Ухвала

від 30.10.2023 по справі 910/12709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/12709/23

За позовом Приватного підприємства "АВТОКОМ ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВУЗ ВИНО"

про стягнення 142 839,05 грн

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АВТОКОМ ПЛЮС" (далі - позивач, ПП "АВТОКОМ ПЛЮС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВУЗ ВИНО" (далі - відповідач, ТОВ "ТОВУЗ ВИНО") про стягнення суми боргу в розмірі 142 839,05 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов Заявки-договору № 0302-01 від 03.02.2023 щодо оплати у повному обсязі вартості здійсненого позивачем перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовну заяву ПП "АВТОКОМ ПЛЮС" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

01.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, направлена до суду засобами поштового зв`язку 28.08.2023. У якості додатку до заяви про усунення недоліків додано позовну заяву в новій редакції та докази її направлення відповідачу.

Судом враховано, що позивачем подано позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої позивач визначив ціну позову у сумі 142 439,80 грн та просив стягнути з відповідача 137 000,00 грн основного боргу, 3 807,76 грн інфляційних втрат, 1 632,04 грн 3% річних.

Суд розцінює подану позивачем позовну заяву в новій редакції як заяву про зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду, враховуючи при цьому, що позивач дотримався порядку подання відповідної заяви, визначеного ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 позовну заяву ПП "АВТОКОМ ПЛЮС" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12709/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов`язано позивача невідкладно надати суду нотаріально засвідчений переклад українською мовою міжнародної накладної СMR 070223.

19.09.2023 через відділ діловодства суду надійшла заява позивача, відповідно до якої останній просить суд долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчений переклад українською мовою міжнародної накладної СMR 070223 та докази понесених судових витрат позивача. Заява судом задоволена.

04.10.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

23.10.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, пов`язані із розглядом справи, покласти на позивача. У якості додатку до відзиву на позовну заяву додано клопотання про надання оригіналів доказів та розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін із проведенням судового засідання.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судом встановлено таке.

Відповідач обґрунтовує необхідність здійснення розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін тим, що він ставить під сумнів наявність оригіналів поданих позивачем разом із позовною заявою копій документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення 142 439,80 грн (позовна заява в новій редакції), що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов`язаних з розглядом спору.

Подання сторонами письмових доказів врегульовано приписами ст. 91 ГПК України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду справи № 910/12709/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про надання оригіналів доказів, судом встановлено таке.

Відповідач просить суд витребувати у ПП "АВТОКОМ ПЛЮС" оригінали доданих до позовної заяви копії документів: Заявки-договору №0302-01 від 03.02.2023; CMR 070223; транзитного супровідного документу MRN 23TR08020000067342 від 11.02.2023, транзитного супровідного документу D8285 від 09.02.2023.

В обгрунтування такого клопотання відповідач зазначив, що він заперечує стосовно підписання (укладення) із ПП "АВТОКОМ ПЛЮС" заявки-договору №0302-01 від 03.02.2023 року, копію якого додано позивачем до позовної заяви. Відповідач ставить під сумнів відповідність наданої позивачем копії заявки-договору №0302-01 від 03.02.2023 його оригіналу, оскільки такий відповідачем не укладався та відповідно не підписувався. Відповідно до інформації зазначеної позивачем у позовній заяві, позивач стверджує, що у нього є в наявності оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви. Зважаючи на наведене, керуючись приписами ст. 91 ГПК України, відповідач просить суд витребувати оригінали доказів у позивача.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2). Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6).

З огляду на наведене, клопотання відповідача про надання оригіналів доказів підлягає задоволенню, у зв`язку з чим суд витребує оригінали письмових доказів у позивача.

Додатково суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон № 3200-ІХ), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України (в редакції Закону № 3200-ІХ) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Як встановлено судом, після внесення вищенаведених змін до ГПК України відповідач, в порушення вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Керуючись ст. 91, 232, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВУЗ ВИНО" про розгляд справи № 910/12709/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відхилити.

2. Зобов`язати позивача надати суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали оригінали таких письмових доказів: Заявки-договору №0302-01 від 03.02.2023; CMR 070223; транзитного супровідного документу MRN 23TR08020000067342 від 11.02.2023, транзитного супровідного документу D8285 від 09.02.2023.

3. Зобов`язати відповідача зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.10.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА