Постанова

від 25.10.2023 по справі 420/10441/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10441/23 Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Коблова А.О.

за участю представника апелянта Соколовської А.О.,

представника позивача Свириденко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

09 травня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 року № 295/34-00-04-02-01, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 3 797 360,18 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючим органом відносно підприємства було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних, за результатами якої встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказує, що розмір визначених штрафів суперечить чинному податковому законодавству України, а накладений штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків підлягає скасуванню, зокрема, з тих підстав, що відповідачем не було враховано внесені зміни до Податкового кодексу України в частині розмірів штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що проведеною перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із чим і було прийнято податкове повідомлення-рішення. Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 30.03.2023 року №7866/6/99-00-06-03-01-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення частково скасовано у розмірі 74 732,34 грн, в іншій частині висновки контролюючого органу залишені без змін. Додатково представник контролюючого органу зазначив, що порушення строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність податкового правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Поряд з цим, за правовою позицію відповідача, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України граничних строків реєстрації ПН/РК у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт наполягає, що на період воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 року, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Тому, норма п. 52-1 підрозділу 10 розділ ХХ ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просило залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Внаслідок проведення Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання ТОВ «Цетехно» (код ЄДРПОУ 43058939) граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за період листопад, грудень 2021 року, січень, травень, червень, липень 2022 року, за результатами якої 28.11.2022 складено акт 357/34-00-04-02-01/43058939, встановлено порушення пункту 201.10 с. 201 Податкового кодексу України, наслідком чого стала несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 23 829 005,97 грн. у т.ч:

з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 9678947,77 грн;

з порушенням терміну реєстрації 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14146459,20 грн;

з порушенням терміну граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок, щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 грн., при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, на обсяг постачання (без ПДВ) (складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість) 3599,00 грн.

На підставі акту від 28.11.2022 № 357/34-00-04-02-01/43058939 Південним міжрегіональним ДПС по роботі з великими платниками податків 26.12.2022 року винесено податкове повідомлення-рішення № 295/34-00-04-02-01 про застосування штрафу на суму 3 797 360, 18 грн (т. 1, а.с. 11, 12).

Не погодившись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПС України, в результаті чого рішенням ДПС України від 30.03.2023 року № 7866/6/99-00-06-03-01-06 подану скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (т. 1, а.с. 30-32, 35-39).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішення № 295/34-00-04-02-01 від 26.12.2022 року позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначені п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України обмеження штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються.

Також суд вказав, що до даних правовідносин не можна застосовувати положення Закону № 2876-ІХ від 12 січня 2023 року в частині розміру штрафних санкцій, адже вказаний закон набув чинності лише 08 лютого 2023 року, в той час як спірне ППР №295/34-00-04-02-01 контролюючим органом було прийнято 26.12.2022 року, в якому розмір штрафних санкцій визначено на підстав діючого на той час чинного законодавства.

Поряд з цим, суд першої інстанції зробив висновок, що чинним законодавством, станом на час реєстрації позивачем податкових накладних, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, а відповідний порядок набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, що мало місце поза періодом виникнення спірних правовідносин.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування з урахуванням граничних строків для виконання платником податків свого податкового обов`язку. У разі ж порушення строків реєстрації до платника податків застосовуються штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» реєстрацію податкових накладних здійснено з порушенням строків, визначених ПК України (т. 1, а.с. 19-24).

Так, статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом з тим, ПК України визначені підстави, які звільняються платника податків від фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Так, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відтак, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Судова колегія зазначає, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

В той же час, Законом України від 12 травня 2022 р. № 2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022 були внесені зміни до п. 69.2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ шляхом викладення пункту в новій редакції.

Зокрема останній абзац вказаного пункту було викладено в наступній редакції:

"...У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються...".

Надаючи оцінку вищенаведеним правовим нормам, а саме п. 52-1 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, судова колегія зазначає, що зміни, внесені Законом № 2260-ІХ до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного ППР, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, які встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, та положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, які вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Втім, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 наведений правовий висновок, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків

Разом із тим, колегія суддів додатково враховує ту обставину, що позивач як платник податків проявив належну податкову дисципліну та попри наявність підстав, які звільняють від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, вчинив дії щодо їх реєстрації відносно з мінімальними затримками, що підтверджується актом проведеної камеральної перевірки, де відповідачем встановлено, що податкові накладні з граничним терміном реєстрації 27.05.2022 року зареєстровані 09, 10 та 17 червня 2022 року, податкові накладні з граничним терміном реєстрації 30.06.2022 року зареєстровані 04-06, 11, 12, 14, 15 та 18 липня 2023 року, податкові накладні з граничним терміном реєстрації 15.07.2022 року зареєстровані 18, 25, 26, 28 та 29 липня 2023 року, податкові накладні з граничним терміном реєстрації 31.07.2022 року зареєстровані 01 та 08 серпня 2023 року (т. 1, а.с. 19-24).

Враховуючи вище викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Також судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством, станом на час реєстрації позивачем податкових накладних, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Так, згідно абз.абз.1-4 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції дійсній на час реєстрації позивачем податкових накладних, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов`язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних.

Абзацем 8 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, чинним законодавством, станом на час реєстрації позивачем податкових накладних, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, набрав чинності 06 вересня 2022 року, тобто поза періодом виникнення спірних правовідносин.

Тому суд вірно зазначив, що вищевказане правове регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, станом на дату реєстрації спірних податкових накладних.

Наведені обставини не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови скалдений та підписаний колегією судів 30 жовтня 2023 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко