 31.01,2023р. на суму 59 000,00 Євро, з яких вбачається сплата позивачем продавцю вартості товару в повному обсязі в загальній сумі 59 000,00 Євро; інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а саме: інвойс (0380) - рахунок-фактура № 9033203379 від 08.02.2023 р; декларація про походження товару (0862) № 9033203379 від 08.02.2023 р. (рахунок- фактура, в якому зазначена країна походження товару); копія митної декларації країни відправлення (9610) № 23DE655100626408E3 від 28.02.2023р; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_2 від 12.01.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.06.2014; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару: автотранспортна накладна (CMR) (0730) № 524521 від 14.03.2023р; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (3004) № 155 від 22.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007) - довідка про транспортно-експедиційні витрати№ 57 від 02.02.2023; договір про перевезення (т4301) № 201/2023 від 02.01.2023; заявка на перевезення (4301) № 2442 від 13.03.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізовано експертною організацією (3016) № 23/03/2023/01 від 23.03.2023 р.; договір про надання послуг митного брокера (т4207) № 01/01/23 від 31.01.2023; додаткові документи (9000) - довідку про номери трактора та лист про походження товару від 08.02.2023.

Щодо поданої декларації відповідачем направлено позивачу повідомленнястосовно правильності визначення митної вартості,в якому запропоновано надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - балансова вартість товару, підсумки аукціонів чи торгів; копію митної декларації країни відправлення з перекладом; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР«Інспектор2006»пропонувалося надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Позивач 24.03.2023 року направив відповідачу лист № 2-24032023 від 24.03.2023 року, яким ПППартнер-Снадано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації ПППартнер-С- журнал-ордер і відомість по рахунку 3712 Розрахунки за виданими авансами (в іноземній валюті) та копію митної декларації країни відправлення № 23DE655100626408E3 з перекладом.

Зазначено, що інформацію про балансову вартість товару у ПП «Партнер-С» відсутня, оскільки трактор ще не перебуває на балансі ПП «Партнер-С» (не завершені митні процедури).

Щодо інших витребуваних митним органом документів в листі було зазначено, що вони були надані митним брокером у складі пакета документів до митної декларації:

- договір № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 р. - код m4301;

- рахунок на оплату послуг перевезення вантажу № 155 від 22.03.2023 р. - код 3004;

-копію заявки на перевезення № 2442 до договору № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 р. - код 4301;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (звіт № 23/03/2023/01 про оцінку КТЗ (сільгосптехніка) (КТЗ (сільгосптехніка), що був в експлуатації) трактор колісний для сільськогосподарських робіт марка NEW HOLLAND, модель Т8.390АС, шасі НОМЕР_1 (тип двигуна дизельний, потужність 340 к.с. або 250 кВт), рік випуску: 2014, що був в експлуатації) (в непрацездатному стані (вода в двигуні/масляній прокладці головки циліндра) потребує ремонту) - код 3016;

- договір № 01/01/23 доручення на декларування товарів від 31.01.2023 - код m4207;

- договір купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.20223 р. з перекладом - код 4100.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16, від 01.04.2021 по справі № 260/695/19.

Судовим розглядом встановлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Рішення митного органу про коригування митної вартості прийнято з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів, а також з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч.2 ст.53 МК не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилань митного органу на спрацювання ризиків АСАУР колегія суддів зазначає, що цінова інформація, викладена в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації, поданій позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, а лише посилання на номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні.

Однак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18, від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17.

Стосовно аргументу апелянта про надання до митного оформлення платіжного доручення №17 від 31.01.2023, яке не містить відміток штампа банку платника, дати виконання, підпису відповідального працівника банку, що є порушенням вимогпостанови Правління НБУ № 216 від 28.07.2008, а також рахунку на транспортні витрати № 155 від 22.03.2023 року, який не містить обов`язкових реквізитів, таких як підпис та печатка відповідальної особи, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, у платіжній інструкції № 17 від 31.01.2023 міститься детальна інформація щодо усіх учасників операції, а також інформація щодо банку платника та банку отримувача (повне найменування, адреса, код Swift, зазначення резидентства), а подання вказаних платіжних документів в електронному вигляді завідомо передбачає застосування електронних підписів керівника та головного бухгалтера.

Тобто, відсутність у платіжній інструкції № 17 від 31.01.2023 печаток та підписів відповідних посадових осіб банківської установи, що здійснювала платіж, відмітка цієї банківської установи про проведення банківської операції, передбаченіпостановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, обґрунтовується тим що указана платіжна інструкція подавалось через Міжнародну систему грошових переказів SWIFT, тому на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення №216 проставляються у разі його подання не в електронному вигляді.

Крім того, на платіжній інструкції № 17 31.01.2023 міститься штамп ОТР-банку з датою проведення операції та підпис відповідальної особи, які засвідчують факт виконання валютної операції.

Рахунок на транспортні витрати № 155 від 22.03.2023 містить штамп ТОВ «ТОП АГРО ТРАНС» та підпис відповідальної особи, що також свідчить про факт виконання грошового зобов`язання.

Відтак, підписання платіжної інструкції за допомогою електронного підпису не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому дана обставина не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду, яка викладена в постанові від 22.04.2019 по справі № 815/6242/17.

Щодо доводу апелянта про розбіжності в поданих документах в назві міста відправлення, а саме зазначення назви Wippezfuzth замість Wipperfurth, то колегія суддів зазначає, що у митній декларації № 23UA807200003081U1 від 23.03.2023, автотранспортній накладній № 524521 від 14.03.2023 та договорі купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023 зазначена назва Wipperfurth, що відповідає офіційній назві міста відправлення, а тому допущені позивачем технічні помилки, а саме зазначення вдовідці про транспортно-експедиційні витрати та в заявці на перевезення позначення Wippezfuzth з урахуванням правильності зазначення в інших документах, не свідчать про непідтвердження декларантом витрат на траспортування з зазначеного місця відправлення, які мають бути включені до митної вартості товару.

Стосовно аргументу апелянта, що в інвойсі від 08.02.2023 №9033203379 реквізити адреси продавця не співпадають з реквізитами, які зазначені у графі 2 митної декларації, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до автотранспортної накладної (CMR) (0730) № 524521 від 14.03.2023р та договору купівлі-продажу № 20579378 від 19.01.2023 місцем відправлення зазначено Wipperfurth, що кореспондує відомостям графи 2 митної накладної. В той же час інвойс це документ, який серед іншого містить реквізити постачальника, а не місця, звідки здійснюється відправлення, що не впливає на визначення дійсної митної вартості товарів.

Стосовно зауважень митного органу до процедури виконання звіту про оцінку КТЗ №23/03/2023/01 від 23.03.2023, то вказаний звіт в силу ч. 3ст. 53 МКУє додатковим документом, який подається у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, акт митного огляду не зазначений устатті 53 МК Українияк документ, що підтверджує заявлену митну вартість, в зв`язку з цим його дані не можуть порівнюватись із тими, документами, які визначають митну вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддівпогоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли своє обґрунтоване підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі № 520/11985/23 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Н.С. Бартош