Рішення

від 19.11.2007 по справі 23/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/262

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.11.07 р.                                                                               Справа № 23/262                               

за позовом: Приватного підприємства ”Сервіс, налагоджування, контроль” м. Донецьк  

до відповідача: Костянтинівського державного хімічного заводу м. Костянтинівка

про  стягнення 32 272, 94 грн.

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача:  Дерев'янченко Я.Ю., Сагирова А.Г.- за довіреністю

Від відповідача:  Жиліна О.В. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 06.11.2007р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.11.2007р. В засіданні,  яке відбулось 13.11.2007р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 19.11.2007р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, приватне підприємство ”Сервіс, налагоджування, контроль” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, Костянтинівського державного хімічного заводу м. Костянтинівка, 23 711, 93 грн. боргу, 3 624, 31 грн. інфляційних, 827, 44 грн. річних та 4 109, 26 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          невиконання відповідачем умов договору підряду № 15/49 щодо оплати виконаних позивачем робіт за актами виконаних робіт у період травень-червень місяці 2006р.;

-          листи № 17 від 12.02.2007р. та № 71, надіслані ним відповідачу, які містили вимогу про сплату боргу;

-          ст.ст. 1, 3 Закону ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”;

-          ст.ст. 625, 712, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

-          ст.ст. 1, 2, 5, 12, 13, 15, 54-57, 66, 67 Господарського кодексу України (далі - ГК).  

   Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: він не підписував актів звіряння; сторони не досягли згоди щодо визначення  остаточної суми сплати; позивач не направив відповідачу платіжні доручення з визначеною сумою до сплати; умови договору позивачем не виконані; акт приймання робіт за травень 2006р. підписано не уповноваженими особами.  

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони підписали договір підряду № 15/49 від 04.04.2006р., згідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання з виконання робіт - ”режимно-налагоджувальні випробування печей для відновлювальних процесів”.

Позивач зобов'язався виконати роботи для відповідача у строки згідно календарному плану робіт, який додається до договору (п. 2.1. договору). Сторони не надали суду такого документа.

Пунктом 3.1. договору обумовлено, що за виконані роботи замовник зобов'язується провести поетапну оплату шляхом перерахування суми вартості робіт на рахунок підрядника протягом 3 банківських днів з моменту підписання акта виконання робіт за окремими етапами; вартість робіт визначається кошторисом. Представники сторін заявили суду, що кошторис сторонами не узгоджувався. Оскільки суду не надано додатку до договору, який визначає етапи робіт, суд, виходячи зі змісту п. 3.1. договору, робить висновок, що окремим етапом роботи є перелік робіт, зазначений у підписаному акті виконання робіт.

Пунктом 2.4. договору було встановлено, що: за результатами робіт, вказаних у п.1.1. договору, підрядник зобов'язався надати замовнику акт виконаних робіт, а замовник зобов'язався прийняти роботи протягом 3 днів з моменту їх пред'явлення. Акт № б/н приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006р. підписано сторонами без зауважень (представники позивача заявили, а представник відповідача підтримав, що у актах за травень та червень місяці помилково вказано, що вони оформлені у 2005р. - зазначене закріплене протоколом судового засідання). Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невиконання позивачем робіт за даним договором повністю, оскільки п.3.1. передбачена поетапна оплата. Зважаючи на викладене, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення суми боргу, інфляційних і річних за актом за червень 2006р.

Частиною 6 ст. 232 ГК встановлено обмеження нарахування пені часом. Тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені (п.4.2. договору) частково - за період з 01.09.2006р. по 06.12.2006р. Оскільки акт № б/н виконаних підрядних робіт за червень 2006р. не містить дати його підписання, то суд вважає, що він міг бути підписаний у останній день червня 2006р. Тому прострочка платежу почалась з 06.06.2006р. (позивач зазначив у розрахунку пені, що пеня стягується ним, починаючи з 01.09.2006р.). Таким чином, суд стягує з відповідача на користь  позивача (акт за червень 2006р.) пеню на суму 635, 36 грн. У решті вимог щодо пені за цим актом суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з безпідставністю.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимог щодо стягнення боргу за актом № б/н приймання виконаних підрядних робіт за травень 2006р., тому що він підписаний (за твердженням представника позивача) особами, не уповноваженими відповідачем -                                п. Августовим О.В. (заступником начальника сульфат-соляного цеху) та п. Пашковим А.В. (провідним енергетиком відділу головного енергетика). У посадових інструкціях цих працівників відповідача відсутні повноваження на право підпису фінансових документів у відносинах між юридичними особами.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п.3.16. посадової інструкції провідного  енергетика, оскільки: згідно предмету договору роботи, які повинен здійснити позивач суд відносить до технологічних робіт, а не до простого ремонту; муфельні печі є технологічним обладнанням, а не енергетичним.

Не приймає суд до уваги і посилання позивача на те, що оскільки акт за травень 2006р. скріплений ”мокрою” печаткою, то це фактично є підтвердженням повноважень осіб, які підписали його - діючим законодавством та договором не передбачено, що ”мокра” печатка підтверджує повноваження осіб на вчинення певних дій.

Суд зауважує, що акт № б/н приймання виконаних підрядних робіт за травень 2006р. у графі 3 не розшифровує, які саме роботи виконувались і на якій конкретній печі.

Аргумент позивача, що нібито відповідач підтвердив факт виконання робіт за обома актами шляхом перерахування 4 666, 62 грн., суд до уваги не приймає, тому що ця оплата була здійснена 21.04.2006р. тобто як попередня оплата.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 837, 846, 853, 854, 892 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

                                                                     В И Р I Ш И В :

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу (м. Костянтинівка,             вул. Шмідта, 1,  р/р 26004301550011 у філії ”Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, МФО 334550, ЄДРПОУ 05766362) на користь приватного підприємства ”Сервіс, налагоджування, контроль” (м. Донецьк, б. Шевченка, 31/607а, ЄДРПОУ 31297491) - 14 063, 37 грн. боргу, 2 143, 26 грн. інфляційних, 477, 02 грн. річних, 635, 36 грн. пені,              173, 19 грн. витрат на сплату держмита та 63, 32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя                                                                         Забарющий М.І.