Рішення

від 11.10.2023 по справі 44/227-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2023Справа № 44/227-б (910/14674/21)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (01004,м. Київ, вул. Кропивницького, 18, офіс 19, ідентифікаційний номер 34413512) в особі ліквідатора арбітражної керуючої Кандаурової Анни Павлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Компанія Марі Брізар Вайн енд Спірітс (Marie Brizard Wine Spirits)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа" -2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" (61000, Харківська область, місто Харків, вулиця Новгородська, будинок 3Б, ідентифікаційний номер 31712600)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 44/227-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" (ідентифікаційний код 36272953)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (ідентифікаційний код 34413512)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

помічник (за дорученням судді) Судак С.С.

Представники учасників:

позивач - Кандаурова А.П.,

від відповідача - не з`явилися,

від третьої особи-1 - Довбиш С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/227-б за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 (суддя Івченко А.М.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. відмовлено повністю. Скасовано, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 44/227-б (910/14674/21) заходи забезпечення позову. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, офіс 19, код ЄДРПОУ 34413512) в дохід Державного бюджету України 4 758,00 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 апеляційну скаргу Компанії Марі Брізар Вайн Енд Спірітс (Marie Brizard Wine Spirits) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №44/227-б (910/14674/21) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2023 касаційну скаргу Компанії Марі Брізар Вайн Енд Спірітс (Marie Brizard Wine Spirits) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 44/227-б (910/14674/21) скасовано. Справу №44/227-б 910/14674/21) у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №44/227-б (910/14674/21) передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.08.2023 прийнято до свого провадження справу № №44/227-б (910/14674/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Кандаурової Анни Павлівни до ОСОБА_1 , третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Компанія Марі Брізар Вайн енд Спірітс (Marie Brizard Wine Spirits), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа" -2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 27.09.2023. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" (61000, Харківська область, місто Харків, вулиця Новгородська, будинок 3Б, ідентифікаційний номер 31712600). Витребувано від Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" (ідентифікаційний номер 31712600).

05.09.2023 до суду надійшло клопотання Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

05.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення по справі від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

11.09.2023 до суду від Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшли документи на виконання вимог ухвали від 24.08.2023.

18.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення позивача на виконання вимог ухвали суду від 24.08.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2023 відкладено розгляд справи № 44/227-б (910/14674/21) у судовому засіданні на 11.10.2023.

28.09.2023 до суду від Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс надійшли додаткові пояснення.

11.10.2023 до суду від Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 11.10.2023, з`явилися позивач та представник Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс. Представники інших учасників провадження у справі у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши клопотання Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про наступне.

На обґрунтування поданого клопотання третьою особою-1 зазначено, що при розгляді даної справи за правилами спрощеного позовного провадження є неможливим виконати вказівки Верховного Суду, зазначені в постанові при направлені справи на новий розгляд. Крім того, у клопотанні наголошено, що на момент відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" частка в розмірі 100 % становила 8 094 630,00 грн. Відтак, беручи до уваги також складність справи, довготривалий характер спірних правовідносин та необхідність проведення ряду процесуальних дій, тртя особа-1 просила проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, ураховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд ухвалою від 24.08.2023 дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У той же час, наведені третьою особою-1 обставини щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження не визнаються судом обґрунтованими та такими, що можуть бути покладені в якості підстав для задоволення відповідного клопотання.

Судом також прийняті посилання третьої особи на те, що на час відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" частка в розмірі 100 % становила 8 094 630,00 грн.

Натомість, при зверненні з даним позовом до суду позивач вказував, що наразі частка в розмірі 100 % в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" становить 20 000,00 грн.

Відтак, вартість частки в розмірі 100 % в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що за змістом пункту 1 частини 5 статті 12 ГПК України, свідчить про малозначність справи.

До того ж, суд зауважує, що за змістом частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства саме позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити в задоволенні клопотання третьої особи-1 Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2014 задоволено клопотання та заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М. та скасовано всі арешти, заборони та інші обмеження, накладені на майно та майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна".

На підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 17.09.2014 з Товарною біржею "Центральна українська біржа" був укладений договір на організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону) № 23/09-14 від 23.09.2014.

На засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 06.10.2014, затверджено умови продажу майна на повторному аукціоні, а також затверджено оцінку майна ТОВ "Бельведер Україна", яке підлягає продажу та затверджено порядок розподілу коштів, виручених від продажу майна банкрута.

14.10.2014 на засіданні комітету кредиторів боржника було затверджено умови продажу майна ТОВ "Бельведер Україна" на другому повторному аукціоні.

13.11.2014 відбувся другий повторний аукціон (перший та повторний аукціони були визнані такими, що не відбулись, у зв`язку з відсутністю заяв на участь у конкурсі) в ході якого було здійснено продаж майна боржника, у тому числі яке було предметом забезпечення, а саме: 100% корпоративних прав в ТОВ "Буасон Еліт "Белведер Груп", 100 % корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю промислово-інвестиційному спільному українському-американському підприємстві "Італьяно в Україні, ЛТД", автомобіля VOLKSWAGEN NEW BEETLE, р.в. 1998, номер об`єкта НОМЕР_5 та автомобіля CITROEN C4 PICASSO, р.в. НОМЕР_3 , номер об`єкта НОМЕР_4.

Переможцем аукціону по лоту 1 визнано ТОВ "Авігаль", в результаті чого між боржником в особі ліквідатора арбітражного керуючого Щербаня О.М. та ТОВ "Авігаль" укладено договір купівлі-продажу лоту 1.

Відповідно до висновку про вартість частки в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" у розмірі 100 %, яка належить ТОВ "Бельведер Україна", ринкова вартість частки станом на 30.09.2014 становить 8 094 630,00 грн. Даний висновок складений 06.10.2014 ПП «Автоексперт» на замовлення ТОВ "Бельведер Україна".

26.01.2015 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 44/227-б у задоволенні заяви Компанії "Бельведер С.А." про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону та договору купівлі-продажу № 14/11-14 від 14.11.2014, укладеного між ТОВ "Бельведер Україна" в особі арбітражного керуючого Щербаня О.М. та TOВ "Авігаль" на аукціоні, що відбувся 13.11.2014 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 44/227-б прийнято нове рішення, яким визнати недійсними результати проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Бельведер Україна", який відбувся 13.11.2014 о 12.00 за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 1, і визнати недійсним Біржовий договір купівлі-продажу №14/11-14 від 14.11.2014р., який складається з цілісного майнового комплексу у складі: частка 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт "Бельведер Груп»; частка 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) «Італьяно в Україні, ЛТД» (TOB «Італьяно в Україні, ЛТД»); легковий автомобіль марки Citroлn, модель С4 PICASSO, рік випуску 2008; легковий автомобіль марки Volkswagen, модель NEW BEETLE, рік випуску 1998; офісні меблі в кількості 11 одиниць, укладений на другому повторному аукціоні з продажу майна ТОВ "Бельведер Україна" між ТОВ "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Щербаня Олексія Миколайовича (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, будинок 18, офіс 19, код ЄДРПОУ: 34413512) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІГАЛЬ" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, код ЄДРПОУ: 25590250); зобов`язати ліквідатора Щербаня Олексія Миколайовича вжити заходів по поверненню до ліквідаційної маси майна ТОВ "Бельведер Україна" (цілісний майновий комплекс у складі: частка 100% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт "Бельведер Груп»; частка 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) «Італьяно в Україні, ЛТД» (TOB «Італьяно в Україні, ЛТД»); легковий автомобіль марки Citroлn, модель С4 PICASSO, рік випуску 2008; легковий автомобіль марки Volkswagen, модель NEW BEETLE, рік випуску 1998; офісні меблі в кількості 11 одиниць), відчуженого за Договором купівлі-продажу Лоту 1, який складається з цілісного майнового комплексу у складі: частка 100% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт "Бельведер Груп»; частка 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) «Італьяно в Україні, ЛТД» (TOB «Італьяно в Україні, ЛТД»); легковий автомобіль марки Citroлn, модель С4 PICASSO, рік випуску 2008; легковий автомобіль марки Volkswagen, модель NEW BEETLE, рік випуску 1998; офісні меблі в кількості 11 одиниць, укладеного на другому повторному аукціоні з продажу майна ТОВ "Бельведер Україна" між ТОВ "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Щербаня Олексія Миколайовича і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІГАЛЬ"; зобов`язати ліквідатора Щербаня Олексія Миколайовича виконати свої зобов`язання щодо належного формування ліквідаційної маси, узгодити з Бельведер С.А. [Belvedere S.A.] порядок реалізації та вартість майна ТОВ "Бельведер Україна", яке є предметом застави, а саме: частка 100% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт "Бельведер Груп»; частка 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) «Італьяно в Україні, ЛТД» (TOB «Італьяно в Україні, ЛТД»); легковий автомобіль марки Citroлn, модель С4 PICASSO, рік випуску 2008; легковий автомобіль марки Volkswagen, модель NEW BEETLE, рік випуску 1998; офісні меблі в кількості 11 одиниць, для його подальшої реалізації. Стягнуто з ТОВ «Бельведер Україна» на користь Компанії «Бельведер С.А.» 1827 грн. понесених судових витрат, зобов`язавши арбітражного керуючого Щербаня О.М. включити названу суму до першої черги кредиторських вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У подальшому, 100% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт Бельведер Груп» неодноразово переоформлювалося з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІГАЛЬ" на інших осіб.

До державної реєстрації змін складу учасників та розподіл їх часток у статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", які відбулись в червні 2021 року, учасниками товариства були дві фізичні особи ОСОБА_3 із внеском у розмірі 13 050 000,00 грн. та ОСОБА_4 із внеском у розмірі 1 450 000,00 грн. Загальний розмір статутного капіталу - 14 500 000,00 грн.

18.06.2021 на підставі Протоколу Загальних зборів учасників Товариства №18-06/1-21 від 18.06.2021 проведено державну реєстрацію змін щодо складу учасників та розмірів їх часток, збільшено розмір статутного капіталу.

Учасниками товариства стали три фізичні особи: ОСОБА_3 із часткою у розмірі 13 050 000,00 грн., ОСОБА_4 із часткою у розмірі 1 450 000,00 грн, ОСОБА_5 із часткою у розмірі 20 000 грн. Загальний розмір Статутного капіталу було збільшено за рахунок внеску ОСОБА_5 до 14 520 000,00 грн.

08.07.2021 на підставі протоколу №8-08/1-21 від 08.07.2021 ОСОБА_4 вийшов зі складу учасників Товариства, у зв`язку з чим було проведено державну реєстрацію змін щодо складу учасників та розміру статутного капіталу. Учасниками Товариства залишились ОСОБА_3 із часткою у розмірі 13 050 000,00 грн та ОСОБА_5 із часткою у розмірі 20 000,00 грн. Внаслідок виходу ОСОБА_4 загальний розмір статутного капіталу становив 13 070 000,00 грн.

13.07.2021 на підставі протоколу №13-07/1-21 ОСОБА_3 вийшов зі складу учасників Товариства, про що проведено державну реєстрацію. Єдиним учасником Товариства залишилась ОСОБА_5 із часткою у розмірі 20 000,00 грн. Внаслідок виходу ОСОБА_3 загальний розмір статутного капіталу зменшився до 20 000,00 грн.

16.08.2021 на підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства проведено державну реєстрацію змін, відповідно до яких ОСОБА_1 набув частку у розмірі 20 000 грн, яка належала ОСОБА_5 , і став єдиним учасником Товариства. Загальний розмір статутного капіталу складав 20 000,00 грн.

За наведених обставин ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі № 44/227-б (910/14674/21) залучено належним відповідачем у справі ОСОБА_1 .

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 наголосив, що не мав відношення до часток, які продавалися на другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута. Так, відповідач набув частку номінальною вартістю 20 000,00 грн. від ОСОБА_5 , яка внесла її до статутного капіталу особистими грошовими коштами.

У свою чергу, третя особа-1 Компанія Марі Брізар Вайн енд Спірітс звернула увагу в письмових поясненнях на тому, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем частки в статутному капіталі. До того ж, розмір статутного капіталу у грошовому еквіваленті (недобросовісно) зменшено, проте у відсотковому еквіваленті у власності відповідача перебуває частка, що відповідає 100% голосів учасників, у зв`язку з чим наведене не може становити перешкоду для позивача у витребуванні з незаконного володіння такого майна.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Стаття 1 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За частиною першою статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Отже, об`єктами цивільних прав також є майнові права, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Законодавство не містить чіткого та вичерпного переліку майнових прав. Абзац третій частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" такими правами визначає будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

До майнових прав належить право на частку в статутному капіталі господарської організації, а до корпоративних - права із частки, які відповідно до статті 167 ГК України надають право на управління, на дохід у вигляді дивідендів та інші права, передбачені законом та статутними документами.

Ураховуючи наведене, об`єктом обороту (продажу, спадкування тощо) є саме частка в статутному (складеному) капіталі господарської організації, з набуттям прав на яку в особи виникають і корпоративні права. Статутний капітал, який є лише засобом бухгалтерського обліку, та самі по собі корпоративні права відчужуватися не можуть, адже не є оборотоздатним об`єктом цивільного права (висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/3059/16, від 30.03.2023 у справі № 917/202/21).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. При здійсненні учасником товариства з обмеженою відповідальністю своїх повноважень, реалізації корпоративних прав, передбачених законом, має значення саме розмір частки у відсотках, тобто співвідношення розміру частки учасника із загальним розміром статутного капіталу. Чим більшу частку у відсотках має особа, тим більше прав і можливостей вона має при здійсненні управління справами товариства - вона має більше голосів під час реєстрації та голосування на зборах, вона отримує більшу частку при розподілі прибутку чи майна товариства в процесі його ліквідації. Аналогічну правову позицію висловлено у рішенні ЄСПЛ від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто Холдинг проти України" (Sovtransavto Holding v. Ukraine, заява № 48553/99).

Збільшення розміру частки у відсотках має вважатися збільшенням частки учасника у капіталі товариства (навіть якщо номінальна вартість частки, виражена у гривневому еквіваленті, лишається незмінною). Тобто зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки, яка належить товариству, не означає знищення цього майна, таке майно перерозподіляється між існуючими учасниками товариства пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі. (п. 61- 63 постанови Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20).

Як установлено судом, предметом продажу 13.11.2014 на другому повторному аукціоні з продажу майна ТОВ "Бельведер Україна" була частка 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт "Бельведер Груп».

Незважаючи на те, що відбулась неодноразова зміна складу учасників та розміру статутного капіталу ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", відповідач, який наразі є кінцевим власником цієї частки, продовжує володіти тим самим майном, яке було придбано TOВ "Авігаль" на другому повторному аукціоні 13.11.2014, а саме часткою у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп".

Суд зауважує, що частка 100 % в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" фактично є майном та об`єктом цивільного обороту, приймаючи до уваги, що її розмір (100%) не змінився, у той час як 20 000,00 грн. є грошовим вираженням вартості частки статутного капіталу.

За наведених обставин, суд відхиляє доводи відповідача про те, що він набув 100 % частки в статутному капіталі номінальною вартістю 20 000,00 грн., що внесена за рахунок саме особистих грошових коштів ОСОБА_5 , та не мав відношення до часток, які продавалися на другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута.

На необхідності врахування судом обставин того, що частка 100 % в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" не змінилася, натомість як 20 000,00 грн. є грошовим вираженням вартості частки статутного капіталу, наголошував Верховний Суд у даній справі при направленні її на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю виражена у відсотковому значенні від цілого розміру статутного капіталу товариства по своїй суті є оборотоздатним майном, яке може бути витребуване з чужого незаконного володіння в порядку ст. 387, 388 ЦК України. Характеристикою (наслідком) володіння 100% часткою у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є право такого учасника (власника) одноосібно повно впливати на долю такого товариства.

Зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що позивач прагне повернути у власність боржника 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", що була відчужена на аукціоні, результати якого визнані судовим рішенням недійсними. Тобто, позовні вимоги спрямовані на відновлення становища, яке існувало до стверджуваного порушення прав позивача, а саме відновлення позивача в складі засновників (учасників) ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп".

У спірних правовідносинах поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп".

17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" № 2275-VIII від 06.02.2018, яким внесені зміни, зокрема до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Так, стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" доповнена пунктом 5, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів, зокрема: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому в розумінні пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже, у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств. (Див. постанови Великої палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18).

У пункті 32 постанови від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а та пункті 43 постанови від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому, зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20)).

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.ст. 321, 319 Цивільного кодексу України).

Право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним передбачено ст. 387 ЦК України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 №926/1288/18, для вірного застосування положень ст. 387 та п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, суду необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

У даному випадку позивач (власник майна) та відповідач (володілець майна) не перебували у договірних відносинах один з одним, у зв`язку з чим звернення позивача до суду саме з вимогою про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване, є належним та ефективним способом захисту.

Одночасно, даний спосіб захисту відповідає спрямованості позовних вимог на відновлення становища позивача, яке існувало до стверджуваного порушення прав, а саме відновлення в складі засновників (учасників) ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп".

На обранні позивачем у спірних правовідносинах у цій справі належного та ефективного способу захисту шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) в особи, за якою воно зареєстроване, звертав увагу в постанові від 29.06.2023 Верховний Суд, переглядаючи дану справу в касаційному порядку.

Досліджуючи обставини щодо добросовісності набуття відповідачем оспорюваної частки у статутному капіталі, судом установлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.07.2017 зареєстровано приватне обтяження, а саме: застава корпоративних прав частки в ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", які складають 100% статутного капіталу ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", на підставі Договору застави корпоративних прав від 20.04.2009, обтяжувачем є "Марі Брізар Вайн Енд Спірітс", із терміном дії обтяження до 12.07.2022, що підтверджується відповідним витягом із реєстру №52818678 від 12.07.2017.

Також, 10.08.2017 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано згідно з витягом від 11.08.2017 № 53122711 звернення стягнення на заставу корпоративних прав частки в ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", які складають 100% статутного капіталу ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", на підставі Договору застави корпоративних прав від 20.04.2009, обтяжувачем за яким є "Марі Брізар Вайн Енд Спірітс".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" про забезпечення для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: боржник - особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов`язання, або майновий поручитель за таким зобов`язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов`язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження; обтяжувач - уповноважений орган (особа) при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов`язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" про забезпечення обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

У статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вказано, що в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом (частина 2 статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

У постанові від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що частину першу статті 10 та частину другу статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" слід розуміти так, що необхідною умовою добросовісності набувача є відсутність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, і в такому разі набувач презюмується добросовісним. Водночас така презумпція може бути спростована, якщо буде доведено, що набувач знав чи за всіма обставинами справи мав знати про наявність прав інших осіб або обтяжень, відомості про які не були відображені в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У такому випадку набувач є недобросовісним і в залежності від обставин справи не набуває права на рухоме майно або набуває право на рухоме майно, обмежене такими обтяженнями, про які набувач знав чи мав знати.

Таким чином, ураховуючи наявність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей із 2017 року щодо зареєстрованого на користь Марі Брізар Вайн Енд Спірітс обтяження із терміном дії до 12.07.2022 у вигляді застави корпоративних прав частки в ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", які складають 100% статутного капіталу ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", відповідач мав знати про таке зареєстроване обтяження, укладаючи 16.08.2021 акт приймання-передачі 100% частки статутного капіталу товариства.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з постановленими у справі № 44/227-б судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), зокрема, щодо визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Бельведер Україна", а саме частки 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт "Бельведер Груп».

При цьому судом також ураховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.03.2021 у справі № 922/634/19, в якій суд звернув увагу на те, що при придбанні майна (частки у статутному капіталі) покупець мав би проявляти розумну обачливість і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників - учасників товариства хоча б за останні три роки, що є стандартною діловою практикою при купівлі частки у статутному капіталі товариства, особливо у розмірі 100 %. Також покупець міг дізнатися про судові спори щодо частки як самостійно з Єдиного державного реєстру судових рішень, так і скориставшись відповідною фаховою правовою допомогою.

Ураховуючи викладене, встановленими судом обставинами спростовується презумпція добросовісного набуття відповідачем спірного майна - частки 100 % статутного капіталу ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", у зв`язку з чим таке майно підлягає витребуванню на користь позивача на підставі статті 387 ЦК України.

Європейський суд з прав людини, оцінюючи можливість захисту прав особи за ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбано незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.94, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001, "Ріела та інші проти Італії" від 04.09.2001, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 06.11.2008).

Таким чином ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність.

Отже, за встановлених судом обставин, оскільки відповідне майно набуто відповідачем недобросовісно, право відповідача на мирне володіння майном при витребуванні такого майна на користь власника - позивача, не порушується.

Разом із цим, суд у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б).

Таким чином, оскільки задоволення позовних вимог про витребування майна, а саме частки 100 % статутного капіталу ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", у відповідача, як недобросовісного набувача, матиме наслідком ефективне поновлення прав позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності позивача на таке спірне майно.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) майно, а саме: частку 100 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт Бельведер Груп» (ідентифікаційний номер 31712600).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у дохід Державного бюджету України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (01004,м. Київ, вул. Кропивницького, 18, офіс 19, ідентифікаційний номер 34413512) у дохід Державного бюджету України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.10.2023

Суддя Д.В. Мандичев