Постанова

від 23.01.2024 по справі 712/3251/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/172/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/3251/23 Категорія: 314000000 Мірошниченко Л.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Фетісової Т.Л., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Любченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання наймачем кімнати гуртожитку, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначав,що 26 грудня 2016 року племінник позивача ОСОБА_2 отримав право на користування кімнатою АДРЕСА_1 .

В лютому 2021 року у кімнаті за вищевказаною адресою зареєструвався позивач, як член сім`ї зі згоди наймача ОСОБА_2 . Через деякий час ОСОБА_2 знявся з реєстрації та переїхав в інше місто.

Позивач залишився мешкати у зазначеній кімнаті, утримувати її та сплачувати комунальні послуги.

Через свого представника він звернувся до Черкаської міської ради із заявою про зміну договору найму житлового приміщення кімнати 74 гуртожитку за вказаною адресою, але виконавчий комітет Черкаської міської ради запропонував звернутися до суду з цього приводу.

02.02.2022 та 01.03.2022 представник позивача звернувся до відповідача з проханням змінити наймача кімнати, але відповіді не отримав.

У зв`язку із зазначеними обставинами ОСОБА_1 просив суд визнати його наймачем кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_2 ; зобов`язати Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради змінити договір найму кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_2 , змінивши наймача, який вибув ОСОБА_2 на нового наймача ОСОБА_1 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано ОСОБА_1 наймачем кімнати АДРЕСА_1 , визнавши за ним право користування.

Зобов`язано Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради змінити договір найму кімнати АДРЕСА_1 замість ОСОБА_2 , що вибув, на нового наймача ОСОБА_1 .

Стягнуто з відповідача Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради судовий збір в розмірі 1 073, 60 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач з 2017 року фактично проживає, а з 15.02.2021 року зареєстрований в кімнаті АДРЕСА_1 . Знайшли своє підтвердження обставини щодо користування по теперішній час ОСОБА_1 житловою кімнатою, в яку він вселився як член сім`ї фактично разом з ОСОБА_2 та мешкав разом з 2017 року, несення ним одноособово витрат по утриманню цього житла після зняття з реєстрації та виселення племінника.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконними та необґрунтованими, ухваленим з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв`язку із зняттям з реєстрації наймача кімнати ОСОБА_2 , відповідно до ст. 99 Житлового кодексу України, договір найму кімнати №74 у гуртожитку по АДРЕСА_2 припинився 13.03.2021.

Після зняття з реєстрації ОСОБА_2 , позивач був зобов`язаний вчинити дії по виселенню з кімнати АДРЕСА_1 , але таких дій не вчинив.

Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради 25.07.2022 був винесений припис позивачу про зняття з реєстрації та звільнення кімнати в п`ятнадцятиденний термін з моменту отримання припису.

Вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не встановив правові підстави для визнання наймачем позивача, а по суті встановив факт спільного проживання позивача та ОСОБА_2 .

Зазначає, що ордер №399/74 від 25.12.2016 року був єдиною підставою для вселення ОСОБА_2 в кімнату №74 гуртожитку. Відповідно до вищевказаного ордеру ОСОБА_2 набув права на зайняття жилої площі в гуртожитку сім`єю з 1 чоловіка.

Судом першої інстанції помилково зроблений висновок, що той факт, що позивач був зареєстрований у вищевказаній кімнаті гуртожитку є фактичною згодою власника гуртожитку, територіальної громади, в особі Черкаської міської ради.

Отже, з моменту з реєстрації наймача кімнати ОСОБА_2 , відповідно до ст. 99 ЖК України, договір найму кімнати №74 у гуртожитку по АДРЕСА_2 припинився 13.03.2021, а тому позивач самостійного права на займане жиле приміщення не може набути незалежно від тривалості проживання.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Рішення Черкаської міської ради № 4-427 надана згода на безоплатну передачу у власність територіальній громаді міста гуртожитків та зовнішні інженерних мереж газо-, тепло, водопостачання і водовідведення по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , яка належить Черкаській державній житлово-побутовій фірмі «Обрій-1».

26 грудня 2017 року Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, ЧД Житлово-побудовою фірмою «Обрій 1» корпорації «Укрбуд» надало ОСОБА_2 Ордер № 399/74 на житлу площу в гуртожитку на право найняття сім`єю з 1 чоловіка житлової площі в гуртожитку для малосімейних - кімнати АДРЕСА_1 . Ордер виданий на підставі клопотання від 17.11.2016 року (а.с. 31).

З 15.02.2021 року в кімнаті 74 в гуртожитку АДРЕСА_2 станом на 21.12.2021 року зареєстрований ОСОБА_1 (а.с.30). Дана обставина підтверджується також відповіддю № 28838 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 44 том 1).

В 2021 році позивач звернувся до виконкому Черкаської міської ради із заявою про зміну договору найму кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_2 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Представник позивача отримав відповідь заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів виконавчого комітету Черкаської міської ради № 12709-2 від 19.11.2021 стосовно зміни договору найму з якого вбачалось, що позивач повинен зібрати пакет документів, перелік яких зазначений у листі та особисто наймач повинен подати його до органу місцевого самоврядування. Крім того, зміна договору здійснюється лише на члена сім`ї наймача, а до документів, наданих до звернення, такі документи надані не були, у зв`язку з чим були відсутні підстави для задоволення заяви позивача і останньому пропонували звернутися до суду (а.с. 27-28).

В 2022 році позивач повторно звернувся до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради с заявою про зміну договору найму кімнати 74 в гуртожитку АДРЕСА_2 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Представник позивача отримав відповідь директору департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 1144-2 від 01.03.2022 стосовно зміни договору найму з якого вбачалось, що будинок за адресою, яку вказує позивач АДРЕСА_2 не перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Черкаси; копія ордеру, виписана на кімнату не відповідає адресі, зазначеній в заяві позивача; крім того, зверталася увага на те, що позивачу вже надавалась обґрунтована відповідь з переліком документів, які необхідно надати для зміни договору найму житла (а.с. 29).

З Акту опитування сусідів від 13.01.2022, затвердженого головою комітету самоорганізації населення «Хімселище» м. Черкаси (код 36785254) вбачається, що у кімнаті АДРЕСА_1 з 2017 року мешкали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом однією сім`єю, вели спільне господарство, купували по черзі продукти харчування, готували їсти, оплачували комунальні платежі, виконували поточні ремонти (а.с. 7).

Квитанціями про оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_8 підтверджується факт оплати за період січень, квітень, липень, жовтень 2021, платником зазначений ОСОБА_2 (а.с. 14-28).

06.02.2023 представник позивача звернувся до Черкаської міської ради із заявою про зміну договору найму кімнати 44 в гуртожитку АДРЕСА_2 з ОСОБА_2 (а.с. 8).

З заяви ОСОБА_2 , що засвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Баглай А.В. вбачається:

«Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, 07 листопада 2006 року повідомляю Соснівський районний суд м. Черкаси про те, що 26 грудня 2016 року я вселився в кімнату АДРЕСА_1 на підставі ордеру на жилу площу в гуртожитку для малосімейних № 399/74 від 26 грудня 2016 року.

З 2017 року разом зі мною проживає мій дядько ОСОБА_1 і до моменту мого виїзду з кімнати гуртожитку.

За цей період вони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство, купували по черзі продукти харчування, готували їсти, оплачували комунальні послуги, виконували поточні ремонти в кімнаті, та в інших житлових приміщеннях (на кухні, в душовій кімнаті, вбиральні).

Мною було надано дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , як члена моєї сім`ї на постійне проживання в кімнаті гуртожитку, а не в якості піднаймача чи тимчасового жильця, тому він і був зареєстрований в даній кімнаті.

В березні 2021 року мої життєві обставини змінилися і я на постійне місце проживання переїхав до міста Києва тому і знявся з реєстрації місця проживання в гуртожитку.

Що стосується права на приватизацію то вважаю, що у мене є житло, а у мого дядька ОСОБА_1 дана кімната у гуртожитку єдине житло, тому я і не використав своє право на приватизацію» (а.с. 118).

Заявою позивача про реєстрацію місця проживання, що була подана ОСОБА_1 до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради підтверджується факт того, що надана згода ОСОБА_3 , відповідно до якої Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради» 15.02.2021 зареєстрував ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 120).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та другастатті 5 ЦПК України).

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (частина друга статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

У статті 8Конвенції про захистправ людиниі основоположнихсвобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

«Житло» має самостійне поняття, яке не залежить від класифікації за національним законодавством. Питання про те, чи є конкретне приміщення «житлом», яке захищається пунктом 1 статті 8 Конвенції, залежатиме від фактичних обставин, а саме - існування достатнього та тривалого зв`язку з певним місцем. Суд також повторює, що стаття 8 Конвенції лише захищає право особи на повагу до її існуючого житла (GLOBA v. UKRAINE, № 15729/07, § 37, ЄСПЛ, від 05 липня 2012 року).

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (частина четверта статті 9 ЖК УРСР).

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї (стаття 64 ЖК УРСР).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися як члени сім`ї наймача в установленому законом порядку. Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому (див. висновок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2021 року у справі № 569/12946/18-ц (провадження № 61-11097св20).

Аналіз змісту статті 65 ЖК УРСРу системному зв`язку з іншими нормами права дає підстави для висновку, що за особою не може бути визнано право користування житловим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання (право користування) в іншому житловому приміщенні. Такий висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року в справі № 641/7103/19 (провадження № 61-6885св20).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2022 року в справі № 754/14628/17 (провадження № 61-10210св21) зазначено, що «при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що стаття 33Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та другастатті 64 ЖК України).

У статті 106ЖК УРСР передбачено, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

У разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо із жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. У зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою (частина друга статті 107 ЖК УРСР).

Відповідно до статті 127ЖК УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою про вселення на надану жилу площу в гуртожитку (стаття 129 ЖК УРСР).

У статті 130ЖК УРСР визначено, що порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пункті 7 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498, передбачено, що користування жилою площею здійснюється: у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера; у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла.

Вирішуючи спір, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.02.2021 року був зареєстрованим у спірній кімнаті гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 . До того, а в подальшому разом з ним, у цій кімнаті був зареєстрований ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що матеріали справи містять письмову згоду наймача ОСОБА_2 у відповідності до вимог статті 65 ЖК Української РСР на проживання (реєстрацію) ОСОБА_1 у кімнаті № 74 гуртожитку.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (племінник та дядько) проживали вдвох у даній кімнаті з 2017 року та вели спільне господарство, здійснювали утримання майна, що підтверджується актом опитування сусідів від 13 січня 2022 року.

Із урахуванням зазначеного, суд першої інстанції, враховуючи вищевказані норми матеріального права, висновки викладені в постановах Верховного Суду, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановивши характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем факту постійного його проживання з племінником ОСОБА_2 у кімнаті АДРЕСА_1 в якості члена сім`ї наймача та ведення ними спільного господарства, у зв`язку з чим наявні підстави, передбачені статтею 65 ЖК Української РСР, вважати, що ОСОБА_1 користується правами члена сім`ї наймача даної кімнати.

В матеріалахсправи відсутнібудь-якідокази наявностіу позивачаіншого житла.

У зв`язку із вибуттям ОСОБА_2 із даного гуртожитку є правомірні підстави для визнання ОСОБА_1 наймачем кімнати АДРЕСА_1 .

Протилежне буде свідчити про порушення права ОСОБА_1 на житло відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районногосуду м.Черкаси від26жовтня 2023рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року.

Судді: