Постанова

від 25.10.2023 по справі 911/1249/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. Справа№ 911/1249/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Михайлик А.Г.,

від відповідача - не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ"

на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 (повний текст рішення складено 09.03.2023)

у справі № 911/1249/22 (суддя Конюх О.В.)

За позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ"

про стягнення 26 525 784,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 році Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юа Трейдінг" про солідарне стягнення 26 525 784, 00 грн., з яких:

- 22 096 020, 00 грн. сплачених за поставлений неякісний товар;

- 4 419 204, 00 грн. 20% штрафу від вартості поставленого неякісного товару;

- 10 560, 00 грн. витрат на проведення експертного дослідження.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскільки ТОВ «РАНОГОЛІ» продав позивачу неякісний товар, відповідно до ст. 651 ЦК України укладений між позивачем та ТОВ «РАНГОЛІ» договір є розірваним, а продавець та виробник товару повинні повернути у десятиденний строк сплачені позивачем за неякісний товар кошти та штраф у розмірі 20%.

17.10.2022 року від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності. (т.2, а.с. 3-8).

14.11.2022 року від позивача до господарського суду Київської області надійшла заява №130-2-19/3028 про уточнення позову та зміну складу учасників справи, у якій позивач зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що поставлені ТОВ "Ранголі" за Договором поставки №88 від 27.05.2021 року добрива були придбані постачальником у ТОВ "Агро-Юа Трейдінг", а згідно листа останнього від 29.11.2021 року ТОВ "Агро-Юа Трейдінг" не має власних виробничих потужностей. Відтак, посилаючись на ст. 678 ЦК України позивач вважав, що підстави для залучення ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" до участі у справі в якості відповідача відсутні, а тому просив суд першої інстанції:

стягнути з ТОВ "РАНГОЛІ" 22 096 020, 00 грн., сплачених за поставлений неякісний товар;

стягнути з ТОВ "РАНГОЛІ" штраф у сумі 4 419 204, 00 грн.;

стягнути з ТОВ "РАНГОЛІ" 10 560, 00 грн. за проведення експертного дослідження;

стягнути з ТОВ "РАНГОЛІ" суму сплаченого судового збору в розмірі 397 886, 76 грн.

Також, позивач в судовому засіданні місцевого господарського суду подав заяву від 14.11.2022 року, в якій просив суд першої інстанції відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 226 ГПК України залишити без розгляду позовну заяву АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у частині вимог до ТОВ "Агро-Юа Трейдинг".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 року задоволено заяву позивача та на підставі пункту 5 частини 1 ст. 226 ГПК України залишено без розгляду позов АТ "ДПКЗУ" у частині позовних вимог до відповідача 2 ТОВ "Агро-Юа Трейдинг".

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 22 096 020, 00 грн. сплачених за поставлений неякісний товар, 4 419 204, 00 грн. штрафу, 397 728, 36 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав обов`язку, передбаченого пунктом 2.1 Договору, та не передав покупцю разом із товаром діючі сертифікати (паспорти) якості заводу-виробника. Також місцевим господарським судом встановлено, що постачальник не забезпечив поставку товару, якість якого відповідає умовам договору (пункт 6.3.2), а тому факт поставки товару, який не відповідає вимогам закону та договору, який є фальсифікованим за визначенням ст. 1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", і який відповідно заборонений до використання, є доведеним документально. Враховуючи, що недоліки поставленого товару не можуть бути усунуті, і товар не може бути використаний за призначенням, у покупця було наявне право вимагати повернення сплаченої за товар суми. Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що пропуск строку, встановленого пунктом 8.2 Договору, не позбавляє покупця права звернутися з позовом до продавця у зв`язку із недоліками товару протягом встановленої позовної давності, а строки, визначені статтею 681 ЦК України, продовжуються на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX. Отже, судом першої інстанції встановлений факт порушення постачальником умов договору та поставки товару з суттєвими недоліками, які не можуть бути усунуті та спричиняють неможливість використання товару за призначенням, відтак вимога позивача про стягнення штрафу також є обґрунтованою, документально підтвердженою, законною та такою, яку належить задовольнити. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості експертного дослідження в сумі 10 560, 00 грн., судом першої інстанції встановлено, що Договором не передбачено відшкодування вказаної суми за рахунок іншої сторони, а тому вказана сума не відповідає правовій категорії збитків, оскільки у даному випадку не носить характеру обов`язкових витрат, які особа повинна була зробити для відновлення її порушеного права (пункт 1 частини 2 ст. 22 ЦК України), оскільки значні недоліки поставленого товару, які унеможливлюють його використання за призначенням, існували до передання товару у власність покупцю та могли бути виявлені без проведення лабораторних досліджень.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що при прийманні товару 18.06.2021 року позивач не висловлював жодних зауважень щодо етикеток на упаковках товару, переданих сертифікатах якості, підприємства, що їх видавали, та не ставив питань щодо відповідності показників, зазначених в них, технічним умовам і без будь-яких претензій підписав акти прийому-передачі товару. Також скаржник звертає увагу, що відібрання зразків товару було здійснено за відсутності представника постачальника та без узгодження з постачальником незалежної лабораторії для проведення дослідження. Скаржник наголошує, що сумнівним є факт передачі на дослідження зразків товару, придбаного саме у ТОВ «РАНГОЛІ». Крім цього, акт про приховані недоліки товару складено за відсутності представника постачальника, присутність якого за умовами договору була обов`язковою. Скаржник звертає увагу на пункт 8.2. договору, яким визначено, що покупець має право пред`явити постачальнику претензію по якості товару протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару, однак у вказаний термін покупцем (позивачем) не було пред`явлено претензії щодо якості товару, і навіть не було ініційовано проведення досліджень зразків товару, як це передбачено п. 2.3. договору. Втім, відібрання зразків було ініційовано позивачем лише 05.11.2021 року, тобто через 4,5 місяці після отримання товару, а позов до суду пред`явлено наприкінці липня 2021 року тобто через 8 місяців потому. Отже, на думку скаржника позивачем пропущено 6-місячний строку давності. Крім цього, в доповненнях до апеляційної скарги було зазначено, що п. 9.3.2. договору передбачено штраф з вартості саме неякісного товару, однак позивачем фактично «доведено» неякісність лише частини (партії) придбаного у відповідача товару на суму 1 360 908, 00 грн., а відтак нарахування 20% штрафу з усієї вартості приданого товару в сумі 22 096 020, 00 грн. є неправомірним.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

20.03.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

22.03.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді доповідача) Барсук М.А. у відпустці, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" у справі № 911/1249/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., ОСОБА_1.

27.03.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року та витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1249/22.

06.04.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №911/1249/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року, розгляд справи призначено на 17.05.2023 року.

14.04.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", позивача у справі, надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 року клопотання Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу залишено без задоволення.

02.05.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14.06.2023 року.

14.06.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з не надходженням засобами поштового зв`язку експертного висновку зробленого відповідачем щодо партії поставленого товару.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 року відкладено розгляд справи №911/1249/22 на 19.07.2023 року.

19.06.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшло клопотання про долучення доказів, а саме протоколи випробувань, проведених ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» від 14.06.2023 року №3/28-А-1301/1-23/2463/62-1, №3/28-А-1301/2-23/2463/62-2, №3/28-А-1301/3-23/2463/62-3.

22.06.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшли пояснення по справі (т.3, а.с. 159-170), до яких додано Висновок науково-правової експертизи на запит ТОВ «Ранголі».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, сформовано для розгляду справи №911/1249/22 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року у справі №911/1249/22 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

19.07.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідача у справі, надійшло заперечення на клопотання про доручення доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13.09.2023 року.

31.08.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшло повідомлення по справі.

13.09.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Також, 13.09.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", позивача у справі надійшли заперечення на клопотання щодо долучення відповідачем до матеріалів справи висновку науково-правової експертизи, копій протоколів та копії листа ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» та пояснення по справі в яких останній зазначав, що відповідно наданих відповідачем документів вбачається, що дослідженню підлягали добрива з іншої партії, а не з тієї, що була предметом поставки за договором.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року відкладено розгляд справи №911/1249/22 на 04.10.2023 року.

02.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшло клопотання про долучення додаткових письмових пояснень по справі з клопотанням про поновлення строків на подання нових доказів, клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 року оголошено перерву в судовому засіданні до 18.10.2023 р.

18.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", позивача у справі, надійшло заперечення на клопотання про залучення третьої особи у справі та заперечення на клопотання про проведення судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 року оголошено перерву в судовому засіданні до 25.10.2023 р.

24.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ", відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням адвоката Тетарчук І.В. у щорічній основній відпустці, а тому з об`єктивних причин не зможе забезпечити явку до суду.

В судове засідання 25.10.2023 року з`явився представник позивача. Представники відповідача не з`явилися, про дату та час були повідомлені належним чином. Представник позивача надав пояснення, відповів на запитання суду, заперечував проти поданих відповідачем клопотань про долучення доказів, залучення третьої особи у справі та клопотання про призначення у справі судової експертизи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем в обґрунтування підстав для відкладення розгляду справи зазначено про перебуванням адвоката Тетарчук І.В. у щорічній основній відпустці та не можливість забезпечення явки представника до суду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи від 12.09.2023 року (вх.№09.1-13/20645/23 від 13.09.2023 р.) зазначалося, що товариством здійснено пошук та відібрано іншого юридичного підрядника для супроводження даної справи, у зв`язку з чим укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «ІНТЕГРІТІС», крім того, в додатках до даного клопотання наявний ордер, відповідно до якого інтереси відповідача представляє адвокат Єрема М. Р.

При цьому, суд апеляційної інстанції підкреслює, що відповідачем, у клопотанні про відкладення розгляду справи від 24.10.2023 року не вказано будь-яких обставин, які б перешкоджали представнику Адвокатського об`єднання «ІНТЕГРІТІС» взяти участи в даному судовому засіданні, а тому доводи відповідача не можуть бути визнані колегією суддів, як обґрунтовані та поважні, а свідчать про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, направленими на затягування судового процесу.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи що інші представники відповідача в минулих судових засіданнях надавали пояснення щодо заявлених клопотань та по суті спору, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Щодо долучення до матеріалів справи протоколів випробувань, проведених ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» від 14.06.2023 року №3/28-А-1301/1-23/2463/62-1, №3/28-А-1301/2-23/2463/62-2, №3/28-А-1301/3-23/2463/62-3, договору поставки №6-П-03 від 15.03.2021 року, видаткових накладних №51 від 07.06.2021 року, №52 від 07.06.2021 року, №53 від 07.06.2021 року, №54 від 10.06.2021 року, №55 від 11.06.2021 року, №56 від 10.06.2021 року, №57 від 11.06.2021 року, №58 від 15.06.2021 року, №59 від 16.06.2021 року, №60 від 17.06.2021 року, 69 від 17.06.2021 року та висновку науково-правової експертизи Інституту держави та права ім. В.М. Корецького колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Господарського суду Київської області від 26.09.2022 року та від 14.11.2022 року сторонам по справі було надано додатковий строк для подання заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних у сторін та раніше не поданих доказів.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем в суді першої інстанції не подавалось відповідних доказів та не заявлялось клопотання про необхідність проведення експертизи.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції жодного разу, ані у відзиві на позовну заяву від 16.10.2022 року (т.2, а.с. 29-39), ані в поясненнях по суті справи від 19.12.2022 року (т.2, а.с. 142-147) не зазначалось про наявність вищезазначених доказів та про необхідність провести судову експертизу. Одночасно, зі змісту апеляційної скарги (т.3, а.с. 2-8) та доповнень до апеляційної скарги від 20.03.2023 року (т.3, а.с. 14-28), від 22.03.2023 року (т.3, а.с. 37-46) не вбачається, що відповідач мав намір провести додаткові випробування або про необхідність провести судову експертизу.

Колегія суддів підкреслює, що відповідні докази з`явились у відповідача вже коли справа в апеляційній інстанції розглядалась по суті. При цьому, відповідач в судовому засіданні 17.05.2023 року клопотав про відкладення розгляду справи лише для подання суду висновку науково-правової експертизи та не зазначав про намір провести випробування зразків поставленого товару на відповідність якості.

Як вбачається з наданих відповідачем копій протоколів випробувань, які останній просить долучити до матеріалів справи, підставою для проведення випробувань є додаткова угода №1 від 13.06.2023 року. При цьому акти відбору зразків та акт повернення зразків датовані 12.06.2023 року, саме випробування були проведені 13.06.2023 - 14.06.2023 ( т. 3 а.с. 152-153), тобто, вищезазначені докази були створені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції і є новими доказами, які підтверджують нові заперечення відповідача, які не досліджувались в суді першої інстанції та не були зазначені в апеляційній скарзі.

Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовляючись бути присутнім під час відбору проб на запрошення позивача від 05.11.2021 р.(т.2, а.с. 40) зазначив, що у встановлений договором період претензії від покупця щодо якості та кількості поставленого товару не надходило, інших заперечень не висувалось.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 року у справі №390/34/17).

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 року у справі №914/385/18, від 10.04.2019 року у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 року у справі №915/641/18.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що клопотання про долучення нових доказів, які не були предметом не тільки дослідження в суді першої інстанції, а й взагалі не входили до доказів, що підтверджували заперечення відповідача є суперечливою поведінкою останнього, яка порушує принцип добросовісності та чесній діловій практиці.

Колегія суддів також наголошує, що надані відповідачем нові докази датовані вже після прийняття судом першої інстанції рішення по справ (28.02.2023 року), а відтак не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги.

Згідно з п.2, ч. 1, ст. 99 Господарського процесуального кодексу України висновки експертизи сторони повинні подати у строк, визначений судом для подання доказів.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі №922/12187/20, від 08.09.2022 року у справі №910/5011/18.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів.

Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності , ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Близька за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.04.2018 року у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 року у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 року у справі №913/632/17, від 06.03.2019 року у справі №916/4692/15, від 16.12.2020 року у справі №908/1908/19.

Також, Верховний Суд зазначає, що саме у силу принципу диспозитивності на особу, що не подала своєчасно відповідні докази покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності.

Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо клопотання про призначення товарознавчої експертизи колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в суді першої інстанції відповідачем не заявлялось клопотання про призначення відповідної експертизи та не заявлялось на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України заперечення щодо протоколів випробувань наданих позивачем до позовної заяви.

Також, відповідно до ч. 1, ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. У противному випадку це є затягуванням справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17.07.2018 року у справі №910/4071/17.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення всіх обставин справи, відповідачем не було заявлено відповідного клопотання в суді першої інстанції та не було вказано заперечень щодо протоколів випробувань наданих позивачем до позовної заяви, в матеріалах справи відсутні докази, без яких встановити відповідні обставини неможливо, відтак, клопотання відповідача про призначення судової експертизи колегією суддів відхиляється.

Щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв`язок.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Так, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення не містить висновків про права та обов`язки ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг», а відповідачем не наведено належних та допустимих підстав, яким чином рішення по даній справі вплине на права та обов`язки ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг».

Одночасно, колегія суддів бере до уваги той факт, що в суді 1-ої інстанції представник відповідача не заперечував проти залишення без розгляду позовних вимог щодо ТОВ «Агро-Юа Трейдінг».

Крім цього, посилання відповідача на той факт, що судом першої інстанції не було з`ясовано питання хто є виробником поставленого товару, не впливає на розгляд справи по суті, оскільки відповідно до п. 6.3.2. договору саме відповідач зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам договору. (п. 2.1. договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 678 ЦК України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Тобто, чинне законодавство надає право покупцю (позивачу) на власний розсуд обрати до кого пред`являти вимоги щодо неналежної якості придбаного товару. У даній справі покупець пред`явив позов до продавця товару.

