Рішення

від 10.10.2023 по справі б8/180-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № Б8/180-11 (911/1819/23)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма «Відродження Полісся» (07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39; код ЄДРПОУ 13737133)

про повернення коштів, сплачених по договору, визнаному недійсним

у відокремленому провадженні в межах справи № Б8/180-11

за заявою Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797)

до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма «Відродження Полісся» (07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39; код ЄДРПОУ 13737133)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

За участю представників сторін:

Циганок А.А. особисто;

від ТОВ - Фірма «Відродження Полісся»: ліквідатор арбітражний керуючий Різник О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/180-11 за заявою ГУ ДПС у Київській області про банкрутство ТОВ - Фірма «Відродження Полісся».

Постановою Господарського суду Київської області від 06.12.2011 визнано банкрутом ТОВ - Фірма «Відродження Полісся», відкрито його ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 02.02.2021 ліквідатором ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» призначено арбітражного керуючого Різника О.Ю.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 12.06.2023 б/№ (вх. № 1570/23) до відповідача ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» про повернення коштів, сплачених по договору, визнаному недійсним.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану позовну заяву передано судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі № Б8/180-11 про банкрутство ТОВ - Фірма «Відродження Полісся», присвоєно єдиний унікальний номер судової справи Б8/180-11 (911/1819/23).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 відкрито провадження щодо розгляду вказаної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи № Б8/180-11 про банкрутство ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) представників сторін; судове засідання для розгляду справи призначено на 25.07.2023; встановлено сторонам процесуальні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

14.07.2023 до суду надійшло клопотання Позивача від 14.07.2023 б/№ (вх. № 13639/23) про відкладення розгляду справи.

25.07.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» від 24.07.2023 № 02-06/114 (вх. № 14210/23) про проведення засідання без його участі.

25.07.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» від 24.07.2023 № 02-06/113 (вх. № 14210/23) про виклик ОСОБА_1 в якості свідка.

25.07.2023 до суду надійшли письмові пояснення ліквідатора ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» від 24.07.2023 № 02-06/112 (вх. № 14212/23) на позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.07.2023 розгляд справи відкладено на 12.09.2023; викликано в судове засідання представників сторін; особисту явку Позивача ОСОБА_1 та ліквідатора ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» в судове засідання визнано обов`язковою.

11.09.2023 до суду надійшло клопотання Позивача від 11.09.2023 б/№ (вх. № 17122/23) про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.09.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 10.10.2023; особисту явку Позивача ОСОБА_1 та ліквідатора ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» в судове засідання визнано обов`язковою; попереджено Позивача про процесуальні наслідки неявки в судове засідання, передбачені ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

10.10.2023 до суду надійшли письмові пояснення Позивача від 09.10.2023 б/№ (вх. № 19171/23) по суті спору.

10.10.2023 в судове засідання з`явились Позивач та ліквідатор Банкрута.

Позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поданих письмових поясненнях.

Судом встановлено, що в позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в сумі 799863,56 грн.

В обґрунтування позовної заяви Позивач зазначає, що він був переможцем аукціону з продажу майна Боржника від 30.06.2015, проведеного в межах даної справи про банкрутство, за результатом якого було укладено договір від 30.06.2015 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, та переможцем аукціону було сплачено на користь Боржника грошові кошти в сумі 799863,56 грн.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2018 у даній справі про банкрутство визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Банкрута від 30.06.2015, а рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2021 у справі № Б8/180-11 (911/1704/21) визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.06.2015 та витребувано на користь Боржника відповідне нерухоме майно.

Враховуючи викладене вище Позивач стверджує, що в силу ст. 216, 1212 ЦК України сплачені за недійсним договором кошти мають бути повернуті Відповідачем на користь Позивача.

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення коштів, сплачених на виконання договору від 30.06.2015 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Проте вказана вимога залишена без задоволення, кошти повернуто не було. Відтак Позивач вважає наявними підстави для стягнення вказаних коштів з Відповідача.

Ліквідатор Банкрута заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях на позов.

Узагальнені доводи ліквідатора Банкрута є наступними.

За результатом аукціону з продажу майна Банкрута від 30.06.2015, проведеного в межах даної справи про банкрутство, було укладено договір від 30.06.2015 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» з переможцем аукціону - ОСОБА_1 .

Предметом аукціону та договору купівлі-продажу був саме цілісний майновий комплекс Боржника, який включав у себе низку об`єктів нерухомості, а також рухоме майно.

