Постанова

від 25.10.2023 по справі б15/40/29/26/2/62/00

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 м. Дніпро Справа № Б15/40/29/26/2/62/00

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» Ракіної Алли Анатоліївни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 (суддя Первушин Ю.Ю.) повний текст ухвали підписано 23.05.2023

за заявою Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до боржника Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

30.12.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ліквідатора Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» (далі АТВТ «Криворізький домобудівельник») Ракіної Алли Анатоліївни № 02-10/215 від 15.12.2020 (вх. № 62394/20 від 30.12.2020, а. с. 1-8 т 40) про застосування субсидіарної відповідальності до голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 .

Згідно поданої заяви, з урахуванням клопотання від 18.03.2023 № 02-07/24 (а. с. 108-109 т 46), ліквідатор просить суд:

- поновити строк для подання заяви про застосування субсидіарної відповідальності до колишнього виконуючого обов`язки голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 , визнати його пропущеним з поважних обставин;

- задовольнити заяву про застосування субсидіарної відповідальності та застосувати субсидіарну відповідальність до колишнього виконуючого обов`язки голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , у сумі непогашених кредиторських вимог на суму 11036119,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у даній справі в задоволенні заяви ліквідатора № 02-10/215 від 15.12.2020 (вх. № 62394/20 від 30.12.2020) про застосування субсидіарної відповідальності до голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 - відмовлено.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою суду першої інстанції ліквідатор Ракіна А.А. оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) та просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 по даній справі в частині відмови у задоволенні заяви арбітражного керуючого, ліквідатора АТВТ «Криворізький домобудівельник» про застосування субсидіарної відповідальності до колишнього виконуючого обов`язки голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку позовної давності;

- прийняти нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву ліквідатора про застосування субсидіарної відповідальності до колишнього виконуючого обов`язки голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована незгодою ліквідатора ОСОБА_2 з висновком суду першої інстанції про подання нею заяви про застосування субсидіарної відповідальності до колишнього виконуючого обов`язки голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 з пропуском строку позовної давності.

На переконання апелянта, місцевим господарським судом помилково визначено, що строк звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності сплинув 27.02.2007, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом 27.02.2004, оскільки судом не надана належна оцінка обставинам, здійснення ліквідатором заходів (завершення усіх дій у ліквідаційній процедурі) спрямованих на розшук, виявлення і повернення до ліквідаційної маси спірного нерухомого майна банкрута, яке вибуло з його власності з вини ОСОБА_1 .

Зокрема, в межах справи про банкрутство АТВТ «Криворізький домобудівельник» ліквідатором ініційовані судові процеси у справах № Б15/40/29/26/2/62/00 (904/4696/20) та № Б15/40/29/26/2/62/00 (904/4697/20) про витребування майна з чужого незаконного володіння, за наслідками розгляду яких Господарський суд Дніпропетровської області 13.01.2022 прийняв рішення (повний текст рішень складено 03.02.2022), відповідно до яких, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про витребування нерухомого майна від останнього набувача ТОВ «Стема».

Однак, за результатами розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності в межах даних справ, в задоволенні позовів було відмовлено.

З прийняттям господарським судом рішень в зазначених справах, ліквідатор зазначає про остаточну втрату ним можливості погашення реєстрових кредиторських вимог в процедурі ліквідації банкрута за рахунок створення ліквідаційної маси та неможливості реалізації майна, а від так, на думку ліквідатора, саме з моменту прийняття рішень в зазначених справах, у нього виникло право звернення до господарського суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього виконуючого обов`язки голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 . Це зумовлено й тим, що пред`являти вимогу до засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, ліквідатор мав можливість лише після вчинення усієї повноти дій, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржника, оскільки розмір вимог до третіх осіб (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

З посиланням на судову практику Касаційного господарського суду від 02.09.2020 по справі № 923/1494/15 апелянт зазначає, що за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі ліквідатор подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та здійснення розрахунків з кредиторами у результаті проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі та за недостатності коштів для повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Отже, на переконання апелянта, дата ухвалення судових рішень 13.01.2022 у справах № Б15/40/29/26/2/62/00 (904/4696/20) та № Б15/40/29/26/2/62/00 (904/4697/20) є відправною точкою, з якої починається перебіг строків позовної давності для заявлення ліквідатором вимог про застосування субсидіарної відповідальності.

3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатора Ракіної А.А., Вербило В.Ф. вказує на помилковість посилань апелянта в обґрунтування підстав пропуску позовної давності на матеріали справ № 904/4697/20 і № 904/4696/20 про витребування майна з чужого незаконного володіння, які розглядалися в межах даної справи про банкрутство АТВТ «Криворізький домобудівельник», оскільки під час розгляду указаних справ суд першої інстанції (суддя Первушин Ю.Ю.) детально обґрунтував застосування норм матеріального права щодо позовної давності, про що зазначив у відповідних судових рішеннях, які ліквідатором Ракіною А.А. не оскаржені, що на думку ОСОБА_1 свідчить про визнання нею відсутності поважних підстав для поновлення позовної давності.

Протягом всього строку (більше чотирьох років) перебування на посаді ліквідатора ОСОБА_2 була обізнана щодо фактичних обставин цієї справи, але до господарського суду вона звернулася лише 30.12.2020, тобто після спливу строку позовної давності без належної мотивації та обґрунтувань.

Далі, ОСОБА_1 вказує, що для юридичної особи днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день настання певної події, оскільки він збігається із днем, коли юридична особа (АТВТ «Криворізький домобудівельник»), як носій права довідалася або могла довідатися про порушення свого права, тобто з 27.02.2004, згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі про визнання АТВТ «Криворізький домобудівельник» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ОСОБА_3 .

При цьому, ні Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні Кодекс України з процедур банкрутства спеціальних норм про позовну давність не встановлено та не містять винятків із загального правила щодо початку перебігу позовної давності. Отже, на переконання ОСОБА_1 , до правовідносин, які виникли при розгляді судом заяви ліквідатора про застосування субсидіарної відповідальності, застосовуються загальні правила щодо початку перебігу позовної давності.

На даний час сформована стала судова практика з цього питання, про що зазначено в Огляді практики застосування Верховним Судом норм про позовну давність у справах про банкрутство за № 10/5026/995/2012 та від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15.

В заяві про застосування до ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності № 02-10/215 від 15.12.2020, ліквідатор Ракіна А.А. повторно наводить ті ж самі раніше заявлені у вищевказаних справах підстави пропуску позовної давності, які в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції розглянуто та визнано неповажними з посиланням на висновки Верховного Суду.

ОСОБА_1 погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк звернення ліквідатором до господарського суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності повинен обчислюватись з моменту визнання боржника АТВТ «Криворізький домобудівельник» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2004, тобто встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності сплив 27.02.2007.

З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 просить колегію суддів ЦАГС оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ліквідатора боржника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

4. Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини справи, а також визначені відповідно до них правовідносини.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2000 за заявою ДПІ у Дзержинському районі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Криворізький домобудівельник» (код ЄДРПОУ 01238904, а. с. 9 т 40).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19-26.10.2000 затверджено реєстр кредиторських вимог на загальну суму 15089207,35 грн (залишись не задоволенні на момент звернення до суду кредиторські вимоги на загальну суму 11036119,47 грн).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2004 боржника АТВТ «Криворізький домобудівельник» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Завертайного І.Б. (а. с. 52 т 40).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 припинено повноваження арбітражного керуючого Завертайного І.Б., як ліквідатора по справі № Б15/40/29/26/2/62/00 про банкрутство АТВТ «Криворізький домобудівельник» (ЄДРПОУ 01238904). Ліквідатором по справі №Б15/40/29/26/2/62/00 про банкрутство АТВТ «Криворізький домобудівельник» призначено арбітражного керуючого Ракіну Аллу Анатоліївну (свідоцтво № 729 від 29.04.13, а. с. 53 т 40).

30.12.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ліквідатора № 02-10/215 від 15.12.2020, з урахуванням клопотання № 02-07/24 від 18.03.2023 про уточнення посади особи до якої подано заяву про застосування субсидіарної відповідальності, а саме колишнього голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 .

За змістом поданої заяви ліквідатор просить суд:

- поновити строк для подання заяви про застосування субсидіарної відповідальності до колишнього голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 , визнавши його пропущеним з поважних обставин;

- задовольнити заяву про застосування субсидіарної відповідальності та застосувати субсидіарну відповідальність до колишнього голови правління АТВТ «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на суму непогашених кредиторських вимог 11036119,47 грн.

29.03.2023 за вх. № 15144/23 ліквідатором до матеріалів справи надано звіт за результатами проведеного аналізу фінансового становища АТВТ «Криворізький домобудівельник».

22.04.2021 до господарського суду Вербилом В.Ф. подано заяву (вх. № 20354/21, а. с. 235-236 т 40) про застосування загального строку позовної давності до заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.

Згідно поданої заяви, ОСОБА_1 в повному обсязі заперечує проти задоволення заяви про покладення на нього субсидіарної відповідальності, а тому просить суд в задоволені заяви ліквідатора Ракіної А.А. відмовити.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) введеного в дію 21.10.2019, що був чинним на час звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою, яка є предметом цього судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ГК України умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019), чинного на час подання ліквідатором заяви, якою передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Визначальним критерієм для покладення субсидіарної відповідальності на вищенаведених осіб є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб.

Проаналізувавши матеріали справи та додані до заяви ліквідатора про застосування субсидіарної відповідальності документи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява ліквідатора ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо підтвердження вини колишнього голови правління товариства (банкрута) ОСОБА_1 , що складає об`єктивну та суб`єктивну сторону цівільно-правової відповідальності при доведенні субсидіарної відповідальності, яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Ухвала місцевого господарського суду в частині встановлених у ній обставин щодо наявності вини ОСОБА_1 в доведенні боржника до банкрутства, не є предметом апеляційного оскарження.

