Ухвала

від 27.10.2023 по справі 344/18556/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/18556/23

Провадження № 11-сс/4808/328/23

Категорія ст. 173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано - Франківського апеляційного суду в складі :

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю: секретаря с/з ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах ТОВ «ВС Груп Менеджмент», ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» та захисника ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія», ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22023000060000466 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2023 року клопотання прокурора задовольнено та накладено арешт на грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (код ЄДРПОУ 43203663), ТОВ «ВС Груп Менеджмент» (код ЄДРПОУ 33947089), ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (КОД ЄДРПОУ 24096743), ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (код ЄДРПОУ 25198262) з забороною відчуження, розпорядження та користування ними у будь-який спосіб до завершення досудового розслідування та судового розгляду (до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів, в тому числі до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею, а саме на:

1. ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (ЄДРПОУ 43203663):

1.1. АТ «Перший інвестиційний банк» (МФО 300506): НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_1 (євро).

1.2. АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) НОМЕР_3 ;

1.3. ПАТ «МТБ банк» (МФО 328168) НОМЕР_4 ;

2. ТОВ «ВС Груп Менеджмент» (ЄДРПОУ 33947089):

2.1. АТ «Перший інвестиційний банк» (МФО 300506): НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 .

2.2. АТ «Сенс банк» (МФО 300346): НОМЕР_14 ;

2.3. АТ «ПУМБ» (МФО 334851): НОМЕР_15

2.4. АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749): НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 .

2.5. АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) 260093002049.

3. ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (ЄДРПОУ 24096743):

3.1. АБ «Укргазбанк» (МФО 320478): НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ;

3.2. АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749): НОМЕР_21

4. ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (ЄДРПОУ 25198262):

4.1. АТ «Перший інвестиційний банк» (МФО 300506): НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 .

4.2. АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749): НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ;

4.3. АТ «Сенс банк» (МФО 300346): НОМЕР_28 .

4.4. АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465) НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ;

4.5. ПАТ «МТБ банк» (МФО 328168): НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 .

Постановлено зобов`язати відповідні банківські установи повідомити Офіс Генерального прокурора про стан виконання ухвали слідчого судді та суму коштів, які належать ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (код ЄДРПОУ 43203663), ТОВ «ВС Груп Менеджмент» (код ЄДРПОУ 33947089), ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (КОД ЄДРПОУ 24096743), ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (код ЄДРПОУ 25198262), на які було накладено арешт.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що грошові кошти, які розміщені на вищевказаних рахунках мають значення під час встановлення всіх обставин, які досліджуються під час досудового розслідування кримінального провадження № 22023000000000466, є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, оскільки використовувалися та використовуються для вчинення злочину проти основ національної безпеки України, як знаряддя його вчинення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_9 в інтересах ТОВ «ВС Груп Менеджмент» подала апеляційну скаргу, в якій вважає її необгрунтованою та такою, яка постановлена з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства.

Зазначає, що судом взагалі не досліджувались обставини справи, а просто було задоволено клопотання прокурора, яке не підкріплене будь якими фактичними доказами отриманими в передбаченому КПК України порядку та на підставі яких можливо було б встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Вказує, що ТОВ «ВС Груп Менеджмент» на даний час є акціонером АТ «Житомиробленерго», АТ «Херсонобленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», АТ «Чернівціобленерго», АТ «Рівнеобленерго».

В ході перевірки АМКУ документів, останній не виявив порушень та надав дозвіл на здійснення економічної концентрації.

Придбання пакетів акцій вказаних енергетичних компаній відбулося у повній відповідності до чинного на той час законодавства України. Жодний укладений договір, жодне отримане погодження/дозвіл від АКМУ не визнавалися недійсними, противними тощо.

Водночас відповідні ліцензії у вищезазначених підприємствах є чинними, що свідчить про те, що НКРЕП не виявлено у структурі власності підприємств жодного громадянина РФ. Також у 2023 році НКРЕКП проводило перевірки структури власності ліцензіатів та не виявила наявності в структурі жодного громадянина РФ, про що свідчать відповідні акти.

Тому абсолютно безпідставними є твердження прокурора та суду про нібито підконтрольність апелянта громадянам російської федерації, вивід коштів на користь таких громадян з метою підтримання військової агресії проти України, здійснення заходів, направлених на шкоду та підрив суверенітету та ін.

Зазначає, що жодного доказу, який підтверджує неправомірність включення будь яких сум до інвестиційних програм або затвердження якихось завищених тарифів, прокурором надано не було, більше того, не має жодного встановленого факту неправомірного встановлення тарифу ні з боку прокуратури, ані з боку відповідного компетентного органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також прокурором не надано та судом не досліджувались докази того, що апелянт направляв грошові кошти до країни агресора, або якимось російським підприємствам.

Виходячи із тексту ухвали вбачається, що юридичні та фізичні особи стосовно яких проводиться досудове розслідування взагалі не мають ніякого відношення до Івано-Франківської області, а тому таке кримінальне провадження та переслідування є незаконним із штучною зміною підслідності.

Винесення ухвали про арешт всіх рахунків апелянта фактично блокує роботу підприємства та є необґрунтованим втручанням у правомірну підприємницьку діяльність.

Слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали не було встановлено дійсні обставини справи, слідчий суддя обмежився виключно позицією органу досудового розслідування, яка має явно обвинувальний ухил, що суперечить положенням ч.2 ст. 9, ст. 94 КПК України.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що майно, а саме банківські рахунки ТОВ «ВС Груп Менеджмент» є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 110-2 КК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають ознаки речового доказу, прокурорами не наведено, доказів для твердження про зворотне не надано.

Постанова слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківській області про визнання речовими доказами від 27 вересня 2023 року не містить конкретизації окремих договорів, чітко визначених сум, розмежування по об`єктному складу учасників господарських операцій, що поставлені прокурором під сумнів та аргументації висновку щодо фіктивності угод, які у передбаченому законом порядку не визнані фіктивними (недійсними, нікчемними), а отже не може бути використана судом в обґрунтування арешту рахунків апелянта.

Також зазначає, що ТОВ «ВС Груп Менеджмент» вживає активних дій на підтримку ЗСУ, що підтверджується як закупівлею необхідних товарів для військових частин, так і особистими нагородами керівництва компанії, її працівників. Заборона видаткових операцій на всіх банківських рахунках блокувало діяльність підприємства, унеможливило виплату заробітної плати 28 працівникам.

Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04.10.2023 року в частині накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «ВС Груп Менеджмент» скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти в межах кримінального провадження № 22023000060000466 від 04.05.2023 року на вказані вище банківські рахунки ТОВ «ВС Груп Менеджмент» (ЄДРПОУ 33947089).

В поданій апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_9 в інтересах ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді необгрунтованою та такою, яка постановлена з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства.

Звертає увагу на те, що скаржник категорично та однозначно засуджує військову агресію рф, а ні власники, а ні її посадові особи ніколи не вчиняли дій, які б можна було б розцінювати як підтримку ворога в будь-якій формі. Більш того, як вказаною компанією, так і її співробітниками вчиняються активні дії, спрямовані на підтримку ЗСУ та наших громадян, що підтверджується письмовою подякою та грамотами керівництву компанії, датовані починаючи ще із 2014 року.

В той же час в оскаржуваній ухвалі зазначається про таких осіб, як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які не мають жодного відношення до компанії ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна».

Питання достовірності бенефіціарного власника управлінських зв`язків є предметом окремого судового провадження у справі №991/5746/23, рішення по вказаній справі ще не прийнято.

Окрім цього, станом на день подання апеляційної скарги відсутні правові підстави для будь-яких тверджень про ніби то підконтрольність ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» таким особам як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Структура власності апелянта є цілком прозорою та не містить у собі громадян рф, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ. Отримана інформація з приватно-правових сайтів «Opendatabot» та «YouControl» не може бути належним доказом у кримінальному провадженні, оскільки порушує вимоги ст.ст. 84, 85 КПК України та є такою, що отримана не в передбаченому процесуальним законом порядку та не є процесуальним джерелом доказів, оскільки єдиним офіційним джерелом щодо структури власності є тільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Станом на жовтень 2023 року в ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» працює 36 осіб, які не можуть отримати заробітну плату.

Всі посилання прокурора на фінансування тероризму, вивід коштів за кордон є абсолютно припущенням, яке призвело до повної зупинки господарської діяльності підприємства, позбавило можливостей працівників виконувати свою трудову функцію.

Жодній особі ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» не вручена підозра, та жодна посадова особа підприємства не викликалася на будь які слідчі дії, в тому числі і допити.

В поданому клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді вказується про тарифи різних обленерго, інвестиційні програми, але жодним чином не зазначаючи про здобуті докази таких обставин, та яке це має відношення до вказаного підприємства.

Вказує, що слідчий суддя не дотримався вимог закону, порушив презумпцію невинуватості, вказавши факт вчинення кримінального правопорушення до вироку. Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04.10.2023 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту в межах кримінального провадження № 22023000060000466 від 04.05.2023 року на вказані вище банківські рахунки ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (код 43203633).

В поданій апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_14 в інтересах ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» вважає ухвалу слідчого судді від 04.10.2023 року в частині накладення арешту грошові кошти, які знаходяться на рахунках вказаного підприємства незаконною та необґрунтованою, яка прийнята з порушенням вимог КПК України.

Зазначає, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в розділі інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи зазначено ОСОБА_15 , тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) 0,1%.

Тобто, визначення ОСОБА_15 , як кінцевого бенефіціарного власника пов`язана безпосередньо із займаною ним посадою керівника в період з 23.09.2009 року по 20.12.2022 року, і належна йому частка в товаристві становила 0,1 відсоток, що не є критерієм для визначення кінцевим бенефіціарним власником.

Вказує, що зазначені в оскаржуваній ухвалі такі особи, як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , не мають жодного відношення до компанії ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» та ніхто із них: прямо або опосередковано не володіє корпоративними правами акціонерів компанії у розмірі 25 і більше відсотків; не має права визначати (обирати одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; не здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі; не є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи в силу Закону №361-ІХ.

Відповідно до цього, хибними та безпідставними є висновки прокурора з урахуванням яких винесено ухвалу суду про пов`язаність вказаної компанії, як з наведеними особами так і з групою компаній «ВС Енерджі». Такі висновки не відповідають жодній з умов, визначених п. 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України та п.п. 29,30 ч.1 ст.1 Закону №361-ІХ.

До серпня 2023 року підприємство мало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, яка визнана шляхом прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно постанови №1314 від 30.10.2018 року та безстроково.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 08.02.2023 року №1447, з урахуванням звернення ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія», Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зупинено дію ліцензії на право впровадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу строком до 08.02.2024 року включно.

Тобто товариство до серпня 2023 року було учасником відносин у сфері господарювання (постачання електроенергії), діяльність в якій не є повністю самостійною та незалежною (чітко врегульована законодавчо), і при цьому здійснюється виключно для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Відповідно, обмеженим є коло осіб суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері енергетики в Україні. За таких умов співпраця можлива з обмеженим колом суб`єктів господарювання, що, відповідно може помилково сприйматись, як пов`язаність певних суб`єктів господарювання.

Також на сьогоднішній день, чисельність працівників підприємства налічує 6 осіб. Місячний фонд заробітної плати складає 208 000 грн. Відповідно всі наявні працівники залишаться без заробітної плати та засобів до існування.

Тому накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках компанії із забороною відчуження, розпорядження та користування ними в будь-який спосіб фактично паралізує роботу підприємства.

Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04.10.2023 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 22023000060000466 від 04.05.2023 року в частині накладення арешту на вказані вище банківські рахунки - ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (код 25198262).

В поданій апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_14 в інтересах ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія», вважає ухвалу слідчого судді від 04.10.2023 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках вказаного підприємства необґрунтованою.

Вказує, що зазначені в ухвалі слідчого судді такі особи, як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не мають жодного відношення до ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія».

Кінцевий бенефіціарний власник компанії є Руберс Егілс, громадянин Латвії, інші бенефіціарні власники відсутні, що підтверджується витягом з ЄДР.

ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» та її учасники не пов`язані прямим чи опосередкованим впливом на останню з боку вищевказаних осіб, так само, як і не вважаються пов`язаними із такими особами згідно положень чинного законодавства.

Прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів, які б дійсно підтверджували проведений аналіз руху коштів, зокрема не зазначено за який період проведено аналіз руху коштів, кому саме, в якій сумі, з яким призначенням платежу спрямовувались кошти, який залишок коштів на рахунках, які номінальні кредитні договори укладені з юридичними особами-нерезедентами.

Окрім цього, вказує, що вказана компанія здійснює діяльність з передання в оренду нерухомого майна, а також забезпечення належної та безпечної експлуатації такого майна, зокрема товариство здає в оренду приміщення ТВК «Метроград» в м. Києві, а також забезпечує його безпечне функціонування.

Також на сьогоднішній день чисельність працівників підприємства налічує 113 осіб, включаючи 11 мобілізованих до лав ЗСУ, і відповідно вказані працівники залишаться без заробітної плати та засобів до існування, а мобілізовані працівники перестануть отримувати виплати. На підприємстві фактично унеможливлено оплату листків непрацездатності, припинено виконання зобов`язань по сплаті комунальних та інших послуг, а також боргових зобов`язань перед державним банком.

Накладення арешту на грошові кошти підприємства із забороною відчуження, розпорядження та користування ними в будь-який спосіб фактично паралізує роботу підприємства та призведе до зупинки роботи Торгівельно-виставкового центру «Метроград», через неможливість забезпечити його теплом, світлом, водою, охороною та іншим.

На даний момент в ТВК «Метроград» передано в оренду і розміщено понад 300 магазинів, які вимушені будуть припинити свою роботу, що в свою чергу позбавить роботи понад 1000 людей, і це не зважаючи на те, що плату за договорами оренди було сплачено належним чином, і саме ці грошоваі кошти суд вважає такими, що використовуються для вчинення злочину, і на які повинні бути накладено арешт.

Звертає увагу, що ТВК «Метроград» є підземним торгівельним центром в самому центрі м. Києва, і в умовах війни, величезна кількість киян та гостей столиці використовують його, як захист під час повітряних тривог, а також для безпечного переходу під проїжджою частиною.

Також щодо номінальних кредитних договорів укладених з юридичними особами-нерезедентами про нібито наявність яких зазначає прокурор, то єдиним діючим кредитним договором, за яким підприємство є позичальником, є кредитний договір укладений 30.11.2017 року з АБ «Укрзагбанк». Крім того, накладення арешту на грошові кошти товариства фактично унеможливлює виконання боргових зобов`язань перед державним банком.

Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04.10.2023 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 22023000060000466 від 04.05.2023 року в частині накладення арешту на вказані вище банківські рахунки ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (код 24096743).

До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_9 подала додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Вказує, що публікації невідомих авторів щодо інтернет-видань, без посилань на джерела отримання інформації, переважно із «жовтої преси», без імені та репутації видання, ще й російського походження, де очевидним є пряме втручання держави РФ у діяльність ЗМІ, відсутність свободи слова, де війна має назву «СВО» та ін. не може відповідати жодним критерієм доказу того, що інкримінується у даному кримінальному провадженні «фінансування тероризиму».

Тобто КПК України в розділі «докази» взагалі не передбачає такого джерела, як стаття в інтернет ресурсі, оскільки будь-яка інформація потребує перевірки та підтвердження реальними доказами.

Зазначає, що протокол огляду не містить підпису особи, яка його складала, період виписок є переважно 2016-2019 роки (до повномасштабного вторгнення).

Також жодна із вказаних операцій вказаних прокурором (виплата дивідендів учасникам/акціонерам, повернення залучених коштів за отриманими позиками, отримання коштів за купівлю-продажу цінних паперів) не здійснена на користь резидента РФ та не визнавались недійсними, нереальними, удаваними, тощо, а також прокурором не надано акту перевірки щодо таких операцій.

Прокурор, отримавши виписки по банківському рахунку товариства, безпідставно та голослівно надав їм оцінку «фінансування тероризму» і на цій підставі звернувся із клопотанням.

Вказане кримінальне провадження зареєстроване 04.05.2023 року, повідомлення про підозру жодній посадовій особі ТОВ «ВС Груп Менеджмент» та ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» не вручалося, товариства також не є іншим учасником кримінального провадження, даних, які б свідчили про те, що арештоване майно набуто протиправним шляхом прокурором не надано, також у вказаному кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов .

