Рішення

від 26.10.2023 по справі 906/1285/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1285/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія ВНІС"

до Приватного підприємства "Лібос"

про стягнення 1 223 694, 24 грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 27.09.23р. справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія ВНІС" до відповідача Приватного підприємства "Лібос" про стягнення 1223694,24грн розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.10.23р. о 11:00.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.10.23р. судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія ВНІС" звернулося до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства "Лібос" про стягнення 954 703, 34грн основного боргу, 173 520, 60грн пені, 95 470, 33грн штрафу (надалі за текстом - Товариство, Підприємство).

В обґрунтування фактичних підстав позову Товариство посилається на те, що на підставі укладеного Договору поставки №К80 від 31.03.22р. (надалі за текстом - Договір №К80) передав Підприємству (як покупцю) товар, а саме насіння кукурудзи, а останній , прийнявши товар, не виконав обов`язок з його оплати.

Викладене підтверджується видатковою накладною №2448 від 29.03.22р. про передання Підприємству у власність насіння кукурудзи Амарок 290 у кількості 500 мішків на суму 1 218 375, 00 грн.

Оскільки за умовою п.7.7. Договору К80 товар постачається Покупцю на умовах часткового відстрочення оплати, 25% вартості товару на суму 304593,75грн Підприємством було сплачено в якості попередньої оплати. Решту вартості поставленого товару Підприємство зобов`язане було сплатити не пізніше 15.09.22р., однак зобов`язання в цій частині не виконано.

10.10.23р. через підсистему "Електронний суд" отримано заяву Підприємства із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та про перехід розгляду справи за правилами загального позовного провадження з наведенням відповідних мотивів.

20.10.23р. судом на електронну пошту суду отримано письмові заперечення Товариства на заяву Підприємства із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з наведенням відповідних мотивів.

Станом на дату проведення судового засідання 26.10.23р. судом не отримано від Підприємства відзиву на позовну заяву.

Водночас 20.10.23р. судом отримано від Товариства відповідь на відзив, у якій позивач наголошує на неспроможності доводів Підприємства про неможливість виконання грошового зобов`язання з підстав введеного воєнного стану з 24.02.22р., оскільки Договір №К80 сторонами укладений 21.03.22р., тобто під час його дії, а поставка товару відбулася 29.03.22р. Товариство вказує, що оскільки граничний строк оплати товару настав 15.09.22р., сторона, що піддалася дії форс-мажорних обставин, не звільняється від виконання зобов`язань, а лише від відповідальності за його порушення, і тільки у тому випадку, якщо ця сторона доведе причинно-наслідковий зв`язок між непереборною силою та порушенням нею зобов`язання за договором. Тоді як Підприємство не довело зазначених обставин.

Товариство у відповіді на відзив звертає увагу Підприємства на те, що перерахунок вартості товару відповідно до зміни курсу іноземної валюти здійснено позивачем на підставі договірної умови п.7.7. Договору № К80 і таку умову Підприємство погодило шляхом підписання правочину. Товариство мотивує, що якщо Підприємство вважало для себе таке положення договору несправедливим, воно мало право його не підписувати. Більше того, якщо б Підприємство вчасно сплатило за поставлений товар 15.09.2022, воно б не понесло додаткових майнових витрат. Саме про це повідомлялося Товариством у вимозі про сплату боргу, однак Підприємство останню залишило без відповіді та виконання.

Товариство у відповіді на відзив також відхиляє аргументи Підприємства про те, що останнє є аграрним виробником, оскільки такий статус не звільняє суб`єкта господарювання від виконання договірного зобов`язання перед контрагентом за Договором № К80.

Заяву Підприємства про перехід із спрощеного позовного провадження на загальне суд не задовольняє на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 3 ст. 247 ГПК України.

Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами ( ст. 165, 178 ГПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

21.03.22р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія ВНІС" (як Товариство, постачальник) та Приватним підприємством "Лібос" (як Підприємство, покупець) був укладений Договір №К80, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 3.1. Договору (надалі іменується "Товар"), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити цей товар.

Покупець зобов`язався своєчасно та в повному об`ємі здійснити оплату та прийняти товар (п. 2.2. Договору №К80).

Товаром, що підлягає поставці за Договором, є насіння (п. 3.1. Договору №К80).

Найменування, ціна, одиниці виміру, загальна кількість, асортимент, номенклатура товару визначаються специфікаціями (надалі іменується "Специфікація"), що є додатками до Договору (п. 3.2. Договору №К80).

Поставка передбаченого Договором товару здійснюється постачальником на умовах EXW згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція - 2020 року) - "Інкотермс-2020" за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, вул. Адамківська, 2 (п. 5.1. Договору №К80).

Строк поставки товару: до 15 квітня 2022р. (п. 5.2. Договору №К80).

Перехід права власності на товар (дата поставки) відбувається в момент передачі останнього, що оформляється видатковою накладною та (або) товарно-транспортною накладною (п. 6.1. Договору №К80).

Ціна товару вказується у Специфікації (п. 7.1. Договору №К80).

Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій (специфікацій) товару, поставлених покупцю за Договором (п. 7.2. Договору №К80).

Розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 7.3. Договору №К80).

Оплата за товар, який підлягає поставці відповідно до цього Договору, здійснюється покупцем у такому порядку:

- 25% вартості товару - протягом 7 (семи) днів з дати виставлення рахунку;

- 75% вартості товару - не пізніше 15 вересня 2022 року.

Сторони погодилися зафіксувати ціну товару у прив`язці до долару США та зобов`язуються перераховувати вартість товару на день розрахунку, як це вказано у відповідній Специфікації на партію товару (п. 7.7. Договору №К80).

У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від вартості несвоєчасно сплаченого товару (п. 8.5. Договору №К80).

У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору протягом більше, ніж 10 (десять) календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 (одинадцятого) дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати (п. 8.6. Договору №К80).

Сторони домовилися, що до стягнення штрафних санкцій за цим Договором застосовується спеціальна позовна давність 1 (один) рік, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань обмежується шестимісячним строком та продовжується до повного виконання зобов`язань (п. 8.9. Договору №К80).

Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 10.1. Договору, та діє до 31 грудня 2022 року (п. 10.2. Договору №К80).

23.03.22р. сторони уклали Специфікацію №1 до Договору №К80, відповідно до якої сторони домовилися про поставку товару, а саме: насіння кукурудзи Амарок 290; одиниця виміру міш.; кількість 500; еквівалент ціни за од. товару з ПДВ, USD 41655,00; ціна за одну од. товару на 23.03.2022р. з ПДВ, грн 2 436, 75; сума з ПДВ 1 218 375, 00 грн, сума ПДВ 149 625, 00 грн.

У п. 4 Специфікації сторони домовилися про те, що у зобов`язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США (USD). На дату цієї Специфікації сторони погодилися, що курс долара США до гривні становить 29,25 грн за 1 долар США. У випадку, якщо офіційний курс долара США на день оплати зміниться більш як на 5% ніж курс продажу долара США на дату підписання цієї Специфікації, сторони в обов`язковому порядку перераховують ціну товару, що залишилася несплаченою, по курсу долара США на день оплати.

Сторони визначають курс долара США за даними сайту http:www.bank.gov.ua/. У разі недоступності інформації на веб-сайті http:www.bank.gov.ua/ про курс іноземної валюти, сторони застосовують курс продажу USD, установлений будь-яким банком України на вибір постачальника на відповідний день.

Факт поставки товару Товариством підтверджується видатковою накладною №2448 від 29.03.22р. на суму 1 218 375, 00 грн насіння кукурудзи Амарок 290 в кількості 500 мішків та товарно-транспортною накладною №Р2448 від 29.03.22р. (а.с. 14-15).

Підприємство частково здійснило оплату за поставлений товар, а саме: 28.03.22р. на суму 304 593, 75 грн, тобто 25% вартості товару.

09.03.23р. за №46/9 Товариство надіслало Підприємству вимогу про сплату заборгованості.

Підприємство частково погасило заборгованість на загальну суму 150 000, 00 грн, а саме: 03.03.23р. на суму 50 000, 00 грн; 16.03.23р. на суму 50 000,00 грн; 24.03.23р. на суму 50 000, 00 грн.

Товариство повторно 20.07.23р. за №25/9 надіслало Підприємству вимогу про сплату заборгованості, яка залишена без задоволення.

Несплата заборгованості в досудовому порядку зумовила Товариство звернутися з позовом до суду з вимогами про примусове стягнення з Підприємства заборгованості на суму 954 703, 34 грн.