Натомість, предметом апеляційного оскарження ухвали по даній справі є незгода ліквідатора Ракіної А.А. з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (вх. № 20354/21 від 22.04.2021) про застосування до заяви про покладення субсидіарної відповідальності загального строку позовної давності.

Звертаючись до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах: від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить про те, що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2004 боржника АТВТ «Криворізький домобудівельник» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі строком на 1 рік, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Завертайного І.Б.

Вказане, на думку місцевого господарського суду, свідчить про те, що строк звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності сплинув 27.02.2007, а тому суд дійшов висновку, що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

Дійшовши цього висновку та враховуючи, що ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний КУзПБ не встановлюють спеціальних норм про позовну давність, суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосовуються загальні норми про позовну давність.

Суд констатував, що заява про покладення субсидіарної відповідальності була надіслана ліквідатором на розгляд 16.12.2020 (до суду надійшла 30.12.2020), тобто поза межами строку позовної давності, з огляду на що, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора АТВТ «Криворізький домобудівельник» Ракіної А.А. про притягнення до субсидіарної відповідальності.

На переконання апелянта, місцевим господарським судом помилково визначено, що строк звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності сплинув 27.02.2007, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом 27.02.2004, оскільки судом не надана належна оцінка обставинам, здійснення ліквідатором заходів (завершення усіх дій у ліквідаційній процедурі) спрямованих на розшук, виявлення і повернення до ліквідаційної маси спірного нерухомого майна банкрута, яке вибуло з його власності з вини ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта та вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ліквідатора АТВТ «Криворізький домобудівельник» Ракіної А.А. про притягнення до субсидіарної відповідальності з підстав пропуску загального строку позовної давності з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.ст. 257, 261 ЦК України).

За змістом ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, але за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення.

Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) дійшов висновку, що можливістю подання у межах справи про банкрутство зави до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника через доведення його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута, саме на якого покладені повноваження із виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень, визначених ст. 61 КУзПБ.

Отже, ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Підтвердженням вищевикладеного є те, що розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що розмір субсидіарних вимог складає загальна сума кредиторських вимог у справі 11036119,47 грн, оскільки боржнику було відмовлено у витребуванні майна, що складало ліквідаційну масу боржника на суму 8763840,00 грн (рішення по справах: № Б15/40/29/26/2/62/00 (904/4696/20) та № Б15/40/29/26/2/62/00 (904/4697/20), що не заперечується сторонами.

Саме з моменту закінчення розгляду справ щодо витребування майна у ліквідатора виникло право звернення з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб.

Вищенаведені висновки спростовують доводи місцевого господарського суду про те, що перебіг строку позовної давності до вимог покладення субсидіарної відповідальності починається з ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023 по справі № 904/8850/14.

При цьому, колегія суддів ЦАГС визнає нерелевантними посилання місцевим господарським судом на постанови Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15 та від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 через неподібність матеріально-правового регулювання правовідносин, адже наявність висновків щодо застосування аналогічних статей Закону про банкрутство не може вважатись висновком щодо застосування саме ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Також не можна визнати релевантними щодо правовідносин у цій справі висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012 (в якій у межах банкрутства розглядався позов ліквідатора боржника про визнання недійсним аукціону) та в постанові від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11 (якою скасовано судові рішення попередніх інстанцій через ненаведення ними наявності у діях колишнього керівника банкрута об`єктивної сторони господарського правопорушення у вигляді конкретних дій/бездіяльності та їх причинно-наслідкового зв`язку з наслідками у вигляді доведення до банкрутства, а також направлено справу на новий розгляд із вказівкою, зокрема, про необхідність розглянути заяву про застосування позовної давності).

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не довів обставини спливу на момент звернення ліквідатора боржника із заявою встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку саме з моменту виявлення недостатності ліквідаційної маси для повного погашення кредиторської заборгованості боржника (завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на її підставі), викладені в апеляційній скарзі доводи ліквідатора Ракіної А.А. про відсутність підстав вважати пропущеним строк позовної давності у спірних правовідносинах є обґрунтованими.

Вищенаведене є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 15.05.2023 по даній справі, а тому, з урахуванням мотивів такого скасування суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам апеляційної скарги та відзиву на неї.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини справи, колегія суддів ЦАГС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 по даній справі.

Доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів відхиляє, як такі, що не спростовують встановлених вище обставин по даній справі.

7. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» Ракіної Алли Анатоліївни задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 скасувати і ухвалити нове рішення.

Заяву арбітражного керуючого, ліквідатора Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» Ракіної Алли Анатоліївни про застосування субсидіарної відповідальності до колишнього виконувача обов`язки голови правління Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у сумі непогашених кредиторських вимог у розмірі 11036119,47 грн (Одинадцять мільйонів тридцять шість тисяч сто дев`ятнадцять гривень 47 копійок), про що видати відповідний наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 67, код ЄДРПОУ 01238904) 2684,00 грн (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено 31.11.2023.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:В.Ф. Мороз

О.Г. Іванов