Ухвала

від 30.10.2023 по справі 906/91/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/91/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Давидюк Наталії Миколаївни (далі - ФОП Давидюк Н. М.)

на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2023 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023

у справі за позовом ФОП Давидюк Н. М.

до Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Коростишівська міська рада та Комунальне підприємство "Міський ринок" Коростишівської міської ради

про визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача, в якому просила визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди від 31.12.2013 № 272, який укладений між сторонами, щодо торгівельних майданчиків №№ 92, 93, 103, 92/1 площею 6,75 кв. м., 6,75 кв. м., 6,75 кв. м., 1,5 кв. м., місцезнаходження яких зазначене на плані розміщення торгівельних місць ринку.

Позовні вимоги ФОП Давидюк Н. М. обґрунтувала тим, що відповідач, не будучи власником асфальтобетонного покриття, не маючи дозволу громади на розпорядження ним, ввівши позивачку в оману, порушуючи публічний порядок щодо використання комунального майна, незаконно виступив його власником та не мав права передавати його в оренду іншим особам; відповідач не уповноважений розпоряджатися комунальним майном в своїх майнових інтересах, його дії порушують правовий режим використання комунального майна з метою наповнення місцевого бюджету, що свідчить про порушення цим правочином публічного порядку.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 23.02.2023 відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ФОП Давидюк Н. М. не зазначила, на захист яких порушених прав подала позов про визнання недійсним спірного договору, укладеного на 1 рік (з 01.01.2014 по 31.12.2014). Крім того, правовідносини підприємства, що управляє ринком, та міської ради щодо асфальтобетонного покриття та земельної ділянки не впливають на предмет доказування у цій справі та не мають правового значення для спору, оскільки позивачкою у цій справі є орендар за договором оренди, права та інтереси якого визначаються саме умовами договору, при цьому права та інтереси громади, якими обґрунтовано позовні вимоги, жодним чином не стосуються вказаних договірних відносин.

При цьому суд зазначив, що ФОП Давидюк Н. М. не пропустила позовну давність, оскільки обґрунтувала позовні вимоги обставинами, встановленими рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019 у справі № 906/41/19, які не могли бути відомі раніше.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.09.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

07.10.2023 ФОП Давидюк Н. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (повний текст складений 14.09.2023), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та задовольнити позов.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.10.2023 № 29.2-02/3093 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку відпусткою судді Краснова Є. В.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

За положенням статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України перебіг строку на звернення ФОП Давидюк Н. М. з касаційною скаргою розпочався 15.09.2023 та закінчився 04.10.2023.

У касаційній скарзі ФОП Давидюк Н. М. просить поновити строк на подання касаційної скарги та зазначає, що: 1) повний текст оскаржуваної постанови на її поштову адресу не надсилався; 2) позивачка не має електронного кабінету; 3) вона ознайомилася з повним текстом оскаржуваної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.09.2023.

Однак Верховний Суд зазначає, що відповідно до даних, наявних у "Діловодстві спеціалізованого суду", суд апеляційної інстанції 15.09.2023 надіслав повний текст оскаржуваної постанови ФОП Давидюк Н. М. засобами поштового зв?язку за адресою: АДРЕСА_1 , а також адвокатові ФОП Давидюк Н. М. - Слівінському А. О. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини пропуску ФОП Давидюк Н. М. строку на касаційне оскарження не є об`єктивно непереборними, оскільки скаржниця не довела їх наявності. Тому зазначені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Колегія суддів зазначає, що ФОП Давидюк Н. М. необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 4204,00 грн (1 х 2102,00 грн х 200 %).

Однак до касаційної скарги ФОП Давидюк Н. М. не додала доказу про сплату судового збору, що підтверджується актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2023 № 29.1-25/598.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ФОП Давидюк Н. М. необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази, та надати доказ про сплату судового збору в сумі 4204,00 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290- 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Давидюк Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 906/91/20 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви докази про таке направлення, а також докази щодо отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити позивачці, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Н. Волковицька

Г. Мачульський