Відтак, колегія суддів дослідивши подане клопотання відповідача про залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг», дійшла висновку відмовити у його задоволенні у зв`язку з відсутністю беззаперечних обґрунтувань, стосовного того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`яжи вказаних осіб, як це презюмується приписами ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.05.2021 року між АТ "ДПКЗУ" (покупець) та ТОВ "РАНГОЛІ" (постачальник) укладено Договір поставки №88, за яким постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю мікродобрива (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1). (т.1, а.с. 23-28).

Відповідно до п. 1.2. договору товар поставляється партіями. Кожна партія визначається Специфікацією, у якій зазначається найменування, кількість, ціна за одиницю, місце поставки та загальна вартість товару.

Згідно з п. 1.3. договору постачальник гарантує, що предмет договору відповідає видам діяльності, передбаченим його статутом та документам дозвільного характеру.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під обтяженням, не переданий у заставу і будь-які треті особи не мають жодних прав на товар.

Також пунктом 2.1. договору сторони погодили, що якість товару, що поставляється, має відповідати державним стандартам та бути підтверджена діючим сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника, який постачальник надає покупцю при поставці товару, іншими документами, які передбачені для даного виду товару чинним законодавством України.

В свою чергу, пунктом 2.2. договору встановлено, що покупець має право відмовитись від приймання неякісного товару, а у випадку виявлення недоліків повернути постачальнику неякісний товар у порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.3. договору у разі сумніву щодо якості, покупець перевіряє якість за власний рахунок в незалежній лабораторії, узгодженій сторонами. У цьому випадку, випробування проводяться над контрольним зразком, який відбирається та опломбовується у присутності представників сторін.

Згідно з п. 2.4. договору перевірка кількості та/або якості продукції відбувається за рахунок сторони, яка здійснює таку перевірку.

В пункті 3.1. договору сторони домовились, що сума договору становить сумарну вартість всіх поставлених партій товару і не може перевищувати 22 096 020,00 грн.

Підпунктом 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1. договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються поетапно в наступному порядку: 30% від суми кожної партії, вказаної у Специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання Специфікації на підставі рахунку; 70% протягом трьох банківських днів з дати поставки за наявності підписаної товарно-транспортної та/або видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару на підставі рахунку.

Також в пункті 5.3. договору сторони домовились, що поставка відбувається на умовах EXW - склад постачальника згідно правил "Інкотермс" 2010 року, а пунктом 5.4. договору визначено, що місце поставки Київська область, м. Бровари, вул. О.Онікієнка 125Б.

Відповідно до п. 5.6. договору постачальник готує Специфікацію за визначеним зразком та направляє її на погодження покупцю. Разом із Специфікацією постачальник надає покупцю 2 екземпляри видаткової накладної. При прийнятті товару у місці поставки два екземпляри видаткової накладної підписує отримувач згідно довіреності.

Згідно з п. 5.7. договору представник покупця при прийнятті товару у місці поставки зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, відсутність ознак пошкодження або псування, звірити відповідність кількості товару, розписатися за отримання та пред`явити представнику постачальника довіреність на отримання партії товару.

Акт про приховані недоліки повинен бути складений покупцем з обов`язковою участю представника постачальника. У випадку, якщо представник постачальника не з`явиться для складення відповідного Акту без поважних причин протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги, Акт складений покупцем самостійно, без участі постачальника, не може вважатися узгодженим з постачальником. (пункт 5.9. договору).

В пункті 6.2.1. договору сторони обумовили, що покупець має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір у разі несвоєчасного, неповного, неналежного виконання або невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши постачальника за 10 календарних днів, та за наявності реальних, доведених покупцем, підстав для цього.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам договору (пункт 6.3.2. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору приймання товару здійснюється представником покупця при наявності оригіналів товаросупровідних документів: товарно-транспортної та/або видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару, документів, підтверджуючих якість товару.

Згідно з п. 8.2. договору покупець має право пред`явити постачальнику претензії по якості товару протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

У випадку наявності претензій по якості товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань (пункт 8.3. договору).

В пункті 8.4. договору визначено, що постачальник на підставі обґрунтованої претензії у погоджений строк робить власними силами за власний рахунок заміну неякісного товару на якісний за умови доведеності покупцем вини постачальника у поставці неякісного товару.

Окрім того, за поставку товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами замінює неякісний товар за умови доведеності вини постачальника на товар належної якості (пункт 9.3.2. договору).

Також у випадку невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором, у тому числі недопоставки товару, поставки некомплектного, неякісного товару або товару у тарі, упаковці, що не відповідає вимогам законодавства, а також ненадання або невідповідності наданих супровідних документів покупець має право вимагати від продавця заміни неякісного товару або відмовитися від товару та його оплати та вимагати повернення оплаченої за нього суми. Постачальник зобов`язується виконати зазначені вимоги протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги за наявності реальної вини постачальника та доведеності покупцем її існування (пункт 9.4. договору).

Відповідно до п. 15.1. договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та дії до 31.12.2021 року, а у частині виконання гарантійних зобов`язань та зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов договору.

В той же час, пунктом 15.2. договору передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії, а пунктом 15.3. договору визначено, що дострокове розірвання договору може мати місце за взаємною згодою сторін, на підставах, передбачених даним договором та чинним законодавством.

У випадку дострокового розірвання договору сторони зобов`язані провести усі належні розрахунки, у тому числі відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням або невиконанням Договору, сплатити штрафні санкції (пункт 15.4. договору).

В матеріалах справи наявна Специфікація №1 до договору поставки від 27.05.2021 року №88 (т.1, а.с. 29), відповідно до якої належить до поставки товар на загальну суму 22 096 020,00 грн. з ПДВ, а саме:

1) Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) у кількості 40 000 літрів;

2) Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза) у кількості 120 000 літрів;

3) Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник) у кількості 40 000 літрів;

4) BOR 140 (Бор 140) у кількості 10 000 літрів;

5) Zn 160 (Цинк 160) у кількості 45 000 літрів.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач здійснив передоплату 30% за мікродобрива в сумі 6 628 806, 00 грн., що вбачається з платіжного доручення від 28.05.2021 року №6384. (т.1, а.с. 30).

03.06.2021 року листом №130-4-19/2034 АТ "ДПКЗУ" звернулось до ТОВ "РАНГОЛІ" з вимогою забезпечити поставку товару, який має відповідати державним стандартам і бути підтверджений діючим сертифікатом (паспортом) якості заводу виробника. (т.1, а.с. 102).

В подальшому, сторонами підписано видаткову накладну №226 від 18.06.2021 року, та Акт приймання-передачі від 18.06.2021 року, згідно яких ТОВ "РАНГОЛІ" передало, а АТ "ДПКЗУ" прийняло товар за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка 125 Б загальною вартістю 22 096 020, 00 грн., а саме: Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) 40 000 літрів; Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза) 120 000 літрів; Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник) 40 000 літрів; Мікродобриво Бор у 10 000 літрів; Мікродобриво Цинк 160 45 000 літрів. (т.1, а.с. 31-32).

Відповідно до платіжного доручення від 24.06.2021 року №7643 АТ "ДПКЗУ" оплатило на користь ТОВ "РАНГОЛІ" 15 467 214, 00 грн. в якості доплати 70% за добриво. (т.1, а.с. 33).

Також з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2021 року між АТ "ДПКЗУ" (поклажодавець) та ТОВ "РАНГОЛІ" (зберігач) було укладено Договір відповідального зберігання, відповідно до п. 1.1. якого поклажодавець передав зберігачу на відповідальне зберігання товар, визначений у Додатку №1 до договору. (т.2, а.с. 155-156).

Відповідно до п. 1.2. договору зберігання товар зберігається а також передається і приймається сторонами за адресою м. Бровари, вул. Олега Онікієнка 125Б.

Згідно з п. 1.3. договору зберігання відповідальне зберігання є безоплатним.

Пунктом 2.1.8. договору зберігання передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути товар поклажодавцю за актом приймання-передачі протягом 50 календарних днів після закінчення строку дії договору, розірвання договору, або отримання вимоги від поклажодавця щодо повернення товару.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 18.06.2021 року поклажодавець АТ "ДПКЗУ" передало, а зберігач ТОВ "РАНГОЛІ" отримало на відповідальне зберігання такий товар: Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) 40 000 літрів; Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза) 120 000 літрів; Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник) 40 000 літрів; BOR 140 (Бор 140) 10 000 літрів; Zn 160 (Цинк 160) 45 000 літрів. (т.2, а.с. 157).

Також в матеріалах справи наявна Товарно-транспортна накладна №Р233 від 27.07.2021 року відповідно до якої перевізником ТОВ "Райдо Транс Логістик" здійснено перевезення від вантажовідправника ТОВ "РАНГОЛІ" до вантажоодержувача філія АТ "ДПКЗУ" "Старокостянтинівський елеватор" товару всього на суму 1 360 970, 40 грн., а саме Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) 2 500 літрів; Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза) 7 500 літрів; Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник) 2 500 літрів; Мікродобриво Бор 1 240 літрів; Мікродобриво Цинк 1 860 літрів. (т.2, а.с. 182).

Також, позивач 19.10.2021 року листом №130-4-19/3898 направив ТОВ "РАНГОЛІ", посилаючись на ст.10 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" просив надати рекомендації на кожний вид придбаного товару щодо їх застосування із зазначенням культур та об`єктів, для оброблення яких призначено агрохімікати, способів, норм, кратності використання, термінів вичікування, заборон та обмежень на застосування, заходів безпеки під час роботи, транспортування і зберігання тощо, а також просив надати діючі сертифікати (паспорти) якості заводу-виробника. (т.2, зворот а.с. 187-188).

Матеріалів справи містять:

1) копію Сертифікату якості за підписом директора ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" Лисюка Ю.В. на Добриво комплексне рідке "BENEFLOR (БЕНЕФЛОР) ALLYUR ARSO" номер партії 20л ALLYUR04BEN21 MANUF: 04/2021. У Сертифікаті вказано фактичний вміст складників препарату: Азот N 0,5-1,1%, Оксид фосфору P2O5 0,3-0,5%, Оксид калію K2O 0,5-0,7%, Оксид магнію MgO 1,2-4,0%. У висновку наведено позбавлену логічного змісту фразу, а саме (мовою оригіналу): комплексне добриво "BENEFLOR (БЕНЕФЛОР) ALLYUR ARSO", водний розчин, фасований в полімерну ємкість-виробника та переліку ТУ У 20.1 - 41024830-001:2018, нормативним документам фірми-виробника та "Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (т.1 а.с. 34);

2) копію Сертифікату якості за підписом директора ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" Лисюка Ю.В. на Добриво комплексне рідке BOR 160 (БОР 160) номер партії RB05M2021 від 11/05/2021. У Сертифікаті вказано фактичний вміст складників препарату: B 11,7% (160г/л), N 5,5% (75г/л). У висновку наведено позбавлену логічного змісту фразу, а саме (мовою оригіналу): комплексне добриво BOR 160 (БОР 160), водний розчин, фасований в полімерну ємність-виробника та переліку ТУ У 20.1 - 41024830-001:2018, нормативним документам фірми-виробника та "Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (т.1, а.с. 35);

3) копію Сертифікату якості за підписом директора ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" Лисюка Ю.В. на Добриво комплексне рідке Zn160 (Цинк 160) номер партії RA0421ZN20 MANUF:04/2021. У Сертифікаті вказано фактичний вміст складників препарату: Цинк 160г/л, Азот 118г/л, вільні L-а-амінокислоти 2,5-3%. У висновку наведено позбавлену логічного змісту фразу, а саме (мовою оригіналу): комплексне добриво Zn 160 (Цинк 160), водний розчин, фасований в полімерну ємість-виробника та переліку ТУ У 20.1 - 41024830-001:2018, нормативним документам фірми-виробника та "Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (т.1, а.с. 36).

Окрім того в матеріалах справи наявні копії Сертифікатів якості, засвідчені печаткою ТОВ "РАНГОЛІ", які мають аналогічний зміст. (т.2, а.с. 91-93).

В подальшому, 05.11.2021 року листом №130-2-19/4244 АТ "ДПКЗУ" викликало представників ТОВ "РАНГОЛІ" для відбирання контрольних зразків на 11.11.2021 року о 12:00 за адресою Хмельницька область, м. Старокостянтинів, Філія АТ "ДПКЗУ" "Старокостянтинівський елеватор". У виклику вказано, що у випадку неприбуття представників, Філія АТ "ДПКЗУ" самостійно відбере зразки та направить до незалежної лабораторії - Державного підприємства "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя" МОЗ України. Вказаний виклик ТОВ "РАНГОЛІ" отримало 09.11.2021 року. Крім того, виклик було направлено на електронну пошту продавця. (т.1, а.с. 43-44).

У відповідь на вказаний виклик ТОВ "РАНГОЛІ" надало відповідь від 10.11.2021 року №116, у якому, посилаючись на пункти Договору 8.1 (прийняття товару) та 8.2 (право пред`явлення претензій по якості протягом 10 днів з моменту отримання товару), вказав, що підстави для прибуття представника ТОВ "РАНГОЛІ" на відібрання зразків відсутні. (т.2, а.с. 40).

Водночас, матеріали справи містять три протоколи відбору зразків (проб), у яких зазначено про відбір проб поставлених добрив з оригінальної непошкодженої упаковки (пластикові каністри 20 л) по три зразка, упаковані у три скляні банки (І - для дослідження, ІІ - для ТОВ "РАНГОЛІ", ІІІ - для АТ "ДПКЗУ"), опечатані печаткою філії "Старокостянтинівський елеватор" та направлені до Державного підприємства "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя" МОЗ України. (т.1, а.с. 48-50).

Також в матеріалах справи наявний Акт №106 приймання зразків (проб) від 12.11.2021 року, відповідно до якого представником Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України прийнято від замовника АТ "ДПКЗУ" зразки продукції. (т.1, а.с. 51).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Протоколу випробувань від 22.11.2021 року №3/28-А-3518-1-21/2739/105, комплексного добрива "Beneflor Allyur Arso", виробник ТОВ "Агро-Юа Трейдинг", дата виготовлення/термін придатності - інформація відсутня, заявлені вимоги до продукції - згідно з етикеткою на оригінальній упаковці; встановлено невідповідність заявленим показникам по всім досліджуваним складникам: Масова частка загального азоту 0,11% (замість заявлених 0,5-1,1); масова частка загального фосфору у перерахунку на Р2О5 0,03% (замість заявлених 0,3-0,5); масова частка калію у перерахунку на К2О 0,2% (замість заявлених 0,5-0,7); масова частка магнію у перерахунку на МgО 4,2% (замість заявлених 1,2-4,0). За висновком дослідження, наданий зразок не відповідає вимогам, вказаним на фото з етикетки на оригінальній каністрі місткістю 20л, та не відповідає додатковій інформації, представленій у Сертифікаті якості. (т.1, а.с. 52-54).

Згідно з наявним в матеріалах справи Протоколу випробувань від 22.11.2021 року №3/28-А-3518-1-21/2739/106, мікродобрива Бор (активний інгредієнт бор В, 160г/л, азот 75г/л), заявник ТОВ "РАНГОЛІ", дата виготовлення/термін придатності - інформація відсутня, заявлені вимоги до продукції - згідно з етикеткою на оригінальній упаковці; встановлено невідповідність заявленим показникам по всім досліджуваним складникам: Бор 3,4%, 36,2 г/л (замість заявлених 11,7%, 160 г/л); азот загальний 0,37%, 4 г/л (замість заявлених 5,5%, 75 г/л), рН 6,88. За висновком дослідження, наданий зразок не відповідає вимогам, вказаним на фото з етикетки на оригінальній каністрі місткістю 20л, та не відповідає додатковій інформації, представленій у Сертифікаті якості. (т.1, а.с. 55-56).

Протоколом випробувань від 22.11.2021 року №3/28-А-3518-1-21/2739/107, мікродобрива Цинк (активні інгредієнти цинк 150г/л, азот, 75г/л), заявник ТОВ "РАНГОЛІ", дата виготовлення/термін придатності - інформація відсутня, заявлені вимоги до продукції - згідно з етикеткою на оригінальній упаковці; встановлено невідповідність заявленим показникам по всім досліджуваним складникам: Масова концентрація цинку 112 г/л (замість заявлених 150 г/л); Масова концентрація азоту загального 54,6 г/л (замість заявлених 75 г/л). За висновком дослідження, наданий зразок не відповідає вимогам, вказаним на фото з етикетки на оригінальній каністрі місткістю 20л, та не відповідає додатковій інформації, представленій у Сертифікаті якості. (т.1, а.с. 57-58).

Також в матеріалах справи наявний договір №2582 від 12.11.2021 року на виконання науково-дослідної роботи, укладений між АТ "ДПКЗУ" та ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя" МОЗ України відповідно до якого вартість випробування зразків добрив становила 10 560, 00 грн. з ПДВ. (т.1, а.с. 107).

Вказана вартість була сплачена позивачем на користь ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя" МОЗ України платіжним дорученням від 19.11.2021 року №14383. (т.1, а.с. 108).

Крім цього, в матеріалах справи наявна копія Технічних умов ТУ У 20.1-41024830-001:2018 (від 06.12.2018 року із змінами від 24.06.2020 року), на добриво комплексне рідке ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО) відповідно до пункту 6.2 яких встановлено, що партією вважають певну кількість добрива, одного найменування, що виготовлена одночасно в одних і тих самих виробничих умовах, за один технологічний цикл, об`єднаний в одній ємності, розфасований, отримало власний номер партії і оформлений документом про якість (протоколом випробувань). На кожну партію видають документ про якість, в якому зазначають: назву підприємства-виробника, його адресу; назву добрива; номер партії, масу партії, показники якості, дату виготовлення (місяць, рік); умови зберігання і строк придатності, дату видачі документу про якість, позначення ТУ, за яким виготовлено добриво; гарантійні обов`язки, прізвище та підпис особи, що видала документ про якість. (т.1, а.с. 244-258).

В подальшому, позивач надіслав до ТОВ "РАНГОЛІ" виклик від 25.11.2021 року №130-2-19/4560 представника ТОВ "РАНГОЛІ" для складення акту про приховані недоліки товару та фіксації факту поставки неякісного товару на 02.12.2021 року об 11:00 за адресою м. Київ, вул. Саксаганського 1. У виклику покупець, посилаючись на п. 2.1 Договору вимагав у ТОВ "РАНГОЛІ" надати діючі сертифікати (паспорт) якості заводу-виробника. Вказаний виклик не був отриманий ТОВ "РАНГОЛІ" та повернувся відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. (т.1, а.с. 65-67).

Крім цього, позивач направив до виробника ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" виклик від 25.11.2021 року №130-2-19/4559 для складення акту про приховані недоліки. (т.1, а.с. 59-61).

На вказаний виклик ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" надало відповідь №29/11-21 від 29.11.2021 року, в якій зазначило, що є реєстрантом добрива комплексного "ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО)", однак не має своїх виробничих потужностей, відтак співпрацює з іншими заводами-виробниками. Також в листі зазначено, що якщо у покупця є в наявності Сертифікати якості від Товариства, це означає, що поставлена продукція пройшла якісний відбір. Також повідомлено, що Товариство буде мати можливість займатися цим питанням з 24 грудня 2021 року. (т.2, а.с. 66).

Окрім того в матеріалах справи наявна копія Акту про приховані недоліки товару та невідповідність якості товару, який придбано АТ "ДПКЗУ" у ТОВ "РАНГОЛІ" згідно договору поставки від 27.05.2021 року №88, який складений 02.12.2021 року та підписаний представниками АТ "ДПКЗУ", та у якому зазначено про те, що представники ТОВ "РАНГОЛІ" (постачальник) та ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" (виробник), яких було викликано для складення акту про приховані недоліки, не з`явились. (т.1, а.с. 84-38).

В подальшому, позивач направив до ТОВ "РАНГОЛІ" повідомлення №130-2-19/4800 від 08.12.2021 року про розірвання договору поставки №88 від 27.05.2021 та вимогу про повернення 22 096 020,00 грн., сплачених за придбаний товар. У повідомленні АТ "ДПКЗУ" повідомляло про невідповідність поставленого товару складу, зазначеному на етикетці; вказало про те, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" поставлені ТОВ "РАНГОЛІ" добрива є фальсифікованими агрохімікатами, оскільки зазначена на етикетках упаковки та сертифікатах якості інформація щодо вмісту хімічних речовин не відповідає фактичному їх складу. Покупець, посилаючись на пункти 2.2, 6.2.3, 6.2.1 Договору вказав на своє право відмовитись від приймання неякісного товару, а у випадках виявлення недоліків - повернути постачальнику неякісний товар та вимагати відшкодування збитків, а також на право в односторонньому порядку розірвати договір. Відтак, керуючись ст. 678 ЦК України, покупець повідомив про розірвання договору поставки №88 від 27.05.2021; повідомив про відмову від поставленого ТОВ "РАНГОЛІ" усього обсягу товару, вказаного у видатковій накладній №226 від 18.06.2021; вимагав повернення у десятиденний строк 22 096 020,00 грн. сплачених за неякісний товар коштів та сплати у семиденний строк штрафу 4 419 204,00 грн. (20% від вартості поставленого товару). До повідомлення були додані Акт про приховані недоліки, копії сертифікатів якості, копії етикеток, копії протоколів досліджень та інші документи. Вказане повідомлення продавець ТОВ "РАНГОЛІ" отримав 14.12.2021 року. (т.1, а.с. 72-83).

Також, позивач направив до ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" претензію від 13.12.2021 року №130-2-19/4859, у якій вимагало відшкодування збитків та сплати штрафу за поставлений неякісний товар. (т.1, а.с. 89-98).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором поставки від 27.05.2021 року, а саме поставило товар неналежної якості у зв`язку з чим, позивач просить стягнути сплачені грошові кошти за товар, а також нараховує штраф за поставку неякісного товару.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановила наступне.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відтак, відносини сторін регулюються положеннями Господарського кодексу України, які регулюють поставку, положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють купівлю-продаж. Враховуючи, що предметом спірної поставки за договором є добрива, спеціальним Законом, який регулює спірні відносини, з Закон України "Про пестициди та агрохімікати", який, згідно преамбули, регулює правові відносини, пов`язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Так, згідно статті 1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", агрохімікатами у розумінні цього Закону є органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

Відповідно до частин 1-4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що відповідач помилково вважає, що оскільки він не є виробником спірного товару, його відповідальність за якість поставленого товару обмежується переданням покупцю Сертифікату якості, враховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства. Однак, умовами Договору поставки відповідач зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що умовами договору передбачено, що якість товару, що поставляється, має відповідати державним стандартам (п. 2.1. договору), однак, як вбачається з матеріалів справи поставлені добрива таким вимогам не відповідають, що вбачається з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" (у редакції, чинній з 16.10.2020 по 30.06.2021, тобто на дату укладення договору) пестициди та агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам:

висока біологічна ефективність щодо цільового призначення;

безпечність для здоров`я людини та навколишнього природного середовища за умови дотримання регламентів їх застосування;

відповідність санітарним нормам та іншим нормативно-правовим актам.

Забороняються ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом.

Вичерпний перелік агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без їх державної реєстрації, наведений у Додатку до Закону України "Про пестициди та агрохімікати". Жоден з придбаних препаратів до такого переліку не належить, відтак, сама можливість купівлі-продажу та застосування спірних добрив законом передбачена лише за умови їх державної реєстрації.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень (частина друга). Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (частина восьма).

Відповідно до Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого Постановою КМ України від 4 березня 1996 р. N 295 (у редакції, яка діяла з 09.09.2020 по 01.07.2022) до Державного реєстру препаратів заноситься реєстраційний номер препарату, дата видачі, серія, найменування та вміст діючої речовини, торгова назва препарату та позначення його препаративної форми, класифікація препарату, найменування заявника та його адреса, найменування виробника препарату, сфера застосування (перелік сільськогосподарських культур), норми витрати препарату (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів. тонн), строк реєстрації препарату, дата скасування (призупинення) державної реєстрації препарату. Препарати з постійною реєстрацією відносяться до серії "А", з експериментальною реєстрацією - до серії "Б", під іншими торговими назвами - до серії "В". Державний реєстр препаратів розміщується на веб-сайті Міндовкілля. Користування даними Державного реєстру препаратів є безоплатним (пункт 24 Порядку).

На підставі Державного реєстру препаратів Міндовкілля розробляє, погоджує з МОЗ та Мінекономіки, готує до друку та видає один раз на два роки Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі - Перелік), з щорічним виданням доповнень до нього про нові зареєстровані, а також заборонені до використання препарати (пункт 35 Порядку).

При цьому, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що оскільки до Державного реєстру препаратів поставлені Мікродобриво Цинк, активні інгредієнти цинк - 150 г/л , азот 75 г/л та Мікродобриво Бор, активний інгредієнт: бор В 160 г/л, азот 75г/л (назви з етикетки на оригінальній упаковці) не включені, зазначене свідчить, що такі препарати не дозволені до виробництва, продажу та застосування.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2006 №490 затверджено зразок етикетки на пестициди та агрохімікати (Додаток 3 до Наказу), згідно якого етикетка повинна містити інформацію про:

назву препарату, препаративну форму (назва діючої речовини та її концентрація);

заявника (назва, місцезнаходження, тел/факс, e-mail);

виробника (назва, місцезнаходження, тел/факс, e-mail);

призначення (культура, селективність, механізм дії тощо);

класифікацію ВООЗ, (токсичність: клас небезпечності (згідно з санітарними нормами);

номер реєстраційного посвідчення;

пакування (тара, кількість (кг, л);

дату виготовлення;

гарантійний термін зберігання;

сумісність з іншими препаратами;

приготування та норма витрати препарату, робочого розчину;

рекомендації щодо застосування (культура, об`єкт боротьби, спосіб, час та кратність обробки, обмеження, період захисної дії тощо);

вимоги щодо зберігання, перевезення;

першу медичну допомогу;

заходи та засоби знешкодження залишків препаратів та знищення тари тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять копію етикеток з оригінальної упаковки поставлених Мікродобрива Цинк, та Мікродобрива Бор, які не відповідають затвердженому зразку, та не містять обов`язкової інформації, у тому числі не містять ключової інформації про виробника, номер реєстраційного посвідчення, дату виготовлення, гарантійний термін зберігання.

До Державного реєстру препаратів за номером 12941 (на заміну номеру 12261) включено схожий за назвою препарат ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО), р. добриво, препаративна форма розчин, виробники, заявники препарату: ТОВ "Агро-Юа Трейдинг", Global Agro Innovations Sp. z o.o (виробник).

Водночас матеріали справи містять копію етикетки з оригінальної упаковки поставленого комплексного добрива Beneflor ALLYUR ARSO яка також не відповідає затвердженому зразку. Зокрема упаковка не містить інформації про номер реєстраційного посвідчення, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити тотожність поставленого добрива і препарату, який включено до Державного реєстру; при цьому заявлений на етикетці склад (Азот N - 0.5-1.1%, оксид фосфору Р2О5 - 0,3-0,5%, оксид калію К2О 0,5-0,7%, оксид магнію MgО - 1,2-4,0%) препарату не відповідає складу препарату, який внесено до Державного реєстру (N - 3-9%, Р2О5 - 2,2-9%, К2О - 8-9%, SO3 - 0,3-3%, Mn - 0,044-0,7%, Zn - 0,05-1,2%, Cu 0,043-1,3%, Fe - 0,003-0,6%, Mo 0,01%, B - 0,024-0,5%, Co - 0,003-0,005%, гумінові кислоти - 0,01-3,0%, амінокислоти - 10,0-50,0 г/л, полісахариди 5,0-15,0 г/л, вітаміни 5,0-30,0г/л). Етикетка також не містить ключової інформації про дату виготовлення, гарантійний термін зберігання.

Відповідно до абзацу тринадцятого ст. 1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" (у відповідній редакції) фальсифіковані пестициди і агрохімікати - продукція, яка не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів, у тому числі вимогам щодо маркування та пакування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо, та/або продукція, на упаковці якої зареєстрований знак для товарів та послуг використано з порушенням прав власника.

Отже, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вся продукція, поставлена за Специфікацією №1 до договору поставки від 27.05.2021 року №88, у розумінні визначень спеціального Закону, є фальсифікованою.

Щодо долучених копій Сертифікатів якості, наданих постачальником у порядку пункту 2.1 Договору колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (у редакції чинній з 03.07.2020 на дату укладення договору)регламентовано, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності; а підтвердження відповідності - видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання заданих вимог було доведене.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам. Згідно із ст. 28 вказаного Закону у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.

Як вбачається з матеріалів справи у сертифікатах якості ТОВ «АГРО-ЮА ТРЕЙДІНГ» вказано про відповідність добрива вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018, нормативним документам фірми-виробника, Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Відтак, колегія суддів зазначає, що якість поставлених за Договором добрива комплексного рідкого «BENEFLOR (БЕНЕФЛОР) ALLYUR ARSO», добрива комплексного рідкого BOR 160 (БОР), добрива комплексного рідкого Zn 160 (Цинк 160) має відповідати вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Технічних умов ТУ У 20.1-41024830-001:2018 (від 06.12.2018 із змінами від 24.06.2020), на добриво комплексне рідке ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО) відповідно до пункту 6.2 яких встановлено, що партією вважають певну кількість добрива, одного найменування, що виготовлена одночасно в одних і тих самих виробничих умовах, за один технологічний цикл, об`єднаний в одній ємності, розфасований, отримало власний номер партії і оформлений документом про якість (протоколом випробувань). На кожну партію видають документ про якість, в якому зазначають: назву підприємства-виробника, його адресу; назву добрива; номер партії, масу партії, показники якості, дату виготовлення (місяць, рік); умови зберігання і строк придатності, дату видачі документу про якість, позначення ТУ, за яким виготовлено добриво; гарантійні обов`язки, прізвище та підпис особи, що видала документ про якість.

При цьому, колегія суддів критично ставиться до безпідставних сумнівів скаржника щодо надання ДП «Укрметрестстандарт» релевантних ТУ на добрива, оскільки останнім не надано іншої редакції вказаних ТУ, або будь яких доказів того, що надана ДП «Укрметрестстандарт» редакція ТУ є не останньою.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції додані до матеріалів справи копії Сертифікатів якості вимогам ТУ не відповідають, оскільки не містять інформації:

про назву підприємства-виробника, його адресу;

масу партії, умови зберігання і строк придатності, дату видачі документу про якість, гарантійні обов`язки.

Місцевий господарський суд також вірно звернув увагу, що Сертифікати якості на Добриво комплексне рідке Бор 160 та Добриво комплексне рідке Цинк 160 (т. 1 а.с. 244-258), містять посилання на ті самі ТУ У 20.1-41024830-001:2018, однак у самих ТУ не згадуються.

При цьому, у переліку ТУ У 20.1-41024830-001:2018 зазначено лише один схожий за назвою вид добрива поставлений ТОВ «РАНГОЛІ» за Договором - Добриво комплексне рідке «ALLYUR ARSO» BENEFLOR, в той же час поставлені за Договором добриво комплексне рідке BOR 160 (БОР) та добриво комплексне рідке Zn 160 (Цинк 160) у вказаному ТУ відсутні.

За таких обставин, оскільки, в переліку добрив, що можуть виготовлятися згідно даних Технічних умов наявне лише Добриво комплексне рідке «ALLYUR ARSO» BENEFLOR, в той же час добриво комплексне рідке BOR 160 (БОР), добриво комплексне рідке Zn 160 (Цинк 160) у вказаному переліку відсутні, що свідчить про те, що вказані Технічні умови на добриво комплексне рідке BOR 160 (БОР), на добриво комплексне рідке Zn 160 (Цинк 160) не поширюються.

Однак, в Сертифікаті якості продукції BOR 160 (БОР) та добриво комплексне рідке Zn 160 (Цинк 160) зазначається, що вказані комплексні добрива є у переліку ТУ У 20.1-41024830-001:2018.

З наведеного виходить, що на підтвердження якості поставлених ТОВ «Ранголі» позивачу за Договором добрива комплексного рідкого BOR 160 (БОР) та добрива комплексного рідкого Zn 160 Цинк 160) відповідачем надано сертифікати, що містять неправдиву інформацію, а саме про склад добрив а також про відповідність вказаних добрив вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що в наданому постачальником - ТОВ «Ранголі» позивачу сертифікаті якості ТОВ «АГРО-ЮА ТРЕЙДИНГ» на поставлене за Договором добриво комплексне рідке «BENEFLOR (БЕНЕФЛОР) ALLYUR ARSO» зазначена інформація про його склад, який не відповідає вимогам до складу вказаного добрива, що зазначений в Технічних умовах (таблиця №2 т.1 а.с. 249).

Колегія суддів звертає увагу, що в наданому відповідачем сертифікаті якості показники складових елементів цього добрива є значно нижчими ніж в Технічних умовах, а наявність зазначеного в сертифікаті якості такого компоненту як оксид магнію (MgO) взагалі не передбачена Технічними умовами.

Отже, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено, що склад добрива комплексного рідкого «ALLYUR ARSO» BENEFLOR, яке було поставлено відповідачем позивачу, не відповідає а ні інформації зазначеній в сертифікаті якості та етикетці на товар, а ні Технічним умовам, які зазначені в сертифікатах якості, а саме, склад препарату є іншим.

При цьому, наявність у складі добрива комплексного рідкого «ALLYUR ARSO» BENEFLOR такого компоненту як магній (MgO), який було виявлено у складі добрива за результатами його випробувань (4.2 %) взагалі не передбачена Технічними умовами.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про виконання умов договору щодо поставки товару належної якості.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не виконав обов`язку, передбаченого пунктом 2.1 Договору, та не передав покупцю разом із товаром діючі сертифікати (паспорти) якості заводу-виробника, що вбачається окрім зазначеного вище і з листа ТОВ ТОВ «АГРО-ЮА ТРЕЙДИНГ» (т. 2 а.с. 66) де зазначається, що останній не є виробником зазначеної продукції.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що позивачем товар був прийнятий без зауважень, а відтак у позивача відсутні підстави заявляти претензії щодо якості товару.

Так, відповідно до п. 5.7. договору представник покупця при прийнятті товару у місці поставки зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, відсутність ознак пошкодження або псування, звірити відповідність кількості товару, розписатися за отримання та пред`явити представнику постачальника довіреність на отримання партії товару, а саме склад Постачальника (відповідача).

Тобто, у місці поставки (п. 5.3., 5.4. договору) покупець (позивач) зобов`язувався перевірити товар тільки щодо комплектності, цілісності тари, відсутності ознак пошкодження або псування, звірити відповідність кількості товару, розписатися за отримання та пред`явити представнику постачальника довіреність на отримання партії товару.

Питання щодо якості в момент прийняття товару на складі в місті Бровари умовами договору не передбачалось, тобто у позивача не було обов`язку перевіряти отриманий товар щодо якості, яка презюмувалась умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем разом з товаром не передавались позивачеві Сертифікати якості на придбаний товар, які останній просив надати йому листом від 19.10.2021 р. (т.2 а.с. 187-188).

Статтею 674 ЦК України встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом 1-ої інстанції, відповідачем не підтверджено у спосіб встановлений чинним законодавством відповідність якості товару вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018; відповідність етикеток товарів вимогам Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2006 №490; відсутність поставленого товару у Державному реєстрі препаратів; відсутність поставленого товару вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що наведені недоліки товару існували до передачі товару покупцю, а відповідно до частини 1 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Також колегія суддів зазначає, що внаслідок проведення випробувань у незалежній лабораторії, відповідно до Протоколів випробувань від 22.11.2021 року (т.1, а.с. 52-58) підтверджено, що фактичний склад поставлених мікродобрив не відповідає складу, заявленому на етикетці, у Сертифікатах якості, у ТУ У 20.1-41024830-001:2018 та у Державному реєстрі препаратів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення ТОВ «Ранголі» про відбір зразків проб для проведення дослідження про, що детально описано вище.

Втім, відповідач не скористався своїм правом прибути за місцем відбору проб, пересвідчитися в тому, що проби відбираються саме з поставленого відповідачем за Договором товару.

Також колегія суддів зазначає, що проби відбиралися за місцезнаходженням Філії АТ «ДИЗКУ» «Старокостянтинівський елеватор» Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса.

Так, частина поставлених та переданих на відповідальне зберігання ТОВ «Ранголі» за Договором добрив була вивезена позивачем зі складу ТОВ «Ранголі» на склади філій АТ «ДПЗКУ», що підтверджується листом ТОВ «Ранголі» №115 від 10.11.2021 року та листом АТ «ДПЗКУ» від 10.12.2021 року №130-2-19/4841.

Колегія суддів звертає увагу, що 31.07.2021 року зі складу ТОВ «Ранголі» за адресою Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 125 Б на філію АТ «ДПЗКУ» «Старокостянтинівський елеватор» Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. М.Кривоноса, 1 згідно Акту-745 виконаних робіт від 31.07.2021 року про перевезення 15 600, 00 л добрив та підписаної та скріпленої печаткою ТОВ «Ранголі» товарно-транспортної накладної №P233 від 27.07.2021 року було перевезено частину добрив з відповідального зберігання Поклажодавцю.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у відповідача на відповідальному зберіганні частини поставлених ТОВ «Ранголі» АТ «ДПЗКУ» за Договором добрив, останній отримавши виклик представників ТОВ «Ранголі» для участі у відборі проб на філії АТ «ДПЗКУ» «Старокостянтинівський елеватор» Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1 не зазначав про наявність жодних сумнівів в ідентичності наявного на філії АТ «ДІЗКУ» добрива поставленому за Договором та не звертався з пропозиціями провести дослідження добрив, що знаходились на відповідальному зберіганні у ТОВ «Ранголі» на підставі Договору відповідального зберігання №98 від 18.06.2021 року.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо сумнівів у тому, що дослідженню було піддано контрольний зразок саме поставленого відповідачем позивачу Товару.

Крім цього, як вже було вище зазначено, у зв`язку з неприбуттям 02.12.2021 року об 11 год. 00 хв. представників ТОВ «Ранголі», ТОВ «Агро-ЮА-Трейдінг» та ухиленням їх від участі в складанні Акту про приховані недоліки добрив, фіксації факту поставки неякісного товару, наведення своїх аргументів та доказів щодо даного правопорушення, покупець - АТ «ДІЗКУ» склав Акт від 02.12.2021 року про приховані недоліки товару та невідповідність якості товару, придбаного АТ «ДПЗКУ» у ТОВ «Ранголі» згідно Договору поставки від 27.05.2021 року.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що після отримання вказаного повідомлення та акту про приховані недоліки товару та невідповідність якості товару умовам Договору, відповідач не позбавлений був можливості ініціювати проведення експертного дослідження поставлених ТОВ «Ранголі» за договором добрив, що знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ «Ранголі», однак, відповідачем до прийняття рішення в суді 1-ої інстанції зазначеного зроблено не було.

З врахуванням викладено, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що постачальник не забезпечив поставку товару, якість якого відповідає умовам договору, як то вимагає п. 6.2.3 договору, а факт поставки товару, який не відповідає вимогам закону та договору, який є фальсифікованим за визначенням ст. 1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", і який відповідно заборонений до використання, є доведеним документально.

Відповідно до частини 6 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно із пунктом 1 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до пунктів 15.1, 15.2 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та дії до 31.12.2021 року, а у частині виконання гарантійних зобов`язань та зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Відтак, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що станом на дату надіслання повідомлення від 08.12.2021 року №130-2-19/4800 договір був чинним.

При цьому, згідно з п. 6.2.1. договору покупець має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір у разі несвоєчасного, неповного, неналежного виконання або невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши постачальника за 10 календарних днів та за наявності реальних, доведених покупцем, підстав для цього.

Відповідно до п. 9.4. договору у випадку невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором, у тому числі недопоставки товару, поставки некомплектного, неякісного товару або товару у тарі, упаковці, що не відповідає вимогам законодавства, а також ненадання або невідповідності наданих супровідних документів покупець має право вимагати від продавця заміни неякісного товару або відмовитися від товару та його оплати та вимагати повернення оплаченої за нього суми.

Оскільки, факт невиконання зобов`язань постачальником вище вже встановлений, то у покупця було наявне право в односторонньому порядку розірвати договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вже зазначалось вище, умовами Договору Поставки №88 передбачено право покупця (позивача) розірвати в односторонньому порядку договір (п. 6.2.1).

Таким чином, договір є розірваним з 25.12.2021 року (одинадцятий календарний день з моменту отримання 14.12.2021 року постачальником повідомлення позивача від 08.12.2021 року).

При цьому, враховуючи, що недоліки поставленого товару не можуть бути усунуті, і товар не може бути використаний за призначенням, у покупця було наявне право вимагати повернення сплаченої за товар суми, а суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про повернення вартості сплаченого товару розмірі 22 096 020 грн.

Щодо посилань відповідача на строки виявлення недоліків та строки пред`явлення претензій постачальнику щодо якості товару (10 календарних днів з моменту отримання товару відповідно до пункту 8.2 Договору) та пропуску позивачем строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до визначень ст. 675, 676 Цивільного кодексу України гарантійним строком є встановлений договором або законом строк, протягом якого продавець гарантує якість товару, який обчислюється з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

У розумінні ст. 677 Цивільного кодексу України строком придатності є встановлений законом або іншими нормативно-правовими актами строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням; строк придатності визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання.

Місцевий господарський суд вірно встановив, що гарантійний строк товару ані договором, ані переданими Сертифікатами якості не встановлено. Пунктом 10.2 ТУ У 20.1-41024830-001:2018 встановлено не гарантійний строк, а строк придатності добрива ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО) - 24 місяці з дати виготовлення.

В силу ст. 679 Цивільного кодексу України щодо товару з встановленим строком придатності саме на продавця покладається обов`язок доведення, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч.3 ст.678 Цивільного кодексу України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем (позивачем) правил використання та зберігання виробу. Як вже зазначалось вище, відповідачем не надано суду відповідних доказів та заперечень щодо якості товару або виявлених недоліків. Єдиним запереченням було посилання на п. 8.2 щодо строку пред`явлення претензії щодо якості товару.

Водночас ТОВ «Ранголі» не надало та матеріали справи не містять доказів того, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві, тому в силу ст.679 Цивільного кодексу України саме продавець - ТОВ «Ранголі» відповідає за недоліки поставленого за договором товару.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п. 9. Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.66 №П-7 (в редакції від 23.07.75) (далі - Інструкція) акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці, і виявлені лише в процесі обробки, використання і зберігання продукції.

Згідно абз. 6 п.6 Інструкції машини, обладнання, вироби та інша продукція, яка надійшла в тарі і мають гарантійні строки придатності та зберігання, перевіряються щодо якості та комплектності при розкритті тари, але не пізніше встановлених гарантійних строків.

Положеннями Інструкції П-7, врегульовані два окремі випадки виявлення товару неналежної якості, а саме: коли недоліки виявлені під час приймання товару, отримувач призупиняє подальше приймання і складає акт про фактичну якість отриманого товару (п. 16), а в разі, коли приховані недоліки не могли бути виявлені при звичайній перевірці, відповідний акт складається після приймання товару (п.7.16 Постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №908/2258/18).

Пунктами 1, 2 Інструкції П1-7, передбачено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов?язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Отже, згідно ч.1 ст.269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу, а не умовами Договору.

В той же час умовами договору не врегульовано питання встановлення та повідомлення покупцем продавця про приховані недоліки товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

В силу ч.4 ст.680 Цивільного кодексу України та п 6, 9 Інструкції строк виявлення прихованих недоліків товару із встановленим строком придатності - протягом строку придатності товару.

Відповідно до частини 2 ст. 680 Цивільного кодексу України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Відтак, вказана норма 1) передбачає обов`язок пред`явлення претензії у зв`язку із недоліками товару протягом розумного строку у межах двох років, та 2) встановлює право сторін договору передбачити більший строк, ніж два роки (але не менший, як зазначено у пункті 8.2 укладеного між сторонами договору).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога у зв`язку із недоліками товару позивачем пред`явлена протягом розумного строку із дотриманням ст. 680 Цивільного кодексу України, оскільки позивач в межах строку дії договору поставки, а саме 05.11.2021 року направив відповідачу виклик для участі у відборі проб, 21.11.2021 року було складено протоколи випробувань, згідно яких встановлено невідповідність складу поставлених добрив, 25.11.2021 року позивач направив відповідачу виклик для участі у складенні Акту про приховані недоліки, а 08.12.2021 року позивач направив відповідачу повідомлення про недоліки товару та про відмову від договору (разом із копіями підтверджуючих документів).

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п.8.2 Договору Покупець має право пред`явити Постачальнику претензії по якості Товару протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту отримання Товару Покупцем.

Втім, в п.8.2.Договору йде мова про претензії до якості товару які можливо виявити при звичайному способі приймання товару (без проведення експертиз, використання товару тощо).

Одночасно, вказаним пунктом Договору або будь-яким іншим положенням Договору сторонами не врегульовано питання встановлення та повідомлення покупцем продавця про приховані недоліки товару.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що пропуск строку, встановленого пунктом 8.2 Договору, не позбавляє покупця права звернутися з позовом до продавця у зв`язку із недоліками товару протягом встановленої позовної давності.

Відповідно до ст. 681 ЦК України до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Як було зазначено вище, факт виявлення недоліків (22.11.2021 р.) був виявлений у межах строків встановлених ст. 680 ЦК України. Позов був пред`явлений 22.01.2022 р., тобто в межах строку встановлених ст. 681 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченої за товар суми у розмірі 22 096 020,00 грн. є обґрунтованою, законною та такою, яка належить до задоволення.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Окрім того, за поставку товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами замінює неякісний товар за умови доведеності вини постачальника на товар належної якості (пункт 9.3.2. договору).

Відтак, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідно до матеріалів справи встановлено факт порушення постачальником умов договору та поставки товару з суттєвими недоліками, які не можуть бути усунуті та спричиняють неможливість використання товару за призначенням, керуючись п. 9.3.2 договору, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги про стягнення штрафу.

З приводу вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, штрафу 20% у розмірі 4 419 204,00 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 9.3.2 Договору, за поставку товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами замінює неякісний товар за умови доведеності вини постачальника на товар належної якості.

Отже, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення умов договору та поставки товару з суттєвими недоліками, які не можуть бути усунуті та спричиняють неможливість використання товару за призначенням, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару за поставку товару неналежної якості передбачений умовами Договору поставки.

Враховуючи, що як зазначалося вище, встановлений факт невідповідності якості всієї партії поставленого товару вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018 не відповідність етикеток всього поставленого товару та відсутність у Державному реєстрі препаратів, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача, що 20% штрафу повинно нараховуватись тільки на частину партії товару на суму 1 360 908 грн.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року у справі №911/1249/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 року у справі № 911/1249/22 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1249/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.10.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко