Рішення

від 30.10.2023 по справі 910/8775/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/8775/23Господарський суд міста Києва у складі Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

до Державного закладу вищої освіти "Університет менеджменту освіти"

про стягнення 95 400,68 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось із позовом до Державного закладу вищої освіти "Університет менеджменту освіти" про стягнення заборгованості у сумі 95 400,68 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу № 100/115 від 02.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

05.07.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на відсутність заборгованості за спожиту електричну енергію та заперечував проти вказаних позивачем обсягах спожитої ним електричної енергії. Також просив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки доказів необхідності розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суду не надано.

07.07.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

Відповідач правом на подачу заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 та 29.11.2021 між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено два договори № 100/115 про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 1.2 договорів умови цих дговорів розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2.1 договорів постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до умов п. 5.7 договорів оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 9 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до цих Договорів визначено, що Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення.

Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Пунктами 4.12., 4.13 Правил також передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується непобутовим споживачем протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка.

Відповідно до пункту 4 комерційної пропозиції Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт прийняття- передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що за грудень 2021 року у відповідача наявна заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 95 400,68 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладені між сторонами Договори, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договорами енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічні положення закріплено і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами першою та другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з пунктом 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 2594 від 03.12.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 66 083 кВт/год на загальну суму 274 427,36 гри. з ПДВ.

Позивач надав відповідачу рахунок на оплату № 100/115/12/1 від 20.12.2021 та Акт прийняття-передавання товарної продукції № від 31.12.2021 на суму 274 427,36 грн.

Відповідач не підписав та не повернув позивачу його екземпляр вищевказаного акту, при цьому незгоди з виставленим рахунком та вказаними обсягами споживання електричної енергії не висловлював.

Більше того, 23.12.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01-02/675, в якому просив акт за грудень 2021 року на суму 274 427,36 грн. розділити на три акти: на суму 55 147,35 грн., на суму 123 879,33 грн. та на суму 95 400,68 грн.

Однак відповідач направив позивачу листа № 01-02/43 від 25.01.2022, в якому зазначив про незгоду із заборгованістю та вказав, що передав оператору системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за період з жовтня по грудень 2021 року інші обсяги споживання електричної енергії.

15.02.2022 позивач звернувся до оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з листом № 16/2/02/1/15980 про надання інформації щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії відповідачем у спірний період.

16.09.2022 ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» надіслало відповідь на вказаний лист позивача, в якій зазначено, що відповідачем у жовтні 2021 року спожито 12 726 кВт/год, у листопаді 2021 року 12 315 кВт/год та у грудні 2021 року було спожито 66 083 кВт/год електричної енергії.

Таким чином, зазначені позивачем обсяги спожитої відповідачем у грудні 2021 року електричної енергії також підтверджуються інформацією наданою Оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у вищевказаному листі.

Тому заперечення відповідача щодо обсягів виставлених позивачем спожитої електричної енергії є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжних доручень №№ 548, 549 від 28.12.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 179 026,68 грн. в якості оплати за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року.

Доказів повної оплати за спожиту відповідачем у грудні 2021 року електричну енергію суду не подано.

Посилання відповідача на належну оплату за спожиту у спірний період електричну енергію необґрунтовані, оскільки доказів такої оплати суду не подано.

Відтак, строк виконання грошових зобов`язань відповідача за спірний період є таким, що настав.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів повної оплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 95 400,68 (274 427,36 - 179 026,68) грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного закладу вищої освіти "Університет менеджменту освіти" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 52-А, код 35830447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м. Миколаїв, вулиця Погранична, будинок 39/1, код 42129888) 95 400 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста) грн. 68 коп. основної заборгованості, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак