Ухвала

від 31.10.2023 по справі 1522/17559/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" жовтня 2023 р. Справа № 1522/17559/12Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву (вх. суду № 2-1595/23 від 20.10.2023) Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про відвід судді, у справі

за позовом: Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13" (65112, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 90-Б, кв. 39)

до відповідача: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, буд. 1),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 9), Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 9),

за участю Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3)

про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація ,,Автостоянка-Київська-13" звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради, згідно якої просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 16.04.2008 № 2765-V ,,Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області в оренду земельної ділянки площею 0,6332 га за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, для проектування та будівництва 5-секційного, 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність вказаного вище рішення з огляду на те, що таке рішення прийняте без врахування тієї обставини, що частина земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, яка передана Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області в користування для проектування та будівництва 5-секційного, 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом перебуває в оренді у Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13".

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 23.09.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, відмовлено у задоволенні позовних вимог Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13".

Постановою Верховного Суду від 27.09.2022 скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 1522/17559/12, закрито провадження у справі, роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства та що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

03 жовтня 2022 року Громадська організація ,,Автостоянка-Київська-13" звернулась до Верховного Суду із заявою, згідно якої просила направити справу № 1522/17559/12 до Господарського суду Одеської області за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2022 задоволено заяву Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13", справу № 1522/17559/12 передано до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 справу № 1522/17559/12 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

20 жовтня 2023 року до Господарського суду Одеської області від Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13" надійшла заява про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 1522/17559/12.

Ухвалою суду від 30.10.2023 відвід судді Лічману Л.В. по справі № 1522/17559/12 визнано необґрунтованим. Передано заяву Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13" (зареєстрована 20.10.2023 р. за вх. № 2-1595/23) для вирішення питання про відвід судді Лічмана Л.В. суддею, визначеним в порядку ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області № 205 від 30.10.2022 відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України призначено повторний автоматичний розподіл заяви про відвід колегії суддів (вх. суду №2-1595/22 від 20.10.2023) у справі № 1522/17559/12, за результатами якого заяву розподілено судді Нікітенку С.В.

Розглянувши заяву Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13" про відвід судді Лічману Л.В. у справі № 1522/17559/12, суд дійшов до такого висновку.

Так, в обґрунтування заяви про відвід, Громадська організація ,,Автостоянка-Київська-13" звертає увагу, що розгляд справи № 1522/17559/12 здійснюється із чисельними та системними порушеннями норм господарського процесуального права, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а саме:

- постановлено ухвалу від 19.09.2023, якою задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Бікуса Юрія Федоровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з дорученням її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції. Позивачу не зрозуміло, коли та за участю кого з учасників розгляду справи, судом була постановлена ця ухвала, адже питання щодо участі експерта в засіданні 19.09.2023 р. не розглядалось. Крім того, позивач зазначає, що згідно з ч.4 ст.69 та ч.7 ст.197 ГПК України експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду за відсутності заперечень учасника справи;

- в засідання Господарського суду Одеської області 17.10.2023 для надання усних пояснень щодо експертного висновку викликано експерта Бікуса Юрія Федоровича, якому позивач хотів поставити питання. Внаслідок хвороби представник позивача не зміг прибути до суду, в зв`язку з чим подав заяву про відкладення підготовчого засідання. Незважаючи на надходження цієї заяви, засідання суду 17.10.2023 проведено без ініціатора виклику експерта, чим порушено вимоги ст.ст. 42, 182, 183, 202 ГПК України та здорового глузду.

Суд зазначає, що приписами частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У зв`язку з наведеним, обов`язком заявника є доведення вказаних підстав для відводу, а також наявності очевидних обставин та фактів, які б стверджували, або вказували на упередженість або необ`єктивність судді при розгляді справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суддя при розгляді справи є безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, а обов`язок подачі таких доказів лежить на заявникові у відповідності до положень частини 1 статті 74 ГПК України.

Діючий Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення критеріїв або безпосереднього поняття неупередженості та об`єктивності, але вони наявні у нормах права, у тому числі міжнародних, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями статті 2 ГПК України встановлено, що "завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів …" (частина 1), а тому апріорі встановлено законодавчу вимогу про обов`язок суду при розгляді справи діяти справедливо, неупереджено та своєчасно з метою досягнення завдань судочинства, наведених у частині 3 вказаної статті. Водночас, протилежне є підставою для тверджень про упередженість та необ`єктивність суду при розгляді справи.

Суд наголошує, що у відповідності до частини 4 статті 11 ГПК України "суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1960 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права".

Так, за змістом частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення …".

За пунктами 49 та 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейським судом зроблений висновок, що: "Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ... У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду... Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного …".

Суд також зазначає, що судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади. В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Отже, довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Суд вважає, що заява Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13" про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 1522/17559/12 не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Суд констатує, що заявником не доведено достатніх підстав для відводу судді Лічману Л.В., а посилання заявника на обставини, які вказані у заяві про відвід не вказують на такі підстави.

Доводи заявника про упередженість судді Лічмана Л.В. у даній справі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13" про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Громадській організації ,,Автостоянка-Київська-13" у задоволенні заяви (вх. суду № 2-1595/23 від 20.10.2023) про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 1522/17559/12.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Сергій НІКІТЕНКО