Додатково Товариство заявило до стягнення пеню на суму 173 520, 60 грн та 95 470,33 грн штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 2 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір №К80 за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється параграфом 3 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 ГК України).

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від постачальника її передачі.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

Порядок та строки оплати товару у відносинах поставки врегульовують загальні норми ст.ст. 692 та 693 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У ч.ч. 1,2 ст. 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що сторони у п. 7.7. Договору №К80 погодили зафіксувати ціну товару у прив`язці до долару США та зобов`язалися перерахувати вартість товару на день розрахунку, як це вказано у Специфікації на партію товару.

Суд констатує, що станом на 15.09.22р. у Підприємства існувала заборгованість перед Товариством в сумі 763 781, 23 грн.

В свою чергу, офіційний курс долара США станом на 15.09.22р. становив 36,5686, тобто більше 5% ніж курс продажу долара США на дату підписання Специфікації.

Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб`єкта, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи пред`явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом встановлено, що неоплаченою за видатковою накладною №2448 від 29.03.22р. є сума боргу, з урахуванням еквіваленту долару США станом на дату оплати 15.09.22р., в розмірі 954 703, 34 грн. Позовна вимога доведена та підлягає задоволенню в повному обсязі.

2. Щодо вимоги про стягнення пені на суму 173 520, 60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції ВС/КГС у постановах від 28.01.2020 №910/17753/18, від 20.08.2020р. у справі №902/959/19; від 10.09.2020 у справі №916/1777/19).

У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (правові позиції ВС/КГС у постановах від 20 серпня 2020 року у справі №902/959/19, від 09 березня 2021 року у справі №924/441/20).

Судом встановлено, що сторони у п. 8.6. Договору №К80 погодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору протягом більше, ніж 10 (десять) календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 (одинадцятого) дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати. Тобто сторони не відступили від загального правила ч. 6 ст. 232 ГК України.

Однак , як суд вже мотивував, сторони вправі змінити період нарахування пені, ніж передбачає правило ч.6 ст. 232 ЦК України як у бік збільшення, так і в бік зменшення. Однак сторони не вправі змінити початок перебігу нарахування пені - наступний день від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Товариством нарахована пеня на суму 173 520, 60 грн за видатковою накладною №2448 від 29.03.22р. за період з 27.03.23р. до 07.08.23р. на суму боргу 954 703, 34 грн. Таким чином, Товариством першим днем початку періоду для нарахування пені взято не 27.09.22р., а 27.03.23р.

Так, за умовою п. 8.6. Договору №К80 першим днем початку прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати повної вартості товару є 16.09.22р., а 10 день прострочення припав на 25.09. 22р. (неділя), тому 26.09.22р. останній день десятиденного строку прострочення за який пеня не нараховується. Першим днем нарахування пені є 27.09.22р. та, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, 27.03.23р. - останній день нарахування пені. Оскільки пеня за період з 28.03.23р. до 07.08.23р. включно є такою, що нарахована поза межами періоду, встановленого для нарахування пені за законом , у її стягненні суд відмовляє.

Обґрунтованою є лише пеня, нарахована за один день 27.03.23р., яка включена до періоду її нарахування за цим позовом та складає 1307,81грн від суми боргу 954 703, 34 грн. У стягненні 172 212,79грн пені суд відмовляє.

3. Щодо вимог про стягнення 95 470, 33грн штрафу в розмірі 10% за порушення строків розрахунку за поставлений товар від загальної суми заборгованості 954 703, 34 грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (правова позиція ВПВС, викладена у постанові від 01.06.21р. у справі №910/12876/19).

Позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 95470,33грн підлягає задоволенню.

4. Правило ст. ст. 13 та 74 ГПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи.

Позивач довів обґрунтованість позовних вимог в частині, визнаній судом.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лібос" (11244, Житомирська обл., Ємільчинський район, село Сербо-Слобідка, вул. Грека Івана, 47, код ЄДРПОУ: 36188813 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія ВНІС" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 32, код ЄДРПОУ 39088936) :

- 954 703,34грн основного боргу;

- 95 470,33грн штрафу;

- 1 307, 81 грн пені;

- 15 772, 22 грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 172 212, 79 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 30.10.23

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек. з повід.), код ЄДРПОУ 39088936, + на ел. пошту: vnis.ua@gmail.com

3- відповідачу (рек. з повід.), код ЄДРПОУ 36188813, + на ел. пошту: M.linevich@agricom.com.ua