Рішення

від 27.10.2023 по справі 620/9282/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/9282/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРІЄРА ГРУП"доГоловного управління Державної податкової служби у Чернігівській областіпровизнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІЄРА ГРУП» (далі Товариство, позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №682/25010700 та податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №683/25010700.

Мотивуючи позовні вимоги зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, відповідачем встановлено порушення п. 44.1 ст. 44. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1. п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 Податкового Кодексу України, що, на переконання перевіряючих, призвело до: завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2022 року в сумі 179503,00 грн; завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за (показник рядка 21 Декларації) за липень 2022 року в сум 99 963 гривень. Такі висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки всі первинні документи на підтвердження операцій постачання пиломатеріалів/лісоматеріалів відповідають вимогам чинного законодавства України, а рух коштів проводився в безготівковому порядку через банківські установи. Надані Товариством до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку повністю підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між товариством та його контрагентами. Отже, за вказаних обставин, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення не обґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач надав відзив на позов, у якому із вимогами Товариства не погоджується, просить в їх задоволенні відмовити в повному обсязі з огляду на те, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено документальне оформлення операцій з надання послуг ФОП ОСОБА_1 для отримувача послуг ТОВ «ТРІЄРА ГРУП», які не мали та не могли мати юридичного змісту, а тому в ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» та ФОП ОСОБА_1 . Так, із наданих актів виконаних робіт неможливо деталізувати зміст послуг та їх складові, платником не надано жодної інформації та її документальних підтверджень щодо калькуляції та/або порядку ціноутворення за послуги навантаження, розвантаження та перевезення. Крім того, встановлено невідповідність цін по наданим актам виконаних робіт та даних податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН. Також встановлено невідповідність між обсягами робіт по розпилюванню лісопродукції на пиломатеріал обрізний у наданих актах виконаних робіт та у зареєстрованих податкових накладних. Дане порушення призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2022 року в розмірі 179 503 грн та завищення значення р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за липень 2022 року на суму 99 963 гривень.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.09.2023 відмовлено відповідачеві в розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

З огляду на матеріали справи 04.01.2022 між Ріпкинським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Ріпкирайагролісгосп» (Продавець) та ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини № 4 від 04 січня 2022 року (а.с. 39-40).

Згідно із п.1.1. укладеного Договору Продавець передає у власність на умовах франко-верхнього складу Продавця лісоматеріали круглі (порода сосна звичайна), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у договорі.

Згідно із платіжними дорученнями від 03.02.2022 № 1002, від 07.02.2022 № 1008, від 17.02.2022 № 1016, від 31.05.2022 № 1038 ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» було сплачено за круглі матеріали 428 000, 00 гривень, в т.ч. ПДВ 71 333, 34 грн (а.с. 41).

Товариство зазначає, що не має транспортних засобів для транспортування лісоматеріалів круглих та розпилювання круглих лісоматеріалів на пиломатеріали, у зв`язку з чим між ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» та ФОП ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), укладено договір на виконання робіт №01/01/2022 від 31.12.2021, а також договір про надання послуг спецтехнікою №02/01 від 31.12.2021 (а.с. 47-48, 49-50).

Згідно із п.1.1 Договору №02/01 Виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги спецтехнікою (зазначеною договором), а виконавець оплатити такі послуги.

Згідно із п. 1.1, 1.2 Договору №01/01-2022, у термін з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року виконавець зобов`язується на умовах вказаних в цьому договорі на свій ризик виконати роботи по розпилові пиломатеріалу, а замовник оплатити такі послуги.

На виконання укладених договорів з ФОП ОСОБА_1 Товариством було перераховано попередню оплату в сумі 1 676 800,00 гривень, в т.ч. ПДВ 279466,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 85-89).

Виконання робіт позивачем підтверджується завданнями на проведення розпилювання лісоматеріалів на пиломатеріали (а.с. 51, 55, 63, 75),актами передачі лісоматеріалу на розпилювання (а.с. 52-53, 58-62, 64-71, 76-77), актами приймання-передачі (а.с. 54, 56-57, 72-74, 78), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 79-84).

Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 90-115).

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Чернігівській області складено акт перевірки №6915/07/41479142 від 13.12.2022, на підставі якого 18.01.2023 були прийняті податкові повідомлення-рішення №682/25010700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 179 503,00 грн та застосовано штрафні (фінансові санкції) в сумі 44 876,00 грн (а.с. 7) та №683/25010700, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 99 963,00 грн (а.с. 8).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» звернулось до суду за захистом своїх прав за законних інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, зокрема, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 78.8 статті 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (підпункт 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПКУкраїни).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.8 статті 86 ПК України).

Згідно з підпунктами14.1.181, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

Відповідно до положень статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Згідно із п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Надаючи правову оцінку висновкам контролюючого органу, суд зазначає таке.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (абз. 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Як зазначалося вище, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Верховний Суд у постанові від 30.08.2019 у справі № 804/17176/14 вказав, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Так, під час проведення перевірки представниками податкового органу було досліджено питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні послуг у ФОП ОСОБА_1 та за наданими на перевірку документами працівниками податкового органу не підтверджено реальності спірної господарської операції, оскільки по перше ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» є пов`язаними особами, оскільки ОСОБА_1 є засновником Товариства, а по друге те, що акти виконаних робіт є однотипними і містять лише загальний опис наданої послуги, водій перевізника перебуває у штаті ФОП ОСОБА_1 лише з 01.07.2022, що свідчить про те, що ТТН складені до прийняття водія на роботу. Вказане, на переконання податкового органу, свідчить про документальне оформлення операцій з надання послуг ФОП ОСОБА_1 для отримувача послуг ТОВ «ТРІЄРА ГРУП», які не мали юридичного змісту, а тому в ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» та ФОП ОСОБА_1 .

Досліджуючи питання реальності господарської операції, що дає платнику податків право на формування в податковому обліку сум податкового кредиту, суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 5 травня 2023 року по справі №1340/5998/18.

Як зазначив КАС ВС, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідач вказуючи про пов`язаність осіб сторін договору не вказує на норми податкового законодавства, що в даному випадку порушені Товариством та передбачену відповідальність, встановлену ПК України чи іншими законодавчими актами.

Своєю чергою, вказуючи на недоліки актів приймання-передачі робіт, відповідачем не надано жодних доказів того, що роботи/послуги не були надані і мали лише формальний характер. Тобто, відповідачем не спростовано доказу купівлі Товариством лісоматеріалу у Ріпкинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ріпкирайагролісгосп», надання у подальшому фізичною особою-підприємством ОСОБА_1 послуг із розпилу вказаного лісоматеріалу та його перевезення Товариству. Відсутні докази не проведення оплати як товар так і за послуги надані фізичною особою-підприємцем.

Водночас, посилання податкового органу на оформлення водія ФОП ОСОБА_1 у штат лише в липні 2022 року також не спростовує факт перевезення товару, а може свідчити про порушення законодавства про працю цим ФОП, відповідальність за що не може нести Товариство.

Слід зазначити, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено, що господарська операція фактично не відбулася, разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагента. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» підтвердило факт реальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірної господарської операції. А отже, оскаржувані ППР є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов ТОВ «ТРІЄРА ГРУП» необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН91624С1 від 21.08.2023 (а.с. 38) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 4865,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЄРА ГРУП» до Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області від 18.01.2023 № 682/25010700 та податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 №683/25010700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЄРА ГРУП» судовий збір в розмірі 4865,20 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІЄРА ГРУП", вул. Преображенська, 5, кв. 1, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 41479142.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124.

Дата складення повного рішення суду - 27.10.2023.

Суддя Ю. О. Скалозуб