Постанова

від 19.10.2023 по справі 910/13854/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2023 р. Справа№ 910/13854/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.05.2023 (повний текст складено та підписано 19.05.2023)

у справі №910/13854/22 (суддя Ю.В. Картавцева)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська Автомобільна Корпорація"

до Київської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська Автомобільна Корпорація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям відповідачем рішення про зміну плати за оренду земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва, з огляду на що позивач просить суд визнати укладеною додаткову Угоду від 19.05.2022 до Договору оренди земельної ділянки від 19.05.2010 №357.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 позов задоволено частково.

Визнано укладеною додаткову угоду між Приватним акціонерним товариством "Українська Автомобільна Корпорація" та Київською міською радою до договору оренди земельної ділянки від 19.05.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 357, з урахуванням договору про укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк від 28.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1244, загальною площею 0,5339 га, яка розташована в Оболонському районі м. Києва по проспекту Степана Бандери, 22 (кадастровий номер 8000000000:78:191:0090) в редакції викладеній в рішенні суду від 09.05.2023.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі № 910/13854/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. При цьому, скаржник стверджував, що рішення Київської міської ради від 13.09.2022 № 5449/5490 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" не містить зобов`язання переглядати орендні ставки у договорах оренди землі, укладених до набрання чинності цим рішенням. Також відповідач зазначив, що враховуючи відсутність в умовах договору оренди № 78-6-00642 такої підстави для внесення змін до останнього, як рішення Київської міської ради про бюджет міста, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/13854/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/13854/22 та призначено до розгляду.

У судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судове засідання 19.10.2023 з`явились представники позивача та відповідача та надали свої пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 19.05.2010 між Київською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішень Київради від 08.02.2077 року № 114/775 та від 17.09.2009 року № 61/2130, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - просп. Московський, 22 в Оболонському районі м. Києва; розмір - 0,5339 га в межах червоних ліній; цільове призначення - для влаштування гостьової автостоянки та під`їзних шляхів; кадастровий номер - 8 000 000 000:78:191:0090.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що визначена договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.5 договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.6 договору).

Вказаний правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 19.05.2010 за № 357 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.06.2010 за № 78-6-00642 у книзі державної реєстрації договорів.

Разом з тим, 28.12.2021 сторонами підписано договір про укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк, відповідно до п. 1 якого сторони на підставі статті 792 Цивільного кодексу України, абзаців 3 та 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", рішення Київської міської ради від 21.10.2021 № 3073/3114, уклали цей договір про таке: зокрема, поновити на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 19.05.2010 за № 357 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.06.2010 року за № 78-6-00642, в редакції угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.07.2016 року за реєстровим № 191, строк дії якого закінчився.

Також, договором про укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк від 28.12.2021, зокрема, викладено абзаци 2, 3 підпункту 1.1 пункту 1, підпункти 2.1, 2.2 пункту 2, підпункти 4.2, 4.8, 4.11, 4.15 пункту 4, підпункт 5.1 пункту 5, підпункт 8.3 пункту 8 та інші в новій редакції, підпункти 4.6, 4.8 пункту 4, абзац 10 підпункту 8.4 пункту 8 договору виключено.

Пунктами 4, 5 договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк від 28.12.2021 визначено: " 4.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п`яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку від 01.12.2021 № НГО/2021-33502 (за формою, затвердженою постановою КМУ від 13.12.2006 № 1724) річна орендна плата за земельну ділянку становить 1 495 388,37 грн на рік."; "4.5. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього договору та з урахуванням п.п. 4.10 даного договору".

13.09.2022 Київською міською радою прийнято рішення № 5449/5490, яким внесено зміни до п. 19.13 рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745, зокрема пунктом 1.3 рішення від 13.09.2022 № 5449/5490 установлено, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Київської міської ради з листом № 147/14 від 20.10.2022, в якому просив укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19.05.2010, зокрема, в частині внесення змін щодо розміру орендної плати на період з 01.03.2022 по 31.05.2022 за земельну ділянку в розмірі 0 відсотка від її нормативної грошової оцінки, до вказаного листа позивачем додано проект додаткової угоди, підписаної зі сторони позивача, що підтверджується описом вкладення від 20.10.2022, а також фіскальним чеком та накладною.

У відповідь на вищевказаний лист позивача Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначено, що вищевказані рішення Київської міської ради не містять обов`язку вносити відповідні зміни до договору оренди. Крім того, вказано на необхідність нотаріального посвідчення вказаного договору. У зв`язку з викладеним, пропозиція про підписання додаткової угоди не може бути задоволена (лист № 05716-13748 від 12.11.2022).

Предметом спору у справі, що переглядається є вимога позивача про визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.05.2010, з урахуванням договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк від 28.12.2021, щодо зміни розміру орендної ставки укладеною.

Київська міська рада, заперечуючи проти позовних вимог, а також у апеляційній скарзі стверджує про відсутність правових підстав для внесення змін до чинного договору оренди, посилаючись на те, що рішення № 5449/5490 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" не встановлює такого обов`язку Київської міської ради, а окремого рішення, зокрема щодо приведення договору оренди землі у відповідність до прийнятого Київрадою рішення №5449/5490 або про внесення змін до Договору оренди землі - не приймалось.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законодавчим актом для регулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі", відповідно до якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як встановлено в ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За статтею 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, як встановлено п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п. 14.1.147 вказаної статті, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як визначено п. 288.4 вказаної статті, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегія суддів зазначає, що згідно з вищенаведеними нормами законодавства України підставою для сплати орендної плати, зокрема, за земельні ділянки комунальної власності є саме договір, а не рішення органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, саме таке рішення органу місцевого самоврядування є підставою для внесення змін до умов договору (вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Надаючи оцінку умовам пунктів 4.2, 4.4 договору оренди, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття Київською міською радою відповідного рішення про зміну відсоткової ставки, за якою розраховується розмір орендної плати за землю - є погодженою сторонами умовою внесення змін до договору оренди землі від 19.05.2010.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується звернення орендаря до орендодавця із вимогою про внесення змін до договору, та відмова орендодавця про внесення змін у добровільному порядку, колегія суддів вважає мотивованим висновок суду першої інстанції про те, що така зміна умов договору оренди має бути здійснена у судовому порядку як захист порушених прав орендаря.

Всі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2023 у справі №910/13854/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Київську міську раду.

Матеріали справи № 910/13854/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30.10.2023

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук