Рішення

від 31.10.2023 по справі 515/955/23

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/955/23

Провадження № 2/515/1246/23

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

31 жовтня 2023 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Зубова О.С., секретар судового засідання Коренчук О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Україна" про розірвання договору оренди землі,

встановив:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Україна" про розірвання договору оренди землі.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області: площею 8,82 га, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1166. 01 жовтня 2015 року між ним та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Україна" було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до договору відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату щорічно в період з 01 серпня по 31 грудня поточного року, за який вноситься орендна плата. Пунктом 9 Договорів визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В порушення умов вказаного договору відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою, починаючи з 2020 року по 2022 рік не сплатив. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити оренду плату, але відповіді так і не отримав. Враховуючи викладене, позивач просить розірвати договір оренди землі, визначити порядок виконання судового рішення зазначивши його як підставу для скасування державної реєстрації договору оренди та вирішити питання щодо судових витрат.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач у своїй заяві просила про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, на заочний розгляд справи згоден.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою, поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній", подальший виклик відповідача здійснено через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Відповідач свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області: площею 8,82 га, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1166 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 028659, виданого 30 серпня 2004 року на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації 02 серпня 2004 року №349/А-2004 (а.с.8). Право власності позивача на вказану земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с.12).

01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Україна" був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років (п. 8) - а.с.9-11, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2016 року, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 серпня 2016 року, індексний №30784580, номер запису про інше речове право: 15742115 (а.с. 13-14).

Жодна із сторін не оспорювала факт укладення вказаного правочину та його чинність.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі"договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України " Про оренду землі".

Згідно зі ст. 15 Закону України, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно зі ст. 21,24 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок: аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Пунктом 9 Договору від 01 жовтня 2015 року про оренду земельної ділянки площею 8,82 га, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1166, сторони погодили що, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 183 539,84грн, що становить 5506,20 грн за кожен рік. За бажанням орендодавця, орендна плата може сплачуватись в натуральному або відробітковому вигляді.

Відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься щорічно з 01 серпня по 31 грудня поточного року, за який вноситься орендна плата.

У п.37 Договору оренди передбачено, що їх дія припиняється шляхом розірвання лише у разі: взаємної згоди сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже у разі систематичної несплати орендної плати, договір може бути достроково розірваний за рішенням суду.

04 травня 2023 року позивач звернувся до відповідача з проханням виплати орендної плати за орендну належної йому земельної ділянки за 2022 рік, а також виплати заборгованості по орендній платі за 2019-2021 роки (а.с. 15).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, у справах даної категорії на позивача покладається процесуальний обов`язок довести факт укладення договору оренди землі та проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди) за орендарем, а на відповідача довести факт відсутності систематичної несплати орендної плати чи істотності допущеного порушення умов договору.

Позивач, як на підставу розірвання договору оренди, посилається на систематичну несплату відповідачем орендної плати за 2020-2022 роки.

Згідно з ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Так, матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем умов договорів оренди землі та оплати позивачу коштів за користування земельною ділянкою за період 2020-2022 роки у встановлений договором строк.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням ДПС в Одеській області 04 серпня 2023 року № 1529-23-01610, станом на 04 серпня 2023 року в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня інформація щодо джерел та сум доходів, отриманих від орендної плати за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2022 року відносно ОСОБА_1 (а.с. 32).

За таких обставин, а саме доведеності факту систематичного порушення зобов`язань, яке полягає у несплаті відповідачем орендної плати більш ніж за два роки у строк, передбачений договором оренди землі, що є істотним порушенням умов договору оренди, оскільки позивач внаслідок такого порушення значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, наявні підстави для розірвання спірного договору, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, позивач просить визначити порядок виконання судового рішення, зазначивши, що воно є підставою для скасування державної реєстрації договорів оренди землі.

У ч.1, ч.3 ст.435 ЦПК України зазначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Оскільки законом передбачено порядок припинення державної реєстрації речового права після припинення дії договору оренди земельної ділянки, позивач передчасно звернувся у порядку ч.3 ст.435 ЦПК України, суд не вбачає підстав для застосування положень наведеної статті.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4,13,81,141,263-265,268, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Україна" про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 8,82 га, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1166, розташованої в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області, укладений 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Україна", ЄДРПОУ 39726390.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Україна", код ЄДРПОУ 39726390, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати пов"язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 к.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Головуючий суддя Зубов О.С.