Ухвала

від 30.10.2023 по справі 914/495/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/495/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Вронська Г. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології"

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Щигельської О. І.

від 26.09.2022 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Марко Р. І., Матущак О. І., Скрипчук О. С.

від 15.05.2023

за позовом Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Голографічні технології"

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 1 894 310,11 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 у справі № 914/495/22 у задоволенні позову Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Бізнес Офіс" на користь ОСОБА_1 65 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою від 15.05.2023 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 у справі № 914/495/22.

16 червня 2023 року Приватне підприємство "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" вперше звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22.

Ухвалою від 06.07.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом уточнення яку саме норму/норми права невірно застосували/не застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої викладений у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 904/982/19, на яку послалося Приватне підприємство "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" в своїй касаційній скарзі, та який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Скаржника попереджено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвалою від 06.09.2023 Суд повернув касаційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" відповідно до вимог частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

05 жовтня 2023 року Приватне підприємство "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

23 жовтня 2023 року на адресу Суду надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просить відмовити Приватному підприємству "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" у відкритті касаційного провадження за повторно поданою касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали повторно поданої касаційної скарги Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22 складений 29.05.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 19.06.2023 включно (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Із касаційної скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22 Приватне підприємство "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" вдруге звернулося 05.10.2023, про що свідчить дата у штампі на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення.

Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, Приватне підприємство "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" обґрунтована вчасним первісним зверненням із касаційною скаргою, ухвали Верховного Суду постановлені при розгляді якої, не були отримані скаржником за його юридичною адресою: вулиця Навроцького, 25, місто Львів, 79034. Скаржник наголошує, що в матеріалах справи міститься його заява де зазначено, що в доповнення до засобів зв`язку вказано засоби електронного зв`язку представника АО "Парпан і партнери" - ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте жодних процесуальних документів Верховного Суду на вказану електронну адресу не надходило. Крім того, Приватне підприємство "Бізнес Офіс" наголошує, що його представник зареєстрований у підсистемі "Електронний суд", проте ухвали Верховного Суду від 06.07.2023 та від 06.09.2023 в Електронному кабінеті відсутні.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Зважаючи на викладене, Суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Ухвала Верховного Суду від 06.07.2023 про залишення первісно поданої касаційної скарги Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" без руху направлялась за адресою, зазначеною скаржником в його касаційній скарзі: вулиця Навроцького, 25, місто Львів, 79034, окремо Приватному підприємству "Бізнес Офіс" та окремо Товариству з обмеженою відповідальністю науково-технічному підприємству "Львівські захисні технології". Така ж адреса вказана і у повторно поданій касаційній скарзі. При чому і у первісній і у вдруге поданій касаційній скарзі зазначено, що офіційна електронна адреса у цих юридичних осіб - відсутня.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суд.

Тобто у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата чи відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Проте 18.08.2023 поштовий конверт із трек номером 0101618374026, направлений Приватному підприємству "Бізнес Офіс", та поштовий конверт із трек номером 0101618374018, направлений Товариству з обмеженою відповідальністю науково-технічному підприємству "Львівські захисні технології", із зазначеною вище ухвалою, повернулися на адресу Суду з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалу Верховного Суду від 06.07.2023 було надіслано за адресою, повідомленою безпосередньо скаржником, отже ухвала була направлена за належною адресою, а учасник справи вважається повідомленим про вчинення відповідної процесуальної дії.

Доводи щодо заяви, яка знаходиться у матеріалах справи, та в якій містяться додаткові засоби електронного зв`язку представника АО "Парпан і партнери" - ІНФОРМАЦІЯ_1 Судом до уваги не беруться, оскільки касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду, в якому матеріали справи відсутні, а також оскільки у касаційній скарзі відсутні відомості про повноважного представника скаржника, а сама касаційна скарга підписана директором Приватного підприємства "Бізнес Офіс" у порядку самопредставництва.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - Положення) передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

З відповідей № 183065 та № 183086, сформованих засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", вбачається, що ані Приватне підприємство "Бізнес Офіс" ані Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічне підприємство "Львівські захисні технології" не мають зареєстрованих Електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд".

Водночас в Електронний кабінет представника сторони у справі процесуальні документи надходять у разі, коли користувач ЄСІТС уповноважує іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства (пункт 30). Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного (пункт 31). За пунктом 37 Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Проте у даному випадку сторона у справі не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", отже її представник може отримувати процесуальні документи по конкретній справі через підсистему "Електронний суд" автоматично лише у разі надсилання документів у цій справі за допомогою власного Електронного кабінету, оскільки в такому випадку ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі (пункт 43).

Таким чином доводи Приватного підприємства "Бізнес Офіс" про неотримання його представником ухвал Верховного Суду від 06.07.2023 та від 06.09.2023 через Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", спростовуються вищевикладеним.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ухвала Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 914/495/22 про залишення первісно поданої касаційної скарги без руху оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.07.2023, а ухвала Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 914/495/22 про повернення касаційної скарги - 08.09.2023, тоді як повторна касаційна скарга подана 05.10.2023.

Враховуючи наведене, у цьому випадку Суд не встановив обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги та усунення її недоліків протягом законодавчо встановленого терміну.

Стосовно клопотання Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" врахувати рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 статті 26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина 1 статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Проте у даному випадку Приватним підприємством "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Поряд із цим повторно подана касаційна скарга Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22 знов оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, що вже було підставою для залишення первісно поданої касаційної скарги без руху.

За приписами частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Зі змісту касаційної скарги Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 914/495/22 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник зазначає про ухвалення оскаржуваних рішень без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 904/982/19. При цьому скаржник не вказує яку саме норму (норми) права застосували Господарський суд Львівської області та Західний апеляційний господарський суд, стосовно якої/яких у подібних правовідносинах Верховним Судом викладено правовий висновок у вказаній постанові, та який не був врахований судами першої та апеляційної інстанцій.

Суд повторно наголошує, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:

- наведення інших поважних причин для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;

- викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог процесуального законодавства (уточнити яку саме норму/норми права невірно застосували/не застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої викладений у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 904/982/19, та який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень).

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22, наведені Приватним підприємством "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології", визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 914/495/22 залишити без руху.

3. Надати Приватному підприємству "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Приватному підприємству "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

5. Роз`яснити Приватному підприємству "Бізнес Офіс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного підприємства "Львівські захисні технології", що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

Г. О. Вронська