Рішення

від 26.10.2023 по справі 712/3251/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Єдиний унікальний номер 712/3251/23

провадження № 2/712/1594/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

секретаря судового засідання Мелещенкової А.С.

представника позивача Пропадущий А.В.

представників відповідача ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Черкаси у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_3

до відповідача Департаменту економіки та розвитку

Черкаської міської ради

вимоги позивача: про визнання наймачем кімнати гуртожитку

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. 04 квітня 2023 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання наймачем кімнати гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , обґрунтувавши свої доводи наступним.

26 грудня 2016 року племінник позивача ОСОБА_4 отримав право на користування кімнатою АДРЕСА_2 .

В лютому 2021 року у кімнаті за вищевказаною адресою зареєструвався позивач зі згоди члена сім`ї ОСОБА_5 . Через деякий час ОСОБА_4 знявся з реєстрації та переїхав в інше місто.

Позивач залишився мешкати у зазначеній кімнаті, утримувати її та сплачувати комунальні послуги.

30.08.2021 до позивача приїхала його донька для проживання разом та подала заяву про реєстрацію, на що управління з питань державної реєстрації надало відмову у зв`язку з тим, що вона не надала документів, що підтверджують право на проживання в житлі в якості наймача ОСОБА_3 позивача по справі.

З цих підстав 01.11.2021 представник позивача звернувся до Черкаської міської ради с заявою про зміну договору найму житлового приміщення кімнати АДРЕСА_2 .

19 листопада 2021 виконавчий комітет Черкаської міської ради запропонував звернутися до суду з цього приводу.

02.02.2022 та 01.03.2022 представник позивача звернувся до відповідача з проханням змінити наймача кімнати, але відповіді не отримав.

Посилаючись на ст. 61, 64,65, 103, 106 Житлового Кодексу вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки будь-яких договорів під час вселення позивача до вищевказаної кімнати щодо піднайму або тимчасового проживання не укладалося, позивач вселився до кімнати як дядько наймача і був зареєстрований, мешкає в кімнати до теперішнього часу. Реєстрація позивача у спірній кімнаті свідчить про те, що він вселився зі згоди інших мешканців, зокрема наймача ОСОБА_4 як член сім`ї; про зазначений факт також свідчить особовий рахунок на кімнату, який не розподілявся, окремий договір найму не укладався.

У зв`язку з зазначеним та користуючись ст. 160 СК України просить:

-Визнати позивача наймачем кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_3 ;

-Зобов`язати Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради змінити договір найму кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_3 , змінивши наймача, який вибув ОСОБА_4 на нового наймача ОСОБА_3 позивача по справі.

1.2. Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином в порядку ч. 5 ст. 130 ЦК України. Представник позивача адвокат Пропадущий А.В. не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, наголосивши про повідомлення останнього про розгляд справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

1.3. В судовому засіданні представник позивачаадвокат ПропадущийА.В. що діє на підставі ордеру серії СА № 1011542 від 21.05.2021 року (а.с. 6), просив позов задовольнити, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви.

1.4. Представник відповідачаДепартаменту економікита розвиткуЧеркаської міськоїради Луніна К.В., що діє на підставі довіреності від 18.01.2023 (а.с. 66) надала суду відзив, відповідно до якого зазначила, що відповідач позовні вимоги вважає безпідставними у зв`язку з наступним.

Вважає, що позивач не набув права користування та проживання у кімнаті АДРЕСА_2 , оскільки не є членом сім`ї наймача, відповідно до вимог частини 2 ст. 64 ЖК України; також позивач не підтвердив ту обставину, що він постійно проживав та вів спільне господарство з наймачем ОСОБА_4 , а наявність родинних відносин не робить автоматично позивача членом сім`ї ОСОБА_4 .

Зазначає, що надані позивачем Акт опитування сусідів від 1.01.2022 та квитанції по сплаті житлово-комунальних послуг не є доказом спільного ведення господарства. Також позивачем не було надано доказів, що за життя наймачем квартири вчинялися дії щодо надання згоди на постійне вселення позивача та його реєстрації у спірній кімнаті.

Посилаючись га ст. 129 ЖК країни вважає, що оскільки припинився договір найму житла з ОСОБА_6 , відповідно припинився одночасно и договір піднайму. Крім того, позивачу не надавався спеціальний ордер, який є підставою для вселення у гуртожиток, тому просить у позові відмовити (а.с. 62-66).

1.5. 27.06.2023 представником позивача надана відповідь на відзив, у якій він посилаючись на документи, що підтверджують родинні відносини між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначає, що між ними мали місце родинні відносини і вселився позивач до ОСОБА_4 саме як член сім`ї, факт спільного проживання та ведення господарства підтверджується актом, що засвідчили сусіди та квитанціями про сплату комунальних послуг.

Додав, заяву ОСОБА_4 , що засвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу з якої вбачається, що він з позивачем мешкали разом з 2017 року однією сім`єю, вели спільне господарство, купували по черзі продукти харчування, готували їсти, оплачували комунальні послуги, виконували поточні ремонти в кімнаті, та в інших житлових приміщеннях (на кухні, в душовій кімнаті, вбиральні); ним особисто було надано дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 (а.с. 85-88).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

2.1. 27.06.2023 представником позивача подана заява про виклик свідків (а.с. 100-101).

2.2. 09.10.2023 представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (а.с. 117-121).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою судді від 05.04.2023 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого засідання (а.с. 36).

3.2. Ухвалою суду від 09.102023 закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

4.1. Відповідно до Рішення Черкаської міської ради № 4-427 надана згода на безоплатну передачу у власність територіальній громаді міста гуртожитків та зовнішні інженерних мереж газо-, тепло, водопостачання і водовідведення по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , яка належить Черкаській державній житлово-побутовій фірмі «Обрій-1».

4.2. 26 грудня 2017 року Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, ЧД Житлово-побудовою фірмою «Обрій 1» корпорації «Укрбуд» надало ОСОБА_7 Ордер № 399/74 на житлу площу в гуртожитку на право найняття сім`єю з 1 чоловіка житлової площі в гуртожитку для малосімейних - кімнати АДРЕСА_2 . Ордер виданий на підставі клопотання від 17.11.2016 року (а.с. 31).

4.3. З 15.02.2021 року в кімнаті 74 в гуртожитку АДРЕСА_3 станом на 21.12.2021 року зареєстрований ОСОБА_3 позивач по справі (а.с.30). Дана обставина підтверджується також відповіддю № 28838 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 44 том 1).

4.4. В 2021 році позивач звернувся до виконкому Черкаської міської ради с заявою про зміну договору найму кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_3 з ОСОБА_4 . На ОСОБА_3 .

Представник позивача отримав відповідь заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів виконавчого комітету Черкаської міської ради № 12709-2 від 19.11.2021 стосовно зміни договору найму з якого вбачалось, що позивач повинен зібрати пакет документів, перелік яких зазначений у листі та особисто наймач повинен подати його до органу місцевого самоврядування. Крім того, зміна договору здійснюється лише на члена сім`ї наймача, а до документів, наданих до звернення, такі документи надані не були, у зв`язку з чим були відсутні підстави для задоволення заяви позивача і останньому пропонували звернутися до суду (а.с. 27-28).

4.5. В 2022 році позивач повторно звернувся до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради с заявою про зміну договору найму кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_3 з ОСОБА_4 . На ОСОБА_3 .

Представник позивача отримав відповідь директору департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 1144-2 від 01.03.2022 стосовно зміни договору найму з якого вбачалось, що будинок за адресою, яку вказує позивач АДРЕСА_3 не перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Черкаси; копія ордеру, виписана на кімнату не відповідає адресі, зазначеній в заяві позивача; крім того, зверталася увага на те, що позивачу вже надавалась обґрунтована відповідь з переліком документів, які необхідно надати для зміни договору найму житла (а.с. 29).

4.6. З Акту опитування сусідів від 13.01.2022, затвердженого головою комітету самоорганізації населення «Хімселище» м. Черкаси (код 36785254) вбачається, що у кімнаті АДРЕСА_2 з 2017 року мешкали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом однією сім`єю, вели спільне господарство, купували по черзі продукти харчування, готували їсти, оплачували комунальні платежі, виконували поточні ремонти (а.с. 7).

4.7. Квитанціями про оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 підтверджується факт оплати за період січень, квітень, липень, жовтень 2021, платником зазначений ОСОБА_4 (а.с. 14-28).

4.8. 06.02.2023 представник позивача звернувся до Черкаської міської ради с заявою про зміну договору найму кімнати 44 в гуртожитку АДРЕСА_3 з ОСОБА_4 (а.с. 8).

4.9. З заяви ОСОБА_4 , що засвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Баглай А.В. вбачається:

«Я, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, 07 листопада 2006 року повідомляю Соснівський районний суд м. Черкаси про те, що 26 грудня 2016 року я вселився в кімнату АДРЕСА_2 на підставі ордеру на жилу площу в гуртожитку для малосімейних № 399/74 від 26 грудня 2016 року.

З 2017 року разом зі мною проживає мій дядько ОСОБА_3 і до моменту мого виїзду з кімнати гуртожитку.

За цей період вони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство, купували по черзі продукти харчування, готували їсти, оплачували комунальні послуги, виконували поточні ремонти в кімнаті, та в інших житлових приміщеннях (на кухні, в душовій кімнаті, вбиральні).

Мною було надано дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , як члена моєї сім`ї на постійне проживання в кімнаті гуртожитку, а не в якості піднаймача чи тимчасового жильця, тому він і був зареєстрований в даній кімнаті.

В березні 2021 року мої життєві обставини змінилися і я на постійне місце проживання переїхав до міста Києва тому і знявся з реєстрації місця проживання в гуртожитку.

Що стосується права на приватизацію то вважаю, що у мене є житло, а у мого дядька ОСОБА_3 дана кімната у гуртожитку єдине житло, тому я і не використав своє право на приватизацію» (а.с. 118).

4.10. Заявою позивача про реєстрацію місця проживання, що була подана ОСОБА_3 до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради підтверджується факт того, що надана згода ОСОБА_8 , відповідно до якої Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради» 15.02.2021 зареєстрував ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 120).

V. Оцінка суду.

5.1. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

5.3. Серед основних прав і свобод людини і громадянина Конституція України проголошує право на житло. Тобто право на житло - це одне із найважливіших соціально-економічних прав громадян України, оскільки воно стосується основ життя людини.

5.4. Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

5.5. Невід`ємне право кожної людини на житло закріплено і в інших міжнародно-правових документах про права людини, у тому числі в Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права від 16 грудня 1966 року.

5.6. Повага до права людини на житло закріплена також у ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі порушення цих прав передбачено право на судовий захист. Ніхто не може примусово бути позбавлений житла, безпідставно виселений із нього або визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

5.7. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

5.8. Режим проживання в гуртожитку регулюється нормами ЖК УРСР, а права та обов`язки сторін регламентуються також Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 (було чинним на день видачі Ордеру № 399/74 від 26 грудня 2016 та вселення позивача до спірної кімнати), яке встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання.

Враховуючи, що ордер на вселення ОСОБА_4 датований 26.12.2016 та позивач вселився до ОСОБА_4 у 2017 році і з цього часу (за позицією Савка та його представника) у позивача виникло право наймача кімнати АДРЕСА_2 , суд вважає, що необхідно керуватися саме Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208.

5.9. Згідно ст ст. 127, 128 ЖК УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

5.10. Відповідно до ст. 129 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

5.11. Аналогічне положення міститься в п. 10 Розділу II Примірного Положення про гуртожитки, затвердженого постановою Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. № 208 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Примірне положення) в якому зазначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

5.12. Відповідно п. 9 Примірного положення жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

5.13. Як зазначено у п. 14 Примірного положення, вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.

5.14. Пунктом 14 Примірного положення передбачено, що вселення інших членів сім`ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім`ї громадянина, які проживають разом з ним.

5.15. Вказане також узгоджується п. 6 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою КМУ від 20.06.2018 року № 498, згідно якого на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку. Під час одержання ордера пред`являються документи, що посвідчують особу наймача та всіх членів сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, - свідоцтва про народження), включених до ордера. Ордер зберігається у особи, яка вселяється на жилу площу в гуртожитку, протягом усього строку її проживання у гуртожитку

5.16. Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що вселення у гуртожиток і користування житловим приміщенням у гуртожитку відбувається на законних підставах у разі вселення на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету, а отримання спеціального ордеру є формалізованим підтвердженням наявності такого рішення.

5.17. Тобто відповідне рішення на підставі якого було видано ордер ОСОБА_4 на кімнату АДРЕСА_2 було прийнято на підставі клопотання від 17.11.2016 року, що підтверджується ордером виданим 26 грудня 2017 року (а.с. 31). На спростування даного факту відповідачем жодних доказів суду надано не було.

5.18. Статтею 64 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 65 ЖК УРСР, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

5.19. Згідно із ст. 106 ЖК УРСР, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

5.20.Механізм реєстрації місця проживання регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст.6) зокрема документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили про надання особи права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання та інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласника житла, наймача та членів його сім`ї.

5.21. З заяви ОСОБА_4 , що засвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Баглай А.В. (а.с. 118) вбачається, що наймач ОСОБА_4 надав згоду на вселення до житлового приміщення позивача.

5.22. Заявою позивача про реєстрацію місця проживання, що була подана ОСОБА_3 до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради підтверджується факт того, що надана згода ОСОБА_8 , відповідно до якої Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради» 15.02.2021 зареєстрував ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 120).

5.23. Суд також вважає, що сам по собі факт добровільної реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 Центром надання адміністративних послуг Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради є фактичною згодою власника гуртожитку територіальної громади в особі Черкаської міської ради.

5.24. Відповідно до п. 11 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою КМУ від 20.06.2018 року № 498 наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом; підтримувати чистоту і порядок у жилих та допоміжних приміщеннях; дотримуватися вимог пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати жилу площу в гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження технічного обладнання в гуртожитку; забезпечувати за власний рахунок проведення ремонту жилого приміщення у гуртожитку (наймач - згідно з договором найму (оренди); не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними приміщеннями в гуртожитку; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання гуртожитку, порушують умови проживання інших осіб; у разі виселення з гуртожитку та/або набуття у власність жилого приміщення передати організації, яка здійснює управління гуртожитком, усе майно, що було надано їм у користування згідно з договором найму (оренди).

5.25. Згідно роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року №2, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати: чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема, чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлено угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї певний порядок користування жилим приміщенням.

5.26. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01 листопада 1996 року, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

5.27. Суд констатує, що представником позивача було долучено до матеріалів справи копії квитанцій оплати комунальних послуг за період січень, квітень, липень, жовтень 2021 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 14-26). У вказаних квитанціях платником зазначений ОСОБА_4 , однак ці оплати були проведені вже після зняття з реєстрації останнього, тобто після лютого 2021 року.

5.28. З огляду на вищевикладене у суду не виникає сумніву про подальшу сплату житлово комунальних послуг за вказаною вище адресою саме позивачем ОСОБА_3 після зняття з реєстрації ОСОБА_4 .

5.29. Таким чином, суд приходить до переконання, що наявні в матеріалах справи докази належним чином підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_3 за вказаною вище адресою.

5.30. Окрім того, суд вважає за необхідним наголосити, що факт проживання позивача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 2017 року не заперечувався жодною із сторін по справі.

5.31. Крім того, даний факт підтверджується показами свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які були допитані в судовому засіданні і дали аналогічні один одному пояснення з який вбачається, що свідки є сусідами повивача, оскільки мешкають на одному поверсі гуртожитку.

З 2017 року позивач мешкав разом однією сім`єю з ОСОБА_6 у кімнаті АДРЕСА_2 як дядько з племінником. На весь поверх у гуртожитку одна кухня, службові приміщення, коридор, тому свідки постійно бачили і позивача, і ОСОБА_6 . Вони разом готували їжу, мили посуд ,прибирали у кімнаті. Зазначили, що коли ОСОБА_6 та ОСОБА_12 вселилися до гуртожитку, кімната була не житла, оскільки використовувалася як підсобне приміщення. Вони разом там міняли вікно, двері, підлогу, клеїли шпалери, клали плитку.

Неодноразово свідки бачили їх в магазині (який знаходиться поруч з гуртожитком), де вони разом купували продукти харчування.

ОСОБА_12 , коли виїжджав на відрядження, неодноразово просив свідка ОСОБА_9 провести оплату за комунальні послуги, надаючи при цьому їй грошові кошти.

Також свідки додали, що ОСОБА_12 протягом проживання приймав активну участь і грошима, і фізичним трудом в ремонти загальних приміщень гуртожитку, ремонті їх, прибиранні.

5.32. Суд приймає покази свідків, оскільки вони є незаінтересованими особами, їх покази є логічними, послідовними, взаємопов`язаними між собою та матеріалами справи, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень, тому підстав сумніватися в їх правдивості у суду не виникає.

5.33. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

5.34. Статтею 310 ЦК України визначено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

5.35. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 ч. 1 ЦК України).

5.36. Судом встановлено, що з 2017 року фактично проживає, а з 15.02.2021 року зареєстрований ОСОБА_3 позивач по справі в кімнаті 74 в гуртожитку АДРЕСА_3 (а.с.30). Дана обставина підтверджується також відповіддю № 28838 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 44 том 1).

5.37. Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд, вважає, що позов обґрунтований, в суді знайшло своє підтвердження користування по теперішній час позивачем ОСОБА_3 житловою кімнатою, в яку він вселився як член сім`ї фактично разом з ОСОБА_4 та мешкав разом з 2017 року, несення ним одноособово витрат по утриманню цього житла після зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_4 .

5.38. Отже, право користування позивача вище зазначеним житловим приміщенням підпадає під гарантії, передбачені ч. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5. 39. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

5.40. У справі «Прокопович проти Росії» (рішення від 18 листопада 2004 року, заява № 58255/00) Європейський суд з прав людини визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання.

5.41. Отже, за змістом указаних рішень Європейського суду з прав людини тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.42. З огляду на вищевикладене, беручи до уваги пояснення сторін, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд констатує, що надані позивачем докази є належними, достовірними, допустимими, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даного позову.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

6.1. Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.2. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом 2 групи (а.с. 32), позов задоволено, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 47, 55 Конституції України, ст. 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 16, 29, 310 ЦК України, ст. 9, 10, 31, 127-130 ЖК УРСР, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які затверджені постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572, Примірним положенням про користування гуртожитками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 498, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Департаментуекономіки тарозвитку Черкаськоїміської ради задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 наймачем кімнати АДРЕСА_2 , визнавши за ним право користування.

Зобов`язати Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради змінити договір найму кімнати АДРЕСА_2 замість ОСОБА_4 , що вибув, на нового наймача ОСОБА_3 .

Стягнути з відповідача Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради судовий збір в розмірі 1 073, 60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде проголошено 31.10.2023 о 8:00 годині.

Інформацію про судове рішення сторони можуть знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий Л. Є. Мірошниченко