За наслідком визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу, рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2021 у справі № Б8/180-11 (911/1704/21) було витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Славутич Трансбуд» на користь ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» наступне нерухоме майно: РНОНМ: 990792032115, збірно-бетонний корпус ЗБК УМР «Автогосподарства бази механізації» загальною площею 1134,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; РНОНМ: 991083032115, нежитлова будівля, « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 562,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; РНОНМ: 990866132115, комплекс «Підприємство по виготовленню металочерепиці, металопрофілю і комплектуючих із матеріалів з полімерним покриттям» загальною площею 1368,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Ліквідатор Банкрута зазначає, що об`єкт - РНОНМ: 991083032115, нежитлова будівля, « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 562,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , не було виявлено за адресою місцезнаходження.

Крім того, ОСОБА_1 не було повернуто на користь ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» обладнання у кількості 156 одиниць, т/з у кількості 12 одиниць, об`єкти незавершеного будівництва; кошти для відшкодування вартості вказаного майна ОСОБА_1 також не перераховано.

Наведене, на думку ліквідатора Банкрута, свідчить про неможливість застосування положень ст. 216, 1212 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 не було повернуто на користь ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» майно, одержане за договором від 30.06.2015 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ТОВ - Фірма «Відродження Полісся», що визнаний судом недійсним.

Відтак ліквідатор Банкрута вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 10.10.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників сторін, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2011 відкрито провадження у справі № Б8/180-11 про банкрутство ТОВ - Фірма «Відродження Полісся».

Постановою Господарського суду Київської області від 06.12.2011 визнано банкрутом ТОВ - Фірма «Відродження Полісся», відкрито його ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 10.06.2013 ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Патерилова В.В.

30.06.2015 було проведено аукціон з продажу майна Банкрута ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» (протокол № 1) - щодо лоту № 1: майно Банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу в складі будівель за адресою: АДРЕСА_2 , транспортних засобів у кількості 12 одиниць, обладнання в кількості 156 одиниць. Переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 , яким за лот № 1 запропонована ціна у розмірі 799863,56 грн без ПДВ.

30.06.2015 між ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Патерилова В.В. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого (п. 1) продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити цілісний майновий комплекс в складі: нерухоме майно - нежитлові, житлові будівлі, незавершене будівництво, транспортні засоби, обладнання (надалі у цьому договорі - Майно), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич.

До складу нерухомого майна входять: нежитлові будівлі за адресою: Київська обл., м. Славутич, вул. Лісна, буд. 3: Цех по виробництву модульних конструкцій (літ. А-ІV) загальною площею 562,4 кв.м.; Комплекс «Підприємство по виготовленню металочерепиці, металопрофілю і комплектуючих із матеріалів з полімерним покриттям» (літ. А-1) загальною площею 937,5 кв.м. (який включає в себе: Будівлю цеху по виробництву металочерепиці та профільованих виробів (літ. А-1) загальною площею 937,5 кв.м., будівлю КПП (літ. А-ІІІ) загальною площею 46,9 кв.м., навіс (літ. В) загальною площею 142,4 кв.м., будівлю складу (літ. А-ІІ) загальною площею 241,5 кв.м.); збірно-бетонний корпус (ЗБК УМР «Авто-господарства бази механізації») (літ. А) загальною площею 1134,5 кв.м., незавершене будівництво за адресою: Київська обл., м. Славутич, Чернігівський квартал; житлові будівлі: Квартира 2-х кімнатна за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 59,2 кв.м.; Квартира 4-х кімнатна за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 70,5 кв.м. До складу рухомого майна входять: транспортні засоби в кількості 12 одиниць, обладнання у кількості 156 одиниць. Зведена інформація про майно (найменування, кількість, одиниця виміру, місцезнаходження, характеристика, ціна продажу і т.д.) зазначена у додатку.

Відповідно до п. 3, 4 Договору, продаж майна вчиняється за ціною 799863,56 грн без ПДВ. Вартість майна визначена за результатами проведення аукціону Міжрегіональною Українською Біржею та зафіксована в протоколі аукціону від 30.06.2015.

Сплата ОСОБА_1 коштів в сумі 799863,56 грн згідно протоколу № 1 від 30.06.2015 та Договору купівлі-продажу від 30.06.2015 підтверджується квитанцією № 6130240043 від 02.07.2015.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2018 у справі № Б8/180-11 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ - Фірма «Відродження Полісся», проведеного 30.06.2015.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2021 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.06.2015, що укладений між ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» та ОСОБА_1 про продаж цілісного майнового комплексу; визнано недійсним акт про передання права власності на нерухоме майно від 28.07.2016, що укладений між ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» та ОСОБА_1 ; визнано недійсними свідоцтва на об`єкти нерухомого майна № 779 від 02.08.2016, № 778 від 02.08.2016, № 775 від 02.08.2016, № 777 від 02.08.2016, № 776 від 02.08.2016, що видані Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області; витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Славутич Трансбуд» на користь ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» наступне нерухоме майно: РНОНМ: 990792032115, збірно-бетонний корпус ЗБК УМР «Автогосподарства бази механізації» загальною площею 1134,5 кв.м. за адресою Київська обл., м. Славутич, вулиця Лісна (Будбаза), будинок 5; РНОНМ: 991083032115, нежитлова будівля, « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 562,4 кв.м. за адресою Київська обл., м. Славутич, вулиця Лісна (Будбаза), будинок 3; РНОНМ: 990866132115, комплекс «Підприємство по виготовленню металочерепиці, металопрофілю і комплектуючих із матеріалів з полімерним покриттям» загальною площею 1368,3 кв.м. за адресою Київська обл., м. Славутич, вулиця Лісна (Будбаза), будинок 3.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини укладення між Позивачем та Відповідачем договору купівлі-продажу від 30.06.2015, сплата Позивачем на користь Відповідача коштів за договором та подальше визнання зазначеного договору недійсним в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

КУзПБ не передбачає особливостей порядку виконання боржником обов`язку щодо повернення отриманого ним за недійсним правочином під час провадження у справі про банкрутство у співставленні із загальними нормами цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що чинний КУзПБ ототожнює вимоги кредиторів до боржника із вимогами щодо грошових зобов`язань до боржника, і саме такі вимоги є предметом розгляду в провадженні у справі про банкрутство.

Грошовим зобов`язанням в абзаці п`ятому статті 1 КУзПБ законодавець визначає зобов`язання, змістом якого є право вимоги кредитора і кореспондуючий йому обов`язок боржника зі сплати грошових коштів, що виникло відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших передбачених чинним законодавством України підставах.

Однак з урахуванням правової природи наслідків недійсності правочину встановлений у частині першій статті 216 ЦК обов`язок сторін недійсного правочину щодо повернення одержаного на виконання цього правочину не є грошовим зобов`язанням у розумінні КУзПБ з огляду на наступне.

Згідно з приписами частини першої статті 59 КУзПБ, одним з наслідків визнання боржника банкрутом, зокрема, є те, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За змістом статті 1, частини першої статті 59 КУзПБ, поточні вимоги кредитора до боржника можуть виникати у період з моменту відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки із визнання боржника банкрутом у нього не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), за винятком витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14).

Отже, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 911/5186/14).

Вимоги щодо повернення отриманого за недійсним правочином наведеними випадками не охоплюються, позаяк за своє природою є лише передбаченими законом наслідками, зумовленими недійсністю правочину.

Окрім того, суд наголошує, що статтею 64, 133 КУзПБ урегульовано черговість (порядок) задоволення саме вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, які передбачають пропорційність погашення кожної черги вимог за недостатності майна боржника.

Віднесення у цьому разі грошових вимог, які виникли у покупця після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у зв`язку з визнанням недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, до поточних вимог кредиторів, у тому числі витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, які погашаються в порядку черговості, визначеної статтями 64, 133 КУзПБ, є недопустимим.

Адже у такому випадку може мати наслідком відтермінування встановленого частиною першою статті 216 ЦК України обов`язку на невизначений строк або ж в цілому робить досить примарним з урахуванням здійснення щодо боржника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) повернення сплаченої покупцем грошової суми, що є несправедливим щодо нього як сторони недійсного правочину, яка повернула отримане за договором майно продавцю. Таке розуміння правових наслідків недійсності правочину не узгоджується та суперечить нормам статті 216 ЦК України, яка пов`язує застосування наслідків недійсності правочину лише з однією умовою - визнання судом такого правочину недійсним.

Вказана вище правова позиція відображена в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15.

Таким чином положення статті 216 ЦК України пов`язують застосування наслідків недійсності правочину лише з однією умовою - визнання судом такого правочину недійсним.

Отже у даному випадку за результатом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2015, укладеного між ТОВ - Фірма «Відродження Полісся» та ОСОБА_1 , відповідно до норми ст. 216 ЦК України Позивач зобов`язаний повернути на користь Відповідача все одержане рухоме та нерухоме майно, а у разі неможливості такого повернення, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, а Відповідач, у свою чергу, зобов`язаний повернути на користь Позивача одержані грошові кошти в сумі в сумі 799863,56 грн.

Відтак наведені ліквідатором Банкрута заперечення проти позову відносно того, що Позивачем не було в повному обсязі повернуто одержане за недійсним правочином майно, відхиляються судом, як необґрунтовані, оскільки єдиною умовою для застосування подвійної реституції згідно ст. 216 ЦК України є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2015.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача з вимогою від 16.05.2023 про повернення коштів, одержаних за недійсним правочином, проте станом на час розгляду справи вказана вимога залишена без задоволення.

У зв`язку з викладеним вище суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів, сплачених по договору, визнаному недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Керуючись ст. 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма «Відродження Полісся» (07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39; код ЄДРПОУ 13737133) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 799863 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 50 коп. коштів, сплачених по договору, визнаному недійсним.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 30.10.2023.

Суддя С.Ю. Наріжний