Звертає увагу, що досліджені матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на розрахунках товариств або в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, або посадові особи причетні до вчинення кримінального правопорушення, що виправдовують втручання держави у право на мирне володіння майном.

Тому подані апеляційні скарги про скасування арешту майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В поданому додатковому поясненні до апеляційних скарг захисник ОСОБА_10 зазначає, що аналіз руху коштів, відповідних банківських виписок, що містяться в матеріалах справи свідчать, що розрахунки між контрагентами здійснювались в межах та в цілях здійснення поточної господарської діяльності ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія».

Окрім того, матеріали справи взагалі не містять відомостей щодо укладення товариством будь-яких кредитних договорів.

Також АБ «Укгазбанк» встановлено ліміт на видаткові операції клієнтів для ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» та обмежено право на здійснення платежів, що необхідні для забезпечення операційної діяльності товариства. Таким чином, всі видаткові операції по рахункам товариства, що відкриті в АБ «Укргазбанк» здійснюються за погодженням та під контролем банку.

Щодо ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія», в матеріалах справи міститься виписка щодо здійснення товариством операцій з купівлі-продажу іменних сертифікатів в 2018 році. Будь-які інші докази руху коштів в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК УКраїхни, і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових півдстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК Україхни, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Окрім того, грошові кошти, на які накладено арешт не індивідуалізовані, без конкретних ознак, тобто у даному випадку прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Матеріали справи не містять жодних належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право власності на мирне володіння належним майном, у зв`язку із чим є всі підстави для скасування арешту майна та відсутні підстави для подальшого обмеження права власності.

Просить задовольнити апеляційні скарги, які подані в інтересах ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» та ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія».

Під час апеляційного розгляду:

- захисник ОСОБА_9 в інтересах ТОВ «ВС Груп Менеджмент» та ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» підтримала подані апеляційні скарги, просила їх задовольнити;

- захисник ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» та ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» підтримала подані апеляційні скарги, просила їх задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати і відмовти у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна;

- прокурори вважають, що ухвала слідчого судді є законною, а подані апеляційні скарги є необґрунтовані, просили залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст.395 КПК, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, тому строк на апеляційне оскарження ними пропущено не було.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Таких вимог закону при постановленні даної ухвали слідчий суддя дотримався в повній мірі.

З матеріалів клопотання вбачається, що офісом Генерального прокурора України здійснюється процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням, яке здійснює слідчий відділ УСБУ в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні № 22023000060000466 від 04.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України (а.с.19).

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_16 від 27.09.2023 грошові кошти, які перебувають на вищевказаних банківських рахунках ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (ЄДРПОУ 43203663), ТОВ «ВС Груп Менеджмент» (ЄДРПОУ 33947089), ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (ЄДРПОУ 24096743) та ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» (ЄДРПОУ 25198262) визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (том 1 а.с.127-133).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.10. ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Посилання захисників ОСОБА_17 та ОСОБА_10 в поданих апеляційних скаргах на те, що арешт майна накладений ухвалою слідчого судді на вищевказані банківські рахунки позбавляє вказаних підприємств можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, слід визнати непереконливими, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна. Крім того, застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Щодо апеляційних доводів про те, що накладення арешту на вказані рахунки унеможливлює виплати заробітних плат працівникам, то колегія суддів зазначає, що вказані товариства вправі самостійно вирішувати питання щодо виплат заробітних плат, незалежно від арешту банківських рахунків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні майно може бути використано як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, про те, що грошові кошти, які розміщені на вищевказаних рахунках мають значення під час встановлення всіх обставин, які досліджуються під час досудового розслідування кримінального провадження № 22023000000000466, є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, оскільки використовувалися та використовуються для вчинення злочину проти основ національної безпеки України, як знаряддя його вчинення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.

При апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, і не вбачаються такі підстави і зі змісту апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах ТОВ «ВС Груп Менеджмент», ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» та захисника ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «Українська іноваційно-фінансова компанія», ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22023000060000466 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5