Рішення

від 26.09.2023 по справі 910/10718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2023Справа № 910/10718/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна

компанія «Нафтогаз України»

до Національного університету «Києво-Могилянська академія»

про стягнення 15.190,79 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

06.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Національного університету «Києво-Могилянська академія» про стягнення 15.190,79 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 9917-р від 22.07.2020 позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. На виконання п. 2 постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадах, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641,642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015. Так відповідно до договору: об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між сторонами спосіб; порядок здійснення оплати визначений п. 4.4 договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі. З 06.01.2022 по 31.01.2022 позивач поставив відповідачу (ЕІС-код 56ХМ19А900007602) природний газ в об`ємі 152 куб. м та з 01.02.2022 по 19.02.2022 в об`ємі 92,31 куб. м на загальну суму 10.383,99 грн, в той час як відповідачем повну оплату не здійснено та прострочено виконання зобов`язання. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 15.190,79 грн, з яких 10.383,99 грн основного боргу за поставлений природний газ у період з 06.01.2022 по 20.02.2022, 1.904,49 грн пені, 2.573,78 грн інфляційних втрат та 328,53 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10718/23 від 13.07.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

20.07.2023 на адресу електронної пошти та 25.07.2023 засобами поштового зв`язку до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої додано відповідні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 відкрито провадження у справі № 910/10718/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 26.07.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494876031 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 26.07.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 28.07.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105494876031, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 14.08.2023 включно.

21.08.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до відділу поштового зв`язку 14.08.2023), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне: позивачем не вказано, а відповідачу в свою чергу не зрозуміло, яке відношення мають до відповідача (ЕІС-код 56XQ0000GCRB0007) показники постачання, які вказано у листі ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-23-7911 від 13.06.2023 та додатках до нього (ЕІС-код 56ХМ19А900007602); 16.11.2021 між відповідачем (ЕІС-код 56XQ0000GCRB0007) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) укладено договір постачання природного газу № 25-1039/21-БО-Т, який, в тому числі, діяв в період з 06.01.2022 по 19.02.2022; в заявлений позивачем період (з 06.01.2022 по 19.02.2022) ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» поставляв відповідачу природній газ, в підтвердження чого відповідачем надано підписані акти приймання-передачі природного газу та платіжні доручення про сплату за посталений природний газ. Додатково відповідач зазначає, що останній, у заявлений позивачем період, договорів з позивачем не укладав та актів або рахунків за січень-лютий 2022 року від позивача не отримував.

25.08.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач зазначає, що наявність у відповідача в період з 01.11.2021 по 18.11.2021 ЕІС-коду 56XQ0000GCRB0007 ніяк не спростовує той факт, що у січні-лютому 2022 року відповідач мав ЕІС-код 56ХМ19А900007602 і за ним отримував природний газ, в підтвердження чого позивач надає форму № 10, скріншот з реєстру пар споживачів ПОН портфель за ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 та повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ. Також позивач зазначає, що укладений між відповідачем та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір не спростовує того факту, що саме в період з 06.01.2022 по 19.02.2022 відповідач отримав природній газ від позивача.

04.09.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення (подані до відправлення до відділу поштового зв`язку 30.08.2023), в яких відповідач зазначає, що додані позивачем до відповіді на відзив докази не можуть бути приєднані до матеріалів справи, оскільки подані з порушенням строку встановленого ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не приймає надані відповідачем заперечення щодо приєднання до матеріалів справи доказів, з огляду на наступне

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються в тому числі докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Враховуючи викладене та те, що форма № 10, скріншот з реєстру пар споживачів ПОН портфель за ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 та повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ подані позивачем до відповіді на відзив в підтвердження обставин на яких ґрунтується вказана відповідь, суд приходить до висновку, що дані докази подано до суду у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, просп. Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС).

Згідно з положеннями пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

В свою чергу, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

У зв`язну з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого споживачем з ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 за період з 06.01.2022 по 19.02.2022 включно, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Позивачем було виставлено Національному університету «Києво-Могилянська Академія» (далі - відповідач) акти приймання-передачі природного газу № 1916 за січень 2022 року та № 4041 за лютий 2022 року та виставлено рахунки на оплату за № 6293 та № 9975 на загальну суму 10.383,99 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідачем не було сплачено позивачу за поставлений останнім природній газ за період січень-лютий 2022 року, як постачальником «останньої надії», у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10.383,99 грн та позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нараховані 1.904,49 грн пені, 2.573,78 грн інфляційних втрат та 328,53 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) відповідно до постанови НКРЕКП № 880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Як вже було зазначено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу (за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020).

Відповідно до п. 26 ч. 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015 і № 1236 від 09.12.2020» (далі - постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Національний університет «Києво-Могилянська Академія» є бюджетною установою, в значенні Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - типовий договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

Як зазначає позивач, у зв`язку з встановленням ТОВ «Оператор ГТС України» на інформаційній платформі, що з 06.01.2022 у споживача з ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 відсутнє постачання природного газу іншим постачальником, даного споживача було включено до портфеля постачальника «останньої надії», а отже автоматично з 06.01.2022 набув чинності типовий договір постачання газу постачальником «останньої надії» укладений шляхом публічної оферти між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 4.2. розділу типового договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання умов типового договору позивачем було направлено на адресу відповідача акт приймання-передачі № 1916 та рахунок на оплату № 6293 за січень 2022 року на суму 6.674,86 грн, а також акт приймання-передачі № 4041 та рахунок на оплату № 9975 за лютий 2022 року на суму 3.709,13 грн.

В підтвердження направлення на адресу відповідача вказаних документів позивачем надано список згрупованих відправлень № 16.02.22 від 16.02.2022 та фіскальний чек від 16.02.2022, а також список згрупованих відправлень № 21.03.2022 від 23.03.2022 та фіскальний чек від 23.03.2022.

Відповідно до п. 11.5 типового договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо отримання актів приймання-передачі №№ 1916, 4041 та рахунків №№ 6293, 9975.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2023 позивач звернувся до ТОВ «Оператора ГТС України» з адвокатським запитом про надання інформації щодо фактичних добових обсягів споживання природного газу за період з 01.10.2021 по дату надання відповіді споживача з ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 - Києво-Могилянська академія.

У відповідь на адвокатський запит ТОВ «Оператора ГТС України» надано лист № ТОВВИХ-23-7911 від 13.06.2023, в якому зазначено, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 у вказані періоди та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» становить: з 06.01.2022 по 31.01.2022 - 152,00 м3; з 01.02.2022 по 19.02.2022 - 92,31 м3; з 01.01.2023 по 04.01.2023 - 7,88 м3.

Також в листі № ТОВВИХ-23-7911 від 13.06.2023 ТОВ «Оператора ГТС України» зазначено, що в інформаційній платформі відсутні найменування споживачів, у зв`язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.

В свою чергу, відповідач заперечуючи проти позову, надав до суду укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» договір постачання природного газу № 25-1039/21-БО-Т від 16.11.2021 (далі - договір № 25-1039/21-БО-Т від 16.11.2021).

Відповідно до п. 13.1 договору № 25-1039/21-БО-Т від 16.11.2021 цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно.

В підтвердження поставки газу за договором № 25-1039/21-БО-Т від 16.11.2021 в період січень-лютий 2022 року матеріали справи містять підписаний між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та відповідачем акт приймання-передачі природного газу № 1 від 31.01.2022 (на суму 119.529,12 грн) та акт приймання-передачі природного газу без номеру від 28.02.2022 (на суму 95.009,02 грн).

Також відповідачем надано до суду докази сплати за поставлений ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» природний газ, а саме: платіжне доручення № 105 від 17.02.2022 на суму 119.529,12 грн; платіжне доручення № 271 від 20.05.2022 на суму 95.009,02 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до договору № 25-1039/21-БО-Т від 16.11.2021 ЕІС-код Національного університету «Києво-Могилянська академія» є 56XQ0000GCRB0007.

Кодексом ГТС надано наступне визначення EIC-коду, а саме - це код енергетичної ідентифікації суб`єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави IV Кодексу ГТС з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код.

На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту EIC-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці.

Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код, крім операторів газорозподільних систем, яким присвоюються окремі EIC-коди для обліку природного газу на власні потреби, а також покриття об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі.

Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу.

Пунктом 3 розділу 2 глави IV Кодексу ГТС визначено, що ЕІС-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій), яка складається з таких атрибутів: 1-2 - Коди видавничого бюро (центральне видавниче бюро, місцеве видавниче бюро); 2 - Коди типу об`єкта (Х - суб`єкт ринку природного газу; Z - точка комерційного обліку; Y - географічна або економічна зона; W - об`єкти з фізичним місцем розташування; V - фізичне або логічне місцезнаходження); 4-5 - Коди групи (00-00 - споживачі оператора газотранспортної системи та точки комерційного обліку оператора газотранспортної системи; 01-89 - оператори газорозподільних систем, споживачі оператора газорозподільних систем та точки обліку; 90-90 - оператори газосховищ; 91-91 - оператори установки LNG; 92-92 - суб`єкти ринку природного газу, що займаються видобутком (виробництвом) природного газу; 93-93 - суб`єкти ринку природного газу, що займаються оптовою купівлею, продажем або постачанням природного газу; 94-WW - інше або резерв); 6-15 - Код ідентифікації суб`єкта ринку природного газу відповідної групи (у тому числі прямого споживача, оператора газорозподільних систем) або код комерційної точки обліку; 16 - Символ контрольної суми EIC-коду формується як згортка перших 15 позицій коду.

Код типу об`єкта - атрибут, що характеризує тип об`єкта газового ринку:

Х - суб`єкт ринку природного газу, який діє як окремий суб`єкт господарювання (оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач, замовник послуг транспортування, замовник послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбір) природного газу, замовник послуги установки LNG, суб`єкт ринку природного газу, що займається видобутком (виробництвом) природного газу);

Z - точка комерційного обліку, відносно якої визначаються та обліковуються значення об`ємів та обсягів транспортування, надходження, розподілу, передачі та споживання природного газу за певний період…

З викладеного вбачаєтеся, що оскільки Код типу Х присвоюється саме споживачу, а Коди типу Z присвоюються точкам комерційного обліку, то у споживача не може бути одночасно присвоєних два або більше Коди типу Х, а Кодів типу Z може бути декілька, виходячи з того, що у одного споживача можлива наявність декількох точок комерційного обліку.

В заявленому позивачем позові заборгованість за спожитий газ у постачальника «останньої надії» в період з 06.01.2022 по 19.02.2022 рахується за споживачем з ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602.

Тим часом, у наданому відповідачем договорі зазначено що ЕІС-код НУ «Києво-Могилянська академія» - 56XQ0000GCRB0007.

З викладеного вбачається, що обидва ЕІС-коди є Коди типу Х - коди, які присвоєно саме споживачам.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В рішенні Господарського суду міста Києва № 910/3250/23 від 25.05.2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Національного університету «Києво-Могилянська Академія» про стягнення 51.166,47 грн (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/3250/23 від 11.09.2023) зазначено наступне:

«Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 клопотання Національного університету «Києво-Могилянська Академія» про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) у строк до 21.04.2023 надати суду: інформацію з інформаційної платформи щодо споживача - Національний університет «Києво-Могилянська Академія» за ЕІС-кодом 56ХQ000GCR0007…»

«Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав про те, що у період 01.11.2021 - 18.11.2021 постачальником природного газу до будівлі НаУКМА в смт Ворзель (за ЕІС-кодом 56XQ0000GCRB0007) був інший постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на підставі укладеного між сторонами договору від 16.11.2021 № 25-1039/21-БО-Т…»

«На виконання ухвали Господарського суду міста Києва про витребування доказів Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» надано письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

В інформаційній платформі Оператора ГТС споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000GCRB0007 було зареєстровано в Реєстрі споживачі постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут» з 01.01.2021 по 31.10.2021. Крім того, оператором газорозподільчої системи - АТ «ОГС «Київболгаз» було внесено до інформаційної системи дані про те, що споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000GCRB0007 віднесено до категорії «бюджетні установи»».

Також суд зазначає, що при перевірці наявності постачальника в інформаційній платформі на сайті Оператора ГТС (за посиланням: https://tsoua.com/kliyentam/pereviryty-nayavnist-postachalnyka/) встановлено наступне

за ЕІС-кодом споживача 56ХМ19А900007602 результат перевірки:

«Дані про постачальника для вказаного споживача відсутні в системі /АБО/ Ви невірно вказали ЕІС код» (витяг з сайту міститься в матеріалах справи);

за ЕІС-кодом споживача 56XQ0000GCRB0007 результат перевірки: «Віртуальна точка постачання - ГрМУ Київська філія; ЕІС код точки обліку - N/A; статус - Наявність постачальника підтверджено. Газопостачання не припинятиметься; Кінцева дата постачання природного газу поточним діючим постачальником - 31.12.2023.» (витяг з сайту міститься в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що оператором ТОВ «Оператора ГТС України» було надано інформацію про внесення споживача в алокацію постачальника «останньої надії» та про обсяг поставленого природного газу за ЕІС-кодом, а не за найменуванням підприємства (в листі підтверджено, що у інформаційній платформі відсутні найменування споживачів), те що рішенням Господарського суду міста Києва № 910/3250/23 від 25.05.2023 встановлено, що ЕІС-код НУ «Києво-Могилянська академія» є 56XQ0000GCRB0007, що також підтверджується договором № 25-1039/21-БО-Т від 16.11.2021, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що ЕІС-код 56ХМ19А900007602 присвоєно (належав в період 06.01.2022 по 19.02.2022) НУ «Києво-Могилянська академія», також не доведено належним чином, що поставлений постачальником «останньої надії» газ в період з 06.01.2022 по 19.02.2022 споживачу з ЕІС-кодом 56ХМ19А900007602 було поставлено саме НУ «Києво-Могилянська академія», а отже і не доведено факт приєднання відповідача до умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» на період з 06.01.2022 по 19.02.2022.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за типовим договором в розмірі 10.383,99 грн не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Суд не приймає до уваги наданий позивачем доказ, а саме форму 10, оскільки з даного доказу не можливо встановити його походження, а позивачем в свою чергу не обґрунтовано даний доказ належним чином.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1.904,49 грн пені, 2.573,78 грн інфляційних втрат та 328,53 грн 3 % річних є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, який позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в позові в цій частині також слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова