Справа № 950/439/22
Номер провадження 2/950/37/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Лебедин
18 жовтня 2023 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Чхайло О. В.,
при секретарі судового засідання Івановій О.І.,
з участю: представниці позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка» про тлумачення окремих частин правочину,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому просить розтлумачити п. 37 та п. 39 Договорів оренди землі від 25.05.2013 відносно рілля, загальною площею 3,2047 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0153, сіножаті, загальною площею 0,3665 га, кадастровий номер 5922986500:10:001:0206, а також пасовища, загальною площею 0,1428 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0347, укладених між ОСОБА_3 та Товариством з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка», в частині:
- в якому порядку та за чиєю згодою, чи то пасивне волевиявлення за об`єктивними обставинами чи то активне волевиявлення однієї із сторін, припиняється договір за п. 37: «Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної ліквідації юридичної особи - орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом»;
-в якомупорядку таза чиєюзгодою,чи топасивне волевиявленняза об`єктивнимиобставинами чито активневолевиявлення однієїіз сторін,припиняється договірза третімреченням п.39: «Підстава ст. 30, ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»;
- чи виключає пункт 37, а саме: «Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної ліквідації юридичної особи - орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом» третє речення п. 39: «Підстава ст. 30, ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», як таке, що суперечить порядку та виду волевиявлення, та є самовиключним один до одного, що призводе до неможливості використання в обох пунктах одночасно.
Розтлумачити абзац 2 п. 38 та п. 39 Договорів оренди землі від 25.05.2013 відносно рілля, загальною площею 3,2047 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0153, сіножаті, загальною площею 0,3665 га, кадастровий номер 5922986500:10:001:0206, а також пасовища, загальною площею 0,1428 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0347, укладених між ОСОБА_3 та Товариством з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка», в частині:
- в якому порядку та за чиєю згодою розривається договір за абзацом 2 п. 38: «Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором»;
- в якому порядку та за чиєю згодою розривається договір за реченням другим п. 39: «Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору та ухилення від виплати орендної плати», яке є тотожними за змістом з абзацом 2 ст. 38 вищезазначених договорів; чи то за рішенням суду чи то шляхом подання заяви про розірвання договору в односторонньому порядку;
- чи виключає абзац 2 п. 38: «Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором» речення 2 в п. 39: «Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору та ухилення від виплати орендної плати», як таке, що суперечить порядку та виду волевиявлення, та є самовиключним один до одного, що призводе до неможливості використання в обох пунктах одночасно.
Розтлумачити п. 39 Договорів оренди землі від 25.05.2013 відносно рілля, загальною площею 3,2047 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0153, сіножаті, загальною площею 0,3665 га, кадастровий номер 5922986500:10:001:0206, а також пасовища, загальною площею 0,1428 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0347, укладених між ОСОБА_3 та Товариством з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка»,в частинізастосування першогоречення п.39:«Розірвання договоруоренди землів односторонньомупорядку допускається»,як самостійного,у зв`язкуз тим,що другеречення п. 39 «Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору та ухилення від виплати орендної плати» та третє речення п. 39 «Підстава ст. 30, ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» йдуть як самостійні умови припинення та розірвання договору та такі як самовиключні відповідно до речення 2 та 3 п. 39.
Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим,що в провадженні Лебединського районного суду перебуває цивільна справа № 950/574/21 за її позовом до ТДВ «Племзавод Михайлівка» про розірвання договорів оренди землі, в якій заявлено наступні вимоги:
- розірвати договір оренди землі б/н від 21.05.2013, укладений між ОСОБА_3 та ТДВ «Племзавод «Михайлівка», код ЄДРПОУ 00486741, загальною площею 3,2047 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0153, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.08.2013 р., індексний номер 4666002, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 51871959229 та повернути земельну ділянку за Актом приймання-передачі у стані придатному для цільового призначення;
- розірвати договір оренди землі б/н від 21.05.2013, укладений між ОСОБА_3 та ТДВ «Племзавод «Михайлівка», код ЄДРПОУ 00486741, загальною площею 0,3665 га, кадастровий номер 5922986500:10:001:0206, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.08.2013 р., індексний номер 4666878, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 51913359229 та повернути земельну ділянку за Актом приймання-передачі у стані придатному для цільового призначення;
- розірвати договір оренди землі б/н від 21.05.2013, укладений між ОСОБА_3 та ТДВ «Племзавод «Михайлівка», код ЄДРПОУ 00486741, загальною площею 0,1428 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0347, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.08.2013 р., індексний номер 4665217, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 51898159229 та повернути земельну ділянку за Актом приймання-передачі у стані придатному для цільового призначення.
Під час розгляду зазначеної справи було проведено судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу мовлення, висновком якої № 16777 від 21.12.2021 р. встановлено, що:
1. «Три речення п. 39 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ... пов`язані між собою за змістом і утворюють змістову єдність ».
2. «У другому та третьому реченні п. 39 містяться умови застосування першого речення п. 39 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ...»
3. «Друге речення у п. 39 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ... передбачає аналогічний із положеннями п. 38 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ... випадок розірвання договорів, а саме: невиконання однією зі сторін умов, передбачених договором.»
5. «За послідовністю викладених підстав припинення та розірвання договору, передбачених пунктами 37, 38, 39 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ... встановлені повторення частини положень п. 38 в положеннях п. 39, а саме серед умов припинення та розірвання договору є невиконання однією зі сторін умов, передбачених договорами».
6. «Перше речення п. 39 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ... на граматичному й структурному рівнях має завершений вигляд, що не передбачає, виходячи зі своєї структури побудови речення, якісь умови щодо його виконання.»
7. «Виконання першого речення п. 39 копій Договорів оренди землі від 21.05.2013 ... не можливе без врахування другого та третього речення, викладених в п. 39 копій Договорів оренди землі».
Таким чином,позивачка вважає,що намомент розглядузазначеної цивільноїсправи виникспір міжсторонами щодозмісту пунктів37,38,39договорів орендиземлі,а саменезрозумілість впослідовності їхзастосування танеможливість з`ясуватидійсний змістцих пунктівщодо волевиявленнясторони правочинупід часдії такихдоговорів,що викликалонеобхідність зверненнядо судуз вимогамипро тлумачення окремих пунктів договорів від 21.05.2013.
Представниця ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, наведених в позовній заяві. Крім цього, просила не враховувати при ухваленні рішення у даній справі висновки Сумського апеляційного суду, викладені в постанові від 10.10.2023 по справі № 950/2197/22 за позовом ОСОБА_4 до ТДВ «Племзавод «Михайлівка» про тлумачення окремих частин правочину та ухвалити рішення, взявши за основу тільки закон і перш за все Конституцію України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пославшись на те, що підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність та незрозумілість буквального значення слів, понять тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини. Метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, викликане неповнотою або недостатньою ясністю окремих його частин (умов), чи в цілому. Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумаченні правочину насамперед належить брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, вжитих у правочині. Тобто необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до ст. 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття терміни, які не дають змоги з`ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, тоді як п.п. 37, 38 та 39 договорів оренди землі від 21.05.2013 викладено зрозуміло та послідовно. Додаткового тлумачення вказані частини правочинів не потребують.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судовим розглядомвстановлено,що 21.05.2013 між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Племзавод Михайлівка», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка» (а.с. 30-32), були укладені договори оренди земельних ділянок: площею 3,2047 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0153; площею 0,3665 га, кадастровий номер 5922986500:10:001:0206; площею 0,1428 га, кадастровий номер 5922986500:09:001:0347, строком на 15 років (а.с. 21-22, 23, 24-25, 26, 27-28, 29).
Пунктами 37-39 цих договорів визначено наступні умови дострокового припинення їх дії.
Так, відповідно до п. 37 договорів дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусово відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичною особиорендаря. Договір припиняється також і в інших випадках, передбачених законом.
У пункті 38 договорів зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
У пункті 39 цих договорів сторони узгодили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору та ухилення орендаря від виплати орендної плати. Підстава ст.30, ст.31 Закону України «Про оренду землі».
На даний час в провадженні Лебединського районного суду Сумської області знаходиться справа № 950/574/21 за позовом ОСОБА_3 про розірвання зазначених договорів оренди землі, в ході розгляду якої була проведена судова лінгвістична семантико-текстуальна експертизу мовлення, за результатами якої отримано висновок № 16777 від 21.12.2021 р. (а.с. 46-55).
Матеріали цивільної справи № 950/574/21 витребовувалися та досліджувалися в судовому засіданні.
Сторона позивача вважає, що при розгляді зазначеної цивільної справи виник спір щодо змісту п. п. 37, 38 та 39 вищезазначених договорів оренди землі, що вимагає тлумачення цих частин правочинів, з чим суд не може погодитися, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України) .
Відповідно до ст.637ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Статтею 213ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Правила тлумачення змісту правочину визначено ч. 3ст. 213 ЦК України, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Відповідно до ч. 4ст. 213 ЦК України, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Метою тлумачення правочину є з`ясування його змісту, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення умов договору, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування статті 213ЦК України.
Близька за змістом правова позиція щодо застосування статей213,637 ЦК Українинаведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 753/22010/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 916/2500/15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 922/3740/18, від 27 січня 2021 року у справі № 904/2581/19.
Суд вважає, що у даному разі підстави для тлумачення пунктів 37-39 договорів оренди, укладених між сторонами, відсутні, оскільки стороною позивачки не обґрунтовано в чому саме полягає незрозумілість чи неоднозначне трактування змісту вказаних пунктів договорів. Сам же факт перебування в провадженні суду спору між сторонами про розірвання договорів з підстав односторонньої відмови від них (п. 39 договорів), не є підставою для тлумачення змісту цих договорів в окремому судовому провадженні.
Перевіряючи доводи ОСОБА_3 та її представника про незрозумілість в послідовності застосування пунктів 37-39 договорів оренди землі від 21.05.2013, твердження про неможливість з`ясувати дійсний зміст цих пунктів щодо волевиявлення сторони правочину під час дії таких договорів, суд зазначає таке.
Пунктом 37 договорів сторони узгодили підстави припинення їх дії, яким є: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особиорендаря. Договір припиняється також і в інших випадках, передбачених законом.
Суд вважає, що вказаний пункт містить конкретно визначений перелік підстав, у разі виникнення яких дія укладених між сторонами договорів припиняється.
Щодо пункту 38, то ним сторони узгодили підстави припинення договорів, шляхом їх розірвання, а саме: або за взаємною згодою, або за рішенням суду за позовом однієї із сторін у разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Зі змісту абзацу 2 пункту 38 договорів і так чітко зрозуміло, що дія цих договорів припиняється за рішенням суду, а тому додаткового тлумачення судовим рішенням не потребує.
Слід зазначити, що зміст пунктів 37 та 38 укладених між сторонами договорів оренди землі є тотожним зі змістом цих же пунктів, які викладені в Типовому договорі оренди землі, затвердженомупостановою КМУ від 03березня 2004 року за № 220., в редакції, яка діяла на час їх укладення.
Ухвалюючи рішення, суд вважає такими, що заслуговують на увагу також й доводи сторони відповідача про те, що спір щодо застосування пунктів 37 та 38 цих договорів між сторонами фактично відсутній, що теж є підставою для відмови у задоволення заявлених вимог в цій частині.
Стосовно вимог про тлумачення пункту 39 договорів оренди землі, то даним пунктом погоджено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається. У другому реченні цього пункту, визначені умови для розірвання цих договору в односторонньому порядку.
При цьому, слід зауважити, що вимоги позивачки стосовно роз`яснення, що речення 1 п. 39 договорів є самостійним реченням, фактично зводяться до зміни умов укладених договорів, шляхом їх роз`яснення, що є неприпустимим і з цих підстав такі вимоги ОСОБА_3 задоволені бути не можуть.
Таким чином, беручи до уваги те, що спірні договори земельних ділянок виконуються сторонами з 2013 року, а у пунктах 37-39 цих договорів викладені точні та однозначні умови припинення їх дії, підстав для тлумачення цих договорів, визначених ст. ст.213,637 ЦК України,суд не вбачає.
Оскільки ОСОБА_3 у позові відмолено, судові витрати, понесені нею у даній справі, суд не відшкодовує та покладає на позивачку.
На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 213, 626, 627, 637 ЦК України;
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка» про тлумачення окремих частин правочину - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.10.2023.
Суддя Олександр ЧХАЙЛО
Суд | Лебединський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 01.11.2023 |
Номер документу | 114531136 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Лебединський районний суд Сумської області
Чхайло О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні